K(готово) / вступ

Вступ Комп’ютерна схемотехніка – це науково-технічна дисципліна, яка вивчає теоретичні методи аналізу і синтезу схем комп’ютерів (електронних обчислювальних машин) і засоби їхньої технічної реалізації. Розвиток комп’ютерної схемотехніки є основою удосконалення архітектури комп’ютерів, якісного підвищення їхньої продуктивності та надійності, істотного зменшення масових та габаритних показників. Ідеєю цього курсового проекто є практичне засвоєння накопичених знань, що є узагальненням всієї програми курсу цього предмету. Завдання складається з декількох частин, що охоплюють велику кількість матеріалу, тому для виконання курсового проекту потрібно мати достатню кількість знань і досконало орієнтуватися в предметі “Схемотехніка ЕОМ”. Впровадження мікропроцеcорної і цифрової техніки в пристрої управління промисловими об'єктами вимагає від фахівців самого різного профілю швидкого освоєння цієї галузі знання. У процесі розробки функціональних схем цифрових пристроїв чітко виділяються два характерних етапи. На першому етапі, який можна назвати структурним проектуванням, заданий неформально алгоритм розробник представляє у вигляді послідовності деяких операторів, таких, як отримання результату, рахунок, перетворення коду, передача інформації. При цьому він намагається використовувати обмежений набір загальноприйнятих операторів. При використанні цих операторів, як правило, алгоритм можна представити досить невеликою їх кількістю.. За технічним вимогам як функціональних вузлів схеми можна застосувати або готові блоки в інтегральному виконанні, або, якщо таких мікросхем в наявності немає, синтезувати їх з більш простих елементів. Подібний синтез спочатку проводиться за допомогою алгебри логіки, після чого за отриманими функцій будується еквівалентна схема. Однак, як правило, синтезовані схеми гірше їх аналогів в інтегральному виконанні. До цього призводять такі обставини: більший час затримки, великі габарити, більше споживання енергії.
					РК КНЕУ. КП. 5.091504. 022. ПЗ	Аркуш
						3
Змін	Аркуш	№ документа	Підпис	Дата
Тому результативного проектування цифрових пристроїв розробник повинен вміти: вибрати найбільш прийнятний варіант вирішення поставленого завдання, працювати з алгеброю логіки, знати основні цифрові елементи і вміти їх застосовувати , по можливості знати найбільш прості й поширені алгоритми рішення основних завдань. Знання найбільш поширених інженерних прийомів у проектуванні пристроїв дозволить в майбутньому відразу скористатися готовою схемою, не займаючись марною роботою. Необхідно зауважити, що реалізація схеми набагато складніше, ніж просте рішення задачі в алгебрі логіки і наборі отриманої функції з логічних елементів. Насправді навіть, здавалося б, найпростіші елементи, необхідно включати за певною схемою, знати призначення всіх висновків. Необхідно знати, чим різняться елементи в межах серії. Розуміння внутрішньої логіки мікросхеми особливо важливо саме для фахівців з автоматики і промисловій електроніці, оскільки цифрові мікросхеми самого початку створювалися для виконання суворо визначених функцій у складі ЕОМ. В умовах автоматики й радіотехніки вони часто виконують функції, не заплановані в свій час їх розробниками, і грамотне використання мікросхем в цих випадках прямо залежить від розуміння логіки їх роботи. Добре знання тонкощів функціонування схем вузлів стає життєво необхідним при пошуку несправностей, коли потрібно визначити, чи є несправність в даному вузлі або ж на його вхід надходять комбінації сигналів, на які схема вузла не розрахована.
					РК КНЕУ. КП. 5.091504. 022. ПЗ	Аркуш
						4
Змін	Аркуш	№ документа	Підпис	Дата
					РК КНЕУ. КП. 5.091504. 022. ПЗ	Аркуш
						4
Змін	Аркуш	№ документа	Підпис	Дата
					РК КНЕУ. КП. 5.091504. 010. ПЗ	Аркуш
						4
Змін	Аркуш	№ документа	Підпис	Дата