Тема 1 Предмет і методи статистичної науки
Статистика, як і будь-яка інша наука має предмет науки, метод науки, засоби дослідження предмету, систему категорій понять і термінів.
Предмет статистики – це кількісні співвідношення між масовими суспільними явищами, закономірності їх формування, розвитку, взаємозв'язку.
Виходячи із визначеного предмету статистики, виділяють дві її особливості:
Статистика вивчає кількісний бік суспільних явищ.
Вона вивчає не поодинокі, а масові явища.
Статистична методологія – це сукупність специфічних прийомів, притаманних лише статистиці методів і прийомів дослідження, які ґрунтуються на загальнофілософських (логіко-діалектичних законах) і загальнонаукових (порівняння, аналіз, синтез) принципах.
Основні специфічні прийоми: спостереження, зведення і групування, абсолютні і відносні величини, середні величини і показники варіації, ряди динаміки, вибіркові спостереження, індекси, методи кореляції і регресії тощо.
Основні категорії статистичної науки:
1. Статистична норма – це безліч предметів, осіб, процесів, явищ, що існують.
2. Одиниця сукупності – це первинний елемент сукупності, що створює відповідну сукупність і відображає її якісну однорідність.
Одиниці сукупності повинні бути носіями певних властивостей або ознак, тобто таких властивостей, які можуть бути встановлені і вивчені (виміряні).
Класифікація ознаки: кількісні, якісні; основні (суттєві), другорядні; первинні і вторинні (обробка первинних).
3. Ознаки – це дещо окремі, розрізнені факти, які потребують узагальнення за допомогою використання статистичних показників.
4. Статистичний показник – це узагальнююча характеристика суспільних явищ, в якій поєднуються кількісна і якісна їх визначенність.
5. Статистичні закономірності – це закономірності масових процесів, що виражають в середньому результат взаємодії значного числа однорідних явищ або взаємозв'язок послідовних станів системи.
Природа статистичної закономірності може бути досліджена повністю тільки враховуючи дію закону великих чисел, в основу якого покладено властивості масовості і причинної обумовленості явищ.
6. Статистична сукупність – це певна множинна елементів, поєднаних умовами існування й розвитку (сукупність комерційних банків, які об'єднані характером банківських послуг).
Тема 2 Статистичне спостереження
Статистичне спостереження як метод інформаційного забезпечення є цілком необхідним для виявлення сукупності відомостей пор явища та процеси суспільного життя.
Статистичне спостереження - це планомірно науково-організована систематична робота по збиранню даних про масові явища і процеси суспільного життя.
Основні вимоги до зібраної інформації: повнота, достовірність, точність, якість, своєчасність, порівняність.
Класифікація статистичних спостережень:
Статистичні спостереження діляться за такими ознаками як: форма, вид і спосіб.
Класифікація статис. спостереж. наведена на рис. 1.
1. За формою – це звітність і спеціально організоване спостереження.
Звітність – це форма статистичного спостереження, коли статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і фірм у вигляді обов'язкових звітів про їхню роботу за установленими формами та у відповідні строки.
За обсягом розрізняють звітність загальнодержавну і відомчу. Перша подається як у вищу організацію, так і в органи державної статистики, друга – лише у вищу організацію.
За строками подання звітність поділяють на поточну, що подають протягом року, і річну, яку складають за ширшою програмою.
Спеціально організоване спостереження – це отримання статистичних даних на підставі перепису, разових обліків та обстежень (соціологічні обстеження, переписи населення, вивчення рівня доходів населення).
2. За видами статистичне спостереження діляться за частотою і охопленням.
За частотою (за часом реєстрації фактів): поточне, періодичне і разове.
Поточне стат. спостереження – облік фактів здійснюють у міру їх виконання, тобто систематично.
Періодичне – спостереження, повторюване через певні проміжки часу (облік спеціалістів, облік залишків матеріальних цінностей на 1 січня).
Разове здійснюють за необхідності, час від часу, без дотримання певної періодичності або ж взагалі один раз (думка читачів з приводу того чи іншого питання).
За охопленням: суцільне і несуцільне (вибіркове, анкетне, основного масиву, монографічне).
Суцільне спостереження передбачає охоплення обліком всіх без винятку одиниць досліджуваної сукупності (обсяг виробленої продукції, обсяг капітальних вкладень).
Несуцільне спостереження обліковує не всі досліджувані одиниці сукуаності, а лише їх певну частину (вивчення якості продукції, цін на ринку).
Вибіркове полягає в тому, що спостереження ведеться за окремими одиницями сукупності, які відбираються згідно з установленими правилами (у промисловості – якість продукції, рівень життя) .
Анкетне спостереження полягає в тому, що складаються спеціальні анкети з відповідними запитаннями, на які даються відповіді.
Несуцільне спостереження основного масиву полягає в тому, що з всієї сукупності величин відбираються найбільші одиниці спостереження, на підставі яких робляться висновки про всю сукупність (місцеві ринки великих міст і промислових центрів, де проживає понад 50 % населення країни ).
Монографічне спостереження полягає в тому, що певні одиниці сукупності вивчаються досить глибоко і детально, щоб визначити успіхи або невдачі (окремі підприємства, регіони).
3. За джерелом отримання відомостей: безпосередній облік, документальний облік, опитування.
Безпосередній облік, коли представники органів статистики, що здійснюють облік фактів, шляхом особистого підрахунку та зважування отримують необхідну інформацію про досліджувану сукупність (інвентаризація основних фондів).
Документальний облік фактів є спостереженням, коли джерелом відомостей є відповідні документи (складання звітності).
Опитування (у разі перепису населення). Розрізняють три способи опитування:
усне (експедиційне)
письмове (самореєстрація)
кореспондентське.
Експедиційний спосіб – призначена особа опитує іншу (яка є одиницею спостереження) і з її слів заповнює бланк дослідження.
Самореєстрація – відповідні документи заповнюють опитувані.
Кореспондентський спосіб – в органи, які здійснюють спостереження, надсилають відомості їх кореспонденти.
Для проведення статистичного спостереження заздалегідь формується план, який складається з двох частин: програмно-методологічної і організаційної.
Програмно-методологічна частина включає мету спостереження, вибір об'єкту спостереження, розробка статистичних формулярів.
Об'єкт спостереження – це сукупність одиниць явища, що вивчається, по якій повинні бути зібрані статистичні дані.
Одиниця сукупності – це первинний елемент об'єктів статистичної сукупності, який є носієм ознак, які потрібно регіструвати.
Одиниця спостереження – це первинна одиниця, від якої повинні бути одержані необхідні дані (відомості).
Зібрані початкові дані записуються в статистичні формуляри, які можуть мати вигляд звітності, картотеки, журналу, карти, переписного листа тощо.
Організаційні питання – це організація спостереження, складання карт території спостереження та списків одиниць досліджуваної сукупності, підготовки кадрів, способи розробки матеріалів спостереження тощо.
Розбіжності або похибки, які виникають в процесі статистичного спостереження називаються помилками, які за походженням або причинами бувають в наслідок: недосконалості теоретичних концепцій і невірних виборів або навмисних перекручень.
За характером помилки бувають систематичні і випадкові. В свою чергу систематичні поділяються на навмисні і ненавмисні.
Для оцінки точності інформації використовується логічний і арифметичний контроль.
Логічний базується на здоровому глузді, на порівнянні даних з планом, з попереднім роком, даними аналогічних підприємств.
Арифметичний базується на перевірці всіх арифметичних дій.
