2. Поняття конкурентоспроможності. Міжнародна конкурентоспроможність.

Кожне підприємство, яке виходить на ринок з власною продукцією, намагається досягти переваги над іншими підприємствами. Можливості підприємства у досягненні такої переваги визначаються таким поняттям як конкурентоспроможність.

Конкурентоспроможність товару – це сукупність якісних і вартісних характеристик товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби споживача. При збуті традиційних товарів успіх у конкуренції може бути у вигляді розширення збуту продукції підприємства за рахунок скорочення продаж інших фірм. При збуті принципово нових виробів успіх підприємства в конкуренції проявляється у скороченні потенціальних можливостей збуту інших компаній. В обох випадках фактор успіху фірм в конкуренції визначається рівнем її конкурентоспроможності.

Міжнародна конкурентоспроможність проявляється у досягненні підприємством конкурентних переваг у міжнародному суперництві, що визначається такими основними принципами:

конкурентна перевага випливає в основі своїй з поліпшувань, нововведень та перемін;

конкурентна перевага стосується всієї системи створення цінностей;

конкурентна перевага підтримується тільки завдяки безперервним поліпшенням;

підтримка переваги вимагає вдосконалення її джерел.

підтримання переваг в кінці кінців вимагає глобального підходу до стратегії.

3. Міжнародний ринок і ринкові ніши

Міжнародна конкурентоспроможність окремих підприємств, галузі і національної економіки проявляється тоді, коли вони ви­ходять на міжнародний ринок з власною продукцією. А тому слід розглянути питання про сутність ринку взагалі і особливості йо­го функціонування у міжнародному масштабі.

Сутність ринку різними авторами визначається дещо по-різному. Саме поняття ринку може розглядатися з двох сторін:

як система соціально-економічних відносин щодо обміну вар­тостями;

як місце, де здійснюється такий обмін.

Ринок забезпечує обмін споживчими вартостями в усіх соці­ально-економічних системах і способах господарювання з часу виникнення товарного виробництва.

Ринок як система соціально-економічних відносин щодо товарного обміну характеризується такими ознаками:

доступність для будь-якого споживання всіх товарів без будь яких обмежень;

свобода реалізації товарів виробника і свобода вибору това­рів споживачами;

статус товаровиробників у виробників продукції і послуг — можливість продажу їх на самостійне встановлюваних осно­вах..

У найбільш розвинутих формах ринку прослідковується його елементарна структура, яка має такий склад:

ринок засобів виробництва;

ринок предметів споживання;

ринок науково-технічної інформації;

інноваційний ринок;

ринок праці;

грошово-кредитний і валютний ринки.

Поняття "міжнародний ринок" має узагальнюючий характер. И дійсності в світі існує не один, а цілий ряд міжнародних ринків, які розподіляються за видами продукції і регіонами розташуван­ня. Наприклад, міжнародний ринок нафти і нафтопродуктів, міжнародний ринок електронної продукції, автомобілів, зерна тощо.

Існування міжнародного ринку пояснюється низкою причин. Науково-технічний прогрес створює умови для поглиблення спеціалізації виробництва, що, в свою чергу, веде до необхідності економічної інтеграції на рівні галузей і окремих країн. Виробництво певних видів продукції починає перевищувати потреби внутрішнього ринку, а з другого боку виробництво інших видів продукції все­редині країни або недостатнє, або зовсім відсутнє. Так виникає і потреба в обміні продукцією між різними країнами, що і призводить до формування міжнародного ринку.

За регіональною ознакою виділяються такі міжнародні рин­ки, як ринок ЄС, ринок країн Балтїї, ринок країн СНД, ринок країн ЦЕФТА (Угорщина, Польща, Словакія, Чехія, Словенія), ринок країн НАФТА (США, Канада, Мексика), Північно-Африканський ринок, ринок країн Азії та Близького Сходу тощо.

Може бути поєднання ринків за видами продуктів і регіональ­ною ознакою. Наприклад, всі вище вказані регіональні ринки є міжнародними ринками продовольства.

Визначаючи сутність та типи ринків, слід диференціювати поняття ринок, галузь і ніша ринку.

Ринок - це об'єднання виробників і споживачів на основі потреби, що задовольняється.

Галузь - це сукупність підприємств, що виробляють схожі продукти, використовуючи близькі ресурси і технології; галузь з'єднана на основі характеру технологій, що використовуються.

Ніша ринку – це не просто сегмент (або частина сегменту) будь-якого ринку, на якому даному підприємству зручніше працювавати. Це, по-перше, порівняно новий інноваційний вид бізнесу або виробничої діяльності (не обов'язково в науково-технічному від­ношенні, але й просто по виду обслуговування або формі госпо­дарювання); по-друге, дуже невелика за ємністю, вузькоспеціалізована галузь господарської діяльності. Ніша ринку знаходиться на стику двох або більше сегментів ринку.

Вибір ніші залежить від її привабливості. Звичайно ця привабливість є функцією розміру і ступеня зростання ніші, інтенсивності прояву у /даній ніші п'яти сил конкуренції, перспектив прибутку, стратегічної важливості ніші для інших основних конкурентів, а також рівня відповідності можливостей фірми потребам ніші.

Для досягнення конкурентної переваги цільова ніша повинна мати такі якості:

покупці повинні володіти різноманітними по­требами;

ланцюг виробництва - витрат повинен відрізнятися від аналогічного ланцюгу, який характерний для іншої ніші.