Методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури

Ваші успіхи в навчанні визначаються організацією самостійної роботи. Тільки при систематичній, напруженій роботі можна розраховувати на успішне оволодіння всією сумою знань, навиків і умінь, які потрібні в сучасному світі.

Багаторічний досвід роботи університетів і проведені дослідження показують, що Ваш робочий день повинен дорівнювати 9-10 годинам, а робочий тиждень – 54-60 годинам. Для студентів молодших курсів аудиторне заняття плануються по 6 годин на день. Отже, на самостійну роботу щодня необхідно відводити 3-4 години. Самостійна робота кожного студента залежить від його індивідуальних особливостей і ступеня попередньої підготовки.

Велике значення має уміння правильно організувати свою роботу. Набути такого уміння Ви зможете за умови чіткого планування всіх видів навчальної діяльності з урахуванням наявного бюджету часу. Планування виявиться ефективним тільки в тому випадку, якщо Ви постійно вестимете облік часу, який фактично витрачається на різні види навчальної і іншої діяльності. Це дозволить більш точно визначити час, необхідний для виконання кожного виду роботи.

Розглянемо складові самостійної домашньої роботи:

• вивчення лекційного матеріалу, основою якого є конспект лекцій;

• рішення задач, які видаються викладачами на практичних заняттях;

• виконання домашніх завдань, які видаються на лекції;

• читання і конспектування окремих розділів підручників і навчальних посібників, що доповнюють лекційний матеріал;

• підготовка до лабораторних робіт, практичних занять і семінарів, колоквіумів, контрольних робіт;

• виконання курсових робіт;

• переклад іноземного тексту і ін.

Робота з книгою – основа самостійної пізнавальної діяльності студента.

За час перебування у вищій школі студент повинен вивчити і освоїти багато підручників, статей, книг і іншої необхідної для майбутнього фахівця літератури рідною та іноземною мовами. У зв'язку з цим перед студентами стоїть велика і важлива задача - досконало оволодіти раціональними прийомами роботи з книжковим матеріалом.

Багато студентів (особливо молодших курсів) працюють з книгою спрощено і, внаслідок цього, не досягають необхідних результатів. Нерідко можна спостерігати поверхове читання: текст книги не піддається аналізу, обдумуванню, в ньому не виділяється головне, суттєве, робиться спроба засвоїти все підряд: і важливе, і другорядне. У деяких студентів спостерігається квапливе читання, прагнення скоріше дійти до кінця статті, глави і не фіксується увага на важких положеннях матеріалу. Є чимало студентів, які і підручник, і наукову літературу читають неуважно, при читанні не користуються словниками, довідниками; унаслідок чого багато слів, виразів і думок сприймаються неточно, а іноді і невірно.

Уміння раціональне працювати над книгою – необхідна і важлива якість кожного студента. Любити книги, постійно вивчати їх, знати літературу й по своїй спеціальності – щонайперша задача. Доведено, що правильно організоване читання наукової літератури надзвичайно підвищує загальнонауковий і спеціальний кругозір читаючого. Начитаний студент володіє добре розвиненою мовою, широким мисленням, блискучою пам'яттю і ерудицією. А ці якості є найважливішими показниками загальної культури людини.

Єдиного рецепту, як навчитися читати, немає. Кожний повинен шукати свій шлях роботи над книгою, залежно від здібностей, характеру, інтересів тощо. Уміння швидко читати визначається не тільки природними завдатками, але і повсякденною, копіткою роботою над собою як читачем.

Серед основних цілей читання можна виділити наступні: загальноосвітні, професійні, естетичні, інформаційні, розважальні. Відповідно до цього відбирається матеріал, який необхідно прочитати. У свою чергу, від мети читання і вибраного матеріалу залежать способи читання. Воно може бути як суцільним, так і вибірковим. Суцільне читання – читання без пропусків, вибіркове читання – з пропуском деяких ділянок тексту.

Суцільне і вибіркове читання підрозділяються на види.

Орієнтовне читання зазвичай використовується при першому знайомстві з книгою. Воно включає ознайомлення з автором, назвою книги, вихідними даними, анотацією, передмовою, змістом. Іноді достатньо двохвилинного спілкування з книгою, щоб по вказаних елементах прийняти рішення: читати або не читати.

Читання – пошук здійснюється, коли треба знайти конкретну інформацію. Зазвичай цей вид читання пов'язаний з енциклопедіями, довідниками, словниками або з пошуком необхідної інформації по книгах, журналах і інших джерелах. Уміння швидко розпізнати потрібне, в короткі терміни виконати пошук сприяє економії часу. В багатьох книгах є різного роду покажчики, що допомагають швидко знайти потрібну інформацію. Це зміст, предметні покажчики, перелік термінів, що використовуються, і т.і.

Читання – перегляд є різновидом читання-пошуку. Воно пов'язано з пошуком серед знайомої інформації певних відомостей, необхідних для якихось цілей. Читання – перегляд проводиться з метою виявлення основного змісту тексту в перебігу короткого проміжку часу, значно меншого, ніж потрібен для суцільного читання. При такому читанні кількість сприйманих слів, фраз свідомо зменшується до такого ступеня, при якому не порушується цілісне розуміння загального змісту тексту.

Суцільне і вибіркове читання тісно пов'язані між собою. В читацькій практиці необхідний і той і інший вид. Якість читання визначається швидкістю, коефіцієнтом засвоєння прочитаного, продуктивністю. Ми повинні прагнути досягти швидкості понад 300 слів на хвилину і засвоювати вміст тексту з коефіцієнтом не нижче 70 %. Читання повинне бути гнучким і динамічним залежно від цілей і виду.

Існує спеціальна система навчання динамічному читанню, заняття по якій забезпечують двох-трьохкратне зростання продуктивності читання. Детально ви можете познайомитися з нею в книзі В. Бородіна та С. Бородіної (Бородин В.А., Бородина С.Н. Учим читать. – Л., 1985).