МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Пулюя

 

 

 

 

 

 

 

Кафедра менеджменту у виробничій сфері

 

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Розробка системи стратегічного менеджменту на підприємстві (на прикладі підприємства ТОВ «Нова Пошта»)

 

Дисципліна: «Стратегічне управління»

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: ст.гр. БМ – 41

Даліба Вероніка

Перевірив:

ас. Шведа Н. М.

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль-2021

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. КОМПЛЕКСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «НОВА ПОШТА»………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДОВИЩА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВ «НОВА ПОШТА»………………………………………………………………18

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ТОВ «НОВА ПОШТА»…………………………………….25

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ………………………………………………..35

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ……………………………………………………….37

Вступ

Управлінська діяльність - один із найважливіших факторів функціонування і розвитку підприємств в умовах ринкової економіки. Ця діяльність постійно удосконалюється у відповідності до об´єктивних вимог виробництва і реалізації товарів, складності господарських зв´язків, підвищення ролі споживача у формуванні техніко-економічних та інших параметрів продукції.

Сучасне зовнішнє середовище підприємств характеризується надзвичайно високим рівнем складності, динамізму і невизначеності. Здатність адаптуватися допостійних змін зовнішнього середовища – основна умова й перевага в бізнесі та інших сферах діяльності. Підприємствам необхідно завжди вчасно реагувати на новий характер змін зовнішнього середовища та ефективно реагувати на них. Але, самі підприємства створюють зміни в зовнішньому середовищі – випускаючі нові товари, послуги, продукти, технології, устаткування тощо. Будь-яке підприємство має потребу в постійному отриманні із зовнішнього середовища початкових ресурсів для забезпечення своєї життєдіяльності.

Тому, ефективність управління визначається не лише впливом чинників внутрішнього середовища, які є безперечно важливими для діяльності підприємства, а й чинниками зовнішнього середовища. В зв’язку з цим є актуальним питання щодо виявлення чинників зовнішнього середовища, які впливають на ефективність управління підприємством.

РОЗДІЛ 1. КОМПЛЕКСНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ТОВ «НОВА ПОШТА»

Історія компанії «Нова Пошта» почалася в лютому 2001 року, коли університетські друзі В'ячеслав Климов і Володимир Поперешнюк вирішили заснувати спільну справу. Обом було по 25 років. З вибором ринкової ніші допоміг визначитися невеликий кондитерський бізнес Володимира. Він якраз шукав шляхи транспортування товару з Полтави по Україні. Так у молодих підприємців з'явилася ідея запропонувати українцям нову послугу – швидку і зручну доставку.

Стартовий капітал компанії «Нова Пошта» становив 7000 доларів, а команда на початку включала в себе 7 осіб. В'ячеслав Климов і Володимир Поперешнюк стали основними співзасновниками бізнесу, Інна Поперешнюк - міноритарним.

Так почалася історія компанії, яка згодом сформувала в Україні ринок експрес-доставки.

 

На старті (2001-2004)

На початку 2000-х в Україні не існувало ринку доставки: його замінювали провідники поїздів і водії маршруток. Передача посилки без будь-яких гарантій через незнайомих людей передбачала багато ризиків. Тоді В'ячеслав і Володимир поставили мету - прищепити українцям культуру безпечних і легких відправок. Спочатку доводилося пояснювати потенційним клієнтам, що доставка з «Нова Пошта» - це зручний і потрібний сервіс. Згадуючи про цей етап сьогодні, творці компанії порівнюють його з прокладанням лижні на засипаній снігом дорозі.

Перші три роки роботи компанії пройшли під знаком пошуку клієнтів і шляхів розвитку. Переломним моментом стало отримання співзасновниками компанії ступеня Executive МВА. Навчання в бізнес-школі обидва називають відправною точкою для системного й усвідомленого підходу до управління бізнесом.

 

Загартовування (2005-2006)

На четвертому році існування у компанії з'являються перші великі клієнти і конкуренти. Саме зростаючі масштаби бізнесу і розвиток конкуренції стали викликами, подолання яких слугувало для компанії важливим і потрібним загартуванням.

Адаптація до нових ринкових умов вимагала від власників «Нова Пошта» переглянути підходи до якості сервісу. Саме тоді в компанії сформувалися і зміцніли дві основні цінності - клієнтський сервіс і висока якість послуг.

В цей час в «Нова Пошта» почалося формування ключової команди управлінців, а також адміністративної структури з поділом на регіональні філії та центральні офіси в Києві та Полтаві.

Динамічний розвиток 2007-2008 рр.

2007 стає роком, коли «Нова Пошта» вперше виходить на прибутковість. Незабаром після цього в компанії починається знаковий етап активного розвитку. Протягом декількох років вона демонструє впевнене зростання: відкриваються відділення в містах-мільйонниках, посилюються позиції в сегменті В2В за рахунок розширення клієнтської бази.

Прикметно, що компанія вистояла восени 2008-го, під час світової фінансової кризи. В умовах важкої економічної ситуації, коли обороти компанії «Нова пошта» впали на 30%, власники приймають рішення осідлати хвилю кризи і витягти з неї вигоду. Климов і Поперешнюк роблять ставку на розвиток: оптимізують логістику, змінюють підхід до мотивації персоналу і маркетингу, фокусуються на ефективності продажів. І вже в грудні «Нова пошта» знову демонструє зростання. На той час компанія вже представлена в усіх регіонах України.

 

2009-2011 рр.

В 2009 році «Нова пошта» стає лідером ринку експрес-доставки в Україні. Компанія розширюється вражаючими темпами, щорічно збільшуючи обсяги перевезених вантажів втричі. У 2009 році «Нова пошта» доставила більше 1,6 млн посилок, в 2010 - понад 4 млн.

Схожими темпами розвивається й мережа відділень. Якщо в 2009-му вона складається з восьми десятків відділень, в 2010 році їх стає вже 140.

Одна з основних цілей компанії - підвищення ефективності процесів. Розширюється мережа, вдосконалюється система логістики і сортування вантажів, оновлюється автопарк. Завдяки роботі цього складного і водночас злагодженого механізму «Нова пошта» гарантує клієнтам легкість, своєчасність і надійність сервісу.

В цей період «Нова пошта» активно налагоджує роботу зі зростаючим сегментом e-commerce і стає ключовим партнером для багатьох інтернет-магазинів. Пропозиція клієнту "логістики під ключ" дозволяє їй міцно закріпитися на ринку В2С.

Уже через два роки, до кінця 2011-го, кількість посилок, відправлених з «Нова пошта», збільшується до 12 млн в рік. Мережа налічує понад 500 відділень по всій Україні.

На цей час команда компанії включає вже понад 5 тисяч осіб. Щоб дати їм можливість навчатися і розвивати компетенції, необхідні для успішної кар'єри в компанії «Нова пошта», прийнято рішення заснувати Корпоративний університет.

 

Структурування (2012-2016)

З 2012 року по сьогоднішній день в «Нова пошта» тривають структурні зміни. Розширення портфеля продуктів і сервісів зумовило диверсифікацію бізнесу.

В рамках компанії сформувалося кілька векторів розвитку, серед яких - міжнародний напрямок («Нова пошта Глобал»). У 2014 році «Нова пошта» відкрила представництва в Грузії та Молдові, а через рік вийшла на ринок міжнародної доставки.

Для українців «Нова пошта» перестала бути лише сервісом доставки. Нова корпоративна структура являє собою групу компаній, що надають клієнтам комплекс логістичних та супутніх сервісів. Сьогодні у відділеннях можна не тільки отримати/відправити посилку або вантаж і замовити адресну доставку, а й здійснити електронний грошовий переказ через каси ForPost, замовити послугу фулфілмента («НП Логістик»).

Для зручності клієнтів в компанії впроваджують сучасні IT рішення. Одним з таких став запуск мобільного додатку, що дозволяє максимально легко користуватися сервісами компанії. Станом на кінець 2015 року додаток завантажили понад 1,5 млн українців.

Успішно розвиваються прогресивні формати сервісу: вантажі обробляються і сортуються на терміналах, а самі відправлення доставляються не тільки на відділення, а й через поштомати і міні-відділення (parcel shops). Завдяки їм клієнти можуть отримувати посилки в пішій доступності не тільки від своїх будинків, але й від офісів.

В рамках стратегії корпоративної соціальної відповідальності «Нова пошта» реалізує проект «Гуманітарна пошта України», завдяки якому волонтерські організації безкоштовно перевозять гуманітарні вантажі в зону АТО. За 1,5 роки існування проекту було перевезено понад 15 000 т вантажів для 300 волонтерських груп.

У 2015 році проект був відзначений нагородою в номінації «Бізнес, який змінює країну» від Центру розвитку КСВ в Україні. За внесок в розвиток підприємництва Володимир Поперешнюк і В'ячеслав Климов отримали нагороду «Люди нового времени» від авторитетного тижневика «Новое время».

На кінець 2015 року мережа компанії, яка покриває майже 1000 населених пунктів по Україні, складається з понад 2200 відділень, 1400 поштоматів, 37 терміналів. У 2015-му компанія перевезла близько 100 млн відправлень.

 

Стійке зростання (2016-2020)

Вивести компанію на етап сталого зростання - така мета менеджменту і команди «Нова пошта» на наступні п'ять років. Для цього планується подальше розширення бізнесу в міжнародному напрямку і розвиток місцевої інфраструктури для забезпечення більш швидкої, легкої та зручної доставки.

Серед основних пріоритетів Стратегії-2020 - підвищення ефективності внутрішньокорпоративних і логістичних процесів, використання інноваційних рішень, поліпшення існуючих і запуск нових продуктів і сервісів (адресна доставка, запуск і розвиток мережі власних поштоматів).

Крім того, в компанії прагнуть до того, щоб найближчими роками «Нова Пошта» стала для українців love mark - улюбленим сервісом експрес-доставки, яким користуються регулярно і з задоволенням, а також рекомендують іншим. Тут постійно працюють над удосконаленням сервісу для того, щоб кожен контакт клієнта з компанією залишав по собі тільки позитивні враження.

Компанія "Нова Пошта" – лідер на ринку експрес-доставок в Україні надає послуги швидкої, зручної та надійної доставки документів, посилок та вантажів в будь-яку точку країни.

1226 відділень, у яких працює понад 13 тисяч співробітників, - це кількісні переваги компанії "Нова Пошта". Якісні переваги полягають у тому, що сьогодні кожен третій українець регулярно користується нашими послугами, довіряючи нам найцінніші документи, речі та вантажі або замовляючи товари в Інтернет-магазинах.

"Нова Пошта" працює з малим, середнім і великим бізнесом. Ми працюємо індивідуально з кожним Клієнтом, легко пристосовуючись до його потреб. У нас є комплексні рішення і для бізнесу, і для Інтернет-магазинів.

У своїй роботі "Нова Пошта" неухильно дотримується трьох базових принципів:

Надійність

Сучасні методи сортування вантажів гарантують їх збереження, а також своєчасну і точну доставку.

Швидкість

Унікальна схема організації внутрішньої логістики, сучасний парк вантажних автомобілів та широка мережа відділень гарантує Клієнтам максимально швидку доставку вантажу в будь-який куточок України.

Зручність

Задля Вашої зручності ми відкрили відділення "Нова Пошта" в кожному містечку України. Ви не будете довго шукати нас – ми є поблизу Вашої роботи та дому. Достатньо лише зайти або зателефонувати нам – і кваліфікований персонал відділення допоможе Вам відправити або отримати Ваше відправлення.

"Нова Пошта" – Ваш щоденний і незамінний помічник у бізнесі та приватному житті.

Сталий розвиток компанії «Нова пошта»

«Нова пошта» – це компанія, що стрімко розвивається та допомагає людям скорочувати відстані один між одним. Завдяки цій динаміці компанію асоціюють з постійним рухом. За час свого існування «Нова пошта» не просто набула національного масштабу та стала лідером експрес-доставки в Україні. Ми задаємо вектор розвитку ринку, у витоків якого стояли, ми розвиваємо цілий сектор економіки, виходимо на міжнародні ринки. Лідерська позиція обумовлює наше природне прагнення нести добрий приклад побудови нового, відповідального українського бізнесу.

«Нова пошта» виходить на етап сталого розвитку. Впродовж останнього року ми не лише ставили нові рекорди в кількості доставок, але й впроваджували якісні внутрішні зміни. Зокрема, потужний інноваційний термінал у місті Київ, найбільший інфраструктурний проект такого роду в Україні, суттєво автоматизує обробку вантажів та прискорює процес доставки. Сталий розвиток для «Нова пошта» - набагато ширше поняття, ніж просто благодійність чи сплата податків. Це не лише власний успіх, але й щасливий клієнт, задоволений працівник, заможна та мирна Україна.

З 2016 року в компанії «Нова пошта» діє стратегія сталого розвитку. Це практичний документ, наша «дорожня карта». Кожен проект, який реалізує «Нова пошта», має чіткий зв’язок з місією і цінностями бренду. Також з 2019 року компанія розпочала публікувати звітність зі сталого розвитку. 

Виклики, з якими стикнувся український бізнес у 2014 році, безпрецедентні. Чимало компаній сьогодні коректують свої стратегії, переглядаючи навіть принципи формування прибутку. Адже це не лише робота в екстремальних умовах, а й орієнтація на європейські правила гри. Як зазначив В’ячеслав Климов, динамічна зміна векторів та гнучкість у зв’язку з сучасними трендами в роботі сприймається як додаткова можливість іти в ногу з європейським рівнем розвитку як самій компанії, так державі в цілому.

«Кризи нема – є лише  виправдання для бездіяльності. Під час кризи компанія повинна розвиватися і вести себе навіть під час складних зовнішніх умов проактивно», - каже генеральний директор «Нової Пошти».

І доводить це на практиці: «Нова Пошта» виконує усі свої зобов’язання на території України, включно із Кримом та Донбасом. «Якщо клієнту треба відправити посилку, то компанія її відправить і крапка», - акцентує В.Климов.

Водночас, говорить В.Климов, зміни в країні торкаються кожного, і бізнес повинен оперативно на них реагувати. Скажімо, уже зараз покупець став більш вимогливим до будь-якого бізнесу. Він більше не погоджуватиметься на недобросовісність чи неповагу. Саме тому дуже важливо не лише якісно виконувати свої зобов’язання, а й працювати над посиленням рівня сервісу. І, звісно, не забувати золоте правило: акцент повинен бути на клієнті.

«Причина успіху нашої компанії в тім, що якийсь момент ми усвідомили: ми продаємо не доставку. Ми продаємо нашому клієнту вирішення проблеми. Ми полегшуємо життя фізичним особам, ми спрощуємо ведення бізнесу. Це зовсім інша парадигма ставлення до свого бізнесу», - каже В.Климов і додає, що найкращим компліментом для експрес-доставки є те, що клієнт її не помітив.  

Також компанія «Нова Пошта» винесла розуміння клієнта на новий рівень. «Для нас в характеристиці клієнта є два показники. Це той, у кого є товар, і той, у кого є гроші. І за такого підходу у нас виходить, що нашим клієнтом є як відправник, так і отримувач, - каже В.Климов, - приклад з життя: ми обслуговуємо компанію «Розетка», таким чином вона є нашим клієнтом. Але як тільки якийсь споживач замовляє і з нашою допомогою отримує товар з «Розетки», то він автоматично стає нашим клієнтом – таким самим, як «Розетка». Так, з ним потрібно працювати за іншими технологіями, з ним працюватиме інший департамент, але це такий самий клієнт. Зізнаюсь: повноцінне ставлення до отримувача як до клієнта дає дуже потужний стрибок вперед. Ще вчора людина була лише клієнтом «Розетки», а нині вона - повноцінний клієнт нашої компанії: з нашою допомогою вона робить свій бізнес, налагоджує стосунки з друзями та родичами. І є великі шанси, що вона сама з часом стане «міні-Розеткою».

«Нова Пошта» уже змінила сприйняття української системи доставки, але цей вплив - лише початок виходу України на якісно новий рівень економічного та суспільного розвитку. Сьогодні «Нова Пошта» є безсумнівним лідером ринку, пропонує повний спектр логістичних послуг і нараховує понад 1500 відділень в 700 населених пунктах. Втім, зупинятися на досягнутому компанія не планує і уже зараз має низку амбітних планів, як покращити рівень сервісу.

В’ячеслав Климов упевнений: бізнес – це відображення особистості людини. Щоб досягнути успіху, треба ставити недосяжні цілі, а зіштовхнувшись з труднощами – не боятися, а розвиватися ще активніше.

Оцінка парних можливостей та загроз для компанії, використовуючи прийоми ранжування та ймовірнісної оцінки

«Нова Пошта» - один із найбільших в Україні роботодавців. Наразі в компанії працює більше 28 000 осіб. Вона постійно дбає про своїх працівників та підвищує рівень безпеки праці. У 2019 році керівництвом компанії була затверджена Політика в області охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки. Вона декларує готовність і обов’язок компанії нести відповідальність за безпеку виробничого процесу. З повним текстом політики можна ознайомитися:

Політика в області охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки Керівництво ТОВ «Нова Пошта» вважає головним пріоритетом у галузі охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки - забезпечення збереження життя і здоров’я працівників товариства, відвідувачів та підрядників, які відвідують підрозділи товариства.

Наші люди – це найбільша цінність товариства, тому, усвідомлюючи свою відповідальність за збереження життя і здоров’я людей під час здійснення діяльності, ТОВ «Нова Пошта» приймає на себе наступні зобов’язання:

• додержуватись вимог законодавства у сфері охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки в усіх аспектах діяльності товариства;

• включити умови щодо охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки для відбору підрядників під час процедур здійснення закупівель та до рамкових угод;

• забезпечувати безпеку праці та збереження здоров’я працівників і осіб, які відвідують підрозділи товариства, шляхом встановлення контролю за дотриманням і виконанням вимог законодавства у сфері охорони праці;

• забезпечити впровадження та постійне поліпшення системи менеджменту охорони здоров’я та промислової безпеки відповідно до вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001 та системи забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до стандарту ISO 39001;

• вести постійний моніторинг і оцінку ризиків у сфері охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки; на основі результатів оцінки ризиків приймати і реалізовувати управлінські рішення;

• розробляти і виконувати заходи щодо зменшення або ліквідації ризиків у сфері охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки;

• доводити до кожного працівника товариства, підрядників та осіб, які відвідують підрозділи товариства, інформацію про виявлені небезпеки та ризики у сфері охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки на робочих місцях;

• удосконалювати форми і методи професійного навчання і підготовки персоналу, систематично підвищувати рівень знань працівників у галузі охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки;

• забезпечувати працівників сучасними засобами колективного та індивідуального захисту;

• забезпечити вивчення та поширення передового досвіду в галузі охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки.

Керівництво ТОВ «Нова Пошта» бере на себе зобов’язання щодо забезпечення виконання Політики в області охорони праці та здоров’я, пожежної та промислової безпеки всіма необхідними ресурсами, а працівники несуть особисту відповідальність за її реалізацію в межах своєї компетенції.

Нова пошта має два сертифікати в сфері охорони та безпеки праці. Зокрема, у вересні 2019 року компанія успішно пройшла сертифікацію й отримала сертифікат OHSAS 180001: 2007 («Occupational health and safety management systems Requirements») - міжнародний стандарт системи менеджменту гігієни та безпеки праці, а в березні 2020 року - сертифікат ISO 45001:2018 «Система менеджменту безпеки й охорони здоров’я» - міжнародний стандарт системи менеджменту гігієни та безпеки праці. Обидва сертифікати були отримані за впровадження системи менеджменту охорони професійного здоров’я та безпеки праці в автомобільних перевезеннях та завантажувально-розвантажувальних роботах на інноваційних терміналах в Києві (КІТ) та Хмельницькому (ХІТ) відповідно. Наявність сертифікатів розширює можливості співпраці Нової пошти з європейськими бізнес-партнерами. Компанія й надалі продовжує роботу в цьому напрямку та планує розширити дію сертифікатів на всі підрозділи компанії.

Сертифікат OHSAS 180001: 2007

Рисунок 3 – Сертифікат OHSAS 180001: 2007

Сертифікат ISO 45001:2018

Рисунок 3.1 – Сертифікат ISO 45001:2018

«Нова Пошта»: безпека клієнтів і співробітників.

15 грудня працівник одного з відділень компанії в м. Дніпропетровську вчинив самогубство, підірвавши в руках гранату. Це констатували фахівці Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області. За даними слідства, вибуховий пристрій знаходився в особистих речах загиблого.

«За фактом вибуху відкрито кримінальне провадження. Наразі триває слідство», - повідомила прес-секретар Дніпропетровського обласного главку МВС Анна Старчевська.

Подія сталася поза клієнтською зоною, інші співробітники, клієнти та вантажі, що знаходилися на території відділення, не постраждали.

Компанія робить все можливе для забезпечення безпеки роботи своїх підрозділів. З цією метою «Нова Пошта» співпрацює з охоронними структурами, які оперативно прибувають за викликом у випадках, що можуть становити загрозу.

Разом з тим, «Нова Пошта» турбується про безпечні умови праці для співробітників, які напряму впливають на загальний рівень безпеки у підрозділах. Члени команди в усіх підрозділах регулярно проходять інструктажі та тренінги з охорони праці. На практичних заняттях їх навчають правилам поведінки в небезпечних ситуаціях та запобіжним заходам.

«Безпека клієнтів і співробітників для нас завжди в пріоритеті. Інцидент, що стався у Дніпропетровську, пов'язаний з особистою трагедією загиблого члена нашої команди. Це дуже сумно, і ми щиро співчуваємо його родині. До кінця року з нашого боку їй буде надано матеріальну допомогу. Втім, робота відділень по Дніпропетровську та Україні триває у звичному режимі, і загрози клієнтам, що приходять до нас замовити експрес-доставку, немає», - повідомляє прес-служба компанії.

Наразі працівники філії в м. Дніпропетровськ проходять позапланові інструктажі з охорони праці, а для покращення психологічної обстановки в колективі підрозділу працює психолог.

РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДОВИЩА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТОВ «НОВА ПОШТА»

Для вчасної адаптації до змін, що відбуваються у маркетинговому середовищі, необхідно систематично проводити його аналіз. Методом аналізу маркетингового середовища є SWOT-аналіз. Оцінити конкурентоспроможність підприємства можна також на основі аналізу його сильних і слабких сторін та порівнюючи отримані дані з відповідними показниками підприємств-конкурентів. Під час аналізу необхідно отримати відповідь на такі запитання:

• плани конкурентів стосовно збільшення обсягів виробництва та зміни частки ринку;

• якої ринкової стратегії дотримуються конкуренти;

• сильні і слабкі сторони конкурентів;

• яких дій варто чекати від конкурентів;

• які шанси і небезпеки чекають наше підприємство в таких умовах.

Для вчасної адаптації до змін, що відбуваються у маркетинговому середовищі, необхідно систематично проводити його аналіз. Методом аналізу маркетингового середовища є SWOT-аналіз. SWOТ-аналіз - це аналіз зовнішнього та внутрішнього се­редовища організації. Аналізу підлягають сильні сторони (Strength), слабкі сторони (Weakness) внутрішнього середови­ща, а також можливості (Opportunities) і загрози (Threats) зо­внішнього середовища організації. Методологія SWOT-аналізу передбачає спочатку виявлення сильних і слабких сторін, можливостей і загроз, після цього встановлення зв'язків між ними, які в подальшому можуть бути використані для форму­лювання стратегії організації. Процес SWOT-аналізу проводять на основі аналізу діяльності організації за допомогою нижче приве­дених блоків питань. SWOT – аналіз – оцінка внутрішнього середовища підприємства - його сильних та слабких сторін, а також зовнішніх факторів – можливостей та погроз.  SWOT – аналіз – оцінка внутрішнього середовища підприємства - його сильних та слабких сторін, а також зовнішніх факторів – можливостей та погроз. S– сильні сторони (strength)

W – слабкі сторони (weakness)

O – можливості (opportunities)

T – погрози(threat)

За результатами SWOT – аналізу заповнюється матриця, що має форму:

Сильні сторони	Слабкі сторони
Можливості	Погрози

Правила проведення SWOT – аналізу: 1. Перерахувати факти в порядку важливості.

2. Включати лише основні факти.

3. Мати докази в їх підтвердження.

4. Сильні та слабкі сторони повинні розглядатися по відношенню до головних конкурентів 5. Сильні та слабкі сторони – це внутрішні аспекти

6. Можливості та погрози – це зовнішні аспекти конкурентного та ринкового середовища Формулювання висновків по SWOT – аналізу:

	Можливості	Погрози
^ Сильні сторони	На скільки сильні сторони дозволяють використовувати можливості	Чи можуть сильні сторони допомогти запобігти погроз
Слабкі сторони	^ На скільки слабкі сторони заважають використанню можливостей	На скільки слабкі сторони заважають запобіганню погроз

Swot-аналіз підприємства «Нова Пошта»

Сильні сторони	Слабкі сторони
- команда - стратегія і тактика - вдосконалення - конкурентоспроможність продукції - позиція на ринку - новації - імідж надійного партнера - тривале знаходження на ринку - гнучкість роботи з клієнтами (знижки, пільги) - наявність постійних клієнтів - стабільна якість роботи - наявність складів - висока мотивація співробітників - диференціація діяльності - орієнтація на клієнта	- несприятлива обстановка - відсутність ресурсів (матеріальних, фінансових, трудових) - погане знання конкурентів - вузький круг споживачів - слабкі навики управління - недолік планування - відсутність оборотних коштів - слабке прагнення до навчання - відтік кадрів
Можливості	Загрози
- поліпшення роботи підприємства - сприятлива регуляторна політика - розумна податкова політика - можливості на ринку - державні замовлення - постійний попит - можливість реклами	- інфляція - конкуренція - погіршення фінансового полягання клієнтів - конкуренти-монополісти - швидка зміна цін на ринку - сповільнені темпи зростання - непорядність партнерів -науково-технічний потенціал

Аналіз сильних і слабких сторін підприємства «Нова Пошта» що розглядається в порівнянні з фірмами-конкурентами на ринку України Таблиця 2

Фактори	Фірми конкурентів
	Raben	Віатранс	ТТК	Fordon	Leontev	VKV	АТП №17
	Рейтинг, у порівнянні з конкурентами
1.Вартість	+2	+1	-1	+2	-1	-1	-2
2.Гарантія	+3	-1	-1	+2	+3	-2	-3
3.Швидкість	+3	-1	-1	+3	+1	+1	-2
4.Сервіс	+1	0	-2	+1	+1	+1	-1
5.ТЗ	+2	+1	+1	+2	+1	+2	-2

Swot - аналіз підприємства «Нова Пошта»

Таблиця 3

	можливості	загрози
Сильні сторони	Ефективне функціонування відділу маркетингу Укладення нових договорів	Стабільне існування на ринку перевезень Зменшення кількості замовлень
	Стабільне існування на ринку перевезень Вихід на міжнародний ринок, відкриття нових відділів	Наявність довгострокових договорів з замовниками Поява нових конкурентів на ринку
	Наявність довгострокових договорів з замов- никами Розширення сфери послуг підприємства	Ефективне функціонування відділу маркетингу Зміна уподобань замовників
Слабі сторони	Здійснення перевезень лише по території України Вихід на міжнародний ринок перевезень	Незначний термін існування на ринку перевезень Втрата потенційних замовників
	Відсутність власних приміщень для обслуговування ТЗ Придбання або оренда приміщень для обслуговування ТЗ	Здійснення перевезень лише по території України Поява нових сильніших за конкурентоспроможністю фірм
	Маркетинговий відділ займається лише рекламою Розширення сфер діяльності маркетингового відділу	Ефективне функціонування відділу маркетингу Зміна уподобань замовників

РОЗДІЛ 3. НАПРЯМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ У ТОВ «НОВА ПОШТА»

Комплексні економічні перетворення, які відбуваються в Україні у продовж останніх десятиліть поглиблюють економічні зв’язки держави з багатьма країнами світу. Наслідком таких процесів є неминуча інтеграція національних суб’єктів господарювання у світову економічну систему. Однак виходячи на світовий ринок українські підприємства стикаються з низкою умов, які принципово відрізняються від роботи на внутрішньому ринку. За таких обставин Україні необхідно самостійно розробляти активну політику сприяння експортної діяльності та впроваджувати заходи, що будуть спрямовані на забезпечення сталого розвитку та реалізації експортного потенціалу країни.

Отже, одним із найбільш важливих структурних елементів політики підтримки національного товаровиробника є державна політика стимулювання експорту. Але, на сьогоднішній день залишається дискусійною проблема розробки заходів підтримки експортної діяльності підприємств в Україні. В сучасних умовах агресивного конкурентного середовища, експортна діяльність є необхідною складовою комплексного функціонування економіки країни та важливим різновидом зовнішньоекономічної діяльності. Однак, як свідчать статистичні дані України експорт вітчизняних товарів мав хвилеподібну динаміку. Так, світова фінансово-економічна криза 2009 року суттєво вразила українську економіку, що спровокувало різке зниження об’єму експорту (понад 41% у порівнянні з 2008 роком). З 2012 року починається поступове зниження продажу вітчизняних товарів на світовому ринку та в 2016 році це досягло рекордно малого значення 36361,7 млрд. дол. у порівнянні з кризовим 2009 роком 39695,7 млрд. дол. (або 45,7% нижче ніж у 2008 році). А вже у 2017 році спостерігалося зростання експорту. Експорт продукції склав 43,3 млрд дол. США, що на 19 % більше ніж за 2016 рік. А за результатами 2018 року загальний експорт продукції з України становив 47,3 млрд дол. США, що на 9,2% більше порівняно з 2017 роком (рис.3).

Рис.3 Динаміка загального експорту України за 2012 -2018 рр.

Аналіз зовнішньої торгівлі України (рис. 3) дозволив виявити тенденції щодо поступового скорочення обсягів загального експорту починаючи з 2012 року до стрімкого падіння у 2016 році, та поступового зростання у 2017 році. Починаючи з 2012 року показники частки експорту мають тенденцію до зниження, на що вплинула втрата постійних та пріоритетних для країни зовнішніх ринків.

Причинами скорочення експорту стали несприятлива кон’юнктура світового ринку, зниження цін на сировинну продукції, втрати перспективних світових ринків збуту готової продукції, посилення валютного контролю та вимог щодо якості вітчизняної продукції.

Аналізу експортну діяльності України, можна с впевненістю сказати, що актуальними проблемами, які залишаються на сьогодні в економіці країни та не вирішення яких призводить до негативних наслідків є:

 низька товарна та географічна диверсифікованість українського експорту;

 майже відсутні умови кредитування експорту та високі ризики ресурсних втрат під час здійснення експортних операцій;

 низька конкурентоспроможність вітчизняної продукції;

 недостатній розвиток та впровадження систем сертифікації, управління і контролю якості;

 відсутність дієвої системи державної підтримки експортерів.

 обмеженість власних ресурсів для фінансування інвестиційних проектів, які пов’язані з експортною діяльністю.

Потреба у вирішенні зазначених проблем змушує детально вивчити та проаналізувати світовий досвід у сприянні експорту. Перш за все, з огляду на обмеженість власних ресурсів для фінансування інвестиційних проектів, важливим є створення умов для залучення іноземних інвестицій та впровадження ефективного механізму їх використання, що буде суттєво сприяти підвищенню експортної діяльності.

Світовий досвід засвідчив, що безпосередньо приплив іноземного капіталу сам по собі не є гарантом стабільного економічного зростання. Наприклад, економічний розвиток таких країн, як Аргентина, Бразилія та Мексика залишався нестабільним, незважаючи на значні обсяги прямих іноземних інвестицій. Натомість Малайзії та Китаю іноземні інвестиції дозволили перевтілитися у сучасні індустріальні держави з економікою, що динамічно розвивається.

Отже, важливим є не обсяг капіталу, а вирішення проблеми його ефективного використання, насамперед визначення сфери та об’єктів його залучення та забезпечення умов для стабільної підтримки припливу інвестицій. Зазвичай ускладнює ситуацію існування впродовж тривалого періоду проблем інвестиційного клімату в країні: недосконалість законодавчої бази, високий рівень корупції, дорогі кредитні ресурси, недосконалість судової системи і, як наслідок, відсутність надійного захисту прав власників.

Розширення інвестиційного попиту повинно насамперед спрямовуватися на реалізацію інноваційних проектів. У світовій практиці накопичено значний досвід щодо вирішення цього питання, а саме:

 державні програми фінансової та технічної підтримки інноваційних підприємств, які виконують науково-дослідні роботи за тематикою урядових організацій (США, Велика Британія, Китай, Індія тощо);

 пряме фінансування (субсидії, позики), що досягають 50% витрат на створення нової продукції та технологій (Франція, США та інші);

 надання позик, у тому числі без сплати відсотків (Швеція);

 безоплатні позички на покриття 50% витрат на нововведення (Німеччина);

 цільові дотації на науково-дослідні розробки (практично усі розвинені країни);

 створення фондів впровадження інновацій з урахуванням можливого комерційного ризику (Німеччина, Велика Британія, Франція, Нідерланди, Швейцарія);

 скорочення державного мита для індивідуальних винахідників та надання їм податкових пільг (Австрія, Німеччина, Японія, США та інші), а також створення спеціальної інфраструктури для їх підтримки та страхування (Японія);

 звільнення від сплати мита (Нідерланди, Німеччина, Японія, Індія);

 створення широкої мережі наукових парків, бізнес-інкубаторів та зон технологічного розвитку (у всіх розвинених країнах та країнах, що розвиваються).

Ще одним ключовим аспектом світового досвіду є сприяння розвитку експорту з боку країни. Даний процес включає будь-які заходи, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку економіки країни в цілому та фінансово-економічного стану підприємства окремо.

До таких заходів відносяться :

 фінансова підтримка, яка може надаватися як з боку держави так і недержавних установ. Вона включає надання кредитів, гарантій та пряме фінансування, до якого належать субсидії та гранти.

 інформаційна підтримка – консультації, проведення тренінгів, проведення маркетингового дослідження нових ринків збуту товару, пошук партнерів, налагодження зв’язків із новими експортерами, вихід на нові ринки і таке інше;

 державна підтримка в сфері розвитку міжнародних економічних відносин між країнами світу, яка виражається у членстві різного роду інтеграційних угрупувань (преференційна торгівля, зона вільної торгівлі, митні союзи тощо). Результатом таких об’єднань є зниження торгових бар’єрів, спрощення торговельних та митних процедур, надання режиму найбільшого сприяння.

Саме такий шлях обрали Японія, нові індустріальні країни Азії (Південна Корея, Сінгапур, Тайвань), а також ряд країн, що використовують потенціал своїх територій (Німеччина, США, Швейцарія, Канада).

Прикладом, є досвід країн Східної Азії, які здійснили стимулювання розвитку шляхом сприяння інвестицій, технологічного оновлення, підвищення якості власної робочої сили, з неодмінним входженням у світові ринки товарів і послуг.

Свого часу в цих країнах була зроблена ставка на досягнення високої динаміки експорту продукції, результатом чого стають зростання валютних надходжень і зростання ВВП. Саме необхідність конкурувати з іноземними виробниками на глобальних ринках і бути серед них конкурентоспроможними підштовхувала до постійного впровадження передових технологій, навчання персоналу, підвищення ефективності виробництва та пошуку нових ринкових ніш.

При цьому для реалізації механізму «таргетування експорту» в Японії, Кореї та Тайвані широко застосовувалися експортні субсидії, кредити, податкові пільги, безмитний імпорт товарів для використання експортерами та їхніми постачальниками у виробництві. Але важливо те, як застосовувалися зазначені інструменти: пільги отримували лише ті виробники, які відповідали заздалегідь встановленим критеріям (обсягам експорту, продуктивності тощо).

Важливою складовою успіху стратегії був акцент на інвестиціях. Держава стимулювала інвестиції у різний спосіб (цільові кредити, державні гарантії по кредитах, підтримка низьких відсоткових ставок, примусові заощадження, митне стимулювання імпорту капітальних товарів, завищення кредитних ставок на предмети розкоші тощо). Так, фінансові системи активно використовувалися державою з метою спрямування обмежених ресурсів у ті сектори економіки, які вважалися стратегічно важливими з точки зору забезпечення довгострокового розвитку експорту.

Здійснюючи політику «фінансового обмеження», яка полягала у підтриманні відсоткових ставок (як кредитних, так і депозитних) на низькому рівні, держава фактично перерозподіляла відсоткові ренти від населення на користь пріоритетних галузей та успішних підприємств. Завдяки надходженню додаткових фінансових ресурсів суб’єкти підприємницької діяльності мали змогу (і, фактично, обов’язок) інвестувати у нові технології, модернізацію обладнання та відповідне навчання персоналу з метою посилення конкурентоспроможності на світовому ринку. Експортні показники при цьому залишалися основною метою і критерієм успіху.

В багатьох країнах світу для підтримки експортної діяльності використовуються різного типу інституції до яких віднесено експортні кредитні агенції та організації із сприяння експорту (рис.3.1).

Рис. 3.1. Інституції зі сприяння експорту

Представлені інституції успішно діють в багатьох країнах світу, що допомогло їм істотно покращити та досягти відповідного рівня зростання макроекономічних показників та вирішити проблеми розвитку експортної діяльності. Загальна характеристика діяльності інституцій зі сприяння експорту у розвинених країнах представлена в таблиці 3.

Таким чином, проведений аналіз політики сприяння експорту у різних країнах світу дав змогу виявити основні функції та інструменти, які використовуються урядами для підтримки експортної діяльності. Це, на сам перед надання кредитів та страхування ризиків пов’язаних з експортом. Слід зауважити, що більшість ЕКА є державними, тобто уряд представлених країн у сприянні експорту займає ключову роль, а експортна політика має стратегічне значення для їх розвитку. Майже всі представлені у таблиці країни мають окремі інституції, що надають фінансову та інформаційну підтримку експортній діяльності.

Що стосується, інституцій зі сприяння експорту в Україні, то воно не набуло належного розвитку. Виходячи на зовнішній ринок, експортер повинен мати доступ до фінансування на рівні із конкурентами з інших країн. Вітчизняні банки в умовах надзвичайно високих кредитних ризиків та дорогих і коротких пасивів мають гірші конкурентні позиції у порівнянні з банками розвинутих країн. Унаслідок цього обсяги та умови кредитної підтримки експортерів підпорядковані дії тих самих чинників, що визначають умови кредитування, наприклад, короткострокової торговельної операції. Як наслідок, вітчизняні банки не зацікавленні у кредитуванні експортного виробництва. Стабільно у невеликих обсягах експортним кредитуванням займається лише Державний експортно-імпортний банк. Інші комерційні банки надають експортне фінансування вкрай рідко.

Таблиця 3

Отже, Україна суттєво відстає від зарубіжних партнерів щодо підтримки власного експорту, що негативно віддзеркалюється на економічній ситуації та показниках розвитку експорту.

Таким чином, спираючись на вивчення зарубіжного досвіду щодо сприяння експорту та результати проведеного дослідження щодо виявлення найбільш вагомих факторів, які стримують розвиток експорту в Україні пропонуємо, на сам перед:

 створити урядову експортну кредитну агенцію та законодавчо прописати основну її мету, задачі та функції. Джерелом її фінансування повинен бути бюджет країни. Така агенція не повинна перешкоджати діяльності приватних інституцій сприяння експорту;

 забезпечити фінансову підтримку вітчизняного експортера, шляхом надання державних гарантій, кредитів, страхування експортних операцій;

 створення єдиного сайту інформаційної підтримки експорту у розділах митного регулювання, страхування, умов надання пільгових кредитів тощо. Саме запровадження таких заходів дасть поштовх до подолання експортних бар’єрів та успішного закріплення українських експортерів на зарубіжних ринках.