Л
	ПОЛІТИЧНІ ІДЕЇ
Е	ЧАСІВ
К	КОЗАЦЬКО-
Ц	ГЕТЬМАНСЬКОЇ
І	ДЕРЖАВИ
Я

План

1.Українське козацтво як політичний чинник у боротьбі за національну державність

2.Пилип Орлик та його Конституція

Щодо походження слова козак існують такі версії:

1

з тюркських мов, у яких воно первісно означало
«вільна, незалежна людина; шукач пригод, мандрівник»;
	питанн
	я
зв'язок зі словом «козари» («хозари»)

від тюркського слова «каз-ак» (білий гусак, див. словник турецької мови);

від слова «коза» в значенні «пастух» (аналогічно війна — вояк);

від слів «коса», «косити», «кес» (меч) (див. словник турецької мови — kesmek);

від східного слова «селянин» (див. мову палі — «kassaka»).

Причини

виникнення

українськогоСтихійне переселення частини українського населення на незаселені

території, щоб звільнитись від кріпацької залежності

Надія на нових, плодоносних землях, які розташовані у зручному для торгівлі й ведення свого господарства місці, покращити свій матеріальний стан

Національне, релігійне гноблення українців у складі Річі Посполитої й Російської держави

Джерелом козацької державності було Низове Військо Запорізьке.

Місце знаходження січей

Території, яку займала Запорізька Січ у ХVІІ ст.

Перебуваючи на низових степах, на які в цей період фактично не могла поширити свою владу ні одна держава, запорожці утворили свій уряд на чолі з гетьманом, своє звичаєве право, свій суд, підтримували стосунки з чужоземними урядами, вступали з ними в угоди, вели війни.

В більшості своїй запорожці перебували на Низу тільки літньої пори, а на зиму переходили на українські землі, підвладні польській чи литовській державі, де підлягали місцевій юрисдикції як звичайні громадяни цієї держави.

Таким чином,

Військо Запорозьке в XV – XVI ст.. не мало окремого

індегенету (право заступати посаду в державі мають лише її постійні мешканці) й не було держави у повному розумінні цього слова, а лише

організація,

подібна до

Оголошувалось з єднання	Литві у складі Польщі надається
Польщі та Литви в єдину	право на свої законодавство, суд,
державу – Річ Посполиту.	мову (російську, білоруську), казну,
Річ Посполита очолюється	військо.
	У Литві та Польщі
королем, який вибирається	встановлюється єдиний
польськими й литовськими	державний лад, єдина
феодалами	грошова одиниця, єдиний сейм

Литовсько-польська унія у 1569 р

викликала

Однак

запорожці, хоча й визнали номінальну зверхність польського короля, свою внутрішню і зовнішню політику вели самостійно

З 1591 р. запорожці намагаються поширити козацький устрій на всю Україну після 60-ти річної жорстокої боротьби досягають цієї мети під керівництвом гетьмана

Б.Хмельницького

«В отношении меня знайте – не буду жалеть ни жизни, ни сил, готов на всякие опасности, всё отдам для общей свободы», - сказал он на Сечевой раде в январе 1648года.

Уже за часів Богдана Хмельницького існували суттєві розбіжності у політичному устрої між Низовим Військом та Гетьманщиною.

Низове військо

Військо

відстоювало

суто

демократичний

устрій,

дотримувалося

виключно

козацького

звичаєвого

права..

Зрештою, Військо Запорозьке зі своїми окремими органами управління – кошовим отаманом, старшиною і загальнокозацькою радою, номінально визнаючи владу гетьмана, почало після смерті Б.Хмельницького цілком самостійно керувати внутрішніми справами і вести свою окрему зовнішню політику, яка часто вступала в суперечність з політикою Гетьманщини

Гетьманщина

Гетьманщина ж почала сполучати це право з шляхетським ладом і писаним правом, яке існувало на їх землях до 1648 р

Гетьманська Україна, яка постала до життя у 1648 р., визволившись з під влади польсько-литовської держави і утворивши свій гетьманський уряд, зробилася де-факто цілком незалежною державою. В Україні почав визнаватися тільки “Козацький присуд”, влада гетьмана і козацької старшини. Уряд України установив дипломатичні відносини з урядами інших держав.

носій ідеї українського монархізму у формі самодержавного гетьманства, яке б передавалося у спадок, а не через процедуру виборів

Вищий законодавчий орган держави

Вища судова інстанція.

-Б.Хмельницький

загальна рада (коло)

питання
				обрання старшини
війни і
миру
		розподілу земель
				переговорів з
			представниками
				інших країн

Вища виконавча влада	Кош в особі кошового
	отамана