3626

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНА

Кафедра історії України і філософії

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Методичні рекомендації із семінарських занять з дисципліни для студентів напрями підготовки: 6.090101 „Агрономія, 6.040106 „Еколо-

гія, охорона навколишнього середовища та збалансованого природокористування”, 6.090102 „Технологія виробництва і переробка продукції тваринництва , 6.100202 „Процеси та обладнання агропромислового виробництва”, 6.050501 „Машинобудування”, 6.030509 „Облік і аудит”, 6.030502 „Економічна кібернетика”, 6.030601 „Менеджмент”

Вінниця – 2010

УДК: 93/99. 001.8 Історія України. Методичні рекомендації та плани семінарських занять для сту-

дентів денної та заочної форми навчання всіх факультетів. – Вінниця: ОЦ ВНАУ, 2010. – 54 с.

Автори: Джос Ф.Х., доцент, кандидат історичних наук Муханов В.М., асистент

Рецензенти: Вальчук Б.А., кандидат історичних наук, доцент Вінницького кооперативного інституту; Левчук К.І. кандидат історичних наук, доцент Вінницького національного аграрного університету

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри

історії України та філософії Протокол № 9 від 22 квітня 2010 р.

Погоджено:

На засіданні методичної ради факультету менеджменту

Протокол № 10 від 24 травня	2010 р.
Голова методичної ради	Кафлевська С.Г.

Рекомендовано навчально-методичною комісією Вінницького державного аграрного університету (протокол № 9 від 31 травня 2010 року)

2

ПЕРЕДМОВА

Вивчення курсу „Історія України” має на меті привернути увагу студен-

тів до актуальних проблем вивчення вітчизняної історії у вищій школі. Це пи-

тання є тим більш нагальним з огляду на значне скорочення аудиторних годин,

які виділяються на вивчення історії України.

Плани семінарських занять з історії України побудовані із врахуванням тісного взаємозв’язку теоретико-методологічних, методичних, історіографічних та конкретно-історичних аспектів курсу. Вони спираються на новітні методоло-

гічні засади, здобутки сучасної української та зарубіжної наукової історичної думки, активне впровадження в навчальний процес кредитно-модульної системи.

Запропоновані плани семінарських занять з курсу „Історія України” по-

кликані, насамперед, сприяти активізації процесу формування методологічної культури історичного мислення студентів.

Динамізм розвитку українського суспільства, його актуальні проблеми формування активної, творчої особистості, забезпечення виконання нею необ-

хідних загально-соціальних функцій в сучасних умовах вимагають глибоких,

радикальних змін у змісті та якості історичних знань, посилення їх філософсь-

ко-аналітичного, інтелектуального спрямування. Такими знаннями-

каталізаторами є, знання, які розкривають процес наукового пошуку історичної істини. Саме постійний, безперервний, цілеспрямований науковий пошук, який прогнозує всі активні форми та методи навчання, повинен стати філософським каменем історичної освіти у вищих навчальних закладах.

Значні можливості для спільного наукового пошуку, в якому беруть участь студенти, відкриваються при вивченні гостро актуальних, дискусійних історичних проблем.

Одна з найважливіших функцій наукового пошуку в процесі вивчення історичного матеріалу полягає, з нашої точки зору, в формуванні масштабного історичного мислення, яке віддає пріоритет не конкретно-історичним деталям

(але це зовсім не означає, що воно їх ігнорує), а методологічним, концептуаль-

ним аспектам проблеми. Масштабне історичне мислення, на противагу мислен-

3

ню локальному, здійснює вільний перебіг у системі історичних координат роз-

витку цивілізації, враховує раціональні, логічні, психологічні, інтуїтивні та інші фактори, які беруть участь у формуванні та генезі історичного пізнання.

Науковий пошук сприяє також виникненню психологічного відчуття динамізму багатобарвного історичного процесу, його реалістичного сприйнят-

тя. Він посилює розуміння того, що в історичні події, етапи неможливо внести корективи, але завжди залишається можливість поглибленого їх вивчення, тво-

рчої інтерпретації. Нарешті, науковий пошук допомагає вийти із ретроспективи в сучасність через усвідомлення нашого минулого і його подолання.

Таким чином, свідомий, зацікавлений потяг до наукового пошуку, його трансформація в саморефлексію є важливою умовою забезпечення творчого,

якісного характеру історичних знань, формування та розвитку активного, аналі-

тичного, динамічного історичного мислення.

Отже, вивчення історії України – це постійний рух науково обґрунтова-

ної думки, це вміння аналізувати різні альтернативні точки зору на ту чи іншу історичну проблему, це конструктивні, плідні дискусії, які наближають нас до історичної істини.

Предметом історії України є вивчення закономірностей та особливостей соціально-економічних, національно-культурних та державницько-політичних процесів на українських землях на різних етапах історичного розвитку україн-

ського суспільства.

4

АНОТАЦІЯ

Метою вивчення курсу „Історія України” є глибоке засвоєння і розумін-

ня студентами історії виникнення і формування українського народу та україн-

ської державності, утвердження національної самобутності, висвітлення полі-

тичної діяльності класів і соціальних груп в Україні на всіх етапах історичного розвитку. Загальне покликання курсу полягає в тому, щоб на основі процесів гуманізації вищої школи, інтеграції професійної і соціально-гуманітарної підго-

товки, покращення змісту і структури навчальної дисципліни, використання до-

сягнень світової і вітчизняної думки, загальнолюдських цінностей, здійснити підготовку висококваліфікованих спеціалістів для агропромислового комплек-

су.

Урезультаті вивчення курсу „Історії України” студент повинен:

зн а т и: основні теоретичні положення, важливі вузлові проблеми усіх тем програми, загальні закономірності історичного розвитку, складні та супере-

чливі явища, процеси в історії суспільно-політичного та культурного життя України у взаємозв’язку зі світовою цивілізацією, тенденції економічного роз-

витку України і, особливо, її агропромислового комплексу, добре орієнтуватисьв історичнихджерелахіновітнійнауковійлітературі;

в м і т и: синтезувати набуті знання у відповідне світосприйняття та висо-

ку політичну культуру, творчо застосовувати набуті знання з історії України у повсякденній діяльності для орієнтації у суспільно-політичному житті, оціню-

ванні суспільних явищ, подій, формувати власну наукову позицію щодо актуа-

льних політичних проблем сьогодення, самостійно осмислювати закономірнос-

ті – історичного розвитку.

5

ВИМОГИ

На основі фактичного матеріалу, майбутнім фахівцям АПКа необхідно опанувати новітні історичні концепції, володіти елементами наукового підходу до історії України, набути навичок наукового осмислення документів і роботи з першоджерелами.

Принципово важливе значення в межах опанування курсу „Історія України” має формування у студентів громадянської позиції, патріотизму та іс-

торичної свідомості.

З метою забезпечення об’єктивного контролю якості знань студентів в університеті запроваджено модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів. Згідно з „Положенням про організацію навчального процесу за кре-

дитно-модульною системою в ВДАУ” весь навчальний матеріал структурова-

ний за модульним принципом і рівномірно розподіляється для організації та контролю навчального процесу, визначення рейтингу успішності студентів.

При вивченні історії України передбачається модульно-рейтингова оці-

нка знань студентів за 100-бальною шкалою, в основі якої лежить структурно-

модульна схема, наведена в таблиці. Набрана студентом кількість балів є відпо-

відним еквівалентом для одержання підсумкової оцінки його знань з навчаль-

ного предмета:

	Рейтингова оцінка (аб-	Державна оцінка за 5-бальною
	солютна кількість балів
		шкалою
	за дисципліну)
	90-100	5 – відмінно
	75-89	4 – добре
	60-74	3 – задовільно
		2 – незадовільно
	35-59	(з можливістю повторного
		складання)
		2 – незадовільно
	1-34	(з обов’язковим повторним курсом
		навчання)

6

Відповідно розпорядження ректорату № 13 від 19 жовтня 2009 року та № 10 24 березня 2010 року запроваджено орієнтовну схему розподілу балів за модулями навчальної дисципліни для студентів 1-3 курсів.

Для студентів факультету менеджменту

контролю	Модуль		Тема		товка до ви-	завдань(ОР, ре-	модульний	(сума
					Навчальні за-	Виконання	Модульний	Всього
						індивідаульних
					няття (підго-		(змістово-	балів
Вид					конання)	ферат, РГР, РР	контроль)	4+5+6)
						та ін.)
1	2		3		4	5	6	7
			Змістовий модуль 1. Витоки українського народу
						і державність
			1.1.		2		1	3
			1.2.		2		1	3
	М 1		1.3.		2	5	1	8
			1.4.		2		1	3
			1.5.		3		1	4
контроль			1.6.		3		1	4
			Змістовий модуль 2.			Україна на шляху	до незалежності
			1.7.		3		2	5
			1.8.		3		2	5
Поточний
			1.8.		3		2	5
			2.1.		2		1	3
			2.2.		2		1	3
			2.3.		2		1	3
	М 2		2.4.		2	5	1	8
			2.5.		2		1	3
			2.6.		2		1	3
			2.7.		2		1	3
			2.8.		2		1	3
			2.9.		2		1	3
			3.0.		2		1	3
	Всього				40	10	20	70
Підсумковий контроль ( залік, екзамен)								30
Загальна кількість балів								100

Розподіл балів за підсумковим контролем (іспит, залік): „5-14” - задовільно; „15-24” – добре; „25-30” – відмінно.

Мінімальна кількість балів за поточний контроль – 35 Максимальна кількість балів за поточний контроль - 70

Бали за відпрацювання пропущених занять входять до суми балів поточного контро-

лю.

7

Для факультетів: „Економіка підприємництва”, „Механізація сільського господарства” , „Агрономічного”)

-					Навчальні за-	Виконання	Модульний
Видкон тролю						індивідаульни		Всього
	Модуль		Тема		няття (підго-		(змістово-
					товка до ви-	х завдань(ОР,	модульний	балів (су-
						реферат, РГР,		ма 4+5+6)
					конання)	РР та ін.)	контроль)
1	2		3		4	5	6	7
	М 1			Змістовий модуль 1. Витоки українського народу
						і державність
			1.1.		2		1	3
			1.2.		3		1	4
			1.3.		3		1	4
			1.4.		3	5	1	9
контроль			1.5.		3		2	5
			1.6.		3		2	5
			1.7.		3		2	5
	М 2		Змістовий модуль 2. Україна на шляху до незалежності
Поточний
			1.7.		3		2	5
			2.1.		2		1	3
			2.2.		2		1	3
			2.3.		2		1	3
			2.4.		2	5	1	8
			2.5.		3		1	4
			2.6.		3		1	4
			2.7.		3		2	5
			2.8.		3		2	5
	Всього				40	10	20	70
Підсумковий контроль ( залік, екзамен)								30
Загальна кількість балів								100

Розподіл балів за підсумковим контролем (іспит, залік): „5-14” - задовільно; „15-24” – добре; „25-30” – відмінно.

Мінімальна кількість балів за поточний контроль – 35 Максимальна кількість балів за поточний контроль - 70

Бали за відпрацюванняпропущенихзанять входять до суми балів поточного контролю.

8

Для факультетів «Технологія виробництва і переробка продукції тваринництва», МСГ (МК, МП)

-						Навчальні за-		Виконання	Модульний	Всього
Видкон	тролю							індивідаульних
		Модуль		Тема		няття (підго-		завдань(ОР, ре-	(змістово-	балів
						товка до ви-		ферат, РГР, РР	модульний	(сума
						конання)		та ін.)	контроль)	4+5+6)
1		2		3		4		5	6	7
				Змістовий модуль 1. Витоки українського народу і його бо-
контроль						ротьба за незалежність і державність
				1.1.		5			2	7
				1.2.		5			2	7
		М 1		1.3.		5		5	2	12
Поточний
				1.4.		5			2	7
				1.5.		5			3	8
				1.6.		5			3	8
				1.7.		5		5	3	13
				1.8		5			3	8
		Всього				40		10	20	70
Підсумковий контроль ( залік, екзамен)										30
Загальна кількість балів										100

Розподіл балів за підсумковим контролем (іспит, залік):

„5-14” - задовільно; „15-24” – добре; „25-30” – відмінно.

Мінімальна кількість балів за поточний контроль – 35 Максимальна кількість балів за поточний контроль - 70

Бали за відпрацювання пропущених занять входять до суми балів по-

точного контролю.

9

Модуль І

Змістовний модуль 1. Витоки українського народу та його державність

Тема 1. Первісне суспільство і перші державні утворення на території України (1 млн. рр. до н. е. – ІХ ст. н.е.)

План

1.Джерела та наукова періодизація історії України

2.Первісна епоха на території України.

3.Грецька колонізація Північного Причорномор’я.

4.Походження, розселення та устрій східних слов’ян.

5.Перші державні об’єднання східних слов’ян.

Методичні поради: при вивченні цієї теми найбільші труднощі виникають через надзвичайно великий обсяг навчального матеріалу. Оскільки перші люди з’явилися на українських землях сотні тисяч років тому, то студенти повинні вміти орієнтуватися в історичних подіях такої тривалості.

Для систематизації матеріалу радимо в конспекті скласти таблицю.

Зразок

	Дата	Епоха	Досягнення	Суспільс-	Стоянка
				тво
			Мистецтво, збирання, вигото-	Стадо	с. Лука-Врублеве-цька (р.
	100-15 тис.	Палеоліт	влення грубих кам’яних знарядь		Дністер) Вовчий Грот (Крим)
	рр. до н. е		праці шляхом відколювання. Поя-
			ва родового ряду – матріархату	Рід
	15-7 тис. рр.		Удосконалення знарядь праці. Їх		Таш-Аїр (Крим) Білолісся,
		Мезоліт	виготовляють шліфуванням, све-	Плем’я	Мирне, Гиржеве (Одещина)
	до н. е
			рдлінням. Приручають тварин
			Перехід до відтворюючого гос-		Трипільські поселення – „гі-
			подарства. Удосконалення тех-		ганти”. Майданецьке, Талян-
	7 тис. рр. до	Неоліт	ніки обробки каменю. Виникають	Трипільська	ки, Доброводи
	н. е.		землеробство, гончарство, ткацтв-	культура
			во. Відокремлення скотарства від
			землеробства

Зверніть вашу увагу, що кам’яний вік змінюється віком металів у 11 тисячолітті до н. е. після поширення бронзових знарядь праці. Головну роль у господарському житті стали відігравати чоловіки. Унаслідок цього виникає патріархальна організація суспільства.

Ранній період праслов’янської історії був часом первісної консолідації протослов’янських племен. Це період від Трипільської культури до Київської Русі. Носіями цього періоду є Тщинецька, Комарівська та Білогрудівська культури.

Це дає можливість зробити висновок, що протягом тривалого часу шляхом поступової еволюції та культурного обміну з іншими народами у правослов’ян складається власна матеріальна та духовна культура.

10