Модульні питання.

Модуль 2.

Травна система

2. Класифікація внутрішніх органів.

Всі органи поділяються на п о р о ж н с т і (або трубчасті) і п а р е н х і м а т о з н і. Паренхіматозні органи побудовані із робочої тканини (паренхіми) яку складають спеціалізовані клітинні елементи, і сполучнотканинної строми, яка утворює м’який скелет органа, його арматуру. До паренхіматозних органів належать нирки, печінка, легені і інші. Строма паренхіматозних органів виконує опорну, а також і трофічну функції – в ній проходять судини і нерви.Трубчасті (порожнисті) органи мають вигляд трубки (стравохід, шлунково-кишкова трубка, трахея, сечоводи та ін.) стінки якої обмежовують порожнину.

3. Слизова оболонка.

Вистеляє з середини трубчасті нутрощі, відіграє важливу роль в забезпеченні їх ф-цій. Складається з 3-х шарів: епітеліальної пластинки, власної пластинки і м’язової пластинки. Епітеліальна відмежовує внутрішнє середовище від зовнішнього. Власна пластинка утворена з пухкої волокнистої сполучної тканини, що містить багато різних типів клітин. М’язова пластинка утворена 1-3 шарами гладких міозитів, розташована на межі слизової оболонки і підслизової основи.

4. М’язова оболонка.

Складається з зовнішнього – поздовжнього шару, і внутрішнього – колового. Вони розділені прошарком пухкої волокнистої сполучної тканини, у якій містяться нервові сплетіння, крово- та лімфоносні судини.

5 Загальні закономірності будови зовнішньої оболонки стінки трубчастих органів, дати

стислу характеристику; варіанти відношення органів до очеревини.

Ззовні більшість органів вкриті серозною оболонкою, що утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною, і яка містить багато еластичних і колагенових волокон. Зовнішня її поверхня вкрита мезотелієм. Деякі органи (шийний і грудний відділи стравоходу, глотка, дихальні і сечові шляхи) вкриті адвентиційною оболонкою. Це пухка волокниста сполучна тканина, що містить кровоносні та лімфатичні судини, нерви. Внутрішні органи можуть бути розташовані щодо очеревини так: інтраперитонеально – вкриті очеревиною з усіх боків; мезоперитонеально – з 3-х сторін; ретроперитонеально – за очеревиною; екстраперитонеально – не відносяться до очеревини.

6-7.Описати загальні анатомо-функціональні закономірності будови екзокринних залоз. Загальні анатомо-функціональні закономірності будови екзокринних залоз.

Виділяють багатоклітинні та одноклітинні екзокринні залози. Одноклітинні. Келихоподібні клітини, що вироб. слиз, склад. з глюкопротеїдів. Мають видовжене, багате хроматином ядро, що розт. в базальній частині клітини (ніжці). Над ядром розт. к. Гольджі, а вище – вакуолі і багато секреторних гранул, що виділяються з клітин за мерокриновим типом. Секреція гранул слизу з клітин на пов. слизової здійснюється шлахомекзоцитозу. Багатоклітинні. Утв. початкові секреторні відділи екзокринних багатоклітинних залоз, що виробляють різні секрети. Залозисті клітини структурно і функціонально поляризовані. Їх секреторні гранули залягають на апікальній зоні і виділяються через апікальну плазмолему.Мітсяться органели різноманітні.