- •Тема 1. Правові та організаційні основи охорони праці.
- •Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, виділяють п’ять груп витрат (табл. 1.6.1):
- •Витратизохоронипрацітакожподіляютьсяна:
- •Тема 2. Державне управління охороною праці, державний нагляд і громадський контроль за охороною праці.
- •Тема3. Організація охорони праці на підприємстві.
- •Тема 4. Навчання з питань охорони праці.
- •Тема 5. Профілактика травматизму та професійних захворювань.
- •Тема 6. Основи фізіології та гігієни праці. ( Ткачук)
- •Тема 6.1 Повітря робочої зони.
- •Метеорологические условия на производстве
- •Тема 6.2 Освітлення виробничих приміщень.
- •Джерела штучного освітлення
- •Тема 6.3 Вібрація.
- •Т а б л и ц я 2.6 Допустима тривалість вібраційного впливу при перевищенні нормативних значень
- •Тема 6.4 Шум, ультразвук та інфразвук.
- •Тема 6.5 Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону.
- •Тема 6.6 Випромінювання оптичного діапазону.
- •Небезпека випромінювань лазерів в залежності від їх класу
- •Тема 6.7 Іонізуюче випромінювання.
- •Тема 6.8 Санітарно-гігієнічні вимоги до планування і розміщення виробничих і допоміжних підприємств.
- •Тема 7. Основи виробничої безпеки.
- •Тема 7.1 Загальні вимоги безпеки.
- •Тема 7. 2 Електробезпека.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •Тема 8. Основи пожежної профілактики на виробничих об’єктах.
Тема 1. Правові та організаційні основи охорони праці.
1.1 Законодавство України про охорону праці. Закон України «Про охорону праці». Основні принципи державної політики України у галузі охорони праці
1.2 Охорона праці жінок, неповнолітніх, інвалідів.
1.3 Відповідальність посадових осібі працівників за порушення законодавства про охорону праці.
1.4 Стандарти в галузі охорони праці. Система стандартів безпеки праці (ССБП).
В Україні затверджено положення про створення державних нормативних актів з охорони праці - ДНАОП. Це норми, інструкції, вказівки та інші види державних нормативних актів з охорони праці, обов'язкові для виконання і дотримання усіма підприємствами і установами.
ДНАОП можуть бути міжгалузевими і галузевими. Розробляються під керівництвом і за участі фахівців Держгірпромнагляд різними установами і організаціями (за дорученням). Методичне керівництво і координацію виконання цієї роботи здійснює Національний науково-дослідний інститут охорони праці. Затверджені державні нормативні акти ДНАОП вносяться до Державного Реєстру, який видає Держгірпромнагляд. В ньому наводиться інформація про ДНАОП.
Державні нормативні акти з охорони праці кодуються. Промисловість України кодується згідно з класифікатором по галузям і підгалузям чотиризначним кодом.
Шифр державних органів: |
Вид державних |
актів: нормативних |
0.00 - Держнаглядохоронпраці |
1 - Правила | |
0.01 - Пожежна безпека (МНС) |
2 - Стандарти | |
0.02 - Безпека руху (МВС) |
3 - Норми | |
0.03 - Міністерство охорони здоров'я |
4 - Положення, статути | |
0.04 - Держатомнагляд |
5 - Інструкції, керівництва, вказівки | |
0.05 - Міністерство праці України |
6 - Рекомендації, вимоги | |
0.06 - Держстандарт |
7 - Технічні умови безпеки | |
0.07 - Мінбудархітектура |
8 - Переліки, інші. |
Реєстр нормативних актів, що діють в Україні, виданий Держгірпромнагляд в 1997 році і постійно поповнюється.
В Україні розробляються державні стандарти України (ДСТУ). В галузі охорони праці вже діють такі стандарти: ДСТУ 2293-99 "Охорона праці. Терміни та визначення основних понять"; ДСТУ 2272-93 "Пожежна безпека. Терміни та визначення"; ДСТУ 3038-95 "Гігієна. Терміни та визначення основних понять" та деякі інші, що невдовзі повинні замінити ще частково діючі міждержавні стандарти - ГОСТи, Системы стандартов безопасности труда (ССБТ) (рос.), які розроблені ще за часів СРСР. Вони містять вимоги, норми і правила, спрямовані на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Діючі ГОСТи, що належать до ССБТ, мають шифр системи 12 і поділяються на 5 кваліфікаційних груп, яким надано такий шифр (шифр підсистеми):
1. Організаційно-методичні стандарти - 0.
2. Стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників - 1.
3. Стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2.
4. Стандарти вимог безпеки до виробничих процесів - 3.
5. Стандарти вимог до засобів захисту працюючих - 4. Приклад позначення міждержавного стандарту: ГОСТ 12.1.005-88
ССБТ "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны", де ГОСТ - Государственный общесоюзный стандарт (у зв'язку з тим, що стандарти не перекладалися українською мовою, вживається російська абревіатура); 12 - стандарти безпеки праці; 1 - шифр підсистеми; 005 - порядковий номер стандарта; 88 - рік затвердження або перегляду і назва стандарта.
Стандарти ССБТ підсистем "0,2,3,4" можуть бути державними, галузевими і республіканськими, а підсистеми "О" також і стандартами підприємств (об'єднань). Галузеві і республіканські стандарти встановлюють вимоги, норми та правила у відповідності до державних стандартів з урахуванням особливостей безпеки праці в галузі або в республіці. Стандарти підсистеми "1", як правило, повинні бути державними.
Крім ДСТУ, ГОСТ і ДНАОП в Україні діють: санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії та гігієни праці; будівельні норми і правила (СНиП - строительные нормы и правила - застосовується російська абревіатура), де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної небезпеки. При розгляді питань пожежної безпеки можуть зустрічатися посилання на ОНТП - отраслевые нормы технологического проектирования (рос.) або ISO - міжнародні норми, які діють в Україні згідно з Угодою про міжнародне співробітництво держав СНД в питаннях охорони праці. Промисловість України кодується згідно з розробленими кодами.
1.5 Фінансування охорони праці.
1.6 ЕКОНОМІЧНІ АСПЕКТИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ( тільки для економічних спеціальностей)
1.6.1. Економічне і соціальне значення поліпшення умов та охорони праці в ринковій системі господарювання.
Розглядаючи охорону праці в умовах ринкової економіки особливу увагу необхідно звернути на економічні аспекти охорони праці. Здійснення заходів з поліпшення умов і охорони праці чинить стимулюючий вплив як на економічні, так і на соціальні результати виробництва.
До позитивных економічних результатів впливу умов праці на людину слід віднести підвищення продуктивності праці, раціональне використання основних виробничих фондів. Сприятливі умови забезпечують піднесення продуктивності праці за рахунок як інтенсивних змін (скорочення витрат робочого часу на виробництво одиниці продукції), так і екстенсивних (збільшення ефективності використання робочого часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та виробничим травматизмом).
Зростання продуктивності праці супроводжується також досягненням високої якості виробленої продукції або послуг, а скорочення витрат робочого часу сприяє зменшенню собівартості продукції. За даними досліджень, комплекс заходів з поліпшення умов праці може забезпечити приріст продуктивності праці на 15—20 %1. Так, нормалізація освітлення робочих місць збільшує продуктивність праці на 6—13 % та скорочує брак на 25 %. Раціональна організація робочого місця підвищує продуктивність праці на 21 %, а раціональне фарбування робочих приміщень — на 25%2.
Збільшення ефективного фонду робочого часу може бути досягнуто за рахунок скорочення тимчасової непрацездатності працівників унаслідок хвороб та виробничого травматизму. Втрати робочого часу внаслідок тимчасової непрацездатності на різних підприємствах різноманітні й становлять приблизно 2,5 % річного фонду робочого часу на підприємствах із сприятливими умовами праці і 5—10 % — на підприємствах з небезпечними та шкідливими умовами.
Поліпшення умов і впровадження заходів по забезпеченню безпеки праці скорочують плинність кадрів. За мотивами «важкі і несприятливі умови» звільняються в промисловості до 20 % усіх вивільнених, а в будівництві — понад 25 %.
Слід зазначити, що позитивні економічні результати тісно пов’язані як з особистими факторами (дієздатність, працездатність), так і з соціальними наслідками. Зростання продуктивності праці пов’язано зі скороченням цілоденних витрат робочого часу, зумовлених тимчасовою непрацездатністю, підвищенням використання робочого часу і продовженням періоду активної трудової діяльності.
Несприятливі умови призводять до зворотних результатів: різних форм та ступенів втомлюваності працівників, функціонального напруження організму. До негативних економічних результатів належать недоодержання додаткового продукту, затримка з уведенням нових фондів, непродуктивне споживання робочої сили, зниження продуктивності праці.
Крім того, слід звернути увагу на соціальні результати впливу умов праці на працівників. До позитивних соціальних результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу трудового процесу на здоров’я людини та розвиток її особистості, стан здоров’я, ставлення до праці, соціальну активність; максимальне задоволення однією з найвагоміших потреб людини — потребою в сприятливих умовах праці і безпосередньо пов’язаною з цим потребою у змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров’я.
Негативний соціальний результат включає зниження творчої активності, заінтересованості в праці, погіршення трудової дисципліни, зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.
1.6.2. Витрати підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці: визначення, класифікація й ефективність.