Физка. Задачи и упражнения / Збірники завдань / Северинова Збiрник компетентнісних завдань з фізики 7- 9 клас

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

ЗБІРНИК КОМПЕТЕНТНІСНИХ ЗАВДАНЬ З ФІЗИКИ

7-9 клас

Черкаси

1

УДК 373.5.016

З-41

---

Автор-упорядник: Северинова А.М., методист лабораторії природничоматематичних дисциплін комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»

Рецензенти:

Ляшенко Ю.О., доктор фізико-математичних наук, директор навчально-наукового інституту фізики, математики та комп’ютерно-інформаційних систем Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького,

Пасічна Л.І., учитель фізики вищої категорії Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ

ступенів № 19 Черкаської міської ради Черкаської області, вчитель методист

Збірник містить 160 компетентнісних задач та близько 500 завдань різної складності до них. Кожен розділ має приклади розв´язування завдань та завдання для самостійного опрацювання. Запропонований матеріал охоплює всі навчальні теми програми з фізики для 7-9 класів. Використовуючи завдання даного типу при проведенні уроків учитель розвиває в учнів набір компетентностей, які є найважливішими, інтегрованими, ключовими.

Рекомендовано для вчителів, студентів педагогічних університетів, учнів освітніх закладів.

Рекомендовано до друку вченою радою комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» (протокол №5 від 28 грудня 2017 р.)

2

Керівник обласної творчої групи:

Северинова Алла Миколаївна, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін комунального навчального закладу «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради»

Члени обласної творчої групи

Биков Олександр Михайлович, методист фізики Черкаського міського методичного кабінету установ освіти Черкаської міської ради

Довгий Олег Андрійович, вчитель фізики Смілянська спеціалізована школа І-ІІІ

ступенів №12 Смілянської міської ради

Капленко Ольга Миколаївна, вчитель фізики Золотоніської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Золотоніської міської ради

Порожня Оксана Павлівна, вчитель фізики Канівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ім.Т.Г.Шевченко Канівської міської ради

Совгира Світлана Миколаївна, вчитель фізики Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №33 ім. В. Симоненка Черкаської міської ради

Токова Валентина Валеріївна, вчитель фізики Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 Черкаської міської ради

Якуша Лілія Григорівна, вчитель фізики Костянтинівської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Смілянської районної ради

3

Зміст

ІІЗавдання для 7 класу

Передмова

Найважливішим завданням сучасної системи освіти являється формування універсальних учбових дій, що забезпечують таким, що навчається уміння вчитися, здатність до саморозвитку і самовдосконалення.

Одним із засобів формування ключових компетностей учнів, є

розв’язування компетентнісних завдань.

Для формування навичок розв’язування компетентнісних завдань у навчальному процесі доцільно використовувати такі завдання різних рівнів, від простого до складного, від завдань, що спрямовані на розвиток однієї з компетентностей, до комплексних завдань без заданого плану розв’язування,

інтегрованих завдань, завдань з нетрадиційною подачею умови.

Компетентнісні завдання можна класифікувати по-різному. Т.А.Іванова ділить компетентністні завдання на предметні, міжпредметні і практичні. В.В.

Сериков ділить учбові завдання на: предметні завдання, що забезпечують засвоєння понять, орієнтування в предметі, що вивчається; практико-

орієнтовані, які розкривають зв'язок предмета з практичним життям практичні цінності, що містять; особово-орієнтовані завдання, які вводять учня в сферу світоглядних проблем буття, вимагають від нього прояву особової позиції;

завдання, що містять цінності філософського, соціального, екологічного плану,

проблеми особового сенсу пізнання.

Вимоги до компетентністних завдань:

-У завданні має бути відбита можливість перетворення реальної дійсності.

-Особисто або соціальний значимий зміст завдання.

-Присутність історичних фактів.

-Зміст багатоваріантних питань.

-Текст завдання може бути представлений в різних формах представлення інформації.

5

-Завдання повинне містити проблему, якщо рівень завдання підвищений.

-Завдання носять евристичний характер.

-Інтегровані.

Більшість запропонованих у збірнику компетентнісних завдань мають міжпредметні зв’язки з різними предметами: математикою, хімією, біологією,

літературою, географією (природознавством) тощо.

Вміння розв’язувати компетентнісні завдання, виховують в учня навички застосовувати набуті знання та уміння у новій ситуації, яка близька до звичного життєвого середовища, а також шукати вирішення комплексних проблем.

Збірник буде корисним для вчителів фізики, студентів педагогічних університетів, учнів освітніх закладів.

6

7 клас

Розділ І. Фізика як природнича наука.

Пізнання природи

Приклади розв’язування задач

1. Прочитай казку В. Сухомлинського «Краплина роси»

Рано-вранці на квітці троянди прокинулася Краплина роси.

–Як я тут опинилася? – здивувалася краплинка.

–Увечері я була високо в небі – і захотілося їй знову в небо. Пригріло Сонце. Випарувалась краплина, піднялась високо-високо у блакитне небо, до самого Сонечка. А там – тисячі інших краплинок. Зібралися всі в чорну хмару й затулили Сонце.

–Чого це ви мене заховали від людей? – розгнівалося Сонечко. І послало на хмарину вогненну стрілу. Вдарила вогненна стріла, загримів грім.

Злякалася чорна хмара й розсипалась. Пішов дощ. Упала Краплинка на Землю. – Дякую тобі, Краплино, – промовила Земля. – Я так скучила за тобою.

1.1(С) В тексті казки знайдіть слова, які позначають фізичне тіло.

Відповідь: Троянда, квітка, Краплина, Сонце, хмара, Земля.

1.2(Д) Які фізичні явища, відображені в казці.

Відповідь: Краплина піднялась у небо, пішов дощ, упала Краплинка – механічні; роса, пригріло Сонце, випарувалась краплина – теплові; вогненна стріла – електричне; загримів грім, промовила Земля – звукові.

1.3(В) Вода постійно випаровується з поверхні Землі, рослин та водойм.

Підраховано, що з 1 м2 вівсяного поля протягом літа випаровує 240 л води.

Скільки це становитиме кубічних метрів води на гектар?

7

Відповідь: V2=2400 м3

2. Шотландський ботанік ще за життя, як кращий знавець рослин,

отримав титул «князя ботаніків». Він зробив багато чудових відкриттів. У 1827 році проводив дослідження пилку рослин. Одного разу несподівано побачив, що дрібні тверді крупинки, які ледь можна було розгледіти в краплі води, безперервно тремтять і пересуваються з місця на місце. Він встановив, що ці рухи, за його словами, «не пов’язані ні з потоками в рідині, ні з її поступовим випаровуванням, а притаманні самим частинкам». Найдрібніші частинки вели себе, як живі. Це дивовижне явище ніколи не припинялося: його можна було спостерігати як завгодно довго.

2.1(П) Назвіть прізвище відомого ботаніка.

Відповідь: Англійський вчений Броун.

2.2(С) Як називається явище, яке спостерігав вчений у мікроскоп?

Відповідь: Броунівський рух - видиме в мікроскоп хаотичне переміщення дуже малих частинок речовини під дією ударів молекул. Броунівський рух є найбільш наочним експериментальним підтвердженням існування атомів

(молекул) і їх хаотичного теплового руху.

2.3(Д) Які причини руху частинок?

Відповідь: Причиною броунівського руху є безперервний і хаотичний рух молекул рідини, які вдаряють з усіх боків по частинках твердого тіла і змушують їх безладно рухатися. Чим менше маса крупинки, тим швидше вона

8

рухається, і навпаки. Броунівський рух частинок зумовлений рухом молекул

рідини.

2.4(В) Від чого залежить рух частинок?

Відповідь: Рух частинок прискорюється з підвищенням температури і зі зменшенням розміру частинок і уповільнюється при заміні середовища на більш в’язке.

3. У нашому повсякденному житті ми іноді не помічаємо деяких фізичних явищ. Наприклад, хтось відкрив флакон з парфумами, і ми,

навіть перебуваючи на великій відстані, відчуємо цей запах. Піднімаючись сходами до своєї квартири, ми можемо відчути запах їжі, приготовленої вдома. Ми опускаємо в склянку з гарячою водою пакетик з заваркою для приготування чаю, і навіть не помічаємо, як заварка забарвлює всю воду в чашці.

3.1(П) Яке фізичне явище об’єднує всі приклади, наведені вище?

Відповідь: Всі перераховані приклади пов’язані з одним і тим же фізичним явищем, яке називається дифузією.

3.2(С) Поясніть причини його виникнення.

Відповідь: Відбувається дифузія тому, що молекули однієї речовини самовільно проникають у проміжки між молекули іншої речовини внаслідок безперервного хаотичного руху.

3.3(Д) Від чого залежить швидкість взаємного проникнення молекул різних речовин?

Відповідь: Швидкість дифузії залежить від температури та агрегатного стану речовин. Чим вища температура, тим дифузія відбувається швидше.

Найповільніше проходить дифузія в твердих тілах так як молекули в них розташовані дуже щільно.

3.4(В) Дві половинки тріснутої фарфорової чашки неможливо скласти так,

щоб чашка була цілою. Але можна склеїти, покривши краї клеєм, притиснути і висушити. Як пояснити таку відмінність?

9

Відповідь: Половинки тріснутої чашки не можна наблизити так, щоб почали діяти сили притягання між молекулами. Склеювання базується на дифузійному проникненні клею в матеріал, що склеюється.

4.У давнину за одиницю виміру приймалося те, що оточувало людину

вприроді. Так камінь і зерно ячменю могли бути мірою ваги; палиця, рука або палець людини - мірою довжини; порожня шкаралупа кокосового горіха - мірою ємності рідин або сипучих тіл. Звідси випливає, що в різних кінцях землі люди використовували схожі предмети. Зрозуміло також, що на початку одна і та ж міра була різною за величиною. Це залежало від того, якої величини був горіх або камінь, або яка палиця була взята для вимірювань. А якщо мірою довжини служив крок людини, то величина,

яку виміряли, перебувала в залежності від росту людини.

4.1(С) У переважній більшості країн об’єм видобутої нафти обчислюється у барелях. Слово «барель» в англійській мові означає «бочка, діжка». Один барель нафти дорівнює 158,76 л. Скільки кубічних метрів нафти складають 100

барелів?

Відповідь: 100 барелів=15876 л=15,876 м3

4.2(Д) Виразіть вказані значення об’ємів у кубічних метрах та запишіть їх у порядку зменшення: 25 л, 430 см3, 17 мл, 6300мл.

Відповідь: 25 л=0,25 м3, 430 см3=0,00043 м3, 17 мл=0,000017 м3, 6300 мл = 0,0063 мл. 25л, 6300мл, 430 см3, 17мл.

4.3(В) Крапля олії об’ємом 0,003 мм3 розтеклася по поверхні води тонким шаром. Знаючи, що середній діаметр молекули олії 0,0000001 мм, визначте площу олійної плями на поверхні води.

V=0,003 мм3=0,310-11м3 d=0,0000001 мм=110-10м

S-?

10