Практичне заняття № 6

Практичний курс щоденного виживання

Мета роботи: ознайомити студентів із правилами безпечної поведінки, при дотриманні яких ризик пересічної особи зазнати шкоди у всіх сферах невиробничої діяльності, буде найменшим.

План

1. Заходи безпеки на вулиці й у транспорті.

2. Нещасні випадки у місці проживання.

3. Заходи безпеки при спілкуванні з флорою і фауною.

Людина постійно піддається небезпекам, незалежно від того, що во­на робить, де і коли знаходиться. Це випливає з аксіоми БЖД про потен­ційну небезпечність любої діяльності. Однак наявність небезпек ще не означає, що вони неодмінно відбудуться. Для цього необхідні певні об­ставини. Щоб знизити імовірність появи причин і умов виникнення не­безпек, необхідно дотримання визначених заходів безпеки та уміння ви­користовувати засоби індивідуального та колективного захисту.

З теорії ризику відомо, що всі небезпеки поділяються на 4 групи:

1. недопустимі;

2. небажані або граничнодопустимі;

3. припустимі з перевіркою або прийнятні ;

4. припустимі без перевірки або знехтувані.

До першої групи відносять небезпеки, "спілкування" з якими з високою ймовірністю закінчується завданням шкоди людині або об'єктам її життєзабезпечення. Мабуть зрозуміло, що знаходження у центрі земле­трусу, в зоні епідемії сибірської виразки чи на березі океану, до якого наближається цунамі майже не залишає шансів уникнути ураження. Тому попадання людини в зону дії таких небезпек може бути тільки випадко­вим.

До другої групи відносять небезпеки ймовірність прояву і серйоз­ність наслідків яких дещо менші. Контакт з такими небезпеками недопус­тимий, але зважаючи на ситуацію людина має право ризикнути заради досягнення очікуваного результату. Сюди можна віднести діяльність на­правлену на рятування потерпілих, захист населення, ризики в спорті і бізнесі, тобто ситуації, коли очікуваний результат може допускати деякі втрати. Для таких небезпек справедливе прислів'я "Сім разів відміряй – один раз відріж".

В третю групу включають небезпеки індекс ризику яких є прийнятним для нашого. повсякденного життя, тобто не перевищує середньостатистичних меж ураження для даної країни, популяції, території, професії тощо. Це і є та основна маса небезпек з якими ми свідомо чи несвідомо контактуємо щоденно.

До останньої групи слід віднести небезпеки, які в більшості випад­ків не викликають асоціацій, пов'язаних з можливістю ураження. Звичай­на людина інколи не підозрює, що небезпечна подія цієї групи, яка відбу­лася, становила для неї загрозу, а після пояснення довго не може зрозумі­ти в чому полягала загроза.

Саме третя і четверта група дають найбільшу кількість уражень, що закінчуються травмами, каліцтвом, майновими втратами і смертельними випадками. Чому?

По-перше, небезпеки першої і другої груп трапляються досить рід­ко.

По-друге, якщо людина свідомо наражає себе на небезпеку, то як правило вона морально або фізично підготовлена до можливих негатив­них наслідків події.

По-третє, низький культурний і пізнавальний рівень особистості ха­рактеризується неправильною поведінкою в небезпечній ситуації, що збі­льшує ймовірність ураження.

По-четверте, прийнятні і знехтувані небезпеки у більшості людей не викликають загострення почуття можливої біди, що приводить до ігнору­вання елементарних правил безпечної поведінки.

По-п'яте, досить часто в побутових умовах людина не усвідомлює небезпечність власних дій, помилково асоціюючи домашню обстановку зі станом абсолютної захищеності. "Мій дім – моя фортеця". Чи так це?

Саме діяльність особистості за межами виробництва дає значну бі­льшість нещасних випадків. Ризик ураження в побутових умовах у десят­ки разів вищий ніж на виробництві.

Далі приведено правила поведінки, дотримання яких дозволить зме­ншити побутові ризики існування людини і підвищити її захищеність в процесі життєдіяльності.