1)Загальні дані про твір.Короткі дані про життя композитора та його творчість.

Тема твору: Забраження важкої жіночої долі в приймах, здавалося в рідних, але водночас злих і ненависних людей.

Ідея: Виховання в людини здатності протистояти важким моментам долі і навіть коли шанси не великі - вірити в кращу долю.

Образ: Змальовує образ лихої свекрухи і свекра, а також образ молодої жінки- прялі, яка тяжко працює та її чоловіка.

Біографічні відомості про композитора:

Микола Дмитрович Леонтович - композитор педагог, музично громадський діяч. Народився 13 грудня 1877 р. в с.Монастирьок Брацлавського повіту на Поділлі, в сім'ї священика.

В своїй творчості обмежився хоровою мініатюрою, але це не є свідченням жанрової одноманітності його творчості.

Творча спадщина Леонтовича - надзвичайно яскраве і самобутнє явище в українській музичній культурі, вся його творчисть побудована на народних піснях.

Леонтович глибоко відчув ідейно - образні багатства народної пісенної культури і так тонко, і неповторно відтворив обмежені, на перший погляд щодо виражальних засобів, хорові мініатюри.

Особливістю творчого методу Леонтовича є те, що основним своїм завданням, він ставив розкриття в музиці внутрішнього змісту поетичного тексту пісні, динаміки її розвитку, сюжету, образів.

Леонтович опрацював близько 200 українських народних пісень. Наприклад " Щедрик", " Дударик", " За городом качки пливуть" - музична сатира про вбогих та багатих дівок; " Мала мати одну дочку", " Піють півні",

" Пряля " - про жіночу долю.

Поряд з обробками українських пісень, Леонтович писав авторські твори: " Льодолом", " Літні тони", " Моя пісня", " Літургія", а також він написав оперу "На русалчин Великдень", яка на жаль, не була ним закінченою. А завершив її Мирослав Скорик в 1977році до сторічного ювілею з дня народження композитора.

М.Д. Леонтович зробив великий внесок в українську музичну культуру. Він був художником - новатором, який творчо використовував усе краще, що було в українській музиці до нього, і накреслив нові шляхи її розвитку.

Його батьки були дуже музикальними і зуміли прищепити своєму синові любов до народної пісні.

За сімейними традиціями Леонтович вступив до Кам'янець - Подільської духовної семінарії. Після передчасної смерті керівника хору, Леонтовича обирають керівником семінарського хору.

Хористи глибоко поважали Миколу Дмитровича за його талант і вміння керувати і згуртувати хор, щоб він звучав " як добре настроєний інструмент".Закінчивши семінарію, Леонтович працює в Чуківській двокласній школі вчителем співу і арифметики.

Свої творчі спроби він об'єднав у " Першій збірці пісень Поділля". Так як композитор був дуже вимогливим до себе, він вважав, що ця збірка ще не є досконалою, і тому вона не була надрукована . " Друга збірка пісень з Поділля " була надрукована в 1903 році.

В 1902р. Леонтович переїхав до Вінниці. Тут він влаштувався викладачем " Церковної учительської школи". З осені 1904р. Леонтович працює викладачем у залізничній школі на Донбасі.

Дуже плідний був період з 1905- 1917рр. На цей час припадає остаточне формування принципів Леонтовича, його манери письма.

У 1919р. Леонтович переїхав до Тульщини, де почав писати оперу " На русалчин Великдень".

Життя композитора обірвалося трагічно в ніч на 23 січня, в 1921році він загинув від кулі бандита в хаті свого батька в с. Марківці.