- •1.Асоціативні розмови
- •3. Біхевіоризм.
- •4. Види і характеристики обміну.
- •6. Визначення пізнавальної, емоційної, поведінкової реакції споживачів
- •7.Вплив знань, умінь і навичок споживачів на їхню поведінку.
- •8. Вплив референтних груп на споживчу поведінку.
- •10. Пізнавальні дисонанси.
- •11. Домашнє господарство, його життєвий цикл
- •12.Емоції та їх вплив на пс
- •16.Загальна схема маркетингового дослідження поведінки споживачів.
- •20. Кількісні методи досліджень поведінки споживачів
- •21. Класифікація мотиваційних теорій
- •22. Класифікація потреб
- •23.Класифікація референтних груп.
- •25.Контент-аналіз.
- •26.Концепція культури та її значення в маркетингу
- •27. Культурні цінності і споживча поведінка
- •28.Маркетингові стратегії та інструменти впливу на поведінку споживачів.
- •29.Методи корекції поведінки споживачів із застосуванням соціально-економічних факторів.
- •31. Методи сегментування
- •32. Методи та засоби моделювання поведінки споживачів
- •37. Модель lov.
- •38. Модель аіо. Модель vals I vals-2.
- •39. Модель Верблена.
- •40. Модель Маршала.
- •41. Модель Павлова.
- •42.Модель процесу прийняття рішень про купівлю.
- •43. Модель Фрейда
- •44. Моделювання споживчої діяльності і поведінки споживача.
- •45. Норми. Цінності. Їх вплив на пс
- •47. Організаційний стиль як фактор прийняття рішень споживачами на промислових ринках
- •48. Основні етапи процесу споживчого рішення
- •49.Основні методи та підходи до вивчення поведінки споживачів.
- •50.Особливості поведінки індивідуальних і організаційних споживачів
- •52. Підходи та етапи аналізу споживчої поведінки.
- •53. Пізнавальна й емоційна реакція.
- •54.Поведінка споживача в умовах економічного обміну
- •60.Поняття, структура і сутність поведінки споживачів
- •62. Соціально-культурні фактори, що впливають на поведінку споживача є:
- •63. Проективні тести
- •64.Процес організації закупівлі.
- •66. Процес прийняття рішення організаційними споживачами
- •68. Ретроспективні розмови:
- •69. Референтні групи
- •71.Розмови на підставах творчого уявлення.
- •74Сегментація за вигодами
- •80. Соціальна структура суспільства.
- •81.Соціальні чинники пс.
- •82.Соціально-демографічна сегментація.
- •84. Специфіка організаційної споживчої поведінки
- •88.Споживач. Потреби. Обмін.
- •89.Сприйняття. Етапи процесу сприйняття.
- •90. Спрямованість особистості у структурі впливу внутрішніх факторів поведінки споживачів
- •91.Ставлення, структура і шляхи модифікації
- •92.Стиль життя.
- •95.Сутність поведінки споживачів
- •96.Теорії, які використовуються для пояснення формування ставлення
- •100.101.Типи ситуацій.
- •102.Типи ставлення до марки товару.
- •104. Усвідомлення та пошук інформації
- •107.Фактори індивідуально-типологічної детермінації поведінки споживачів.
- •108. Фокус-групи і Глибинні інтерв’ю.
- •109.Характеристики “економічного обміну”.
- •111. Центр закупівлі, його структура і роль у процесі прийняття рішення.
- •113. Чинники культурного характеру та їх вплив на пс.
- •115.Чинники, які обумовлюють мотиви
- •116. Якісні дослідження поведінки споживачів
1.Асоціативні розмови
Проективні методики дають змогу «обдурити» свідомість людини й обійти психологічний захист, завдяки чому дослідник може довідатися про реальне ставлення споживачів до досліджуваного предмета. Проективні методики поділяються на п’ять груп:
Асоціативні.
На завершення завдання.
Методики, що конструюють.
Експресивні.
Ранжирування.
Процедура асоціативних методик полягає в тому, що респондентів просять сказати, написати або обрати із запропонованого те, що, на її думку, асоціюється з досліджуваним предметом. Існують різні варіанти асоціативних методик:
словесні асоціації (значеннєві асоціації слів, текстів і т. п.);
персоніфікація (асоціації, пов’язані з конкретною особистістю або типажем людини);
картинки і слова (асоціації на візуальні стимули) і т. п.
2.Біологічно-фізіологічна, виробничо-технологічна і соціально-організаційна детермінація обміну.
Сутність біологічної детермінації припускає:
1.ініціацію взаємодії людини із навколишнім середовищем на основі біологічно обумовлених потреб;
2.організацію взаємодії відповідно до закономірностей зовнішньої реальності як просторово-часової цілісності;
3.здійснення взаємодії на основі біологічно обумовлених фізіологічних і нейрофізіологічних механізмів.
Соціальна детермінація взаємодії людини із зовнішнім світом характеризується:
1.відносною незалежністю від біологічних потреб;
2.відображенням у способах організації соціальної реаль- ності як особливого типу реальності, що має свої закономір- ності;
3.відсутністю усталеного закріплення соціально-детермінованих форм відносин біологічно обумовленими механізмами фізіологічних і нейрофізіологічних процесів
Виробничо-технологічна детермінація впливає на споживчу діяльність опосередковано:
1.через залучення людини до економічної діяльності суспільства;
2.через структуру й параметри пропонування товарів і послуг;
3.через зміну умов існування.
Прямий або опосередкований (економічний) обмін із природою, а також обмін між людьми забезпечує задоволення фізіологічних і духовних потреб людини.
Обмін — основний елемент функції маркетингу. Розрізняють такі види обміну:
1.обмежений або складний/комплексний;
2.внутрішній (у середині групи) або зовнішній (між групами);
3.формальний або неформальний;
4.реляційний (орієнтований на довгострокову перспективу) або дискретний (орієнтований на короткостроковий (швидка віддача) результат).
3. Біхевіоризм.
Біхевіоризм - напрям в психології, що розглядає людину як реагує, яка навчається істота, запрограмоване на ті чи інші реакції, дії, поведінку. Біхевіористами застосовувалося два основні напрями для дослідження поведінки: спостереження в лабораторних, штучно створюваних і керованих умовах, і спостереження в природному середовищі існування. Більшість експериментів біхевіористи проводили на тваринах, потім встановлення закономірності реакцій у відповідь на дії навколишнього середовища перенесли на людину. Пізніше ця методика піддавалася критиці, в основному з етичних причин (дивіться, наприклад, гуманістичний підхід).Також біхевіористи вважали, що завдяки маніпуляціям зовнішніми стимулами можна формувати у людини різні риси поведінки.