8. Термінологія та базові показники фінансового менеджменту. Ефект фінансового важелю

8.1. Базові показникі фінансового менеджменту

8.2. Ефект фінансового важелю

8.3. Розгляд другої концепції ефекту фінансового важеля

8.4. Взаємодія фінансового і операційного важелю

Література

8. Термінологія та базові показники фінансового менеджменту. Ефект фінансового важелю

8.1. Базові показникі фінансового менеджменту

Розглянемо основні показники, що використають вже не тільки у західної практиці, але і вітчизняної:

1. Додана вартість (ДВ). Величина доданої вартості свідчить про масштаби діяльності підприємства і його вкладі у створенні національного багатства.

Додана вартість =

Вартість виробленої - продукції

Вартість спожитих матеріалів, -сировини, енергії

Вартість послуг інших організацій

(8.1)

Віднімемо з ДВ податок на додану вартість і перейдемо к конструюванню наступного показника:

Чиста додана = вартість

Додана вартість -

ПДВ

2. Брутто-результат експлуатації інвестицій (БРЕІ) – це прибуток до відрахування амортизаційних відшкодувань, фінансових витрат по позиковим коштам і податку на прибуток. Величина БРЕІ є первинним показником достатності коштів для покриття цих витрат. По питомій ваги БРЕІ у доданої вартості можна судити про ефективність управління підприємства в цілому і скласти загальне уявлення о потенційної рентабельності і гіркості підприємства.

Брутто-результат експлуатації = інвестицій

Чиста додана - вартість

Витрати по оплаті - праці

Нарахування на заробітну - плату

Сума всіх податків, крім податку на прибуток

(8.2)

3. Нетто-результат експлуатації інвестицій (НРЕІ), або прибуток до уплати процентів за кредит і податку на прибуток. По суті, це – економічний ефект, що знімається підприємством з витрат.

Нетто-результат експлуатації = інвестицій

Брутто-результат експлуатації -інвестицій

Витрати на амортизацію

(8.3)

4. Економічна рентабельність (ЕР) активів, або теж, що економічна рентабельність усього капіталу підприємства.

Достатній рівень ЕР свідчить про успішне функціонування підприємства.

Економічна рентабельність = активів

Нетто-результат експлуатації інвестицій

/Актив =

Нетто-результат експлуатації інвестицій

/ Пасив

(8.4)

Змінімо формулу ЕР, помножив її на ОБОРОТ/ОБОРОТ=1. Від такої операції величина рентабельності не змініться, але получимо два елемента рентабельності: комерційна маржа (КМ) і коефіцієнт трансформації (КТ).

(8.5)

Вираження (8.5) називають формулою Дюпона.

Комерційна маржа позує, який результат експлуатації дають кожні 100 грн. обороту.

Коефіцієнт трансформації показує, скільки грн.. обороту знімається з кожної гривни активу, тобто у який оборот трансформується кожна гривна активу.

8.2. Ефект фінансового важелю

Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків підви­щується рентабельність власного капіталу підприємства за раху­нок залучення в господарський оборот позикового капіталу, не­зважаючи на його платний характер. Нарощення фінансової рен­табельності (тобто рентабельності власного капіталу) може мати місце лише у випадку, коли економічна рентабельність викорис­тання всього інвестованого капіталу більша від середнього рівня фінансових витрат, пов'язаних із залученням позикових коштів.

Для визначення ефекту фінансового важеля використовується формула:

, (8.6)

де ЕФВ — ефект фінансового важеля (тобто нарощення рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикового капіталу);

Спп – ставка податку на прибуток, виражена десятинної дробью.

ЕР — економічна рентабельність активів;

СРСВ — середня ставка відсотка за позиковими коштами (або рівень фінансових витрат);

ПК — позиковий капітал;

ВК — власний капітал.

Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:

1. Диференціала (1 - Спп)(ЕР-СРСВ) — різниці між рентабель­ністю інвестованого капіталу і середньою ставкою процента за позиковими коштами після сплати податків;

2. Плеча ПК/ВК — співвідношення позикового і власною капіталу.

Плече фінансового важеля є мультиплікатором зміни диферен­ціала, тобто посилює його дію як в позитивному, так і негативно­му напрямках. Так, якщо диференціал має додатне значення, вигідно нарощувати частку позикового капіталу і тим самим збільшувати рентабельність власного капіталу. І, навпаки, якщо значення диференціала від'ємне, в результаті збільшення плеча фінансового важеля відбувається "проїдання" власного капіталу, і наслідки для підприємства можуть бути руйнівними.

Рентабельність власного капіталу значною мірою залежить від умілого маневрування величиною ефекту фінансо­вого важеля. До певного моменту підвищити ефект фінансового важеля можна екстенсивно за рахунок збільшення його плеча. Але при цьому потрібно враховувати такі правила фінансового менеджменту:

1. Не можна надмірно збільшувати частку позикових коштів у структурі капіталу, оскільки при цьому значно підвищується ризик втрати фінансової стійкості, і будь-які затримки у вироб­ничому процесі або несприятливі зміни ринкової кон'юнктури (на ринках кредитних ресурсів, готової продукції, сировини тощо) можуть призвести до значного від'ємного значення ефекту фінан­сового важеля.

2. Регулювати величину плеча важеля можна лише залежно від значення диференціала. Більші можливості для нарощення позикового капіталу мають ті підприємства, у яких значний за­пас диференціала. Але при цьому потрібно пам'ятати, що зміна плеча фінансового важеля в свою чергу впливає і на величину диференціала. Чим більше плече, тим дорожче будуть коштувати для підприємства позикові фінансові ресурси за рахунок вклю­чення до їх вартості премії за ризик.

3. Підприємство завжди повинно залишати певний резерв по­зикової місткості, щоб у разі необхідності мати змогу покрити потребу у фінансових ресурсах за рахунок нового кредиту і при цьому не змінити знак диференціала з "+" на "-". Досвідчені фінансові менеджери намагаються маневрувати у межах опти­мального діапазону частки позикових коштів у структурі капіта­лу (від 30 до 50 %). Як свідчить досвід високорозвинутих країн, найкраще підтримувати частку позикового капіталу на рівні 40 % (що відповідає значенню плеча важеля 0,67), оскільки у цьому випадку ринок цінних паперів найкраще оцінює акції підприєм­ства.

Показник сили дії фінансового важеля характеризує фінансо­вий ризик, пов'язаний зі структурою капіталу. Чим більше зна­чення цього показника, тим більший ризик неповернення кре­дитів з процентами для банкірів та ризик невиплати дивідендів для акціонерів.