Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
диплом .docx
Скачиваний:
27
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
145.28 Кб
Скачать

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………...….2

Розділ 1.Огляд літератури………………………………………………......…..…. 4

1.1.Господарсько та морфо-біологічна характеристика кукурудзи. ….………….4

1.2.Основні тенденції виробництва зерна кукурудзи в світі,Україні та Вінницькій області…………………………………………………………………11

Розділ 2.Умови та методи проведення досліджень і СТОВ «Нива»……………21

2.1.Загальна характеристика господарства……………………………………….21

2.2.Природно-кліматичні умови…………………………………………………..24

2.3.Грунтово-кліматичні умови…………………………………………………...26

Розділ 3.Стан та перспективи вирощування кукурудзи на зерно в умовах СТОВ

«Нива» с. Безводне Ямпільського р-н. …………………………………………..29

3.1.Стан виробництва кукурудзи в умовах господарства……………………….29

3.2.Перспективи поліпшення вирощування кукурудзи в умовах господарства.36

Розділ 4.Економічна ефективність ранньостиглих і середньостиглих гібридів селекції компанії «Піонер»………………………………………………………...39

Висновки………………….……………………………………………..………… 45

Пропозиції виробництву…………………………………………………...…..…..46

Використана література………………………………………………….………...47

Вступ

Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує доходи держави за рахунок експорту./Гаркуша О.М.2011/ Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту.Агропромисловий комплекс України потужний сегмент..виробництва, що значною мірою визначає  соціально  економічний  розвиток  країни,  рівень життя населення,забезпечення держави продуктами харчування  та.відповідною сировиною.  Серед  галузей  агропромислового  комплексу  України. найважливішою  є  зернове  господарство.  Це  основа..всього сільськогосподарського виробництва. Зерновий  підкомплекс,  включає  в  себе  безпосередньо..галузі  сільського  виробництва,  що..спеціалізуються..на..вирощуванні..зернових..культур:  пшениці,кукурудзи,  ячменю,  проса, рису,вівса, гречки, сої.  В  Україні ці культури складають..основу зернового  виробництва.  Транспортуваня, зберігання,  переробка,  реалізація  продукції  зернового комплексу,  є…важливими і необхідними умовами функціонуваня та..розвитку зернового підкомплексу. Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням. Основними зонами виробництва зерна є Степ і Лісостеп, де виробляють відповідно 45 і 40 % його загального обсягу .В структурі виробництва зерна більше половини припадає на озиму пшеницю. Друге місце за валовим збором посідає ячмінь (1/5 збору), на третьому..місці знаходиться кукурудза (15%), на четвертому - жито (4%)./Маслак О. 2009./ За обсягом валового збору їм значно поступаються овес, просо, гречка, рис,зернобобові. Кукурудза - це продовольча і фуражна культура, посухостійка, тепло – і світлолюбна. Має короткий вегетаційний період (90-150 днів). Вона вибаглива до ґрунтів, добре реагує на внесені добрива. Найкращі грунтово-кліматичні умови для її вирощування в лісостеповій та степовій зонах./ С.Н.Ігнатова 2009./ . . Важливу роль в зерновому балансі відіграє кукурудза так як забезпечує високу урожайність в порівнянні з іншими злаковими культурами, а також є цінною кормовою культурою,вміст кормових одиниць та перетравного протеїну значно більший ніж в ячменю, пшениці та інших зернобобових кормових культур. На  внутрішньому  ринку  в  2012/13  маркетингові роки очікуєтьсяпідвищення споживання зерна кукурудзи, в першу чергу,за рахунок збільшення використання  на  кормові  цілі до.6,0 млн. тонн проти 5,1 млн. тонн в 2011/12   маркетингових..роках . Це.обумовлено можливістю  заміни  доступною кукурудзу. .інших  зернових  компонентів кормів, зокрема  пшениці  і.. ячменю,  виробництво  яких  знижується. .. ………… .. Метою роботи є оцінка стану та проектування перспектив вирощування кукурудзи на зерно в умовах СТОВ “Нива” с. Безводне Ямпільського району Вінницької області. На даний час в господарстві вирощування кукурудзи на зерно проводяться за традиційною технологією вирощування та використанням середньоранніх гібридів. На перспективу в господарстві планується впровадження нових інтенсивних технологій вирощування кукурудзи на зерно та впровадження у виробництво нових гібридів інтенсивного типу. При цьому ставились наступні завдання:

  • Проведення аналізу динаміки площ посіву та урожайності гібридів кукурудзи за останні роки;

  • Аналіз окремих технологічних прийомів з їх вирощування;

  • Вивчення гібридного складу кукурудзи в умовах господарства;

  • Проектування окремих технологічних прийомів вирощування кукурудзи з метою підвищення врожайності.

Розділ 1. Господарсько – біологічні та технологічні особливості вирощування кукурудзи

1.1. Господарсько - біологічна характеристика кукурудзи. .. Кукурудза є однією з найбільш високо­продуктивних злакових культур універсального призначення, яку вирощують для продовольчого, кормового і технічного використан­ня. У країнах світу для продовольчих потреб використовується при­близно 20 % зерна кукурудзи, для технічних 15 — 20 %, на корм ху­добі 60 - 65 %./О.Л.Зозуля,В.С.Мамалига,1993/ . . . В Україні кукурудза є найважливішою кормовою культу­рою. За її рахунок тваринництво забезпечується концентрованими кормами, силосом і зеленою масою. Найбільш цінний корм — зерно кукурудзи, яке містить 9 — 12 % білків, 65 — 70 % вуглеводів, 4 — 8 % олії, 1,5 % мінеральних речо­вин. У 100 кг його міститься 134 корм. од., до 8 кг перетравного про­теїну. У вигляді кормового борошна, висівок воно добре перетрав­люється і засвоюється організмом тварин. При годівлі свиней особ­ливо ціниться жовтозерна кукурудза, в 1 кг якої міститься від 3,2 до 9 мг каротину, або провітаміну А (у білозерної — до 1,1 мг), який значно підвищує їх продуктивність. Завдяки високій енергетичній поживності (100 кг сухого зерна забезпечує 1600 МДж обмінної ене­ргії) воно є незамінним компонентом комбікормів. Використовують зерно на корм також силосуванням качанів у фазі молочно-воскової стиглості, яке за поживністю мало поступається зерну повної стиг­лості. Із подрібненого зерна вологістю близько 25 % разом з подріб­неними стрижнями качанів виготовляють зерно-стрижневу кормову масу, яку закладають у траншею, трамбують і вкривають плівкою, а тільки з подрібненого зерна з такою самою вологістю — такий новий вид корму, як корнаж. .. . . . …..Цінний силос для великої рогатої худоби виготовляють силосу­ванням усієї маси рослин — стебел, листя та качанів кукурудзи, зі­браної у фазі молочно-воскової стиглості. У 100 кг такого силосу міс­титься 25 — 32 корм. од. і 1,4 — 1,8 кг перетравного протеїну. …………………………………………………. . За даними / Н.Г Андреєва 1991/100 кг силосу із стебел з листками міститься 16 — 20 корм. од. і 1,3 кг перетравного протеїну. Для згодовування тваринам придатні також подрібнена маса су­хих стебел, листків та обгорток качанів, яку здобрюють кормовою мелясою і сіллю або силосують з буряковою гичкою чи гарбузами. Кукурудза займає важливе місце в зеленому конвеєрі, забезпе­чуючи тваринництво зеленою масою, багатою на вуглеводи й каро­тин. У 100 кг зібраної до викидання волотей зеленої маси міститься 16 корм. од. . Кукурудза на зерно за середньої врожайності 60 ц/га разом з по­бічною продукцією (стеблами, листками) забезпечує вихід з 1 га по­над 6,5 тис. кг корм. од. і до 400 кг перетравного протеїну (що дорів­нює 75 тис. МДж обмінної енергії). Це значно більше порівняно з іншими зерновими культурами. Проте кукурудза містить недостат­ню кількість перетравного протеїну — від 60 — 65 г у силосі до 75 - 78 г у зерні на 1 корм. од. при нормі 110 - 120 г. Тому при зго­довуванні тваринам тільки однієї кукурудзи вони погано засвоюють інші органічні речовини (вуглеводи, жири). Крім того, у складі біл­ків кукурудзи замало незамінних амінокислот (лізину, метіоніну, триптофану та ін.), тому годівля тварин лише кукурудзою спричи­нює порушення в організмі тварин обміну речовин і різке зниження їх продуктивності. Щоб збалансувати раціон за протеїном, тваринам згодовують кукурудзу у суміші з бобовими кормовими культурами, в яких на 1 корм. од. припадає 130 — 250 г перетравного протеїну з достатньою кількістю незамінних амінокислот. . . . Кукурудза - Zea mays L. належить до родини Poaceae.Перший ботанічний опис зробив Ліней у 1753 році. У різні часи класифікацією кукурудзи займалось багато дослідників. Кожен з них планував свій підхід, який ґрунтувався на еколого-географічних принципах або на типах зернівок /О.Л.Зозуля,В.С.Мамалига,1993/ За сучасною. класифікацією вид Zea mays L. За плівчастістю, внутрішньою і зовнішньою будовою зерна має вісім підвидів: . ….. Розпусна (everta Start.) — зерно дрібне із загостреним верхом або округле, ендосперм скловидний, у зерні міститься 10-14,5 % білка, 62 - 72 % крохмалю. Використовують для виготовлення круп, пластівців, повітряної кукурудзи; Вона здатна утворювати більшу кількість початків та інтенсивно кущиться. . . . . … ….. Крохмалиста (amylacea Start.) — зерно гладеньке, округле, ендосперм борошнистий, рихлий,формує високо крохмалисте зерно 71,5 — 82,6 %, білка 6,9-12,1%; /О.І.Зінченко,1996//………………………………………………………. Зубоподібна (indentata Start.) — зерно крупне, сплющене, на верхівці має вм'ятину, роговидний ендосперм розвинений лише на бічних сторонах зерна, вся інша частина борошниста; вміст крохмалю в зерні 68 - 75,5 %, білка 9 -13,5%;/,И.А.Гурьева,2000/ Кремениста (indurata Start.) — зерно округле, ендосперм скловидний, лише в центрі борошнистий, крохмалю містить 65 — 83 %, білка 7,7 — 14,8 %. Формує багато пасинків До цього підвиду належать багато скоростиглих сортів і гібридів;Ф.Ф Адамень,Д.Г. Балджі,А.Н.Камишов,М.И.Ларин,1991/…………… Цукрова (saccharata Start.) — зерно зморшкувате, майже повністю заповнене прозорим роговидним ендоспермом; містить багато декстрину і протеїну, до 30 % крохмалю, стільки ж цукрів та полісахаридів, 12,8 % білка, 8,1% жиру; використовується у консервній промисловості;/В.С.Циков,1998/ Воскоподібна, (ceratina Kulesch.) — ендосперм воскоподібний, зовнішня його частина за твердістю не поступається ендосперму розлусної кукурудзи; полісахариди представлені воскоподібним або клейким крохмалем;/О.П.Жатов,1995/ Крохмалисто-цукрова (amyleo-saccharata Start.) — у нижній частині зерна є борошнистий ендосперм, а у верхній, як у цукрової, характерна зморшкуватість. Плівчаста (tanicata Start.) — зерно повністю в колоскових лусках, які в дозрілому качані сильно розвинені. /О.І.Зінченко,2001/ . Кожен підвид кукурудзи поділяється на різновидності,основними ознаками яких є:забарвлення зерна і квіткових лусок на стрижні початка ;/М.А.Бобро,С.П.Танчик,Д.М.Алімов,2001/ ……Забарвлення зерна у кукурудзи різноманітне: біле,жовте,оранжеве,червоне,темно-вишневе,чорне, двоколірне – боки жовті, верхівки білі./Ф.К.Шевченко, О.І.Зінченко,2001/ . Стрижень у кукурудзи буває білим (квіткові луски не забарвлені)або червоним з кольоровими відтінками від рожевого до коричнево-червоного. /П.П.Вавилов,1986/ ….. Отже,щоб зробити правильний підбір сорту чи гібрида для вирощування в умовах господарства необхідно добре знаючи вище названі ознаки та їх властивості рослин. …………………………………………………………………. . Кукурудза культурна (2n-42) - однорічна трав'яниста рослина, яка зовнішнім виглядом значно відрізняється від інших злакових рослин . Коренева система мичкувата, добре розвинена, окремі корені проникають у грунт на глибину 2-3 м. У кукурудзи розрізняють кілька ярусів коренів: зародкові, гіпокотильні, епікотильні, підземні вузлові та надземні стеблові (повітряні, або опірні). Основну масу кореневої системи становлять підземні вузлові корені, які заглиблюються у грунт до 2,5 м і більше та розходяться в боки у радіусі понад 1 м. Ярусне розміщення коренів у грунті з перевагою основної частини їх у гумусовому шарі більш повно забезпечує рослину елементами живлення і вологою за рахунок літніх опадів./М.А.Бобро,С.П.Танчик,Д.М.Алімов,2001/ ……………………………… . Стебло у кукурудзи - міцна, груба, округла соломина, заповнена нещільною паренхімою. Висота його залежно від біологічних особливостей сорту чи гібрида та факторів урожайності коливається від 60-100 у ранньостиглих форм і до 5-6 м у пізньостиглих. Товщина - 2-7 см. Кількість міжвузлів на стеблі у ранньостиглої кукурудзи досягає 8-12, у дуже пізньостиглої - до 30-40 і більше../М.А.Бобро,С.П.Танчик,Д.М.Алімов,2001/…………………… Листки лінійно-ланцетні, великі, довжина листкової пластинки 70-110 см, ширина 6-12 см і більше. Листок зверху опушений, має невеликий язичок і не має вушок. Розміщуються листки на стеблі почергово, не затінюючи один одного їх кількість кратна вузлам на рослині/О.Л.Зозуля,1991/ Краї їхні ростуть швидше, ніж середина, а тому є хвилястими, що збільшує загальну листкову поверхню рослини. Кількість листків на стеблі адекватна кількості стеблових вузлів. У кукурудзи на одній рослині формується чоловіче суцвіття - волоть і жіноче - початок, тобто вона є однодомною роздільностатевою рослиною./Д.М.Алімов,Ю.В.Шелестов,1995/ . Волоть у кукурудзи верхівкова, розміщується на кінці центрального стебла або на верхівках бічних пагонів - пасинках. На осі волоті переважна кількість бічних гілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другого порядку. Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома або чотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоски двоквіткові; квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковими лусками та тонкими м'якими - квітковими, між якими знаходиться три тичинки з двогніздими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5 тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками або на 2-4 дні раніше. Пилок переноситься вітром до 300-1000 м, що враховують при просторовій ізоляції насінних посівів кукурудзи. /Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А.,1994/ Суцвіття з жіночими квітками - початки - розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стеблових листків. На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок не розвиваються. /Чучмий И.П.,Моргун В.В.,1990/…………………………………………………… Початок розміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковими, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами і редукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті, світлі, зовнішні - товщі й зелені. /Заїка.С.П.,1987/…………………………………………………………………….. Основою початка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабоконусоподібної форми, завдовжки 15-35 см. Маса його становить 15- 25% загальної маси початку. У комірках стрижня, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками

Колоски початку мають м'ясисті (при висиханні - шкірясті) колоскові луски та ніжні тонкі - квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворює зернівку лише одна - верхня, друга, нижня - безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен - від 8 до 24 і більше. Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см)ниткоподібного стовпчика і приймочки. Плід у кукурудзи - гола зернівка різних розмірів і форми, консистенції та забарвлення. /М.А.Бобро,С.П.Танчик,Д.М.Алімов,2001/……………………

Серед багатьох факторів навколишнього середовища, що впливають на саму можливість вирощування окремих гібридів кукурудзи у визначених зонах, особливо важливу роль грають тепло і волога, що часто є обмежуючими факторами.

Незважаючи на те, що батьківщиною кукурудзи є тропіки, оптимальною температурою для росту кукурудзи є 24-30 °С. Багато хто вважає, що для кукурудзи важливо також, щоб теплими були і ночі, але це не так: у жаркі ночі підвищується випаровування і в такий спосіб зменшується маса сухої речовини накопиченої вдень шляхом фотосинтезу./М.І. Неделькович, П.С. Туз, 2003р./ Найчастіше кукурудза вирощується в регіонах, де в основний період росту денні температури перевищують 19 °С, а нічні температури в середньому складають 13 °С. Граничною для кукурудзи є температура 10 °С (тобто, при температурі нижче 10 °С кукурудза практично припиняє розвиток). Кожен гібрид повинний акумулювати певну суму ефективних температур, щоб досягти визначеної фази розвитку. Фірма «Піонер» у своїх каталогах і описах гібридів, як правило, вказує такі дані у виді сум температур, які необхідно набрати кожному гібридові до настання фази цвітіння і фізіологічної стиглості (вологість зерна 35-40 %). Як правило, фізіологічна стиглість настає на 8 тижні (або через 50-57 днів) після запилення.

Другий важливий фактор – волога, її кількість, і, зокрема, розподіл опадів протягом вегетаційного періоду. Оптимальним для кукурудзи вважається 450 - 600 мм опадів за сезон вегетації, розподілених приблизно в такий спосіб:на кожен міліметр води рослини кукурудзи роблять близько 20 кг зерна на гектарі. /В.В. Лихочвор – 2004р.; С.М. Бугай, 1968р/.

При хорошому розподілі опадів і достатньої забезпеченості кукурудзи вологою в період з 15 червня по 15 серпня умови її вирощування можна вважати оптимальними. Однак не завжди можна одержати таку кількість опадів за сезон вегетації, тому важливим фактором є волога, накопичена в ґрунті, якої може бути від 50 до 250 мм у метровому шарі, в залежності від структури ґрунту.

Втрати вологи з поверхні ґрунту можуть бути зменшені за рахунок облаштування терас, залишення на поверхні пожнивних залишків або шляхом використання мінімальної обробки ґрунту /Т.В. Адаменко., 2004./ . Недостача води на будь-якій стадії розвитку рослини кукурудзи може привести до скорочення врожайності /А.Ф.Кватковський, М. І.Логачов, Г.Л. Філіпов,. 1986 р /. У істотні втрати врожаю викликають посуха і високі температури під час запилення..……………………………………………….. . Ґрунт для вирощування кукурудзи повинний бути родючої, сприятливої структури та багатий поживними речовинами / В.С. Циков, 1984 р /. Ущільнені ґрунти з низькою водопроникністю або з неглибоким орним шаром ґрунти з твердою сланцевою основою приводять до того, що кукурудза формує плоску, що мілко залягає, кореневу систему. Такі рослини не можуть протистояти посусі і легко полягають при сильних вітрах.

Кукурудза може вирощуватись на всіх типах ґрунту, але рекомендується уникати піщаних ґрунтів і ґрунтів з високим рівнем стояння ґрунтових вод. Кукурудза може давати високі врожаї на ґрунтах із рН від 5,6 до 7,5. На ґрунтах із рН нижче 5,6 врожайність істотно знижується, а при рН рівному 4,0 рослини кукурудзи просто не мають шансів вижити.

Кукурудза висуває високі вимоги до наявності легко засвоюваних форм поживних речовин у грунті. Для формування однієї тонни врожаю зерна кукурудза споживає наступну кількість поживних речовин : азот 25 – 30 кг, фосфор 10 – 15 кг, калій 30 – 40 кг, кальцій 6 – 10 кг, магній 6 -10 кг./А.І.Жолобов, 1985 р /.

Таким чином, можна сказати, що в середньому для формування заданого врожаю зерна кукурудзи, рослини повинні мати доступ до наступних кількостей поживних речовин у ґрунті .

Для прийняття зваженого рішення про норми застосування мінеральних або органічних добрив аналіз ґрунту є єдино надійним способом визначення потреби в добривах для одержання планованої врожайності.

1.2.Основні тенденції виробництва зерна кукурудзи в світі,Україні та Вінницькій області. ……………………………………………………………… . На даний час доволі швидко в світі зростає врожай кукурудзи. Так у 2010 році показники врожайності в США та країнах ЄС вже перевищували 90 ц/га стверджує Гаркуша О.М.2011 Очевидно, немає країни у світі, де б не вирощувалася хоча б одна зернова культура, що забезпечує необхідний продукт харчування. У 1996-2000 рр. середня площа зернових у світі становила 685 млн. га. Проте, за деякими показниками, в умовах загострення фінансової та економічної кризи існує тенденція до помітного скорочення площ. Так, у 2009 р. зібрані площі зернових у світі становили 694,6 млн га, що на 0,2 млн га менше показника 2008 року (694,8 млн га). Основні країни-експортери зерна утворюють досить обмежене коло, в якому лише окремі виступають з пропозицією двох-трьох видів того чи іншого зерна. Загалом до провідних експортерів можна віднести не більше 20-25 держав, які відіграють певну роль на світовому ринку продовольчого і фуражного зерна. В той же час, більша частина світу обмежується тим, що забезпечує свої власні потреби, а не маючи такої змоги, імпортує зерно з інших країн. Такі країни є переважно покупцями того чи іншого зерна /О.М.Гаркуша 2011/.…………………………………………. . Хроменко А.С., Чучмій Н.П 1991, повідомляють, що кукурудза складає приблизно третину світового виробництва всіх зернових і це – єдина зернова культура яку називають «царицею полів». Кукурудза, у порівняні з іншими зерновими культурами, дає високі врожаї (на рівні 90 – 100ц/га) яких в останні роки досягли в Чилі, Новій Зеландії та США. Найбільші плантації під кукурудзу відводяться в США, Китаї та Бразилії. Обсяги експорту – імпорту, останніми роками становили приблизно 75 млн. тон, з яких близько 60% постачають на ринок США, Аргентина, Китай. Імпортерами кукурудзи є Японія 16,6 млн. тонн, та південна Корея 8,6 млн. тонн. Однак названі вище країни імпортери не є традиційними ринками збуту української кукурудзи. Тому більшим попитом користується сировина з Північної та Південної Америки.………………………………………………. . Основними експортерами зернових вже протягом тривалого часу виступають США, країни ЄС, Канада, Австралія, Аргентина і Китай, які забезпечують близько 90% його обігу. Тільки на США припадає більше половини світового експорту..зерна. …………………………. . У структурі міжнародного торговельного обміну зерновими провідне місце належить пшениці, а серед кормового зерна - кукурудзі (60%), ячменю (18%) та сорго (10%). Частка експорту рису в загальному обсязі торгівлі зерном становить лише 6%. Головними постачальниками цієї цінної зернової культури виступають США і Таїланд. / В.В. Харченко 2005/ ………………………. .. За даними /Рудої О.Л 2009/ ситуація на світовому ринку зерна за період з 2000 року практично не змінилася. Провідні країни-виробники, як і раніше, зберігають усталені позиції щодо обсягів виробництва основних видів зернових культур. За підрахунками, у 10 країнах найбільших виробників зерна зосереджено52,5%...усієї..посівної..площі.………………………………............. . Щодо урожайності зернових культур, то тут безперечним лідером в цілому є Франція, де вона вже перевищує 75 ц. Подібними показниками відзначаються господарства Англії та Німеччини. Понад 50 ц збирають США, Японія, Китай, Угорщина, Чехія. Світові ціни на зернові значною мірою формуються на ринку США, що вважається найбільшим постачальником цього товару і центром біржової торгівлі.

Таблиця 1

Урожайність зернової кукурудзи в Україні та світі, т/га

Країни

1990 рік

1995 рік

2005 рік

2006 рік

2007 рік

2010 рік

2011 рік

2012рік

Світ

3,72

3,84

4,74

4,75

4,93

4,99

5,18

6,08

Україна

3,83

2,92

4,31

3,76

3,89

4,55

5,02

5,50

США

7,44

7,12

9,29

9,36

9,48

9,65

10,34

9,59

Франція

5,95

8,00

8,06

8,70

9,68

9,44

9,11

8,81

Китай

4,52

4,92

5,11

5,33

5,17

5,48

5,06

5,33

………………………………………….. . Аналізуючи світове виробництво, споживання, запаси і торгівлю зерновими за останні роки можна зробити ряд висновків. По-перше, виробництво зернових в світі зросло з 2055,1 млн. т. у 2005/06 МР до 2407,5 млн. т. у 20011/12 МР. По-друге, існує тенденція до збільшення у світовому споживанні зернових із 1948 млн. т. у 2005/06 маркетингових роках до 2190,1 млн. т. у 2011 . По-третє, у 2011/12 МР значно збільшилися обсяги світової торгівлі і становили 668 млн.т.……….. . Країни з високими темпами приросту, як правило, нарощують виробництво зерна. Чмирь С.М 2009. Наприклад, Бангладеш збільшив виробництво зерна на 10 млн. т. або майже на третину. Водночас Австралія, після надзвичайно важкого 2012 р., знову відновила обсяг зерна майже на рівні попередніх років, виробляючи його близько 2 т. на душу населення. Значно додала в обсягах виробництва Бразилія та інші країни, а знизили показники виробництва Австрія та Болгарія. Особливо несприятливим для європейських країн видався 2010 р. Так, у Франції було зібрано зерна на 101 млн. т., в Румунії - на 65 млн т, в Україні -23.0 млн. т. При цьому по вирощуванні зернових культур найбільша частка належить кукурудзі - 36,3%, пшениці - 30,3%, рису - 19,8% та ячменю - 6,5%. .. Зерновий сектор України є стратегічною галуззю економіки держави, що визначає обсяги пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни, зокрема продуктів переробки зерна і продукції тваринництва, формує істотну частку доходів сільськогосподарських виробників, визначає стан і тенденції розвитку сільських територій, формує валютні доходи держави за рахунок експорту. Зернова галузь є базою та джерелом сталого розвитку більшості галузей агропромислового комплексу та основою аграрного експорту. . Протягом останніх декількох років по більшості зернових культур спостерігається зменшення показників урожайності та валового збору. За даними Державного комітету статистики України урожайність зернових та зернобобових у 2004 році становила 28,3 ц/га, у 2005 – 26,0 ц/га, у 2006 – 24,1 ц/га. Урожайність пшениці у 2004 році становила 31,7 ц/га, у 2005 – 28,5 ц/га, у 2006 – 25,3 ц/га . ююююююююююююююююююююююююююююююююююю . Для порівняння, у 1990 році урожайність зернових та зернобобових в Україні становила 35,1 ц/га, пшениці – 40,2 ц/га. Урожайність зернових в країнах, які є постачальниками зерна на світовий ринок, за оцінками Департаменту сільського господарства США, у 2006 році становила: у Європейському Союзі – 48,7 ц/га, у США – 63,8 ц/га / І.В.Бойко 2008/.

Таблиця 2

Урожайність зерна кукурудзи в розрізі регіонів України, т/га

За даними /О.М.Гаркуша 2011-2012/……………….

Рейтингове місце за урожайністю

Область

2008 рік

2009 рік

2010 рік

2011 рік

2012 рік

Середнє за 2008-2012 роки

1

Житомирська

6,72

6,64

5,07

6,92

6,23

6,32

2

Волинська

5,22

6,11

6,01

6,19

6,08

5,92

3

Київська

5,66

5,69

5,29

6,35

5,43

5,68

4

Черкаська

5,33

4,94

5,33

6,94

5,71

5,65

5

Хмельницька

4,22

5,15

5,18

5,95

5,95

5,29

6

Львівська

4,50

5,08

6,18

5,38

5,22

5,27

7

Вінницька

4,60

3,56

5,43

5,81

6,39

5,16

8

Рівненська

4,08

5,46

5,91

4,79

4,88

5,02

9

Полтавська

4,08

4,72

5,68

5,90

4,38

4,95

10

Чернівецька

4,62

4,77

5,09

4,75

5,23

4,89

11

Тернопільська

3,80

4,68

5,28

5,38

5,26

4,88

12

Чернігівська

,67

5,12

4,93

5,16

3,88

4,75

13

Закарпатська

4,49

4,57

4,65

4,67

4,53

4,58

14

Івано-Франківська

3,89

4,14

4,54

5,00

4,77

4,47

15

Кіровоградська

3,98

2,52

5,30

4,70

4,75

4,25

16

Сумська

3,57

3,80

4,93

5,25

3,49

4,21

17

Харківська

2,78

3,66

3,79

3,55

2,60

3,28

18

Миколаївська

2,81

1,53

2,83

3,92

4,32

3,08

19

Дніпропетровська

2,64

2,20

3,49

3,11

3,04

2,90

20

Одеська

2,27

1,10

3,21

2,73

4,10

2,68

21

Запорізька

2,13

1,31

2,80

2,61

3,11

2,39

22

Донецька

2,62

1,38

2,82

2,83

2,14

2,36

23

Луганська

2,51

2,42

2,43

1,93

1,74

2,21

24

АР Крим (зрош.)

5,92

6,19

7,69

8,81

8,04

7,33

25

Херсонська (зрош.)

3,87

4,13

5,99

5,46

5,29

4,95

З даних таблиці 2 видно що урожайність зерна кукурудзи з 2008 по 2012 рік зросла в середньому по областях від 5 до 30 центнерів з га це свідчить про значне поліпшення умов при вирощуванні із застосування інтегрованого захисту рослин і зменшенні втрати при збиранні врожаю. Прослідковується така закономірність що при застосуванні зрошення в умовах Херсонської області та АР Крим урожайність зросла до 30 ц/га за період з 2008 по 2012 роки.

Роль України на світовому ринку кукурудзи стає все більш вагомою. Останніми роками наша країна знаходиться у п'ятірці найбільших світових виробників культури. Українська продукція має великий світовий попит у зв'язку з порівняно меншими цінами і досить вдалим географічним розташуванням відносно основних країн-імпортерів. У той же час, коли вітчизняним аграріям удалося успішно збільшити удвічі національне виробництво кукурудзи (з 11 млн т у 2010 році до 21,8 млн т у 2011), торговельно-експортні компанії нарощують експортні поставки цієї зернової, довівши об'єми щомісячних відвантажень до 1,8 млн тонн, /Саблук Р.П. Шпикуляк О.Г 2008.Іванилова О.А 2011/. . ….У період з жовтня-березня Україна експортувала в 3,5 разу більше кукурудзи, ніж торік. З потенціалом експорту на рівні 13-14 млн т, Україна займе друге місце серед країн експортерів. Такий же об'єм, за даними за лютий поточного року, буде експортований з Аргентини, традиційно другої після США країни-експортера. Світовий підвищений попит сприяє зростанню цін на кукурудзу на внутрішньому ринку України . Така позитивна тенденція повинна тривати до квітня-травня, коли буде визначений рівень посівних площ під кукурудзою майбутнього урожаю у США, Євросоюзі, Україні і Китаї.www.apk-inform.com

За прогнозами на маркетинговоий рік, ситуація з посівами кукурудзи в Україні може скластися украй цікаво. З одного боку, у зв'язку з досить великими втратами озимини, внаслідок посушливої осені і лютих морозів у зимовий період, прогнози з пересівання весною коливається у межах від 3 до 3,5 млн га. .

Хроменко А.С., Чучмій Н.П. 1991, вказують що, до Реєстру сортів рослин України на 2002 рік було занесено 237 гібридів і 3 сорти, з них 104 або 43,3% української селекції. Найбільший внесок у розвиток методів селекції і створення високоврожайних гібридів кукурудзи зробили: інститут кукурудзи УААН в районуванні 42 гібриди, Селекційно-генетичний інститут 17 гібридів, Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція разом з Інститутом фізіології рослин та генетики НАН України, Уманською сільськогосподарською академією та іншими селекційними закладами 21 гібрид. Селекційно-генетичним інститутом та Інститутом кукурудзи, виведені і рекомендовані у виробництво нові гібриди. На даний час в Реєстрі сортів рослин України на 2012рік було зареєстровано 526 гібридів кукурудзи. /Грушка Я. 1965/ повідомляє що за врожайністю та кормовою оцінкою кукурудза перевищує інші зернофуражні культури, дає найдешевший і дуже поживний корм, як у вигляді зерна так і у вигляді зеленої маси. Калорійність 1 кг. зерна кукурудзи складає 13818 Дж тоді як 1 кг вівса – 9072Дж. .. /Чучмій І.П., Подолян В.Г.1991/ вказують, що застосування у Лісостепу України пізньостиглих гібридів кукурудзи, дозволяє підвищити валові збори зерна на 20-23% , а за рахунок підживлення на 15 - 20% , Пізньостиглі сорти в Лісостепу навіть без удобрення дають не менший врожай ніж у степу разом з поливом. При посіві у другій половині квітні пізньостигла кукурудза досягає повної фази стиглості не пізніше кінця вересня. На вдосконалення технології вирощування кукурудзи, як одного із головних факторів підвищення її врожайності, вказують /Даниленко Ю.П., Любименко Т.А, Неделькович М.1996./ вони вважають, що в ній мають органічно поєднуватись: якісний обробіток, оптимальна кількість добрив, гербіциди, високопродуктивні для зони вирощування сорти та гібриди.бббббббббббббббббб . Питання удобрення кукурудзи вивчали Макаров Р.Ф., Архипова В.В. , Слюдєєв Ю.А., Стулін А.Ф., Пестряков А.М., Кузьменко Ю. , Антулін Д.А., Саямін Л.Н.,1989 Калічкін В.К., Антулін Д.А., Саямін Л.Н.,1996 Шушаріна Л.Т. , Агафонов Є.В., Батаков А.А., Шлапак В.І.1991 і рекомендують агротехніку, що включає: оранку на глибину (23-25 см) залежно від структури грунту та погодних умов. Останніми роками рекомендується технологія мінімального обробітку грунту в якій не передбачено вирівнювання грунту після оранки. Передпосівна підготовка грунту проводиться на глибину посіву для формування ложа для насіння. Добрива вносяться під запланований урожай і розподіляються: основне – під оранку - (50%), - при посіві – 25%, при догляді (підживлення 1 або 2) -25 %. . . . . . . А також технологія вирощування кукурудзи повинна бути направлена на максимальне знищення бур‘янів, тому догляд за посівами включає 1-2 рихлення міжрядь, що проводяться з метою покращення аерації грунту, знищення бур‘янів та двохразового підживлення. Питання впливу рівня забур‘яненості посівів кукурудзи на її продуктивність та методи захисту її від впливу бур‘янів вивчали Подгорнов Є.В., Халтурін А.Б., Панфілов А.Е., Жеребко В.М1991. Боротьба з забур‘яненістю посівів кукурудзи проводиться не лише механічним способом, а й за допомогою гербіцидів, які рекомендується вносити під час догляду за посівами.

Для зони нестійкого та недостатнього зволоження правобережного Лісостепу України строки висіву та густота посіву кукурудзи набувають вирішального значення,/Агафонов Н.М.1996/ вважає, що висів необхідно проводити з таким розрахунком, щоб максимально використати весняно-зимові запаси вологи і при температурі грунту на глибині 4-6 см. +8-10°C. Ряд авторів Агафонов Н.М. Багринцева В.И., Борщ 1990 Т.И., Шарапова И.А. Слюдеев Ю.А.1991 Толорал Т.Р., Малаканова В.П., Барсуков А.В1994. приділяють в своїх дослідженнях значну увагу оптимізації прощі живлення при вирощуванні високих урожаїв кукурудзи, яка мусить диференціюватися в залежності від гібриду, кліматичної зони, особливостей погодних умов, технології. ……

…………………………………………………….

Обсяги виробництва товарного зерна кукурудзи залежать від розмірів посівних площ, валових зборів та врожайності. У структурі посівів зернових кукурудза займає 13%, а на виробництво насіння припадає 35%. Під впливом грунтово-кліматичних умов в Україні сформувалося регіональне розміщення виробництва культури, стверджує /Анішин Л. В. 2010/. Так, основні посіви кукурудзи зосереджені в районах Степу та Лісостепу. Питома вага площ цієї культури в зоні Степу близько 43%, а в Лісостепу – 35%.

Тенденції, що спостерігаються протягом останніх років у балансі виробництва та використання зерна, є майже незмінними за показником головних напрямів внутрішнього використання: на кормові та продовольчі цілі. Тому для потреб України в найближчий період достатньо 25-27 млн т збіжжя щорічно. вважає /Маслак О. 2009./

Основою АПК Вінниччини та діяльності агровиробників Вінницькій області є рослинництво. А саме, вирощування таких зернових, як пшениця (17%), ячмінь (близько 14%), вирощування цукрових буряків (13%), кукурудза. .. Сільгосппідприємства Вінницької області - високорозвинені складові вітчизняної економіки. Враховуючи вигідне географічне положення на кордоні з низкою Європейських держав, помірний і м'який клімат, а також розташування на перехресті головних транспортних артерій України, агровиробники Вінниці є одним з головних елементів фундаменту економіки регіону.

Виробництво зерна має стабільну тенденцію до підвищення, Так, у 2011 році у Вінницькій області врожайність склала - 4 млн 300 тис. тонн зерна, що 1 млн. тонн більше, ніж у минулому році (середня врожайність 51,1 ц/га, що вище,ніжпоказникизаминулийрік,на11ц/га)/В.І.Погорельська,О.Л.Афанащенко2011/. .. Сільгосппідприємства Вінницької областізаймають провідне місце у виробництві зернових культур, вирощуванні цукрового буряку, а також займають одне з головних місць у вирощуванні овочів. Кількість виробленої продукції АПК Вінницького регіону складає близько 45% від валового виробництва області і є хорошим фундаментом для розвитку підприємств харчової…промисловості.

У Вінницькій області представлені всі види сільського господарства України. Основою АПК Вінниччини та діяльності агровиробників Вінницькій області є рослинництво. А саме, вирощування таких зернових, як пшениця (17%), ячмінь (близько 14%), (13%), кукурудза,Бойко В.І 2007. . . .. Виробництво зерна має стабільну тенденцію до підвищення, Так, у 2008 році у Вінницькій області врожайність склала - 4 млн 300 тис. тонн зерна, що 1 млн. тонн більше, ніж у минулому році (середня врожайність 51,1 ц/га, що вище, ніж показники за минулий рік, на 11 ц/га),/С.Н.Ігнатова 2009./

Таким чином кукурудза є провідною зерновою культурою що займає значне місце в зерновому балансі України та світу. Виняткове значення кукурудзи обумовлено її цінними господарськими та споживчими значеннями, високою врожайністю та значним адаптивним потенціалом до умов середовища.

Розділ 2.Умови та методи проведення досліджень у СТОВ «Нива»

2.1.Загальна характеристика господарства.

Господарство знаходиться в південно-західній частині Вінницької області. Господарство розміщене в Центральній Лісостеповій грунтово біокліматичній області агроґрунтова підзона Лісостеп,агроґрунтова провінція і під провінція ЛС ІІ Правобережний Центральний високий ,провінція Південна . Відстань до обласного центру м. Вінниці 165 км . До районного центру смт.Ямпіль 25км . В господарстві відіграє головну роль галузь рослинництва. Завдяки інтенсивні системі землеробства в галузі запровадженні високопродуктивні сівозміни з сучасним чергуванням культур а також використовуються проміжні посіви. У системі удобрення максимально широко використовуються місцеві добрива в поєднанні з мінеральними добривами. Відновлення родючості ґрунту проходить за рахунок антропогенного впливу тобто насичення сівозмін бобовими та проміжними посівами а також використання сидератів і місцевих добрив.

Таблиця 3

Структура с-г угідь господарства

Показники

2010рік

2011 рік

2012 рік

2013рік

га

%

га

%

га

%

га

%

Орна земля, га

1640

77.6

1640

77.6

1640

77.6

1657

78.4

садок

17

0.8

17

0.8

17

0.8

-

-

пасовище

128

6.1

128

6.1

128

6.1

128

6.1

Присадибний фонд

328

15.5

328

15.5

328

15.5

328

15.5

всього

2113

100

2113

100

2113

100

2113

100

Розглянувши та проаналізувавши структуру с-г угідь СТОВ «Нива» за останні три роки можна побачити що структура землекористування СТОВ «Нива» протягом трьох років не змінювалась ,проте в 2013 році було проведено трансформацію угідь і в орну землю господарства додалось 17 га ріллі. Трансформацію угідь було проведено з метою розширення орних земель господарства, причиною трансформації є те що садок в господарстві вже тривалий час не експлуатується та доходів від нього не отримується,а токож в зв’язку з розпаюванням земельних ділянок де на місці саду розміщуються паї жителів сільської громади, тому з метою отримання прибутку та інтенсивного ведення господарської діяльності в СТОВ «Нива» було прийняте рішення на викорчовування саду, удобрення його території за рахунок місцевих органічних добрив та переведення цієї площі в грунтозахистну сівозміну яка буде використовуватись як кормове поле.

Таблиця2

Площа посіву та урожайність основних культур господарства за 2010- 2012 роки

Показник

2010

2011

2012

Культура

Площа ,га

Урожайність,

ц/га

Площа ,га

Урожайність,

ц/га

Площа ,га

Урожайність,

ц/га

Зернові всього

665

-

643

-

682

-

із них: озимі всього

414

59

420

58

422

48.5

в т.ч. оз. пшениця

345

60

345

60

360

50

оз. жито

17

31

3

30

2

30

оз. ячмінь

72

52

72

50

60

40

ярі всього

223

45.5

223

45.5

260

45,0

в т.ч. яр. ячмінь

70

45

70

45

80

40

овес

15

25

15

25

5

25

кукурудза

75

70

63

70

100

65

горох

70

30

70

30

75

25

Технічні всього

410

-

406

-

320

-

соняшник

150

32

156

30

200

30

Оз. ріпак

100

130

30

-

соя

160

29

120

30

120

24

Кормові всього

560

-

576

-

638

-

в т.ч. кук. сил. з/м

230

350

230

350

250

350

однор. Трави всього

60

200

50

200

51

200

із них озимі

35

200

30

200

30

200

жито

25

200

15

200

21

200

ярі

20

230

20

220

20

220

овес + вика

20

20

20

б/р. трави мин. року

236

246

248

із них на сіно

110

25

120

25

150

25

насіння

10

2

30

2

30

1.0

зелена маса

136

410

146

420

157

400

Посівна площа разом

1625

-

1625

-

1 640

-

Аналізуючи таблицю 2 слід відмітити, що загальна посівна площа в звітному році збільшилась на 15 га,що свідчить про розширення площі господарства. Що ж до структури посівних площ. то вона суттєво не змінюється впродовж трьох років структура залишалась сталою проте з технічних культур в 2012 році не вирощується озимий ріпак в зв’язку засушливою осінню 2011 року тому щоб уникнути ризиків при вирощуванні ріпак не посіяли. При цьому в 2012 році збільшились площі під зерновими та кормовими культурами . Так, найбільш вагому частку в структурі посівних площ займають зернові і зернобобові, які складають приблизно 37 % від всієї площі. Що ж до врожайності в зернових культур то вона залишається сталою в озимих зернових врожайність в середньому за 2010-2011 склала 58.5 ц/га, і в ярих 45.5ц/га для порівняння їх з 2012 роком врожайність була вищою так як вперед вегетації 2012 року випала менша кількість опадів що й спричинило зменшення врожаю не тільки по групі зернових але й технічних та корових культур в цілому. Технічні культури за три роки показали стійку врожайність вона склала приблизно 29.4 ц/га. Про групу кормових культур можна сказати те що вони в супереч погоднім умовам показали стійкий та високий врожай маси . Господарство на 2012 рік розширило площу під вирощуванням кормових культур що свідчить про інтенсивний розвиток галузі тваринництва . Щодо забезпечення господарства посівним матеріалом то господарство забезпечує частину потреби вирощуванням власного посівного матеріалу, так і проводить закупівлю посівного матеріалу як у вітчизняної так і закордонної селекції. Щодо площ розширення орних земель то в господарстві на 2012 рік додатково було приєднано ще 15 га, а також на 2013 рік планується провести трансформацію угідь і перевести 17 га з під садка в орні землі .

2.2.Природно-кліматичні умови.

Територія господарства має помірно-континентальний клімат і за основними елементами погоди характерний для підзони нестійкого достатнього зволоження Лісостепу України. За даними метеостанції Ямпіль середньорічна температура повітря становить близько 7,9ОС і значно коливається в окремі роки. Середня кількість опадів за вегетаційний період складає 291,5 мм, але вони нерівномірно…розподіляються....в..часі.……… …………………………. . Вегетаційний період продовжується біля 205 днів, а період активної вегетації сільськогосподарських культур (при температурі вищій за 10ОС) – 160-165днів.. . Зимовий період характерний частими відлигами, коли температура піднімається до плюс 8-10ОС. Танення снігу починається в першій половині березня. На холодний період року припадає 20-25% річної суми опадів. Початком весняного сезону вважається дата стійкого переходу середньодобової температури повітря через 0ОС – це приблизно 15-20 березня. В першій декаді квітня середньодобова температура повітря долає рубіж +5ОС, а в кінці квітня – плюс 10ОС, але ще в травні спостерігаються заморозки. Початком літа вважають дату переходу середньодобової температури через +15ОС – це десь з середини травня. В окремі роки літом спостерігаються посушливі періоди (високі температури повітря, втрати ґрунтової вологи, бездощів’я). . Осінь наступає після переходу середньодобової температури повітря через +10ОС в бік низьких температур. Коли середньодобова температура повітря стає нижчою за +5ОС, то це ознака того, що вегетаційний період завершився. В 2011 році сумарна кількість опадів склала 505 мм, що на 4,7% менше від середньобагаторічної норми, яка складає 514 мм. В квітні, травні і червні кількість опадів порівняно з нормою була меншою відповідно у 4, 2,3 і 2,9 рази, що свідчить про несприятливий початковий період вегетації. Але завдяки ґрунтовим запасам вологи і дещо підвищеним середньодобовим температурам повітря для кукурудзи склалися сприятливі умови для росту і розвитку. . В 2012 році сумарна кількість річних опадів досягнула 419 мм, що менше норми, а середньорічна температура була вищою від норми на 0,4ОС.Відносна вологість повітря наближалась до нормативного показника. Але ці погодні умови для кукурудзи виявились гіршими, ніж в попередньому році.

Таблиця 3

Опади та температура повітря в умовах СТОВ «Нива» (в середньому за 2010-2012рр)

Місяці

Середньомісячна температура, °С.

Сума опадів, мм.

сер. багато-річна

2010

2011

2012

сер. багато-річна

2010

2011

2012

Січень

- 5,8

- 1,4

- 2,6

- 5,0

25

22

27

24

Лютий

- 4,8

- 0,4

- 2,3

- 0,7

26

33

36

30

Березень

- 0,6

0,1

2,9

1,4

24

40

34

50

Квітень

7,2

10,9

11,6

4,1

36

36

36

44

Травень

13,6

13,4

12,1

14,9

59

22

37

47

Червень

17,1

18,6

18,4

17,2

64

29

16

22

Липень

18,7

18,9

21,5

17,9

62

49

35

42

Серпень

17,8

17,7

18,4

19,3

59

46

39

16

Вересень

13,5

13,3

14,7

15,7

44

45

41

38

Жовтень

7,3

7,2

7,8

7.8

41

43

52

32

Листопад

1,8

- 3,5

- 0,2

1.2

37

44

70

25

Грудень

- 2,8

-6,1

- 1,4

- 1,8

32

74

54

76

За рік

6,9

7,5

7,8

7.9

514

443

505

419

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]