- •43. Виникнення та суть маржиналізму.
- •42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
- •48. Американська школа маржиналізму , Кларк.
- •10. Історичні передумови виникнення і зага-льна харристика класичної пе.
- •56. Сус-но-ек-ні погляди м. Драгоманова
- •54. Пе в Росії наприкінці 19-початку 20 ст.
- •51. Ек-ні погляди декабристів Герцена й Огарьова.
- •57. Революційно-демократична ек-на думка в Україні.
- •52. Ек-ні погляди Чернишевського.
- •55. Ліберально-буржуазна ек-на думка в пореформлений період. Громади
- •3. Економічна думка стародавнього Сходу
- •2. Метод аналізу історії ек-них вчень
- •58. Ек-ні погляди с.Подолинського
- •1.Предмет курсу і зав-ня курсу
- •4. Ек-на думка античного світу. Стародавня Греція – Ксенофонт, Платон, Арістотель.
- •5. Ек-на думка античного світу. Стародавній Рим – Катон, Граки, Варрон, Колумпелла.
- •6.Ек-на думка Середньовіччя.
- •79. Неолібералізм у Німеччині. Теорії “соц-ого ринкового госп-ва” та “сформованого сус-ва”.
- •80. В.Ойкен та його концепція “ідеальних типів госп-их систем”.
- •65. Основні напрямки розв-ку ек-ної теорії у хх ст. Та їх еволюція.
- •7.Меркантилізм: його суть, основні риси та еволюція.
- •8. Історичні передумови виникнення та етапи розв-ку меркантелізму.
- •9. Меркантилізм, його поширення в різних країнах.
- •45. Австрійська школа граничної корисності. Менгер, Бем-Баверк,Візер
- •36. Теорії в-сті та додаткової в-сті к. Маркса
- •47. Ек-на теорія Маршалла
- •49. Розв-к неокласичної традиції в працях Пі-гу, Хоутрі.
- •22. Ек-на теорія у Франції у 1-ій пол. 19ст. Ж. Б. Сей.
- •23. Економічна теорія у Франції у 1-ій пол. 19 ст. Ф. Бастіа.
- •24. Особливості ек-ної теорії у сша в 1-ій Пол. 19ст. Г. Кері.
- •27. Ек-на концепція і програма п. Прудона.
- •26. Критичний напрям в пе. Ек-ні погляди с. Сісмоді.
- •28. Ек-ні погляди к. Родбертуса.
- •25. Критичний напрям в пе
- •60. Ліберальне народництво в Україні. П. Чернвінський, т. Осадчий, м. Левитський.
- •63. Ек-ні погляди м. Зібера.
- •62. Ек-ні погляди м. Туган-Барановського.
- •44. Формування неоклас. Традиції в ек-ній те-орії. Австрійська,кембрідзька, Американська школи.
- •46. Становлення неокласичної традиції. Кембрідзька школа.
- •66. Історичні передумови виникнення та суть кейнсіанства.
- •12. Виникнення класичної пе в Англії Уільям Петті
- •70. Неокейнсіанські теорії ек-ого зростання. Р. Харрод. Є. Домар.
- •76. Виникнення і загальна хар-ка неолібералі-зму. Школи неолібералізму.
- •75. Неокласичні теорії ек-ого зростання. Р.Со-лоу, Дж.Мід.
- •71. Посткейнсіанство. Дж.Робінсон і п.Сра-ффа, н.Калдор.
- •72. Кейнсіанська теорія та ек-на політика.
- •73. Еволюція неокласичних ідей у хХст.
- •21.Еволюція класичної пе в Англії в і пол. 19ст. Завершення класичних традицій в працях Джона Стюарта Мілля.
- •19. Еволюція класичної пе в Англії в 1-ій пол. 19ст. Т.Р.Мальтус.
- •20. Еволюція класичної пе в Англії і і-пол. Хіх ст. Джеймс Міль, н.Сеніор.
- •17. Еко-не вчення д. Рікардо.
- •31. Ек-на концепція та практична діяльність Оуена
- •34. Теоретичні проблеми 2-го тому «Капіталу»
- •38.Марксизм і сучасність
- •35. Теоретичні проблеми 3-го тому «Капіталу».
- •11.Загальна характеристика і значення класи-чної пе
- •13. Виникнення класичної пе у Франції п’єр де Буагільбер
- •14. Ек-не вчення фізіократів.
- •16. Теорія в-сті а. Сміта
- •15. Ек-не вчення а. Сміта
- •30. Ек-не вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів. А. Сен-Сімон, ш. Фур`є.
- •81. Американський неолібералізм (чиказька школа). Монетаризм м.Фрідмена.
- •87. Загальна хар-ка інституціоналізму та основні етапи його р-ку.
- •82. Неокласичний синтез п.Самуельсона. Дж. Хікс.
- •90. Теорія трансакційних витрат та ек-на тео-рія прав власності Рональда Коуза.
- •Ек-на теорія прав власності
- •68. Неокейнсіанство. С. Харріс. Е. Хансен.
- •85. Теорія “раціональних очікувань”. Р. Лукас, т. Сарджентс.
- •84. Теорія “ек-ки пропозицій”. А. Лаффер, к. Мендель
- •83. Неокласичне відродження. Теорії “ек-ки пропозицій” та “раціональних очікувань”.
- •41.Нова історична школа. Г.Шмоллер, л.Брен-тано, к.Бюхер, в.Зомбарт.
- •78.Французький неолібералізм (паризька школа). М.Алле.
- •86. Досвід застосування рекомендацій нео-класичної теорії в ек-ці різних країн.
- •77. Англ. Неолібералізм (лондонська школа). Ф.Хайєк.
- •40. Історична школа в Німеччині в 1-ій пол. 19ст. В. Рошер, к. Кніс, б. Гіальдебранд.
- •88. Ранній інституціоналізм та його головні напрями.
- •37. Розв-к в. І. Леніним марксистського ек-ого вчення
- •64. Загальна характеристика розв-ку ек-ної теорії у хх ст., її основні напрями.
- •39. Започаткування сис-ми нац-ної пе в Ні-меччині
- •94. Виникнення і суть реформізму. Ек-ні кон-цепції е. Бронштейна, к. Каутського, р. Гіль-фердінга.
- •89. Неоінституціоналізм Соц-ний (індустріа-льно-технологічний) інституціоналізм, Гелб-рейт .
- •92. Теорії «індустріального сус-ва»
- •93. Концепції футурології
- •91. Теорії трансформації кап-зму: “народного кап-зму”, “колективного кап-зму”, “соц-ого партнерства”.
- •96.Соціал-реформістські моделі ек-ого розв-ку: нім., лейбористська, французька, сканди-навська.
- •100. Розв-к ек-ної теорії в Україні в радянсь-кий період.
- •74. Перегляд неокласичної теорії ринку. Теорії монополії і конкуренції.
- •61. Пt в Україні у хіх-поч.Хх ст. Та її еволюція.
- •59. Революційно-демократична думка на захі-дноукр землях. В. Навроцький, о.Терлецький, м. Павлик, і. Франко.
- •95. Концепція “демократичного соціалізму” як теоретична платформа соціал-реформізму .
- •97. Етапи становлення та еволюція радянсь-кої ек-ної науки.
- •99. Розв-к рядяньської ек-ної науки в 30—90-ті рр.
- •98. Радянська ек-на думка перехідного періоду. Методологічні дискусії 20— 30-х рр.
- •53. Соц-но-ек-ні ідеї революційного та лібера-льного народництва в Росії
43. Виникнення та суть маржиналізму.
В останній 1/3 XIX ст. в ек-ній теорії виникла нова течія — маржиналізм, яка згодом стала визнача-льним напрямом розв-ку ПЕ. Об'єктивна зумов-леність її появи полягала в глибоких змінах, що стались у цю добу в суспільно-ек-ному житті роз-винутих країн Заходу під впливом НТП: перехід ек-ки в монополістичну стадію розв-ку, формува-ння складніших форм госп-ня та взаємовідносин між виробником і спож-чем, інтенсивний процес розширення ринку поза нац-ні межі. Якісні зруше-ння, що мали місце в хар-рі та структурі В, мето-дах управління ек-ною діяльністю на мікро- та макрорівнях, у сфері спож-ня, потребували пере-оцінювання багатьох теоретичних положень «класичної школи», формування нової парадиг-ми для пояснення процесів та явищ сус-но-ек-ної практики.
Цю ф-цію в певній мірі виконав маржиналізм, який досить швидко набув широкого визнання у світовій науці, хоча і не був позбавлений певної однобічності. Основна ідея —досл-ня граничних ек-них величин як взаємозв'язаних явищ ек-ної сис-ми на різних рівнях — фірми, галузі, нац-ної ек-ки. Такий підхід уможливив застосування но-вих методів аналізу, що дали змогу визн-ти гра-ничні величини для хар-ристики змін, що відбува-ються в ек-ному житті.
Виникнення теорії граничних величин було виз-нано «маржинальною революцією» в ек-ній науці
42.Соц-ний напрям у пе Штаммлер, Штольцман.
1897р. німець Рудольф Штаммлер ( 1856- 1938) опублікував книгу “Госп-во і право” , якою започа-ткував формування соц-ого напряму в ек-ній науці. Основними факторами соц-но-ек-ного про-гресу вважали не явища ек-ного хар-ру, а право (пізніше державу), яке сприяє розв-ку соц-но гар-монічної сус-ної сис-ми. Стверджував, що “соц-не життя” є зовні відрегульованим спіл- ьним життям людей. Він розрізняв 2 елементи – форму (спіль-на діяльність людей) і зміст (зовнішнє регулюван-ня, яке здійснюється за допомогою права, держа-вних з-нів).
Першопричину правової домінанти в житті сус-ва представники «соц-ого напряму» пояснювали психологією людини. Вони протиставляли світ природи, який розвивається за об’єктивними з-нами, і світ людського духу, що залежить від сво-боди людської волі. Тому соц-на поведінка люди-ни не є об’єктивно зумовленою і регулюється ли-ше з-ном, державою. Представники «соц-ого нап-ряму» висунули тезу, що ПЕ є сус-ною наукою, а ек-ні категорії мають конкретний соц-ний зміст і відбивають сус-ні відносини. Водночас, спираю-чись на неокантіанську філософію, стверджували, що в основу сус-них процесів покладено яви-ща ідеалістичного хар-ру. Звідси робилися вис-новки щодо немат-ної природи сус-них процесів. За об’єктивної зумовленості історичних процесів недоцільно проявляти політичну і взагалі будь-яку активність, аби прискорити ту чи ту подію. В активній політичній боротьбі Штаммлер бачив невизнання людьми об’єктивності з-нів, переважан-ня прагнень та бажань особистості. Іншим поміт-ним представником «соціального напряму» був Р.Штольцман. Праці - «Соц-ні категорії» (І896) та «Мета в народному госп-ві» (1907). Штольц-ман дотримувався погляду, що В є нейтральним у соц-ому плані і не зв’язаним органічно з конк-ретним сус-ним ладом, Його основу він бачив у сус-ому поділі праці, але розглядав останній як виключно технологічне явище. У такий самий спосіб трактував і суть праці. Він уявляв її лише як речову категорію й обстоював тезу, що за гли-бокого й послідовного аналізу соц-них відносин треба абстрагуватися від праці. Поглядам Што-льцмана властиве ідеалістичне трактування ек-них категорій. Зокрема, у своїй книжці «Мета в народному госп-ві» він виходив з принципу, що ек-ку підпорядковано моральним ідеалам і вона є засобом, який використовується людьми для мо-ральних цілей. Метою кап-ного В є реалізація принципу життєвого достатку, який забезпечує існування всім членам сус-ва. Доводив, що окре-мі ек-ні категорії (в-сть, зар-пл, прибуток), є тіль-ки засобами для досягнення цього вищого мора-льного принципу. Зар-пл має забезпечувати нор-мальне достойне життя робітникам. а прибуток—гідне існування капіталістам. Отже, сучасна ек-на сис-ма може дати можливість усім верствам на-селення задовольнити свої життєві потреби. Різницю між робітниками та капіталістами бачив лише в тім, що 1-і є виконавцями, 2-і — організа-торами В, а така різниця існуватиме завжди. Наз-вав капіталістів вождями нації, а робітників — класом, що перебуває під захистом капіталістів. «Соц-ний напрям» активно захищав права прива-тної власності. обстоюючи, що її існування відпо-відає не тільки інтересам індивіда, а і сус-ва. Діє-здатне сус-во потребує організаторів-капіталістів. Тому капіталісти повинні отримувати достатню винагороду і мати приватну власність, щоб вико-нати свої ф-ції. Головній моральній меті під поря-дковано й дію з-ну в-сті. Штольцман розділяв її на два елементи: зар-пл і прибуток. Обидві ці ча-стини мають конкретне функціональне призначе-ння. Суть з-ну в-сті полягає в тім, щоб забезпечи-ти нормальне існування всіх членів сус-ва, регулювати їхні доходи. Теоретична спадщина нової історичної школи, незважаючи на її суперечли-вий хар-р, справила значний позитивний вплив на дальший розв-к як консервативного, так і ре-формістського напрямів ПЕ.
Заслуга її представників полягає в тім, що во-ни започаткували основи ек-ної соціології, обгру-нтувавши єдність правових, соц-них та ек-них відносин, доводили необхідність розв-ку сис-ми ек-них знань та ек-ної освіти, показували значен-ня статистичних фактів, історії ек-ного житгя, вплив існуючих правових відносин, ек-них інституцій на сус-не життя.