Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Масканьі.docx
Скачиваний:
11
Добавлен:
13.02.2015
Размер:
111.54 Кб
Скачать

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

Інститут мистецтв

Кафедра методики музичного виховання та хорового диригування

Анотація на хоровий твір:

« № 4 Сцена та молитва»

з опери «Сільська честь»

Пьетро Масканьі

Виконала

Студентка ІV курсу

денного відділення

42 МП групи

Нестеренко Ірина

Науковий консультант – доцент Савчук. Г.М.

Київ 2012 рік

План анотації:

  1. Загальний аналіз:

  • біографічні дані та творчий шлях композитора Пьетро Масканьі;

  • Музично – теоретичний аналіз:

    • музична форма;

    • фактура;

    • ладотональність;

    • гармонія;

    • метро-ритм;

    • мелодика;

  • Вокально – хоровий аналіз:

    • тип та вид хору;

    • діапазон та теситурні умови;

    • стрій;

    • динаміка;

    • дикція;

  • Виконавський аналіз:

    • дихання;

    • ансамбль;

    • диригентський жест;

    • завдання диригента при концертному виконанні твору.

    1. Список використаної літератури.

    1. Нотний додаток.

    У останнє десятиліття століття вагнерізму, що поширювався по Італії, протиставив себе новий оперний напрям — веризм (від слова «vero» — достеменний, правдивий). Грунт для виникнення оперного веризму був підготовлений літературним рухом 80-х рр., що носить ту ж назву.

    Перша веристська опера — «Сільська честь» Пьетро Маськаньі (1890) — була написана на сюжет новели Джованні Верга. І «Сільська честь», і услід за нею «Блазні» Руджеро Леонкавалло (1892) мали величезний успіх в публіки, утомленої від туманного символізму в оперних сюжетах італійських імітаторів Вагнера.

    Творче кредо веризму — життєва правда. Тематику своїх опер веристи брали з буденного життя. Герої їх — не видатні особистості, а звичайні, рядові люди з їх інтимними драмами. У цьому італійський веризм близький до французької ліричної опери. На мелодійній мові італійських веристів позначився вплив чутливої мелодії Гуно, Томи, Массне. Особливу любов серед веристів завоювала реалістична творчість Бізе і Верді. «Кармен» Бізе веристи цінували так само високо, як опери Верді, від якого вони сприйняли підкреслену емоційність музики і гостроту драматичних ситуацій. Саме цими межами своєї творчості, а також темпераментними, доступними мелодіями веристи завоювали широку популярність.

    Однак трактування сюжетів в їх операх нерідко набувало мелодраматичного характеру. Бажаючи показати повсякденне життя «без прикрас», веристи часто підміняли реалістичне відтворення дійсності «фотографуванням» її. І це приводило до здрібніння характерів, часом — до поверхневої ілюстративності музики, до натуралізму.

    До веризму значною мірою примикає і творчість найбільш видатного серед італійських композиторів XX ст Джакомо Пуччіні (1858—1924), що не уникнув в своїх ранніх операх впливу німецького романтизму. В основних творчих прагненнях і по характерних рисах стилю Пуччіні — верист, хоча багато що в його творчості виходить за межі веризму. Пуччіні — найбільш талановитий і багатогранний серед композиторів цього напряму.

    Італійській класичній опері, з її прогресивним ідейним змістом, з її національними традиціями та справжньою «вокальностью», належить почесне місце в скарбниці світової музичної культури.

    Иллюстрации: Пьетро Масканьи, Руджеро Леонкавалло, Джакомо Пуччини

    Пьетро Масканьі (1863 – 1945) – італійський композитор кінця ХІХ – першої половини ХХ ст.., автор опер і оперетт, творів для оркестру, музики до кінофільмів. Світова слава прийшла до П. Масканьі з оперою «Сільська честь» ( по пєсі Дж. Верги, 1890, театр «Констанци», Рим), котра наряду з «Паяцами» Р. Леонкавалло поклала початок новому направленню – оперному веризму. Напружений розвиток дії з «кровавою» розв’язкою, аффектація людських емоцій та драматичних ситуацій, експресивна мелодика, яка запам’ятовується завдяки зв’язкам з народною музикою – все це настільки вразило Джузеппе Верді, який був присутній на постановці « Сільської честі» в La Scala (1891), що він, прослухавши оперу, сказав: « Тепер я можу вмерти спокійно – є той, хто продовжить життя італійської опери!».

    Дія відбувається в сицилійському селі. Повернувшись з солдатської служби, Турідду дізнається, що його кохана Лола вийшла заміж за Альфіо. Він знаходить відраду в романі з молодою селянкою Сантуцциєю, але його кохання до Лоли не згасло, тому він таємно зустрічається з нею. Ображена та зневірена Сантуцца вирішує розповісти Альфіо про те, що цого дружина і Турідду – коханці. Після пасхального богослужіння селяни збираються на площі перед храмом. Розгніваний Альфіо публічно кидає виклик Турідду. Турідду прощається з матір’ю Лючією. Його охоплює запізніле розкаяння перед вірною Сантуцциєю, він просить матір піклуватися про неї. Суперники б'ються на ножах. У поєдинку гине Турідду.

    Опера Пьетро Масканьі «Сільська честь» (Cavalleria rusticana). Опера на одну дію, лібрето (по-італійськи) Гвідо Менаши і Джованні Тарджоні-Тоцетті, засноване на п’єсі Джованні Верга, яка, в свою чергу, являється інсценуванням його ж однойменної новели.