Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ВІЙСЬКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ОУН (Б) у 1940–1942 роках

.pdf
Скачиваний:
89
Добавлен:
19.03.2015
Размер:
2.68 Mб
Скачать

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

вишколених категорій “Б” і “В” і формування нових військових одиниць.

2.Місце формування військових відділів.

3.Прохарчування змобілізованих.

4.Матеріальне забезпечення новомобілізованих відділв, головно зброєю.

5.Мобілізація транспортних і зв’язкових засобів.

6.Відділи прикриття мобілізації.

В першій точці передбачити:

а) хто і в який спосіб повідомляє військовозобов’язаних про мобілізацію, що повинен взяти зі собою кожен мобілізований;

б) хто буде командиром сформованої частини. Місце на збірку мобілізованих слід вибрати таке, щоби воно було забезпечене перед несподіваним нападом ворога (також з воздуха). Також це місце не може бути далеко від шляхів, звідки було б важко випровадити змобілізовані військові частини. Також треба мати на увазі пору року, а в зв’язку з цим і приміщення для більшої кількости людей, евентуально для коней. Обов’язково визначити окрім головного ще декілька резервних місць, які можна було б вико-

ристати у випадку неактуальності першого. Справа прохарчування мусить бути добре на-

ладнана, щоби військо не голодувало в перших днях мобілізації. Транспортові і зв’язкові засоби безумовно мусять бути віддані на час збройної боротьби до повного розпорядження військової влади. Розпорядження пальним треба взяти під докладну контролю.

Відділи прикриття мобілізації, це малі відділи озброєння, сформовані напередодні перебрання влади в терені, які мають завдання забезпечити новозорганізовані військові частини до часу поставлення їх в бойову готовність та перед заскоченням з

421

І.К.Патриляк

сторони ворожого елементу (вороже підпілля). Пляни мобілізації як і кожний інший військовий

плян, мусить бути задержаний в строгій тайні, не тільки перед ворогом, але теж перед своїми, ворог не сміє знати про кількість наших сил, їх розположення та наші заміри.

Мобілізаційно-організаційна праця в другому етапі охоплює мобілізацію і формування військових одиниць. Формуючи військовий відділ підшукати в певній мірі доброго командира якому дати добрих помічників (вищий командний склад). При невідповідному командирі навіть добрі вояки здеморалізуються й упаде дисципліна і карність. Добрий командир завжди вміє підпорядкувати собі навіть найгірший відділ і зробити з нього перший між кращими. Революційні умовини дуже сприяють появі різних “отаманів” які звичайно не хотять підпорядковуватися організованому центру і ділають на власну руку, зокрема невизнають визначених згори командирів, створює дуже пригодний ґрунт для самого існування або виборної системи. Ці явища треба рішуче поборювати навіть за допомогою найгостріший засобів. У війську не може бути жадних виборів, але тільки іменування і наказ. Де є навіть двоє вояків один з них має бути старший і мати право наказувати. Водночас було б не доцільно в революційному часі усувати командирів від проводу над відділами, які він зорганізував. Треба вимагати тільки безоглядного підпорядкування тереновій військовій владі і дати йому формальне призначення.

Не авансувати за скоро людей, коли вони ще не пройшли відповідних ступенів у військовій формі і не мають потрібного до цього знання і практики. Амбіція здобути вище місце часто підганяє людину до невпинної праці над собою і постійного поступу,

422

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

а коли те місце осягнув, тоді пощо трудитися. Врешті здобути легким трудом пост не ціниться високо. Невспівмірне скоре вивищування людей робить їх зарозумілими у своїх здібностях і звичайно деморалізують. Також деградація багатьох заломлює і нищать морально. Особливо обережно з іменуванням, коли минуле даної особи нам невідоме. Часто буває, що люде які проявилися в одному місці, переходять на друге де їх ближче ніхто не знає щоби там вести дальше попередню роботу.

Такі військові частини повинні творитися після територіальної системи. При цій системі військо можна змобілізувати дуже скоро, бо вояки живуть близько постою своєї частини. Натомість командний склад слід давати з інших теренів (система мішана).

Кожний військовий відділ мусить мати:

1.Командира.

2.Зв’язок.

3.Вогневу і ударну силу.

4.Постачання

а) харчове; б) амуніційне;

в) матеріальна.

Командири більших віськових одиниць (від куреня в гору) мають до своєї помочі штаб. При формуванні військових відділів, штабів і установ, звертати особливу увагу на економію людських сил.

Основою існування військової організації є твер-

да дисципліна і карність. Військо без дисципліни і безоглядного послуху своїм зверхникам являється небезпечною збройною товпою, яка може кинутися на грабунок власного населення, а при зустрічі з ворогом розлетиться безслідно навіть при його легкім ударі. Зокрема в революційному часі коли

423

І.К.Патриляк

вибухли народні маси треба мати дуже здібних полководців, щоби зуміли опанувати цю стихію, дати їй організаційно військові форми, здисциплінувати їх, підпорядкувати одному військовому проводові.

Послуги наказам військових начальників, мусять бути у війську вдержані за всяку ціну, не оглядаючись на засоби. Головно в обличчі ворога кожний відділ мусить безоглядно підпорядковуватися волі свойого команданта.

Обов’язків всіх військових зверхників є вдержувати в своїх частинах безоглядну дисципліну і карність. Увесь командний склад повинен допильнувати, щоби накази видані вищим зверхником були виконані військом точно. Накази і директиви, які дається підчиненим, формою і змістом повинні відповідати усім правилам військового наказування. Вояки вже зараз мусять засвоїти військовий порядок в праці і призвичаюватися до точного виконування наказів своїх зверхників. Тим-то не давати забагато наказів, але натомість контролювати як їх виконано.

Щоби могти виконати своєчасно і справно цю велику скількість цих завдань треба прийняти правильну систему праці і звернути увагу на головні і основні речі і не розпорошуватися в дрібничках. Зокрема не сміє бути місця у військовій роботі для т. зв. організаційної метушливості. Працю слід вести ступенево, по черговим етапам, відділяючи те, що ми зараз повинні робити від того, що треба робити пізніше. Робити повинен те, що вимагає потреба нашої майбутньої збройної боротьби, чого вимагає наша конечність. Підчиненим давати завдання і співмірні засоби потрібні для виконання тих завдань. Ніколи не вживати дрібниці виконування і не зв’язувати великою кількістю

424

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

інструкцій і шабльонів ініціативи і підприємчивости виконавців. Від підчинених вимагати самостійності в думці і чині...

Справне керівництво військовою, а зокрема мо- білізаційно-організаційною працею є можливе тільки тоді, коли головний військовий центр докладно знає, що діється в найнижчих військових колах. Щоби це в практиці осягунти потрібно звітування творчих військових осередків. Підчинений обов’язаний звітувати свойому зверхникові без огляду на те, чи зверхник жадає звітів, чи ні.

В залежності від часу, в якому звітується маємо звіти:

а) періодичні (подаються у визначених реченцях) б) періодичні (залежні від потреби).

Звіти повинні бут своєчасні, точні, коротковичерпуючі, ясні і зрозумілі. В часі ведення якоїсь акції, коли підчинений дуже зайнятий якоюсь працею, тоді своєчасно він подає тільки головні факти,

ащойно після закінчення цієї акції звітує вичерпно. Зокрема слід мати на пильній увазі, що впровад-

ження обов’язку звітувати про порожню дрібниць, дуже бюрократизує військовий апарат, який тоді не робитиме нічого, тільки буде писати звіти до гори.

(ДА СБУ, Фонд друкованих видань, спр. 376, т. 83, арк. 84–96)

425

І.К.Патриляк

Документ № 3 Травень 1941 р.

Інструкції Революційного Проводу ОУН(Б) для організаційного активу в Україні

на період війни. “Боротьба й діяльність ОУН під час

війни”* Напрямні ОУН

А. Загальні напрямні. Б. Політичні вказівки. В. Військові інструкції.

Г. Вказівки на перші дні організації державного життя.

Ґ. Інструкції Служби безпеки. Д. Пропагандивні вказівки.

* * *

А. Загальні напрямні І. Збройний зрив.

II. Вмарш чужих військ в Україну і українська державність.

IІI. Будова Української держави.

IV. Відношення ОУН до іншої революційної і державницької ініціятиви.

V. Відношення ОУН до питання державної влади. VI. Політична організація.

А. Загальні напрямні

* Документ датовано за под³ями. Його розроблено зг³дно з вказ³вками ²² ВЗ ОУН(Б) у Краков³. Коп³я. Машинопис. Без археограф³чно¿ обробки. Вс³ частини ³нструкц³й подаються дал³ як окрем³ документи. Розшифрування незрозум³лих сл³в та скорочень подано у квадратних дужках.

426

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

І. Збройний зрив 1. Війну між Москвою а іншими державами,

зокрема коли вона буде вестися на українській землі, ОУН використає як пригожий момент для повного розгорнення визвольної революційної боротьби за Самостійну Соборну Українську Державу, піднімаючи загальний збройний зрив цілого українського народу та ініціюючи такий зрив інших поневолених Москвою народів.

2. Війна між Москвою а іншими державами – це для нас тільки пригожа ситуація для збройного зриву проти Москви та відбудови Української держави власними силами українського народу.

ОУН безоглядно відкидає всі опортуністичні тенденції, однаково ті, що зміряють до накинення українському народові ролі пасивного обсерватора подій, що йтимуть на його землі, як теж усі рахунки дрібного купчика, що хоче дістати готову державу від чужинців. Така постава негідна великого народу Тільки власна збройна боротьба запевнить українському народові ролю творця власної долі, дасть йому право говорити з іншими вольними народами як суверен, рівний з рівними, скріпить в цілому народові почуття власної гідности і сили та піднесе його повагу між народами. Тільки власна боротьбі дасть історичне свідоцтво самобутности українського народу, дасть гідну метрику Українській державі та охоронить перед закидом, що вона – це твір чужої сили. Тільки на таких основах будемо будувати власну державу, бо тільки вони можуть запевнити їй тривкість.

Тому ОУН під час війни підніме збройний зрив українського народу за честь і за волю України – незалежно від того, яке буде чисто мілітарне значення нашого виступу при зударі воюючих потуг.

427

І.К.Патриляк

3. Час, розміри та спосіб організації і переведення збройного зриву проти Москви будуть нормовані наступними напрямними: збройний зрив під час війни має:

а) засвідчити, що український народ сам бореться за свою честь, волю й незалежність, й сам формує власну долю; б) здобути підстави, покласти здорові підвалини для

Української держави та бути стартом до її будови; в) запевнити Україні позицію учасника війни з

Москвою, співтворця нової ситуації – розвалу московської імперії, а вслід за тим здобути підстави для встановлення відношення між нею і воюючими проти Москви державами, як між партнерами і союзниками, а не як між воєнними побідниками та завойованою та пасивною країною;

г) здобути Україні позицію підмета у формуванні нового ладу на Сході Европи та провідне місце серед своїх народів, які борються з Москвою за свою волю і безпеку;

ґ) змобілізувати усі сили народу до державнотворчого зламу та винести на чоло найкращі з-по- між них;

д) всі вище подані політичні цілі становлять головну мету збройного зриву України під час найближчої війни між Москвою та іншими державами, передусім тоді, як ця війна йтиме на українській землі чи у близькому сусідстві;

е) чисто мілітарний його ефект, тобто нанесення удару й розбиття московських сил, у сучасній війні не може бути відокремлений як виключно наш власний успіх, тільки увійде як складова частина загального висліду воєнних подій. Тому передусім політичні ефекти у вище поданому змислі мають бути провірною і мірилом у вирішуванні питань: коли,

428

Військова діяльність ОУН (Б) `у 1940-1942 роках

як, в якій мірі і в який спосіб підготовляти, піднімати і переводити збройний зрив.

4. Збройну боротьбу ОУН організовуватиме у двох формах:

а) революційно-повстанча акція у ворожому запіллі тоді, як Червона армія і більшовицька система буде захитана воєнними подіями;

б) участь у воєнних змаганнях проти Москви українського війська, що буде складатися із повстанчих та партизантських частин, з українських частин

зЧервоної армії, які виступають проти Москви, та

звійськових частин, формованих на еміграції і на звільнених від ворога українських землях.

Боротьба мусить бути тверда, завзята, безоглядна й безпощадна. Героїчна, альказарська. Боротьба не на життя, а на смерть, без вороття.

Членів поневолених народів беремо в боротьбу плече-об-плече з нами на У[країнських] З[емлях], подібно як на їх землях українці б’ються за свободу їх країни, до чого пропагандивно взиваємо, хіба що була б того рода ситуація, що Москва зосереджувала б усі головні сили проти України, щоб здавити наперід нашу революцію, так тоді всі поневолені мусять допомагати Україні, бо від її свободи залежить доля всіх. На бажання та в міру можливости допомагаємо головно провідним членам поневолених народів вертатися у їх батьківщини, даючи їм вказівки боротьби та укладаючи контакти головно

зпровідними їхніми людьми.

На організаторів і провідників революційної армії брати людей з великим розмахом, революціонерів по душі, анепаперовихкабінетнихвійськовихтеоретиків.

Відійти від абстрактних шаблонів, тямлячи, що Революційна Армія України, яка має нести на своїх штиках великі ідеї свободи і соціальної справедли-

429

І.К.Патриляк

вости або буде ведена революційними полководцями, тоді переможе, або взагалі її не буде. Перемігши ворога в одному терені, не засклеплюватися в своєму загумінку, а йти далі – на Львів чи Київ, Станиславів чи Одесу. В боях творитиметься і ростиме Українська Революційна Армія. Поруч збройної боротьби населення ліквідує за нашим керівництвом суспільні й адміністраційні форми окупації, перебираючи їх у свої руки та всю політичну владу.

9*. ОУН зверне увагу на здобуття таких міст та промислових осередків і таких місцевостей, звідкіля слава про бої йшла б по всій Україні й по всьомусвіту.

11. ОУН забезпечить та не допустить до нищення народнього майна большевиками й юрбою (копальні, фабрики, трактори, магазини), бо все це власність і добро народу й нарід має мати з цього вжиток. Речі, що не можна б зберегти перед грабежем, роздати населенню в переховання. Саме українське населення збереже, сховавши, харчеві продукти, одіж для українських вояків.

Друкарні, папір, цикльостилі заховає до диспозиції організації. Зокрема, забере й заховає для організації весь технічний виряд [обладнання] НКВД.

12. Найосновніша вказівка – це не допустити до того, щоб населення кинулося на дрібні речі: поділ колгоспів, боротьбу за приватну власність, кусок хліба, а залізною рукою опанувати анархію, видвигаючи великі, грандіозні ідеї: “Україна як небо ввишки, як земля вширшки”, творючи Українську армію, яка єдина запевнить здобутки революції, щоб за сварами й спорами за землю, 8-ми год[инний] день праці не забути за найважніше – оборон перед ворогом Держави.

* Нумерація пунктів переплутана в документі.

430