Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Ukraine Culture History_information supply 2 / Шейко, Тишевська_Історія української культури

.pdf
Скачиваний:
130
Добавлен:
15.02.2015
Размер:
1.65 Mб
Скачать

Вступ

В.М. ШЕЙКО, Л.Г. ТИШЕВСЬКА

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Науковий редактор — доктор історичних наук, професор В.М. Шейко

Київ

2006

1

В.М. Шейко, Л.Г.Тишевська. Історія української культури

УДК 930.85 (100+477)(075.8) ББК63.3(0)#7я73#1+63.3(4Укр)#7я73#1 I 88

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(лист МОНУ № 14/18. 2–432від 12.03.2004)

Рецензенти:

Дяченко М.В., доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії ХДАК;

Сорочан С.Б., доктор історичних наук, професор кафедри історії стародавнього світу та середніх віків ХДНУ ім. В.Н. Каразіна

Шейко В.М., Тишевська Л.Г.

I 88 Історія української культури: Навч. посібник / Наук. ред. В.М. Шейко. – К.: Кондор, 2006. – 264 с.

ISBN 966#351#154#0

У посібнику розкриваються процеси історичного розвитку української культури. Висвітлюється соціально#історична обумовленість художньо#культурологічних процесів в Україні з найдавніших часів до початку ХХІ ст. Значна увага приділяється огляду джерел та літератури з питань формування та еволюції української культури. При цьому історія вітчизняної культури розглядається через призму національно# культурного відродження, яке розгортається на українських землях.

Для студентів, аспірантів і викладачів вищих навчальних закладів України, читачів, які цікавляться проблемами трансформації вітчизняної культури.

ББК63.3(0)#7я73#1+63.3(4Укр)#7я73#1

 

© Шейко В.М., Тишевська Л.Г., 2005

ISBN 966#351#154#0

© “Кондор”, 2005

2

Вступ

ЗМІСТ

 

ВСТУП…….…………………………………………....................................................

4

ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ

 

КУЛЬТУРИ…………………………………….........................................................

9

ДОБА КИЇВСЬКОЇ РУСІ………………..………...............................................

32

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У XIV# ПЕРШІЙ

 

ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ………………….……………..................................

70

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У ДРУГІЙ

 

ПОЛОВИНІ XVII#XVIII СТОЛІТТІ…………….............................................

106

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА У XIX

 

СТОЛІТТІ………….....………………………………................................................

146

КУЛЬТУРА УКРАЇНИ У ХХ СТОЛІТТІ……....…..…..................................

186

СЛОВНИЧОК..........................................................................................

243

3

В.М. Шейко, Л.Г.Тишевська. Історія української культури

ВСТУП

–¿ØÕ—‹¿”À‹“”–¿

—Œ÷≤¿À‹ÕŒ-≤—“Œ–»◊Õ≈

fl¬»Ÿ≈

Вивчення культури передбачає розкриття її як продукту розвитку суспільства і як сукупності матеріальних і духовних цінностей, які створені людством. Культура — це, передусім, історичне явище, а її розвиток — найважливіша частина процесу розвитку людства. Історія культури — результат досліджень не тільки істориків, але й археологів, етнографів, фольклористів, істориків літератури, фахівців у галузі суспільної думки, науки, філософії, мистецтва. Вона ґрунтується на загальних висновках історичної на# уки, що характеризують окремі епохи. Історія культури дає можливість більшою мірою відчувати результати історичного прогресу, вона показує, що навіть у найтяжчі часи й епохи світ був наповнений талановитими людьми і ніяка руйнівна сила не спроможна знищити культуру народу. Історія культури розкриває значення як національних тра# дицій, так і культурних зв’язків між народами. Саме завдяки розвитку національних культур утворилася різнобічна і яскрава скарбниця людської культури.

Урозвитку кожної національної культури значна роль належить активній взаємодії

зіншими культурами. Але все ж таки стан кожної етнокультури визначається, пере# дусім, внутрішніми процесами, а вже потім — зовнішнім впливом. Кожна національна

культура обов’язково має в собі співвідношення національних та загальнолюдських

цінностей, оскільки жодна культура не може розвиватися ізольовано.

Історично так склалося, що протягом тривалого часу українська культура перебува#

ла у тіні інших культур. Саме ця обставина створила певний стереотип сприйняття її як

вторинної і провінційної. Тим часом, самобутня культура українського народу є не лише

повноправним і унікальним елементом світової культури, а й важливим чинником світо#

вого культурно#історичного процесу. Становлення і розвиток культури України мож#

ливо висвітлити тільки з урахуванням контексту розвитку світової культури та цивілі#

зації. Отже, усвідомлення феномена української культури означає сприйняття її як

4

Вступ

цілісної системи у процесі історичного розвитку та у взаємозв’язку з культурами інших народів.

У складі національної культури можна виділити цілий ряд елементів, які характе# ризують і визначають її розвиток. До них можна віднести культуроформувальні чин# ники географічного середовища, політичну і правову культуру, культуру побуту тощо. Крім того, важливого значення у процесах розвитку національної культури набувають особливості національного характеру та менталітету народу.

Українська культура належить до європейського кола культури, де традиційно ви# щою цінністю визнавалися свобода і значущість особистості. Саме визнання особистості як основної цінності національної культури може забезпечити прогресивний культурний розвиток країни. Культура виступає, водночас, і як мірило цивілізованості етносу, і як форма та зміст внутрішнього зв’язку поколінь. Процес створення і передавання всього найкращого, формування культурної традиції є своєрідною потребою кожної нації. Про# тягом усього часу свого існування український народ творив культуру, яка постійно зба# гачувалась, незважаючи на постійну загрозу знищення етносу та його асиміляції.

Історія культури посідає одне з чільних місць у системі розвитку суспільства та фор# мування національної самосвідомості. Визначення сутності, змісту та визначальних етапів еволюції національної культури є основними завданнями сучасної української культу# рологічної науки. У вітчизняній науці вже вироблений підхід до проблеми періодизації історії української культури.

Перший період розвитку культури України пов’язаний з її глибинними джерелами. Це досить тривалий часовий відрізок, який охоплює період від початків людської ци# вілізації на цій території до культури східнослов’янських племен дохристиянської доби. Племена і народи, які проживали на цій території впродовж тисячоліть, творили культу# ру, передаючи її у спадок наступним поколінням і забезпечуючи цим безперервний про# гресивний розвиток. Найдавніші свідчення перебування людини на території України датуються ще добою пізнього палеоліту. У наступні епохи розширювалися сфери людсь# кої діяльності, вдосконалювалися зміст і форми культуротворення, змінювалася сама людина. Відчутний слід залишили в історії культури України племена трипільської куль# тури, для яких характерними були високий розвиток землеробства і суспільної органі# зації. Трипільська кераміка надовго пережила своїх творців і слугувала взірцем для на# ступних поколінь. Античні джерела сповіщають про племена кіммерійців, які прожива# ли на нашій території і мали культурні зв’язки з народами Малої Азії і Кавказу. Культура

племен іранського походження, зокрема скіфів, — ще одна яскрава сторінка розвитку людської цивілізації на українських територіях. Скіфському періоду відповідає час існу# вання на узбережжі Чорного моря грецьких міст#колоній, де значного розвитку досягли сільськогосподарські ремесла, торгівля, архітектура, мистецтво. Культура античних міст Північного Причорномор’я сприяла розвитку економічного життя, суспільних відно# син і культури місцевих племен, що прискорювало процес розкладу первіснообщинно# го ладу і сприяло їх подальшому прогресу.

Племена черняхівської культури — анти — мали усталені торговельні та культурні зв’язки з Римом, що було важливим чинником розвитку культури племен на землях

5

В.М. Шейко, Л.Г.Тишевська. Історія української культури

антів. Чималий вплив на антів у галузі військової техніки та організації справили племе# на готів, що жили на півдні України.

З розпадом первісного ладу на території слов’янських племен виникають напівдер# жавні об’єднання — союзи племен, на чолі яких стояли князі. На рубежі VІІІ#ІХ ст. у Середньому Подніпров’ї склалося державне утворення «Руська земля», яке мало більш високий рівень політичної організації у порівнянні з давніми союзами племен і об’єдну# вало вже кілька таких союзів. У другій половині ІХ ст. переважно завершився тривалий процес становлення давньоруської держави — Київської Русі.

Культура доби Київської Русі — це другий період формування культури України. За часів князювання Володимира Святославича на київських землях було введене христи# янство за грецьким зразком, що відповідало тодішнім інтересам держави. Християн# ство сприяло розширенню економічних і культурних відносин Київської Русі з євро# пейськими країнами і, по суті, володіло монополією на культурне творення у державі. Склалася і розвивалася давньоруська мова, почався інтенсивний розвиток освіти, літе# ратури, мистецтва. Давньоруська культура — одна з найяскравіших сторінок історії куль# тури середньовіччя. Давньоруські майстри внесли у скарбницю світової культури бага# то нового і цінного. Вони творили з глибоким відчуттям реальної краси навколишнього світу. Релігійні сюжети, створені ними, сповнені живою красою реального буття, зво# рушливо передають ідеї гуманізму і добра. У всіх творах давньоруських майстрів можна простежити риси, які йшли з життєдайного джерела народної творчості. Культура Київсь# кої Русі створила ті традиції, що використовувалися всіма поколіннями давньоруської й української народностей.

Наступний період — третій — це час, позначений формуванням української народ# ності. З середини ХІІІ ст. Русь зазнавала руйнівних нападів монголо#татарських орд, що мали катастрофічні наслідки для її економіки і культури. За цих умов феодальна розд# робленість посилюється, цього ж часу починаються процеси етногенезу — визрівання етнічних спільностей — української, білоруської, російської, які розвивалися на ґрунті стародавніх племінних відмінностей. Формування української народності проходило на території Київського, Переяславського, Чернігово#Сіверського, Волинського і Галиць# кого князівств. Центром цього процесу стало Середнє Подніпров’я. Українська на# родність починає виступати як окрема етнічна спільність зі своєю мовою, територією, особливостями економічного життя і своєрідною культурою. Назва «Україна», яка спер# шу вживалася тільки у Південній Русі, набула також етнічного значення і поширилася

на всі землі, де формувалася українська народність. До середини ХVІІ ст. тривав процес формування основних рис української народності, складалася її територія, мова, еконо# мічна спільність, психічний склад. Процес формування української народності супро# воджувався загостренням соціальних суперечностей, викликаних боротьбою народних мас проти іноземного гноблення. У цей період з’являється в Україні нова соціальна вер# ства — козацтво, якому судилося відіграти епохальну роль в історії і культурі України.

Четвертий період розвитку української культури проходив під впливом визвольної війни народу під проводом Богдана Хмельницького. Усна народна творчість другої по# ловини ХVІІ ст. відобразила найголовніші події тієї доби. У процесі визвольної бороть#

6

Вступ

би значно поширився світогляд українців, зросла їх етнічна самосвідомість. Розвивається освіта, книгодрукування сприяє зміцненню культурних відносин України з іншими

народами. Події визвольної війни опиняються у центрі уваги літераторів, художників,

музикантів, істориків. Триває розвиток системи літературних жанрів, розробляються теоретико#мистецькі проблеми.

У другій половині ХVІІ ст. в Україні поширюється стиль бароко, який став стилем епохи, цілісною художньою системою. У ХVІІІ ст. українська культура продовжувала

розвиватися у важких умовах. Територія України залишалася у складі різних держав,

обмежувалися культурні права українського народу, гетьманська влада слабшала, а зго# дом була остаточно скасована. Українська православна церква втратила свою автоно# мію, стала частиною Російської церкви. Однак навіть у цих умовах творчій геній українсь# кого народу створив ряд неперевершених шедеврів, які стали надбанням не тільки вітчиз#

няної, а й світової культури. Культура цього часу стає більш оригінальною і

національною, поступово відходять старі традиції та ідейно#естетичні концепції. Наступний період розвитку української культури пов’язаний з глибокими перетво#

реннями у всьому слов’янському світі. Уже наприкінці ХVІІІ ст. почалися процеси фор#

мування слов’янських націй, які супроводжувалися бурхливим розвитком національ#

них культур, формуванням етнічної самосвідомості. Джерелом, з якого постають про#

цеси українського національно#культурного відродження ХІХ ст., був фольклор.

Українська інтелігенція, яка народжується цього часу, сприяє розвитку демократичних напрямів у культурі. Розвиток нації знаходить вияв у неповторних національних фор#

мах культурної творчості. Розквітає українська література, відбувається становлення

професійного театру, започатковується музична класика, реалістичного вияву набуває

живопис. У ХІХ ст. витворилася не лише національна культура, спільна для сходу і захо#

ду України, але й виник особливий тип митця, діяча української культури, який харак# теризувався тісним зв’язком із народним життям.

Історія української культури ХХ ст. — складний і суперечливий час – це шостий

період розвитку етнокультури українців. Культура України ХХ ст. — це свідчення не#

зламного духу народу, який постійно тяжів до збереження власної мови, історичної па#

м’яті, мистецьких надбань минулих часів. Початок століття був періодом, коли заклада# лися головні, фундаментальні засади, з яких виходив розвиток культури України у по#

дальші часи. ХХ ст. характеризується аритмією культурного розвитку. Бурхливе століття відбилося на формах, змісті та ідейному розвитку української культури. Високі злети чередувалися з падіннями, українська культура виходила на високу орбіту світової куль# тури і одночасно зазнавала нечуваних утисків тоталітарної системи.

90#ті роки ХХ ст. започаткували сьомий етап історії української культури. Акт про дер#

жавну незалежність України, прийнятий 24 серпня 1991 р., відкрив нову сторінку в історії

культури України. Чи не вперше український народ отримав можливість вільно творити. У процесі розбудови нової держави актуальною стає проблема людини як творця.

По суті відбувається зміна світоглядного ставлення до людини, гуманістичного усві# домлення ролі людини у процесі творчості. Гуманістична орієнтація суспільства має на

7

В.М. Шейко, Л.Г.Тишевська. Історія української культури

меті втілення у практику пріоритетів загальнолюдських цінностей, які знаходять ви# раження у національній культурі. У площині відродження національної культури акту# альною залишається мовна проблема, адже культура і мова належать до найголовніших духовних цінностей кожної особистості і всього суспільства.

У ХХІ ст. Україна увійшла незалежною державою. Поступово вона посідає гідне місце у світовій системі економічних, політичних і культурних зв’язків.

8

Джерела формування української культури

ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Найдавніші пам’ятки мистецтва на території України. Кіммерійсько скіфська доба.

Міста держави Північного Причорномор’я. Культурний розвиток антів.

Світоглядні уявлення слов’ян. Розвиток мистецтва у східних слов’ян.

œÂ ‰ÒÎÓ‚íˇÌҸ͇ ‰Ó·‡

Вивчення історії українського суспільства, як правило, починають з характерис

тики населення, яке проживало на території нинішньої України у найдавніші часи.

Такий підхід переважає. Як цілісна етнічна спільність українці сформувалися порівня

но недавно. Протягом тисячоліть на території сучасної України проживало багато на

родів, які мігрували, постійно змінювали один одного. Людські спільноти завжди роз

членовувалися на дискретні групи, які ще називають племенами, невеликими народно

стями і навіть мікроетносами. У межах цих етнічних груп відбувалася трансляція культури

від предків до нащадків, виникали й поширювалися культурні новації. Якою була спад коємність між тими етнічними групами, які проживали на цій території тисячі років тому, визначити майже неможливо. Цілком ймовірно, що певні риси культури тих груп давніх індоєвропейців успадковані й нами, сучасними слов’янськими націями. Внаслі док постійних міграцій давнє населення України не було етнічно і культурно однорідним. До того ж не було і цілковитої зміни етносів, якась частина племені неодмінно залиша лася на своїх обжитих місцях. Саме цим і могло забезпечуватися передання у спадок наступним поколінням культурного, світоглядного, мистецького досвіду. Так протя гом тисячоліть різноетнічні народи створювали на території України певні культурні традиції, які з часом ставали підґрунтям української культури.

9

В.М. Шейко, Л.Г.Тишевська. Історія української культури

Найдавніші пам’ятки мистецтва передісторичної людини на території України відносять до доби пізнього палеоліту(25 15 тис. років тому). Пізній палеоліт характери зується появою людини розумної (Hоmо sаріеns). Із появою людини розумної дородову громаду заступає родова організація суспільства. У процесі повсякденної трудової діяль ності мислення людини розвивалося, вона набувала нових позитивних знань. У суспільстві складалися релігійні вірування, звичаї, виникало мистецтво. Все це допома гало вижити первісній людині, яка майже цілком залежала від природного оточення. До пізньопалеолітичного часу належать широко відомі зразки прикладного та образотвор чого мистецтва. Так, розкопки біля с. Мізинь (Чернігівська обл.) виявили прекрасні браслети, вирізані з бивня мамонта. Один із них — суцільний, другий складається з п’яти окремих пластин. На обох чудовий різьблений орнамент. Мізинські браслети на лежать до унікальних зразків прикладного декоративного мистецтва стародавньої Євро пи. До творів мистецтва слід також віднести розфарбовані кістки мамонтів із мізинсь ких помешкань та скульптури у формі невеликих статуеток, які відображали образ ма тері у родовій громаді. Цікаво, що в мізинських статуетках немає виразно окресленої голови, а якщо є, то відсутнє обличчя. Крім жіночих статуеток, зустрічаються фігури тварин з кістки і каменю. У Мізині відкрито цілу майстерню з набором кам’яних зна рядь праці.

Знахідки мізинської культури старокам’яної доби зустрічаються і в інших райо нах України. Зображення на кістках тварин виявлені на Київщині, Полтавщині, на зем лях Західної України.

Наша уява про духовний світ людини пізнього палеоліту доповнюється знахідка ми музичних інструментів – кістяних сопілок. Отже, крім образотворчого мистецтва, в пізньопалеолітичну добу набули певного розвитку й інші види мистецтва — музика, обрядовий танок тощо. Про це свідчать знахідки кістяних флейт, жіночих статуеток у позі танцю тощо.

Чоловічі зображення епохи палеоліту трапляються рідко. Основну масу зобра жень складають тварини. Серед чинників, які впливали на формування стилю первіс ного мистецтва, не останнє місце посідала техніка виконання і матеріал. Художні виро би, датовані одним періодом, в яких використані схожі сюжети, виконані в різному матеріалі, суттєво різняться між собою. Фігурки, виконані у техніці об’ємної скульпту ри, як правило, більш стилізовані, ніж графічні зображення, написані фарбою чи на креслені на кам’яних плитах. Малюнки на камені й кістці, глибоко вирізані загостре

ним кам’яним предметом, часто складають враження легких замальовок олівцем. Такі замальовки є серед найбільших ранніх художніх пам’яток палеолітичної доби.

Отже, у палеолітичну епоху людина досягла відносно високого рівня матеріальної і духовної культури. Це стало основою для подальшого поступального суспільно еко номічного та культурного розвитку людської цивілізації.

Мезоліт, який прийшов на зміну палеоліту, характеризується подальшим розвит ком техніки обробки каменю.

Видатною пам’яткою духовного життя населення цього періоду є Кам’яна Моги ла, завдяки якій ми маємо змогу спостерігати елементи мистецької творчості, ідеологіч

10

Калькулятор

Сервис бесплатной оценки стоимости работы

  1. Заполните заявку. Специалисты рассчитают стоимость вашей работы
  2. Расчет стоимости придет на почту и по СМС

Нажимая на кнопку, вы соглашаетесь с политикой конфиденциальности и на обработку персональных данных.

Номер вашей заявки

Прямо сейчас на почту придет автоматическое письмо-подтверждение с информацией о заявке.

Оформить еще одну заявку