ЗМІСТ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 5

1. СТАНДАРТИ, ЩО РЕГЛАМЕНТУЮТЬ РОБОТУ КОРИСТУВАЧІВ ПК І ВДТ 6

2. ЧИННИКИ ПРИ РОБОТІ НА ПК і ВДТ 8

2.1 Шкідливі та небезпечні виробничі чинники 8

2.1.1 Небезпечні та шкідливі фактори при роботі з клавіатурою 9

2.1.2 Вплив параметрів мікроклімату на захворюваність користувачів персонального комп’ютера 13

2.1.3 Забруднення повітря робочої зони 17

2.1.4 Шум, пов'язаний з ВДТ 19

2.1.5 Особливості сприйняття зображення на екрані 20

2.1.6 Випромінювання електромагнітних полів 22

2.1.7 До чого може призвести розвиток комп’ютерної техніки? 34

2.1.8 Вплив психоемоційних перевантажень на здоров’я користувачів персональних комп’ютерів 35

2.1.9 Пожежобезпека персональних комп'ютерів 41

2.2 Наслідки шкідливої дії ПК на оператора 47

2.2.1 Синдром комп'ютерного стресу 48

2.2.2 Травми навантажень, що повторюються (ТНП) 49

2.2.3 Ураження шкіри 51

2.2.4 Віртуальна реальність 51

2.2.5 Комп'ютер і опорно-рухова система людини 53

3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВИХ І БЕЗПЕЧНИХ УМОВ ПРАЦІ ПРИ РОБОТІ НА ПК ТА ВДТ 53

3.1 Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища з ВДТ ЕОМ та ПЕОМ 54

3.1.1 Площа і об'єм робочих приміщень, розміщення робочих місць 54

3.1.2 Вимоги до параметрів повітря робочої зони 55

3.1.3 Вимоги щодо рівня неіонізуючих електромагнітних випромінювань, електростатичних та магнітних полів 56

3.1.4 Освітлення 57

3.1.5 Нормування шуму та вібрації 59

3.2 Режим праці і відпочинку користувачів ВДТ 60

3.3 Вимоги щодо пожежобезпеки приміщень, де розташовані робочі місця операторів ЕОМ 62

3.4 Забезпечення електробезпеки при роботі з ЕОМ 63

3.5 Вимоги до моніторів, що забезпечують безпечні умови праці користувачів ПК 66

3.5.1 Чіткість і різкість зображення 66

3.5.2 Відсутність мерехтіння зображень 67

3.5.3 Яскравість 69

3.5.4 Відсутність відблисків 70

3.5.5 Безпечні рівні випромінювань від моніторів 70

3.5.6 Захисні фільтри 73

3.5.7 Рідкокристалічні монітори 77

3.6 Організація та обладнання робочого місця з ВДТ 78

3.6.1 Робочий стіл і крісло 78

3.6.2 Підставка для ніг 82

3.6.3 Тримач для паперів 83

4. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ Дослідження та проектування ергономічних параметрів робочого місця 83

4.1 Методика вивчення ергономічної системи 83

4.2 Порядок виконання практичної роботи 91

Стоячи 92

4.3 Оцінка результатів вимірювань 93

4.4 Практичне використання антропометричних характеристик людини при проектуванні робочих місць. 94

4.5 Контрольні питання 95

Додаток 1 96

Додаток 2 97

Додаток 3 100

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 101

Загальні відомості

Широке впровадження комп'ютерної техніки, що дозволяє автоматизувати багато рутинних операцій, дістати доступ до численних джерел інформації, швидко виробляти потрібні розрахунки і т.ін. істотно підвищує продуктивність праці користувачів відеотерміналу електронно-обчислювальної машини (ВДТ ЕОМ). Проте активне впровадження в практику персональних комп'ютерів має двоякий характер. З одного боку підвищується результативність праці, а з іншого – з'являються фактори, що несприятливо впливають на здоров'я працюючої людини. У зв'язку з цим стає актуальним вивчення фізіологічних, психологічних, соціальних і виробничих наслідків використовування ВДТ ЕОМ, розробка і активне застосування заходів, що нормалізують та зберігають здоров'я користувачів. Про актуальність цієї проблеми свідчить, зокрема, той факт, що з 1986 р. вже проведені чотири міжнародні конгреси, присвячені рішенню медичних і ергономічних проблем масового використовування ВДТ, а також бурхливе зростання числа публікацій з даних питань за кордоном (США, Канада, Японія, Італія). На зорі загальної комп'ютеризації ПК сприймався просто як зручний і досконалий, в порівнянні з великими обчислювальними машинами, інструмент для вирішення задач програмування, управління базами даних, як необхідна ланка у видавничих системах, а також як іграшка для дозвілля. Але починаючи з 1990 р. інтенсивна і тривала робота з персональним комп'ютером є причиною виникнення низки хвороб. Постійні користувачі ПК частіше і більшою мірою піддаються психологічними стресами, функціональним порушенням центральної нервової системи і верхніх дихальних шляхів. Низькочастотні електромагнітні поля при взаємодії з іншими негативними факторами можуть ініціювати ракові захворювання і лейкемію. Пил, що притягається електростатичним полем монітора, як і будь-який пил, іноді стає причиною дерматитів обличчя, загострення астматичних симптомів, роздратування слизистих оболонок. Мікрокліматичні умови на комп'ютеризованих робочих місцях видавництв, редакцій та друкарень найчастіше не задовольняють встановленим нормам, що призводить до перерахованих вище фізичних відхилень організму.

Таким чином, аналіз стану питання показує, що, незважаючи на успіхи, досягнуті у високорозвинених країнах у області вдосконалення, як самих персональних комп’ютерів (ПК), так і в організації праці на них, залишається ще досить багато проблемних аспектів з точки зору охорони праці.

1. Стандарти, що регламентують роботу користувачів пк і вдт

На території України в даний час діють «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин» №382/3675 від 13 червня 1999 р.,[1] а також ДСанПіН 3.3.2.007-1998 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» [2], які було введено замість «Тимчасових санітарних норм і правил для працівників обчислювальних центрів» №4559-88 (ТСНіППОЦ) [3]. Необхідно відзначити, що вказані нормативні документи не є єдиним інструментом підтримки належного рівня охорони праці для користувачів ПК. Цьому сприяє і атестація робочих місць, порядок проведення якої регламентується «Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженими постановою №41 від 01.09.92. Мінтруда України і Головним державним санітарним лікарем України 01.09.92. Однією з основних цілей атестації для користувачів ПК є інвентаризація використовуваного програмного забезпечення ПЕОМ для виявлення і припинення використання програмних продуктів, що не задовольняють психофізіологічному статусу працівників. Допустимі рівні на робочих місцях і вимоги до проведення контролю випромінювань і полів радіочастотного діапазону регламентуються ГОСТ 12.1.006-84, 12.3.002-75 та 12.2 003-74.

Допустимі рівні напруженості електростатичних полів встановлюються ГОСТ 12.1.045-84. Загальний рівень шуму нормується ГОСТ 12.1.003-83 (L_н < 40дБА – при виконанні робіт, пов'язаних з виробленням концепцій, створенням нових програм, викладанням, творчістю та L_н < 55дБА – для приміщень, в яких виконується висококваліфікована розумова робота, що вимагає зосередженості). Освітлення нормується СНіП II-4-79, параметри мікроклімату – СН 4088-86 та ДСН 3.3.6.042-99, зміст шкідливих хімічних речовин – переліком «граничнодопустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць» №3086-84 від 27.08.84, рівні аероіонізації в зоні дихання користувачів – вказівками і нормами 1977 р. та 1980 р. – відповідно, запиленння повітря – ГОСТ 12.1.005-88, вимоги до робочого місця – ГОСТ 12.2.032-78, вимоги до дисплеїв – ГОСТ 2716-86 і т.д.

Швеція є законодавцем в області створення стандартів, що регламентують роботу з персональними комп'ютерами. У першій половині 80-х років там почалося серйозне обговорення умов роботи з дисплеями. Розглядалися не тільки питання монотонності і напруженості роботи, але і проблеми візуальної ергономіки і електромагнітних випромінювань. Достатніх наукових доказів впливу дисплеїв на здоров'я користувачів не було, але у відповідь на загальний неспокій затвердження Національної Ради з техніки безпеки і гігієни праці шведський уряд запропонував SWEDAC (колишня назва MPR – Шведського національного комітету з вимірювань і випробувань) в співпраці з Національною Радою з техніки безпеки і гігієні праці і Шведським Інститутом по захисту від випромінювань розробити систему добровільних випробувань дисплеїв.

Для виконання цієї роботи була створена компетентна група, що складалася з експертів по різних напрямах, а також представників різних громадських організацій. В результаті спільних зусиль були створені методики усесторонніх випробувань дисплеїв в частині механічних, візуальних і емісійних характеристик.

Коли в 1987 р. перша редакція методики вводилася в дію, було вирішено переглянути систему випробувань після її трирічного випробування. На основі досвіду в 1990 р. методики випробувань були відредаговані колективом, до складу якого входили фахівці із понад 20 шведських організацій, а також представники IBM і Hewlett Packard. Сьогодні ці документи представлені двома публікаціями. Одна з них – MPR 1990:10 – є керівництвом, в якому викладені методики випробувань. Вона призначена для персоналу, зайнятого випробуваннями дисплеїв. Інша публікація – MPR 1990:10 – є керівництвом для користувачів. Вона допоможе їм зрозуміти результати випробувань і містить таблицю допустимих параметрів [4, 5].

Методика MPR включає перевірку двох типів характеристик дисплеїв: візуальних ергономічних (колір, яскравість, чіткість, нелінійність, неортогональність, коефіцієнт віддзеркалення, тремтіння зображення, розрахункова частота мерехтіння) і емісійних (рентгенівського випромінювання, електростатичний потенціал, напруженість змінного магнітного поля в діапазонах 5 Гц...2 кГц і 2...400 кГц, щільність магнітного потоку в тих же діапазонах).

Процедура добровільних випробувань по методиці MPR призначена для надання допомоги користувачам при оцінці ергономічних і емісійних характеристик дисплеїв. При покупці устаткування протоколи випробувань доповнюють відомості, вказані виробником, і користувач сам може оцінити якість робочих умов.

Жорсткіші вимоги до якості дисплеїв пред'являють стандарти Шведської конфедерації профспілок TCO'92, TCO'95, ТСО'99, ТСО'03, ТСО'05 [6] регламентують не тільки характеристики дисплеїв, але і процес їх виробництва, умови праці.

На сьогоднішній день найпоширенішими стандартами і вимогами є: UL, CSA, DHHS, CE, SEMKO, DEMKO, NEMKO, FIMKO, FCC Class B, EPA Energy Star і TUV Ergonomie, ISO-9241-3, MPR 1990:10, MPR-II, TCO'92, TCO'95, ТСО'99, ТСО'03, ТСО'05, ДСанПіН 3.3.2.007-98 (в Україні) і СанПиН 2.2.2.542—96 (у Росії).

США є одним з найактивніших учасників в області комп'ютерної ергономіки. Американські фахівці з різних наукових і громадських організацій проводять широкомасштабні дослідження з метою досконального вивчення питання. Організації, відповідальні за створення національних стандартів (IEEE, NEMA), в 1992 р. погоджували свої стандарти із стандартами країн Європейського Співтовариства, які, у свою чергу, включають стандарти Швеції.

Довгий час в Росії не існувало стандартів, відповідних загальноприйнятим європейським і світовим, які б регламентували роботу з ПК. Але з 1997 р. вступив в силу затверджений Госкомсанепіднадзором нормативний документ «Відеодисплейні термінали і персональні обчислювальні машини. Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів і персональних обчислювальних машин і організація роботи», який нормує випромінювальні характеристики моніторів і ПК. Рівень цих випромінювань приведений у відповідність MPR II.

Також в Росії просунулося і вирішення проблеми комп'ютерної безпеки. У Центрі електромагнітної безпеки розробляються засоби захисту від електромагнітного випромінювання, проводиться вивчення функціонального стану оператора ПЕОМ, аналізуються рівні випромінювань різних моделей моніторів. Фахівці Центру за замовленням організацій вимірюють і складають карти електромагнітних полів в приміщеннях; дають рекомендації по оптимальному розташуванню робочих місць і режиму роботи з комп'ютером.

На зорі загальної комп'ютеризації ПК сприймався просто як зручніший і досконалий, в порівнянні з великими обчислювальними машинами, інструмент для вирішення завдань програмування, управління великими базами даних, як необхідна ланка у видавничих системах, а також надзвичайно зручна машинка, що пише, або цікава іграшка для дозвілля. Але, починаючи з 1990 р. стали з'являтися публікації про те, що інтенсивна і тривала робота з комп'ютером є причиною виникнення ряду хвороб. Більш того, багато учених вважають, що не виключена можливість довготривалих наслідків із-за дії випромінювань дисплея.