МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Агрономічний Кафедра Екології та охорони факультет навколишнього середовища

Звіт

Про проходження навчальної практики з дисципліни « Гідродогія »

Виконала: студентка 21 –ЕО групи

Тарасюк Н.М

Перевірила :

Мудрак Галина Василівна

Вінниця – 2014

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………. …3

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ М. ВІННИЦІ ТА ЇЇ ОКОЛИЦЬ………………………………………………………………………. ..4

1. Еколого – географічна характеристика Вінничини………………………..4

2. Кліматичні і гідрологічні умови Вінницької області……………………...4

3. Забруднення водних ресурсів………………………………………………..5

4. Грунтово-рослинний покрив і тваринний світ……………………………..6

РОЗДІЛ ІІ. ОПИС РІЧОК, ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ НА ТЕРИТОРІЇ М.ВІННИЦІ………………………………………………………………………8

2.1. Загальна характеристика річок, їх класифікація та водний режим…….8

2.2. Інженерні споруди на берегах річок……………………………………..10

2.3. Характеристика р. Південний Буг……………………………………….11

2.4. Характеристика річок Тяжилівка та Вишенька…………………………13

РОЗДІЛ ІІІ. МОРФОЛОГІЯ ТО МОРФОМЕТРІЯ СТАВКІВ ТА ВОДОСХОВИЩ …………………………………………………………………

3.1. Водосховища та їх типии……………………………………………………

3.2. Основні складові об'єму і нормативні рівні водосховищ. ……………….

3.3. Сабарівське водосховище та ставки Вінницького району………………

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..

ВСТУП

Навчальна практика – це частина учбового процесу, що призначена для засвоєння теоретичного лекційного матеріалу з даної дисципліни в умовах лабораторно-практичних занять. Практика проводиться в лабораторно - польових умовах. Важливою частиною програми практики є вивчення гідрологічних об’єктів та їх екологічного стану, що сформувався як під впливом природних процесів і явищ, так і під впливом людської діяльності.

Основна мета практики – це закріплення теоретичних і практичних знань, що були отримані під час аудиторних занять, отримання навичок спостереження за явищами та процесами в гідросфері, оволодіння методикою польових досліджень водних об’єктів, вивчення природно-гідрологічних комплексів, вміння виявляти та аналізувати взаємозв’язки як між окремими

компонентами гідросфери, так і взаємозв’язок з іншими компонентами геологічного середовища та природою в цілому, а також з господарською діяльністю людини.

Завдання практики:

- закріплення та поглиблення знань про воду та водні об’єкти, їх характеристики та параметри;

- оволодіння навичками спостереження, реєстрації та опису гідрологічних процесів та характеристик;

- оволодіння методами виявлення та спостереження антропогенних факторів та їх впливу на водні об’єкти.

Об’єктом навчальної практики є : річки, водосховища, ставки та інші водні об’єкти, які знаходяться на території Вінниці та її околиць.

Предметом навчальної практики є усі дослідження та описи, які проводяться на річках, водосховищах та території Вінниці.

РОЗДІЛ І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ М. ВІННИЦІ ТА ЇЇ ОКОЛИЦЬ

1.1. Еколого – географічна характеристика Вінничини.

Проблема охорони природи для Вінницької області, більшість території якої відчуває на собі майже неконтрольовану інтенсивну господарську діяльність, є дуже актуальною. Природні умови та ресурси Вінниччини різноманітні і своєрідні, на сьогодні ще недостатньо досліджене питання раціонального їх використання. Збереження сучасної природи, збільшення її багатств, неможливі без детального знання історії. Саме знання минулого допомагають нам краще пізнати сучасне та прогнозувати майбутній стан природи регіону, можливості його реконструкції не тільки шляхом збереження, але і створення нових природоохоронних об’єктів. Сучасний розвиток людської діяльності часто виявляється шкідливим для навколишнього середовища внаслідок зростання містобудування, промислового виробництва, дорожнього руху. Тому відбувається забруднення води, повітря, грунтів, що негативно впливає на стан здоров'я населення, викликає загрозу навколишньому середовищу, загострює екологічні проблеми.

1.2. Кліматичні і гідрологічні умови Вінницької області.

Клімат області - помірно-континентальний. Середня температура січня: -6°С, середня температура липня: +19°С, річна кількість опадів: 520-590 мм, з них 80% випадають в теплий період.

У Вінницькій області – густа мережа річок, що належить до басейнів трьох великих рік – Південного Буга (приблизно 62% території), Дністра (28%) та Дніпра (10%). Вони мають переважно снігове й дощове живлення і належать до типу рівнинних. Взагалі у області протікає 241 річка. Найбільшою річкою, що на значному протязі (317 км) протікає по території області і ділить її на дві майже рівні частини, є Південний Буг, який у межах області приймає 14 приток з лівого боку і стільки ж з правого. Найбільші притоки: Згар, Рів, Дохна, Соб, Снивода, Постолова, Десна. На південному заході, на межі з Чернівецькою областю і Молдовою, протікає друга за розмірами річка України – Дністер. Притоки: Мурафа, Немиця, Лядова.

До внутрішніх вод області належать численні ставки та водосховища. Тут налічується більше 2500 ставків, загальна площа їх перевищує 20 тис. га. У області розташовано 60 водосховищ. Найбільші водосховища- Ладижинське, Сандрацьке, Сутиське і Дмитренківське.

Болота на території Вінниччини розташовані по долинах річок. Найбільше боліт у північній і середній частинах області. Найбільші площі боліт є вздовж Згару, Рову, Рівця, Собі, Соврані.

1.3. Забруднення водних об'єктів.

У 2012 р. у Вінницькій області було забрано 128,1 млн. кубометрів води з природних водних об'єктів, спожито 112,9 млн. кубометрів свіжої води. Загальне відведення зворотних вод у 2007 р. становило 82,9 млн. кубометрів.  Кількість скинутих забруднених вод у 2007 р. становила 3,5 млн. кубометрів. Найбільша кількість води в області використовується Ладижинською ТЕС - понад 70%. До 80% забраної води після очищення повертається у водні об’єкти. До 10% вод скидається без очистки або недостатньо очищеними. Близько 10% становлять втрати води. Найбільшу кількість забруднених зворотних вод у водні об’єкти скидають підприємства комунального господарства – понад 90%. Якість води в річках області протягом останніх 3-х років залишається стабільною, без суттєвих змін і в цілому може вважатись задовільною.  Результати гідрохімічних вимірювань проб поверхневих вод свідчать про забруднення поверхневих водойм Вінниччини органічними сполуками. Але у цілому вода поверхневих вод Вінниччини по більшості хімічних показників безпечна, крім кольоровості, і може бути використано для господарсько-питних та культурно-побутових потреб. Згідно даних радіологічного контролю радіаційна обстановка поверхневих вод басейну річки Південний Буг благополучна. Практично на всіх створах річки Південний Буг спостерігалося перевищення за вмістом фенолів, формальдегіду, заліза, міді, фтору. Спостерігалося постійне бактеріальне забруднення річки Південний Буг, проте збудників кишкових інфекційних захворювань не виявлено. Найвагомішим фактором забруднення водойм є незадовільна робота очисних споруд каналізації. Найчастішою причиною аварійних ситуацій на них є відключення енергопостачання. Всього на території області експлуатується 40 очисних споруд каналізації (ОСК) біологічного та механічного типу очищення зворотних вод, потужність яких становила у 2013 р. 102,3 млн. кубометрів.

Основною загальною проблемою майже всіх ОСК області залишається наднормативне забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми, азотом амонійним. Залишається незадовільною ситуація, що склалась у ряді населених пунктів області внаслідок дисбалансу між потужностями водогонів та каналізацій. Кількість водопроводів, що не задовольняють санітарним нормам, щороку збільшується. Це викликано відсутністю засобів санітарної очистки та необхідного комплексу очисних споруд. Найбільша кількість водопроводів, які не відповідають санітарним нормам і правилам, в Погребищенському, Томашпільському, Чернівецькому та Шаргородському районах.