Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Психіатрія.О. К. Напрєєнко.К. Здоров'я, 2001..pdf
Скачиваний:
158
Добавлен:
30.03.2015
Размер:
5.48 Mб
Скачать

Глава 9

Розлади емоцій

Своєрідне спотворення уваги спостерігається при шизоф­ ренії. Хворий зосереджується на патологічних переживаннях (галюцинації, нав'язливі стани, маячні ідеї). В окремих випад­ ках шизофренія супроводжується й загальним ослабленням уваги, її відволіканням, загальмованістю.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1.Визначення пам'яті, ЇЇ види та процеси.

2.Класифікація порушень пам'яті.

3.Гостра епізодична амнезія.

4.Тимчасові амнезії.

5.Прогресуюча амнезія.

6.Парамнезії — псевдоремінісценції, конфабуляції, криптомнезії, редуплікуючі парамнезії.

7.Визначення уваги, її види та властивості.

8.Розлади уваги. Захворювання, для яких характерні розлади ува­ ги та пам'яті.

Глава 9

РОЗЛАДИ ЕМОЦІЙ

Емоції — це переживання людиною ставлення до самого себе та оточення. Сприйняття зовнішнього світу разом з від­ чуттям власного тіла супроводжується певними почуттями, в яких виражається наше ставлення до цих вражень. Емоції віді­ грають значну роль у всіх проявах людського життя — задово­ ленні інстинктивних потреб, професійній діяльності, комуніка­ тивній активності тощо. Емоції й почуття мобілізують організм до адекватної адаптації, відображають стан людини, її погляди на те, що вона робить чи відчуває.

Механізм виникнення емоцій пояснює низка теорій. За од­ нією з них — теорією Джеймса—Ланге — емоції виникають унаслідок вісцеральних та м'язових реакцій. Людина плаче не тому, що їй сумно, а навпаки: їй сумно через те, що вона плаче. Теорія Кенона — Барда стверджує, буцімто переживання є наслідком надходження імпульсів з гіпоталамуса до стовбу­ ра головного мозку, а не з периферії. За концепцією школи І. П. Павлова, фізіологічну основу емоцій складає підкірка, а

Частина друга Загальна психіатрія

вищим регулятором емоцій є кора великого мозку. Централь­ ний нервовий апарат емоцій — сукупність угворень, до яких належить гіпоталамус, який називають вісцеральним мозком. Кора великого мозку відіграє певну роль в інтерпретації емо­ ційних відчуттів.

Широкий діапазон людських почуттів охоплює як пов'язані із задоволенням біологічних потягів нижчі емоції, так і вищі, соціальні форми емоційної діяльності. , Нижчі емоції (голоду, сексуального інстинкту, уникнення небезпеки та ін.) виника­ ють за інстинктивних потреб. До вищих емоцій належать есте­ тичні, інтелектуальні, моральні. Вищим почуттям властивий пізнавальний елемент, естетичні ж виникають у разі споглядан­ ня прекрасного (природи, творів мистецтва, красивих людей).

Інтелектуальні почуття супроводжують пізнання, і метою їх

єістина. Моральні почуття — почуття справедливості, друж­ би, обов'язку, сорому й каяття. Вищі почуття у зрілої людини

єдомінуючими, вони модифікують та спрямовують нижчі ін­ стинктивні ІМПУЛЬСИ. Залежно від ставлення людини до явищ внутрішнього і зовнішнього світу, оцінки їх емоції можуть бу­ ти позитивними чи негативними. Позитивні емоції свідчать, що нам приємні ті чи ті явища. Негативні ж виникають у ра­ зі невдоволення чимось. Деякі автори виділяють також нейт­ ральні емоції, наприклад, цікавість, пасивне споглядання. Крім того, емоції діляться на стенічні й астенічні. Стенічні емоції (радість, надія та ін.) підвищують життєдіяльність організму, активізують життєві процеси, роблять людину сильнішою, астенічні (страх, сум тощо) — знижують м'язовий тонус, ослаб­ люють волю, сповільнюють психічні процеси, знижують жит­ тєдіяльність організму.

За тривалістю та інтенсивністю переживань виокремлюють емоційні стани — настрій, пристрасть, афект. Відносно трива­ ле, стійке емоційне тло — позитивне чи негативне — назива­ ють настроєм. Сильне й тривале почуття називають пристрастю. Афект — короткочасна, з бурхливим перебігом емоція, яка су­ проводжується руховими і вегетативними проявами. Розріз­ няють фізіологічний та патологічний ефекти. Фізіологічний афект — емоційний вибух, зумовлений хвилюванням (гнів, відчай, страх тощо). За фізіологічного афекту, хоч який би він був сильний, людина здатна контролювати власні вчинки, усві­ домлює їх і несе відповідальність за все, що може вчинити в такому стані.

Глава 9

Розлади емоцій

ДЛЯ здорових людей характерні емоційні коливання. Це свідчить про здатність реагувати на враження та переживання. Коливання настрою, афект стають патологічними, коли вони виражені такою мірою, що порушують цілеспрямованість пси­ хічної діяльності, призводять до втрати працездатності.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПОРУШЕНЬ ЕМОЦІЙ

1.Патологічне посилення емоцій (манія, депресія).

2.Патологічне ослаблення емоцій (емоційне сплощення, па­ раліч емоцій, емоційна тупість, апатія).

3.Патологія рухливості емоцій (лабільність, слабкодухість, інертність).

4.Порушення адекватності емоцій (неадекватність, амбіва­ лентність, дисфорія, патологічний афект, немотивований страх).

Манія (гіпертимія, маніакальний афект) — стійке підви­ щення настрою з посиленням потягів, активності, прискорен­ ням мови та мислення. Для маніакального афекту характерні відчуття веселості, оптимізму, щастя, нестійкість та відволі­ кання уваги, балакучість, загострення пам'яті. Переоцінка влас­ ної особи. Манія є симптомом маніакальної фази маніакаль­ но-депресивного психозу (що біполярний до афективного роз­ ладу). Помірно виражена манія називається гіпоманією.

Патологічне підвищення настрою може переходити в ейфорію — стан безпричинного щастя з відтінком безтурботності, пасивності, блаженства в поєднанні з підвищеним самопочут­ тям та браком активності. Ейфорія найчастіше спостерігається в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, під впливом хронічних інтоксикаціи, при органічних психозах. На відміну від манії для неї не притаманні прискорення мислення та під­ вищена рухливість. Якщо уражено лобні частки мозку, ейфо­ рія поєднується з руховою розгальмованістю, безглуздою по­ ведінкою, придуркуватістю, зниженням інтелекту (морія).

Підвищений настрій може набувати форми екстазу-пере- живання надзвичайного щастя, без прискореного перебігу пси­ хічних процесів та пожвавлення моторики. Такі хворі схильні до патетичних висловлювань. Екстаз може досягати найвищого ступеня захоплення й замилування, які поєднуються зі скова­ ністю рухів, заціпенінням. Стан екстазу спостерігається при епілепсії, шизофренії, істерії.

Частина друга

Загальна

психіатрія

Депресія (гіпотимія, депресивний афект) — стан, коли хво­ рий перебуває у пригніченому настрої, смутку, який супрово­ джується зниженням фізичної активності, загальмованістю мислення, з'являються думки про власну неспроможність, пе­ редчуття нещастя, дискомфорт з відчуттям тяжкості в грудній клітці, суїцидальні наміри та спроби. Ніщо не приносить радо­ сті. У похмурих, часто трагічних, тонах сприймається минуле, сьогодення і майбутнє. Самооцінка вкрай низька, переважно з відчуттям власної нікчемності, гріховності, втратою віри у влас­ ні сили. Сповільнення психічних процесів поєднується з осла­ бленням потягів, втратою апетиту, сну. Такий стан характер­ ний для депресивної фази маніакально-депресивного психозу. За помірного прояву цих відхилень кажуть про субдепресію.

Депресивний афект іноді супроводжується руховим збу­ дженням (ажитована депресія), млявістю (адинамічна депре­ сія), надмірним виснаженням (астенічна депресія), роздрату­ ванням та гнівом (гнівлива депресія), відчуттям нестерпного болю від втрати почуттів (анестетична депресія). В останньо­ му разі хворі надзвичайно тяжко реагують на свій стан, усві­ домлюючи власну байдужість до всього. Нерідко вдаються до суїциду. Може спостерігатися втрата почуттів (психічна анес­ тезія — anaesthesia psychica dolorosa).

До патологічного ослаблення емоцій належать емоційне сплощення, емоційна тупість, параліч емоцій, апатія.

Під емоційним сплощенням та емоційною тупістю розу­ міють, необоротну наростаючу недостатність яскравості емо­ ційних проявів, втрату переживань, душевну холодність, бай­ дужість, спустошення в емоційній сфері. Ці стани можуть супроводжуватися розгальмованістю потягів, брутальністю, агресивністю. Спостерігаються при шизофренії (простій фор­ мі) , органічних ураженнях головного мозку.

Апатія — стан емоційної тупості байдужості, бездумності Ніщо у хворого не викликає інтересу, емоцій, у тому числі й особиста життєва перспектива. Апатія буває наслідком тяжкої патології — шизофренії, пухлин мозку, атрофічних процесів у головному мозку, хвороб Піка, Альцгеймера.

Психотравмівні події надзвичайної сили (звістка про смерть близької людини, стихійне лихо із загибеллю людей, земле­ трус) можуть спричинити параліч емоцій — раптову втрату почуттів. Клінічна картина такого стану також полягає у пов­ ному зникненні інтересів, загальмуванні моторики, бездіяль-

Глава 9 Розлади емоцій

ності, бездумності, але, на відміну від апатії, параліч емоцій — короткочасний і оборотний, процес.

Порушення рухливості емоцій може проявлятися у формі їхньої надмірної лабільності, інертності.

Для емоційної лабільності характерні легкий, швидкий пе­ рехід від підвищеного настрою до зниженого і навпаки без яв­ ної причини. У дитинстві емоційна лабільність є фізіологічною нормою. Як патологія вона найчастіше спостерігається в істе­ ричних осіб, а також після травм мозку. З будь-якого приводу може з'явитися бурхлива, афективна реакція з вегетативними розладами, руховим збудженням. Усвідомлюючи її неприрод­ ність, хворі досить швидко заспокоюються, визнають, що не змогли стриматися.

Слабкодухість — афективне нетримання, коли з наймен­ шого приводу людина плаче. Сльози чи сміх може зумовити якийсь спогад. Слабкодухість характерна для хворих із ура­ женням судин головного мозку, особливо атеросклеротичним.

Інертність емоцій — тривале зосередження на неприємних емоціях, відчутті провини, образі, злості. Зустрічається при епі­ лепсії, психопатіях (розладах особистості).

Емоційна неадекватність (паратимія) — симптом, котрий ви­ ражається в почутті, що не відповідає причині (кількісній і якіс­ ній), яка його зумовила. Прикладом емоційної неадекватності може бути веселий настрій хворого при звістці про смерть близької-людини. Паратимія також характерна для шизофренії.

При амбівалентності емоцій хворий одночасно переймаєть­ ся двома протилежними почуттями. Наприклад, любові й не­ нависті, жалю та жорстокості. На думку Є. Блейлера, котрий вніс значний вклад у вчення про шизофренію, амбівалент­ ність є одним з чотирьох основних симптомів цієї недуги. <f

До порушень адекватності емоцій належить і дисфорія. Хво­ рий стає пригніченим, злостивим, похмурим. Надто чутливим до зовнішніх подразників, напруженим, гнівливим. Нерідко скар­ житься на відчуття страху. Будь-яка дрібниця може стати приво­ дом до агресивних дій, жорстокості, насильства. Стани дисфорії характерні для епілепсії та органічних уражень мозку. Вони виникають раптово і тривають від кількох годин до кількох діб.

Патологічний афект має характер окресленого в часі напа­ ду. Це короткочасне порушення психічної діяльності у вигляді бурхливої емоційної реакції з затьмаренням свідомості. Пато­ логічний афект виникає при епілепсії, травматичному уражен-