2.2. Конкретні продукти наукової діяльності. Дослідження як елемент управління

Конкретні продукти наукової діяльності передбачають певне оформлення, яке робить їх придатними для дальшого використання (упровадження). Як і будь-який інший продукт, продукт наукової діяльності має свого власника.

Сучасне суспільство виробило механізми захисту права власності на продукти наукової (інтелектуальної) діяльності. Цим захистом опікуються такі міжнародні інституції, як Всесвітня організація інтелектуальної власності, Світова організація торгівлі (СОТ), Договір про патентну кооперацію. Стаючи учасником цих об’єднань, країна бере на себе зобов’язання визнавати продукти інтелектуальної діяльності як власність її авторів та захищати права на таку власність.

До конкретних продуктів наукової діяльності належать:

наукові звіти за результатами дослідження;

аналітичні огляди з визначеної проблеми;

авторські свідотства та патенти;

алгоритми і програми;

підручники і посібники;

наукові статті;

дисертації;

дипломні (магістерські) роботи.

Призначення та зміст кожного продукту наукової діяльності відображаються у вимогах до його структури. Охарактеризуємо структуру (складові) деяких зі згаданих продуктів.

Основними елементами наукового звіту мають бути:

визначення предмета та об’єкта дослідження;

характеристика особливостей методу дослідження;

розкриття цілей та змісту кожного окремого етапу дослідження;

визначення основних теоретичних та прикладних результатів дослідження;

оцінка економічного та соціального ефекту від упровадження результатів дослідження;

характеристика практичної цінності дослідження, зокрема, патентної та ліцензійної спроможності, інвестиційної привабливості, здатності втілитись у нових товарах, послугах, технологіях, здатності бути використаними в навчальній та дальшій науковій діяльності;

висновки експертів.

Основними елементами наукової статті є:

√ обґрунтування актуальності;

√ постановка наукової проблеми в межах визначеного предмета дослідження;

√ ступінь розроблення проблеми в інших дослідженнях;

√ основний зміст або визначення ідеї статті та її обґрунтування;

√ висновки;

√ використані джерела.

Основними елементами вступної частини дисертаційного дослідження мають бути:

обґрунтування актуальності дослідження;

визначення об’єкта, предмета, мети дослідження;

стисла характеристика використаних методів;

визначення наукової новизни: результатів, одержаних уперше, того, що вдосконалено та дістало дальшого розвитку;

доведення практичного значення дослідження (перелік довідок про впровадження) та того, що результати дослідження були оприлюднені (подані в наукових публікаціях, обговорені на наукових конференціях, семінарах тощо)

Обґрунтоване управлінське рішення також є одним з конкретних продуктів наукової діяльності. Сучасна управлінська практика переконує, що наукова діяльність є елементом управління. Це пояснюється тим, що управлінські рішення є обґрунтованими лише тоді, коли спираються на науковий аналіз ситуацій.

Особливої ваги набуває аналіз у проблемних ситуаціях. Управління у проблемних ситуаціях поділяється на такі етапи:

визначення змісту проблеми;

установлення її причин через з’ясування внутрішніх та зовнішніх зв’язків досліджуваного об’єкта;

оцінка можливих варіантів розв’язання проблеми з позицій нагромаджених знань і досвіду;

відбір найоптимальнішого з можливих варіантів;

передбачення наслідків прийняття управлінського рішення.

Кожен з наведених етапів прийняття рішення містить елементи наукового дослідження, а саме:

√ збирання та первинну обробку інформації про об’єкт управління;

√ факторний, структурний та інший аналіз під час дослідження зв’язків;

√ оцінку та порівняння можливих варіантів прийняття управлінського рішення;

√ передбачення наслідків змін.

До речі, за оцінками фахівців з теорії управління, у діяльності сучасного менеджера дослідна робота забирає не менше ніж 30 % часу.

Наукові дослідження є складовою професійних компетенцій магістра за всіма спеціальностями. Зокрема, за спеціальністю «Менеджмент державних організацій» ці компетенції передбачають:

знання сучасних управлінських технологій та досвіду інших країн;

уміння розробити рекомендації щодо реалізації цих технологій і досвіду;

здатність підготувати нормативно-методичні документи для впровадження;

володіння інструментарієм передбачення реакції економічних суб’єктів на конкретні управлінські рішення