ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН (Б) у 1940–1942 роках

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

ОКВ – Верховне командування вермахту. ОСУЗ – Осередні та Східні українські землі. ОУН – Організація українських націоналістів.

ОУН(Б) – Організація українських націоналістів очолювана С.Бандерою.

ОУН(М) – Організація українських націоналістів очолювана А.Мельником.

ПЗУЗ – Північно-західні українські землі. ПУН – Провід українських націоналістів. РП – Революційний провід.

РСЧА – Робітничо-Селянська Червона Армія.

СБ – Служба безпеки Організації українських націоналістів (бандерівців).

СД – Служба безпеки Німецької націонал-соціаліс- тичної робітничої партії.

СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Респуб-

лік.

СС – Охоронні відділи (поділялися на охоронні відділи СС та фронтові частини СС – т. зв. Ваффен СС).

СУЗ – Східні українські землі.

СУНМ – Спілка української націоналістичної мо-

лоді.

УВО – Українська військова організація. УГА – Українська галицька армія. УДП – Українське державне правління.

УНК – Український національний комітет. УНМ – Українська народна міліція.

УНРА – Українська національна революційна армія.

УНР – Українська Народна Республіка. УПА – Українська повстанська армія.

УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка.

УССД – Українська Самостійна Соборна Держава.

401

І.К.Патриляк

УЦК – Український центральний комітет. ФРН – Федеративна Республіка Німеччини.

УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВА ТЕРМІНОЛОГІЯ, ЩО ВЖИВАЛАСЯ

В ДУН І ЇЇ СУЧАСНІ АНАЛОГИ

І. Військові звання в ДУН Рядовий склад (вояки):

стрілець – солдат старший стрілець – старший солдат

вістун – єфрейтор

сержантський склад (підстаршини): десятник – молодший сержант

бунчужний – сержант

чотовий – старший сержант

офіцерський склад (старшини): хорунжий – молодший лейтенант поручник – лейтенант сотник – капітан

майор – майор підполковник – підполковник полковник – полковник

ІІ. Назви підрозділів ДУН курінь – батальйон

сотня – рота

чота – взвод рій – відділення

402

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

ДОДАТКИ*

Документ № 1 Серпень 1940 р.

Інструкції Революційного проводу ОУН(Б) для підпільників на території України “Завдання ОУН”**

Вступление

І. Основной нашей задачей является:

1.создание, а где уже имеется, перестройка и расширение украинской националистической сетки;

2.подготовить военные кадры (подстаршин и старшин) украинской националистической армии;

3.приобрести и обеспечить как можно большее количество оружия и других средств борьбы;

4.ознакомится с районом борьбы и работы (территория, вражеские позиции, наши силы);

5.наметить план революционной акции на тер- ритории, план подготовки революционной деятель-

*Мовні та правописні особливості документів й оригінальні підкреслення збережено. Наші розшифрування скорочень і пояснення незрозумілих слів подаються у квадратних дужках.

**Документ не датований. Потрапив до рук співробітників НКВС 27 серпня 1940 р., після захоплення в полон кур’єра Революційного проводу ОУН(Б). Машинопис. Копія. Російський переклад. “Завдання ОУН” призначалися для керівного складу Організації, зокрема для людей, які прибували з-за кордону. Публікується зі скороченням, відібрані найбільш цікаві для нашого дослідження моменти.

403

І.К.Патриляк

ности, план технического переворота, план организации сил в момент взрыва (начала действий);

6. Выращивать юные кадры революционеров, которые будут продолжать борьбу.

ІІ. Станица ОУН

1.Самой низкой организационной единицей ОУН является станица ОУН (в деревне, городе, казарме, рабочих посёлках). Возглавляет её проводник (руководитель станицы – станичный).

Он руководит нашим движением в пределах данной местности, это должен быть лучший украинец в (данной местности) о нём никто не смеет сказать ничего плохого (что он развратник, вор или пьяница).

Своей деятельностью, поведением и постановкой всяких вопросов приобретает значение и решающий голос во всех делах данного села, города или школы. Все готовы идти за ним, куда он прикажет, на работу и борьбу.

2.Проводник в первую очередь группирует вокруг себя украинских националистов, готовых исполнять каждый приказ вождя и провода, распространять листовки, бить в колокола, вывешивать флаги, снимать вражеские знамёна, проводить воспитательную и разъяснительную работу, идти в партизаны, приобретать оружие, разоружать вражеские части, организовывать восстание и т. п. Эти люди готовы исполнять все приказы вождя, провода, либо другого их непосредственного начальства (станичного).

(…)

Военная секция: а) ведёт обучение всех друзей (членов ОУН) в селе: б) занимается приобретением как можно большего количества оружия и военного снаряжения.

Вкаждом селе должно обязательно иметься: 1)

404

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

ручное скорострельное оружие; 2) 12–15 винтовок; 3) 13–16 штыков; 4) палатки; 5) лопатки; 6) газ. маски (противогазы); 7) патроны; 8) гранаты (2 наступательные и 2 оборонительные на человека); 9) кинжалы.

(…)

Каждая деревня должна доставить отряд стрелков из 10–12 человек, может быть и больше.

(…)

Подрайонный Три до пяти сёл составляют подрайон, который

возглавляет подрайонный. Задачи подрайонного:

(…)

Подрайонный должен в любое время иметь возможность повести в борьбу минимум казацкую чету (отряд) – 40–70 человек. Он должен иметь в своём распоряжении тяжёлый пулемёт.

(…)

В случае возникновения восстания на Украине, возбудить волнения (убивать политруков, старшин), распространять саботаж, направляться в сторону действий войск и вести за собой всех остальных.

(ДА СБУ, Фонд друкованих видань, спр. 372, т. 3,	арк.
143–152)

405

І.К.Патриляк

Документ № 2 Грудень 1940 р.

Брошура для членства ОУН(Б) з інформацією про військове будівництво “Устрій озброєних сил. Загальне поняття про озброєні сили”*

(...)

ІІ. Революційна армія Військо, яке твориться в першому періоді бо-

ротьби і державного будівництва, загально називається революційним військом. Революційна армія формована передовсім з добровольців, має звичайно на початку її організування доволі імпровізований характер. Щойно пізніше, в міру її внутрішнього зміцнювання, вона переформовується ступенево в регулярну армію. В зв’язку з цією перебудовою необхідно подбати, щоб перехід військових відділів від революційної до регулярної форми пройшов якнайскорше і ступенево, без гострих революційних потрясінь. Організація армії повинна завжди збільшувати її боєздатність і вона не може бути в ніякому випадку переведена за рахунок зменшення боєготовності армії, головно в першому стані державного будівництва.

Умовини в яких формується революційна армія

* Брошура невідомого автора. Видана Революційним проводом у Кракові в грудні 1940. Машинопис. Оригінал. Ймовірно вона використовувалася для читання лекцій на оунівських військових курсах і вишколах, а також для роботи підпільників на території України. Публікуємо її без першого вступного розділу в якому подані визначення поняття збройних сил, народного ополчення тощо. А також наводиться загальноприйняту схему поділу збройних сил на роди та види.

406

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

кожного недержавного народу, є надзвичайно трудні й несприятливі.

1.В першій мірі військові недержавного народу бракує вільної від окупанта території, де б воно могло свобідно розвиватися і формуватися.

2.Врешті коли б вже навіть військо окупуюче територію краю під впливом загального стратегічнополітичного положення звільнило її, тоді також треба довго ждати на наладнання мобілізаційного апарату і взагалі цілої адміністрації, яка могла б допомогти формуванню війська.

3.Мобілізацію і формування армії воєнного стану нормально повинні прикривати призначені для цього військові одиниці, яких в початках одначе бракує кожному народові.

4.Формування революційної армії відбувається по більшій часті стихійно і безпланово, спричинює багато непотрібної організаційної суматохи та втрати дорогого часу.

5.Коли б навіть заздалегідь підготовити мобілізацію і формування військових відділів, то й тоді ціла організаційна праця відбуватиметься в атмосфері хаосу і безладдя, яке витвориться внаслідок переходу через територію краю великих мас здемобілізованих чужинецьких вояків, зглядно, відступаючих відділів, при одночасному неналаднанні державного апарату.

6.Майже завжди відчувається в початках державного будівництва нестачу транспортових та зв’язкових засобів, що також дуже струднює мобілі- заційно-організаційну працю.

7.В початках формування революційної армії немає потрібного для неї матеріального забезпечення,

апередовсім озброєння, одягу та інших воєнних матеріалів. Коли це все навіть є на терені краю – тоді

407

І.К.Патриляк

треба деякого часу, аби зібрати цей матеріал до відповідних баз та приготовити його до видачі.

8.Для новозорганізованих революційних відділів також завжди не вистарчає військових кадрів – скелету війська.

9.Революційна армія немає ще виробленого фахового вищого командного складу. Назначені на вищі командні пости молодші старшини, починають щойно практикувати і вчитися, що, розуміється, дуже утруднює ведення організаційно-військової праці, як також оперативних дій.

10.Організуючись скоріше, або паралельно з цивільною державною адміністрацією, військові органи мусять часто виконувати функції державної влади, що забирають їм дуже багато часу і відривають їхню увагу від військової праці.

11.Велика переміна оперативних завдань в першому етапі державного будівництва не дозволяє поглибити організаційної і вишкільної роботи новосформованих відділів.

12.Революційної армії не хотять звичайно прийняти чужі уряди на правах воюючої сторони, а вслід за цим і користей, які випливають з цього права.

Розглядаючи можливості формування власного війська в умовинах бездержавности, завжди треба мати на увазі вище вичислені труднощі, щоби заздалегідь до цього основно підготовитися.

Також треба поважно числитися з різними несподіванками воєнного і політичного характеру, які можуть існувати в моменті формування власної армії і ще більше ускладнити наше положення.

Тим-то в основу військової підготовки і планування завжди треба класти найнекориснішу для себе стратегію, стратегічно-політичну ситуацію щоби таким чином забезпечитися перед можливостями

408

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

заскочення.

Перед кожною революційною армією стоять майже однакові оперативні завдання, які треба виконувати водночас з її формуванням. Одна категорія бойових операцій революційного війська може мати на цілі опанування території краю, а друга – оборону границь перед зовнішнім наїздом. Звичайно, в першому випадку відділи революційного війська діють на цілій території краю майже самостійно і їх операції мають характер партизанський, що саме і є характеристичною прикметою першого періоду збройної боротьби. Натомість оборона кордонів держави може бути успішною тільки при концентрації більших сил в певних районах і при централізованому керівництві воєнними операціями.

У випадку наступу сильного ворога не вільно кидати проти нього окремих відділів, але треба протиставити йому сильний кулак, створений з більшої кількости військових одиниць, при цьому не треба боятися, що концентруючи військо в якомусь районі, послабляться таким чином інші відтинки. Неможна бути всюди однаково сильним, як також боротися водночас успішно на всіх теренах. Хто хоче боронити усего – той у висліді не боронить нічого. Тим-то резигнувати часто з оборони другорядних об’єктів або теренів на рахунок головного, рішаючого.

В першому періоді збройної боротьби за опанування території краю, операції окремих військових відділів можуть бути переведені з метою захоплення складів воєнних матеріалів, передовсім зброї та амуніції, щоби в цей спосіб забезпечити матеріально революційну армію.

Заняття і обсадження об’єктів стратегічного значення є одним з головних завдань революційних

409

І.К.Патриляк

військових відділів. Однак завжди треба мати на увазі, що навіть обсадження стратегічних об’єктів власним військом не є ідентичним з опануванням території, особливо, коли на цій території знаходяться озброєні ворожі відділи або діє вороже підпілля (як, наприклад, у Львові в 1918–1919 рр.) В такій ситуації бойові дії революційного війська повинні бути спрямовані проти ворожої збройної сили (яка є на території краю) щоб її зліквідувати. Зокрема треба янайскорше старатися очистити територію від чужих озброєних відділів, які заявилися невтральними, щоб забезпечитися таким чином від евентуальних несподіванок з їхньої сторони.

Дальшим завданням революційної армії є обсадження кордонів держави, яке проводиться в міру опанування території краю. При обсадженні кордонів береться під увагу кордони зі союзниками і невтральними державами.

Щойно тоді, коли на території краю немає ворожих і невтральних озброєних відділів, а на кордонах стоїть власне військо – можна говорити про певне опанування цієї території. Опануванням території, очищенням її від ворожих військ закінчується перший період збройної боротьби революційної армії. Цей період може тривати дуже коротко і він рахується звичайно на дні і тижні. Від перших успіхів залежатиме теж дальша доля боротьби.

Другий період збройної боротьби зачинається з моментом наїзду зовнішнього ворога на територію молодої держави, вже після опанування цієї території власним військом. До того часу революційні військові відділи повинні бути зорганізовані в регулярну армію, яка була б спроможна гідно протиставитися ворожій збройній силі.

Крім стратегічних оперативних завдань револю-

410