kniga_2
.pdfДодатки копія розпорядження голови Очаківської райдержадміністрації № 430 від 08.12.2010;
копія розпорядження голови Очаківської райдержадміністрації № 332 від 21.10.2011; копія державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 824574, виданого 27.04.2012; копія акта обстеження земельної ділянки від 07.08.2012;
копія акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області від 18.09.2012; копія клопотання Державної інспекції сільського господарства в Миколаївській області на адресу голови Очаківської райдержадміністрації № 93 від 21.09.2012;
копія листа Державної інспекції по охороні пам’яток культури в Миколаївській області від 12.10.2012; копія акта перевірки наявності пам’яток археології Державної інспекції по охороні
пам’яток культури в Миколаївській області від 09.10.2012 з додатком у вигляді фототаблиці; копія наказу управління культури облдержадміністрації № 235 від 10.10.2012 з додатком;
копія листа управління культури облдержадміністрації від 13.12.2012; копії акта технічного огляду пам’ятки археології – кургану від 13.12.2012; копія довідки про нормативно-грошову оцінку спірної земельної ділянки;
копія паспорта Іванова К.І. та довідка про присвоєння йому ідентифікаційного номера; 3 копії позовної заяви з додатками для сторін.
Заступник прокурора області старший радник юстиції
191
БЛАНК ПРОКУРАТУРИ
Львівському апеляційному
адміністративному суду
79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 13 через Закарпатський окружний адміністративний суд
Заступник прокурора Закарпатської області
класний чин прізвище, ініціали
88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2 а тел.:
інші засоби зв’язку відсутні
А П Е Л Я Ц І Й Н А С К А Р Г А
на постанову Закарпатського окружного
адміністративного суду від 28.11.2012 у справі № 2а-0770/2099/12 за позовом прокуратури Закарпатської області до Рахівської районної державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, – міськрайонного управління Держкомзему у м. Рахів і Рахівському районі та К-рі О.Д.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 у справі № 2а-0770/2099/12 (оголошено тільки вступну та резолютивну частину) у задоволенні позову прокуратури Закарпатської області до Рахівського районної державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, – міськрайонного управління Держкомзему у м. Рахів і Рахівському районі та К-рі О.Д., відмовлено повністю.
Постанову Закарпатського оружного адміністративного суду у даній справі мотивовано тим, що розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації № 5 від 06.01.2012 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу у власність К-ря О.Д., мешканці смт Ясіня, вул. Визволення, 79, земельної ділянки площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, на території Ясінянської селищної ради, полонина «Драгобрат» Рахівського району» прийнято у відповідності до
192
чинного законодавства, а саме положень статей 118, 123, 124 Земельного кодексу України.
Вважаю, що вищезазначена постанова суду є необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
Судом неправильно застосовано до спірних правовідносин у частині повноважень органів виконавчої влади щодо розпорядження землями державної власності положення статті 118 Земельного кодексу України, оскільки вказана норма містить загальні правила щодо підстав набуття права на землю та процедури її приватизації. Крім того, судом застосовані положення статей 123, 124 Земельного кодексу України, які регулюють відносини користування та оренди землі, а не порядок набуття у власність земельної ділянки.
Натомість при постановленні рішень судами взагалі не застосовано до спірних правовідносин ч. 3 та ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, про порушення якої вказує прокурор у позовній заяві.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що розпорядженням голови Рахівської районної державної адміністрації від 06.01.2012 № 5 затверджено проект землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передано К- рі О.Д. у власність земельну ділянку площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, яка знаходиться на полонині «Драгобрат» на території Ясінянської селищної ради, за межами населеного пункту, Рахівського району.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 17 цього Кодексу до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Вказана норма містить відсилку до іншої (ст. 122), яка чітко розмежовує повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері розпорядження землями державної власності.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 122 цього Кодексу районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених ч. 7 цієї статті; будівництва об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених ч. 7 цієї статті.
Частиною 4 вказаної статті Кодексу передбачено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за
193
межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами 3, 7 цієї статті.
Пунктом 12 Перехідних положень цього Кодексу визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів – відповідні органи виконавчої влади.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Таким чином, Рахівська районна державна адміністрація у відповідності до ч. 3 ст. 122 ЗК України не має повноважень щодо передачі земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва, зокрема на полонині «Драгобрат» за межами населеного пункту – смт. Ясіня, Рахівського району, оскільки такі повноваження віднесені ч. 4 ст. 122 цього Кодексу до компетенції обласних державних адміністрацій, тобто таке розпорядження вправі видавати Закарпатська обласна державна адміністрація.
Вищевказана позиція прокуратури Закарпатської області також підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.11.2012, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області. Предметом даної перевірки було оспорюване прокуратурою області розпорядження голови Рахівської РДА.
У відповідності до ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.
Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Враховуючи наведене, Рахівська районна державна адміністрації не вправі скасовувати розпорядження, які нею видані. А тому прокуратурою Рахівського району до місцевої державної адміністрації вищого рівня – Закарпатської обласної державної адміністрації принесено протест від 18.04.2012 № 1029 на розпорядження Рахівської РДА від 06.01.2012 № 5, з
194
вимогою скасування розпорядження як такого, що не відповідає вимогам закону.
Згідно з ч. 1 ст. 118 Конституції України виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації, які за приписами ч. 1 ст. 119 Конституції України та п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади, а також вирішують питання забезпечення законності та питання використання землі.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 33 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голови обласних державних адміністрацій мають право скасовувати розпорядження голів районних державних адміністрацій, що суперечать Конституції України та законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України, Кабінету Міністрів України, голів обласних державних адміністрацій, а також міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Однак, усупереч наведеним нормам законодавства Закарпатською обласною державною адміністрацією протест прокуратури району відхилено, що підтверджується листом від 31.05.2012 № 2911/06-16, який прокуратура області отримала 06.06.2012. Таким чином, дії місцевої державної адміністрації вищого рівня з розгляду протесту прокуратури Рахівського району вважаю незаконними, оскільки вони суперечать наведеним вище приписам Конституції України щодо забезпечення законності та раціонального використання землі.
За таких обставин розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації № 5 від 06.01.2012 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельної ділянки у власність К-рі О.Д., мешканці смт. Ясіня, вул. Визволення, 79, площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва на території Ясінянської селищної ради, на полонині «Драгобрат» за межами населеного пункту Рахівського району», не відповідає приписам закону.
Відповідно дії Закарпатської обласної державної адміністрації щодо відмови у задоволенні протесту прокуратури Рахівського району на незаконне розпорядження Рахівської РДА є незаконними, оскільки суперечать вимогам ст.ст. 118, 119 Конституції України, ст.ст. 13, 33, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
Згідно зі ст. 160 ч. 3 КАС України 28.11.2012 Закарпатським окружним адміністративним судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Незважаючи на неодноразові запити щодо отримання повного тексту постанови, така була отримана прокуратурою Закарпатської області тільки
195
24.12.2012, про що зроблено відповідну відмітку на супровідному листі у матеріалах справи.
У зв’язку з цим вважаю, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та прошу його поновити.
Апеляційна скарга на дану постанову подається відповідно до ч. 2 ст. 186 КАС України, оскільки повний текст постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 прокуратурою Закарпатської області отримано тільки 24.12.2012 (копії запитів на постанову суду та супровідного листа суду додаю).
Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави. Однією з форм представництва інтересів держави є внесення апеляційної скарги на судові рішення. Згідно з ч. 5 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом, а право внесення апеляційної скарги на рішення та ухвали судів надається прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі у розгляді справи в суді першої інстанції.
За таких обставин прокуратура Закарпатської області з урахуванням повноважень наданих їй ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 60–61 КАС України звертається з метою захисту інтересів держави з даною апеляційною скаргою.
Враховуючи наведене, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1, 37 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 60, 185–187, 198 КАС України, –
ПР О Ш У:
1.Поновити строк на апеляційне оскарження.
2.Прийняти дану апеляційну скаргу до свого провадження.
3.Скасувати постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.11.2012 у справі № 2а-0770/2099/12 та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги заступника прокурора Закарпатської області до Рахівського районної державної адміністрації, Закарпатської обласної державної адміністрації, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог – міськрайонного управління Держкомзему у м. Рахів і Рахівському районі та К- рі О.Д., про визнання незаконними дій Закарпатської обласної державної адміністрації щодо відмови у задоволенні протесту прокуратури Рахівського району від 18.04.2012 № 1029 та скасування розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації № 5 від 06.01.2012 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу у власність К-рі О.Д., мешканці смт Ясіня, вул. Визволення, 79, земельної ділянки площею 0,10 га для індивідуального дачного будівництва, на території Ясінянської селищної ради, полонина «Драгобрат» Рахівського району», задовольнити в повному обсязі.
196
4. Про час та місце розгляду скарги повідомити сторони, прокуратури Львівської та Закарпатської областей.
Додатки 4 копії апеляційної скарги (на 6 арк. кожна) для осіб, які беруть участь у справі;
копії листів прокуратури Закарпатської області № 05/3-2099 вих. 12 від 30.11.2012, № 05/3-693/1181 вих. 12 від 06.12.2012 та супровідного Закарпатського окружного адміністративного суду про надіслання постанови.
Заступник прокурора області |
____________________ |
|
(ініціал імені, прізвище) |
197
БЛАНК ПРОКУРАТУРИ
Господарський суд _________________
(назва; повна адреса)
Прокурор ________________________
(посада; повна адреса)
в інтересах держави до
1.Ради_______________________
(абодержавної адміністрації)
(повне найменування; місцезнаходження; ідентифікаційний код юридичної особи)
2.________________________________
(повне найменування відповідача юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові відповідача фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності; їх місцезнаходження або місце проживання; ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків)
3.________________________________
(повне найменування відповідача юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові відповідача фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності; їх місцезнаходження або місце проживання; ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків)
про ________________________________
(предмет позову; зміст позовних вимог)
ціна позову: ___________________грн
(нормативна або експертна вартість земельної ділянки, що підлягає
198
поверненню; розмір збитків, які підлягають стягненню)
ПОЗОВНА ЗАЯВА (у порядку ст. 2 Господарського процесуального кодексу України)
Проведеною прокуратурою ______ перевіркою встановлено порушення вимог законодавства при ___________ (виділенні, наданні в користування, передачі у власність земельної ділянки).
Так, ___ (викладення фактичних обставин спору, які мають значення для вирішення справи та в яких допущено порушення вимог законодавства. Наприклад, рішенням ради (розпорядженням державної адміністрації) юридичній чи фізичній особі — суб’єкту підприємницької діяльності виділено, надано в користування, передано у власність земельну ділянку певною площею, яка розташована в певному місці. На підставі вказаного рішення (розпорядження) укладено певний договір (передано у власність земельну ділянку, про що відповідачем отримано державний акт на право власності серії _____ № ______тощо; наступні правовідносини, що склалися стосовно спірної земельної ділянки, – подальше відчуження земельної ділянки).
Вказане рішення ради прийнято (розпорядження державної адміністрації видано) з порушенням вимог чинного законодавства, у зв’язку з чим воно підлягає визнанню недійсним з наступних підстав.
(Обґрунтування порушення вимог законодавства при виділенні (наданні в користування, передачі у власність) земельної ділянки, а також: при прийнятті радою рішення (виданні державною адміністрацією розпорядження) з посиланням на конкретні норми права, які порушено).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 8 (9, 10, 11, 12) Земельного кодексу України, п. 34 ч. 1 ст. 26 (п. 21 ч. 1 ст. 43) Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада
(згідно зі ст. 17 Земельного кодексу України, п. 2 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» державна адміністрація) здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно до та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Рішення ради вказаним вимогам законодавства не відповідає, що згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є підставою для визнання його недійсним у судовому порядку (Розпорядження державної адміністрації вказаним вимогам законодавства не відповідає, що згідно з ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є підставою для визнання його недійсним у судовому
порядку).
199
У зв’язку з тим, що на підставі вказаного рішення (розпорядження)
укладено договір (вчинено правочин щодо передачі земельної ділянки, видано державний акт на право власності на земельну ділянки), він відповідно до ст.ст. 16, (21 – для державних актів), 203, 215 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 207 Господарського кодексу України, ст. 152 Земельного кодексу України підлягає визнанню недійсним.
Відповідач 2 після отримання ним державного акта на право власності на земельну ділянку (іншого документа, що посвідчує речове право на неї)
відчужив її (передав права на неї) відповідачу 3.
Зазначений правочин щодо відчуження земельної ділянки порушує публічний порядок, а тому відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Частиною 1 зазначеної статті встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він спрямований на порушення конституційних прав і свобод громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Як роз’яснив Пленум Верховного Суду України у п. 18 постанови від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об’єктами права власності українського народу – землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами тощо.
Факт незаконності набуття відповідачем 2 права власності (іншого речового права) на земельну ділянку виключає саму можливість передачі права власності на ці землі (речових прав на земельну ділянку) іншій особі на законних підставах.
Зважаючи на те, що правочин щодо передачі відчуження земельної ділянки (передачі прав на неї) від відповідача 2 до відповідача З спрямовано на відчуження об’єкта права Українського народу – земельну ділянку, зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок, тобто нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.
Оскаржуваним рішенням, актами та діями щодо передачі спірної земельної ділянки (прав на неї) та подальшого її відчуження порушено право власності держави (територіальної громади) на певні землі, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель.
Зазначені право та охоронювані законом інтереси підлягають захисту судом у спосіб, визначений п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, абз. 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, – визнання відсутності прав. Застосування саме такого способу захисту забезпечить досягнення мети захисту
200