42_xG5 / Тема 8+

Тема 8. Гігієна праці.

1. Поняття гігієни праці і виробничої санітарії, їхні задачі.

2. Засоби індивідуального захисту.

3. Медогляди – періодичний і попередній. Види профзахворювань.

4. Санітарно-побутове забезпечення виробничих приміщень.

1. Гігієна праці – це галузь гігієни, що вивчає вплив на організм людини трудових процесів і навколишнього виробничого середовища. Вона розробляє гігієнічні нормативи і лікувально-профілактичні заходи щодо забезпечення сприятливих умов праці і попередженню професійних захворювань.

Виробнича санітарія – це система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають впливу на працюючих шкідливих виробничих факторів. Забезпечення безпечних, нешкідливих і сприятливих умов праці досягається не тільки застосуванням технічних засобів і розробкою правил поведінки обов'язкових для кожного працівника, але також постійною увагою до питань формування колективу, його відносини до заходів для ОП.

2. Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.4.001-75 “Засоби захисту працюючих. Класифікація”.

ЗІЗ у залежності від призначення поділяються на наступні класи:

ізолюючі костюми; засоби захисту органів дихання, спецодяг і взуття, засоби захисту рук, голови, обличчя й очей, засоби захисту органів слуху, захисні дерматологічні засоби, запобіжні пристосування.

Ізолюючі костюми застосовують при аварійних роботах.

Засоби захисту органів дихання застосовують у виробництвах, у яких в навколишнє середовище виділяються аэрозолі, пари, гази шкідливих речовин і пил.

Спеціальний одяг і взуття застосовуються для захисту шкірного покриву людського тіла від забруднень і шкідливих різних виробничих факторів.

Засоби захисту рук. У механічних, гальванічних, ливарних, термічних, ковальсько-пресових цехах застосовують рукавиці.

Засоби захисту голови. Від механічних ушкоджень служать будівельні каски. Від бризків і іскор розплавленого металу, а також надмірного теплового випромінювання в гарячих цехах застосовують войлочні капелюхи.

Засоби захисту обличчя. Застосовують захисні щитки в залежності від умов роботи.

Засоби захисту очей. Застосовують захисні окуляри. Для захисту очей при электрогазозварювальних роботах застосовують світлофільтри.

Для захисту органів слуху застосовують вкладиши, навушники. Для захисту органів слуху від шуму з рівнем до 120 дБ застосовують противошумні каски і шумозахисні навушники.

Захисні дерматологічні засоби поділяються на захисно-профілактичні й очисники шкіри. При фарбувальних роботах застосовують силіконовий крем, захисну пасту, для захисту від води, розчинів, кислот, лугів – пасти, для зняття загальних технічних забруднень – мило, а для зняття олій, змащення, клеїв, смол, лаків – миючий засіб “Ралі”.

До запобіжних пристосувань відносяться запобіжні пояси, діелектричні килимки, ручні захоплення, маніпулятори, наколінники, налокотники, наплічники.

3. Важливою умовою для збереження здоров'я працюючих на виробництві є попередній і періодичний медогляди.

Попередній медогляд ставить своїм завданням всебічно і поглиблено обстежити стан здоров'я кожної людини при прийнятті на роботу і дати висновок про можливість її використання на тій чи іншій виробничій ділянці.

Періодичний медогляд забезпечує динамічне спостереження за станом здоров'я працюючих в умовах професійно шкідливого виробництва для своєчасного виявлення початкових ознак професійних захворювань.

Професійні захворювання:

- отруєння;

• пневмоконіози – захворювання органів дихання, викликані тривалим вдиханням пилу, що містять двоокис кремнію, алюміній, олово;

• берилліоз – захворювання органів дихання, що викликається при вдиханні пилу бериллія і його з'єднань;

• гострі і хронічні захворювання шкіри (дерматити, екземи) виникають від систематичного зіткнення з дратівними речовинами (лаками, розчинниками, кислотами, лугами й ін.).

4. Визначення потрібного устаткування і площі санітарно-побутових приміщень здійснюється відповідно до нормативів у залежності від кількості людей, що користуються цими приміщеннями. До складу цих приміщень входять :

• кабінети охорони праці, громадських організацій, навчальних закладів, управлінь;

• культурного обслуговування (зали зборів);

• торгівлі і служби побуту (пункти продажу харчових продуктів, комплексні приймальні пункти побутового обслуговування);

• суспільного харчування (їдальні, їдальні-роздавальні);

• охорони здоров'я (медпункти, приміщення особистої гігієни жінок, парильні, інгалятори, фотарії, приміщення відпочинку і психологічного розвантаження);

• склади спеціальних санітарно-побутових приміщень;

• санітарно-побутові (гардероби, душові, умивальні, туалети, курильні і т.д.).