Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
UMK / Конспект_УМК1.doc
Скачиваний:
41
Добавлен:
26.03.2015
Размер:
758.27 Кб
Скачать

4. Показники і чинники міжнародної конкурентоспроможності підприємства (організації)

Підприємства, які намагаються вийти на зовнішній ринок, повинні визначити показники і чинники своєї міжнародної кон­курентоспроможності. Для виходу на міжнародний ринок підприємство, перш за все повинно досягти певного рівня ефек­тивності своєї роботи. Це можуть бути показники якості продукції, величини прибутку та рівня рентабельності.

В останні десятиліття для підвищення конкурентоспромож­ності підприємств і продукції на підприємствах запроваджуються системи якості з наступною їх сертифікацією. Система якості – це сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, які необхідні для загального керівництва якістю на підприємстві.

Основ­ні принципи концепції забезпечення КС підприємства

1. Завдання забезпечення КС підприємства включає забезпечення КС продукції і власне КС підприємства.

2. Слід виділяти різні критерії КС підприємства в залежності від горизонту планування і управління на підприємстві.

3. Основним показником КС підприємства на оперативному рівні є інтегральний показник КС продукції.

4. На тактичному рівні КС підприємства забезпечується його за­гальним фінансово-господарським станом і характеризується комплексним показником його стану.

5. На стратегічному рівні КС підприємства характеризується інвестиційною привабливістю, критерієм якої є зростання вар­тості бізнесу.

Конкурентоспроможність продукції є важливим показником КС підприємства тому, що виробництво і збут конкурентноспроможної продукції забезпечують наявність грошового потоку.

Головним завданням і результатом функціону­вання системи забезпечення конкурентоспроможності повинно бути збільшення вартості підприємства.

Вирішальними чинниками високої конкурентоспроможності підприємства є:

переваги її товару над товарами конкурентів;

нижчі витрати і, відповідно, ціни;

переваги над конкурентами щодо рівня управління марке­тингом швидкість реагування на зміни попиту, виходу на ринок і доставки споживачеві.

Усі ці чинники в сукупності визначають лідируючу конку­рентну позицію фірми серед конкурентів у просторі ємності рин­ку.

5. Основні напрями і програми підвищення міжнародної конкурентоспроможності підприємства (організації)

Для того, щоб зберегти і зміцнити свої позиції на міжнарод­ному ринку, підприємству необхідно не тільки підтримувати ви­соку конкурентоспроможність, але й постійно її підвищувати то­му, що конкуренти не "дрімають".

Для вирішення цієї проблеми, перш за все, необхідно визначи­ти чинники, які сприяють підвищенню міжнародної конкуренто­спроможності підприємства.

Якщо фірма-виробник сприяє одержанню інституційним спо­живачем прибутку, то, таким чином, вона добивається високої конкурентоспроможності своєї продукції.

Прибуток, як відомо, це — різниця між валовим доходом і ва­ловими витратами. Іншими словами, це — сума всіх грошових надходжень, які одержані в результаті діяльності компанії, за відрахуванням тих втрат, яких ця діяльність вимагала. А тому, прибуток і, разом з тим, конкурентоспроможність можуть бути підвищені за рахунок двох чинників: або шляхом зниження вит­рат, або за допомогою підвищення доходу.

Витрати споживача можуть бути знижені в результаті:

1) Зниження ціни товару, який споживається.

2) Зменшення вартості його доставки, установки, налагод­ження та інш.

3) Скорочення вартості експлуатації продукту.

4) Зниження ризику виготовлення неякісного кінцевого про­дукту. За рахунок високої якості комплектуючих може бути по­слаблена небезпека випуску неякісного продукту і знижені викли­кані цим витрати на гарантійний ремонт та зміну браку.

Державна програма конкурентоспроможності національної економіки. повинна бути орієнтована на вирішення трьох основних проблем:

1. Створення сприятливих передумов для досягнення конку­рентних переваг у всіх детермінантах "національного конку­рентного ромбу";

2. Пошук конкурентоспроможних галузей (підприємств);

3. Організація процесу раціонального використання коштів державного бюджету на поетапне перетворення цих галузей в галузі, які володіють реальними конкурентними перевагами.

Соседние файлы в папке UMK