propedevtika pidruchnik_ukr

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Підручник для студентів стоматологічних факультетів

Полтава, 2004 р.

Пропедевтика внутрішніх хвороб

Редактор видання, професор кафедри внутрішніх хвороб Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук, професор М.С. Расін

Допущено мінестерством охорони здоров’я України як підручник для студентів стоматологічних факультетів вищих

медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації

Полтава

2004

ББК 54.1z73 П 81 УДК 616.1/4

Автори: В.М. Березов, В.М. Васильєв, Є.І. Дзись, В. М. Жебель, Л.М. Іванова, Р. І. Ільницький, И.П. Кайдашев, М.А. Оринчак,

М.С. Расін, І. І. Сахарчук, Т. А. Хомазюк, О. А. Хренов, О.О. Якименко.

Рецензенти: завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Вінницького державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук, професор Ю.М. Гольденберг

Редактор видання – проф.. М.С. Расін

У підручнику викладені сучасні методи клінічного, лабораторного та інструментального обстеження хворих на патологію внутрішніх органів з особливою увагою до змін зовнішнього обліку та стану ротової порожнини. Надані алгоритми дій лікаря при обстеженні хворих в непритомному стані та екстремальних умовах. Для студентів стоматологічних факультетів вищих медичних закладів освіти.

В.М. Березов, В.М. Васильєв, Є.І. Дзись, В. М. Жебель, Л.М. Іванова, Р. І. Ільницький, И.П. Кайдашев, М.А. Оринчак, М.С. Расін, І. І. Сахарчук, Т. А. Хомазюк, О. А. Хренов, О.О. Якименко. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Підручник для студентів стоматологічних факультетів. Полтава. ЧФ

„Форміка”, 2004 р.

ББК 54.1я73

ISBN

ІSBN

©ТОВ „Допомога”

©ЧФ «Формiка»

ЗМІСТ

Вступ. Значення курсу пропедевтики внутрішніх хвороб у загальній підготовці лікаря-стоматолога.

Розділ 1. Поняття про симптоми, синдроми, семіотику, хвороби внутрішніх органів. Методи діагностичного пошуку. Історія хвороби. (проф. М.С. Расін)

Розділ 2. Загальний огляд (проф. Т.А. Хомазюк).

Розділ 3. Система опору та руху. Дослідження хворих при патології сполучної тканини ( проф. В.М. Березов).

Розділ 4. Система органів дихання (проф. О.А. Хренов) Розділ 5. Система органів кровообігу (проф.О.О. Якименко)

Розділ 6. Система органів травлення та черевної порожнини (проф. М.А. Оринчак). Дослідження підшлункової залози та кишечника (проф. В.М. Жебель).

Розділ 7. Система органів сечовиділення (проф. Л.М. Іванова та співавт.).

Розділ 8. Система крові (проф.. Є.І. Дзись, доц. О. Я.Томашевська). Розділ 9. Система залоз внутрішньої секреції та метаболізм (проф.. І.І. Сахарчук, ас., к.м.н. Р.І. Ільницький)

Розділ 10. Імунна система (проф. І.П. Кайдашев)

Розділ 11. Дослідження хворих у критичному стані та надання невідкладної допомоги (проф. М.С. Расін)

Розділ 12. Дослідження хворих в екстремальних умовах (доц.. В.М. Васильєв).

Допоміжна література.

Авторський колектив

1.Березов Віктор Матвійович: професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб Донецького державного медичного університету, доктор медичних наук.

2.Васильєв Володимир Миколайович: доцент кафедри внутрішніх хвороб Української медичної стоматологічної академії, кандидат медичних наук, відповідальний за курс терапії в екстремальних умовах.

3.Дзись Євген Іванович: профессор, доктор медичних наук, Томашевська О.Я. к.м.н., доцент кафедри факультетської терапії Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.

4.Жебель Вадим Миколайович: професор, завідувач кафедри терапії No 2, Вінницького державного медичного університету, доктор медичних наук.

5.Іванова Лариса Михайловна, доктор медичних наук, завідувач кафедри пропедевтики внутрiшных хвороб Луганського державного медичного університету.

6.Кайдашев Ігор Петрович: професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук.

7.Оринчак Марія Андріївна: професор, завідувач кафедри терапії стоматологічного факультету Івано-Франківської державної медичної академії, доктор медичних наук.

8.Расін Михайло Сахнович: професор кафедри внутрішніх хвороб з доглядом за хворими Української медичної стоматологічної академії, доктор медичних наук.

9. Сахарчук Іван Іванович, професор, завідувач кафедри внутрішніх хвороб Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, Ільницький Р.І. –ас., к.м.н.

10.Хомазюк Тетяна Анастасівна: професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб Дніпропетровської державної медичної академії, доктор медичних наук.

11.Хренов Олександр Андрійович: професор, завідувач кафедри терапії №2 Кримського державного медичного університету імені С. І. Георгієвського, доктор медичних наук.

12.Якименко Олена Олександрівна: професор, зав кафедри факультетської терапії Одеського державного медичного університету, доктор медичних наук.

Вступ

Значення курсу пропедевтики внутрішніх хвороб у загальній підготовці лікаря-стоматолога

Згідно традиційній вітчизняній доктрині лікар любої спеціальності – це висококваліфікований спеціаліст, обізнаний у всіх галузях медичної науки.

Світова практика свідчить, що такий напрямок вигідно відрізняє вітчизняних лікарів-стоматологів від їх закордонних колег. Не секрет, що наші лікарі-стоматологи користуються широким попитом на світовому ринку труда. Майбутні стоматологи вивчають повний курс медико-біологічних дисциплін. Інтеграція цього набуття у лікарське мислення неможлива у межах тільки фахових клінічних предметів.

Однією з важливих задач курсу пропедевтики внутрішніх хвороб є перетворення суто теоретичних знань анатомії, фізіології, біохімії у практику діагностичного пошуку.

Цей процес навчає сприянню організму людини, як єдиного цілого. Встановлюються органічні зв’язки між патологією внутрішніх хвороб і порожнини рота. Одночасно, лікар стоматолог, як кожний спеціаліст першої ланки, займає своє місце в стратегії ранньої діагностики та профілактики найпоширеніших хвороб сучасного людства.

Освітньо-професійна характеристика та освітньо-професійна програма (ОПП) випускника стоматологічного факультету медичних академій та університетів України (2003р.) вимагає вміння виділяти основний симптом або синдром хвороб не тільки порожнини рота, а також тих, що загрожують життю та здоров’ю хворого, вміти швидко диференціювати ці хвороби, визначати попередній клінічний діагноз та надавати невідкладну лікарську допомогу при невідкладних станах.

Надаємо витяг із ОПП за фахом „Стоматологія”, затвердженої у 2003 році, та списки симптомів, синдромів, захворювань та невідкладних станів, які увійшли до неї.

ПП.0052 Визначити провідні синдроми і симптоми у клініці внутрішніх захворювань.

Список 1 ( синдроми та симптоми )

1.анемія

2.асиметрія обличчя

3.біль в ділянці серця

4.біль в животі

5.втрата свідомості

6.геморагічний синдром

7.жовтяниця

8.задуха та асфіксія

9.запаморочення

10.змінений колір шкірних покровів, слизової оболонки порожнини рота

11.лихоманка

12.лімфаденопатія

13.набряковий синдром

14.наявність елементів ураження на шкірі та слизовій оболонці порожнини рота

15.наявність щілинних дефектів обличчя

16.порушення смаку

17.сухість слизової оболонки порожнини рота

18.ціаноз ( дифузний та локальний ).

Список 2. Соматичні захворювання, що потребують особливої тактики ведення пацієнта лікарем-стоматологом.

Б) Хвороби крові та кровотворних органів

1.анемії

2.гемофілія.

3.лейкози

4.тромбоцитопенічна пурпура

В) Серцево-судинні захворювання:

5.артеріальна гіпертензія

6.ревматизм

7.інфекційний ендокардит

8.вади серця

Д) Хвороби дихальної системи та середостіння

9. бронхіальна астма

Ж) Хвороби ендокринної системи:

10. цукровий діабет

Список 3 (невідкладні стани):

6.гострий живіт

7.непритомність

8.зовнішні кровотечі

9.колапс

Список 4 (лабораторні та інструментальні дослідження):

1.глюкоза крові

2.загальний аналіз крові

3.загальний аналіз сечі

4.коагулограма

Список 5 ( медичні маніпуляції)

1.виконувати штучне дихання, непрямий масаж серця

2.фіксувати язик;

3.зупиняти зовнішні кровотечі ;

4.здійснювати первинну обробку ран;

5.промивати шлунок, кишечник;

6.проводити транспортну іммобілізацію;

7.проводити ін’єкції лікарських речовин (внутрішньом’язове, підшкірне, внутрішньовенне струминне та крапельне введення);

8.вимірювати артеріальний тиск;

9.проводити первинний туалет новонародженого;

10.визначати групи крові, резус-належність.

Аналізуючи дані ОПП ми бачимо, що для виконання функціональних вимог, лікарстоматолог, випускник вузу повинен набути навичок всебічного обстеження хворого та знання основних фізичних та інструментальних методів дослідження стану органів та систем організму людини.

Нова концепція підготовки лікаря-стоматолога ставить завдання підвищити рівень саме пропедевтичної частини вивчення внутрішніх хвороб.

Про це свідчить навіть порівняння списку 1 (симптоми та синдроми) та списку 2 (соматичні захворювання...). В свою чергу, це вимагає перерозподілу навчальних годин, відведеними навчальним планом на вивчення пропедевтики та внутрішніх хвороб на користь першої.

Нова програма, яка врахує необхідні зміни, готується згідно рішення робочої наради завідувачів профільних кафедр від 20.11.03 р. та буде готова ще до вихіда цього підручника

здруку. Цей підручник створений саме з таким завданням.

Вумовах дуже обмеженого часу курс пропедевтики внутрішніх хвороб вимагає від студентів та викладачів енергійної, чіткої, цілеспрямованої роботи, де немає місця зайвій інформації, де кожна година, аудиторна та позааудиторна, повинна відпрацьовуватись повністю та досягати кінцевої мети.

Підручник містить конкретний матеріал згідно ноаого тематичного плану з курсу пропедевтики внутрішніх хвороб. Деякі розділи, навіть, виходять за рамки програми, щоб дати уяву студентам про сучасний стан діагностичних можливостей терапевтичної науки.

Це дозволяє студентам користуватися підручником для самостійного навчання та в подальшій практичній діяльності як довідником, адже завжди можлива ситуація, коли лікар-стоматолог трапляється віч-на-віч з пацієнтом, потребуючим невідкладної допомоги. Тому ми включили нетрадиційні для підручників з пропедевтики розділи обстеження хворих у непритомному стані та в екстремальних умовах з алгоритмами надання невідкладної допомоги.

Ми сподіваємося, що видання цього підручника, стане істотним кроком в оптимізації навчання студентів стоматологічних факультетів вищих медичних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації та будемо вдячні за зауваження щодо його форми та змісту.

Авторський колектив.

Розділ 1. Поняття про симптоми, семіотику, синдроми, хвороби внутрішніх органів.

Методи діагностичного пошуку. Історія хвороби.

(Проф. М.С. Расін).

Грецьке слово «пропедевтика» означає «вступ у дисципліну».

Курс пропедевтики внутрішніх хвороб призначений для вивчення принципів діагностики захворювань внутрішніх органів.

Згідно з наведеною вище ОПП лікар-стоматолог повинен уміти, перш за все, визначити симптоми та синдроми найпоширеніших внутрішніх хвороб та їхніх ускладнень, які призводять до невідкладних станів.

Стоматолог є лікарем першої ланки. Він постійно зустрічається з великою кількістю пацієнтів. Уважне спостереження за ротовою порожниною дає багато інформації про стан внутрішніх органів людини.

Одним із завдань пропедевтики внутрішніх хвороб є вивчення взаємозв’язку між хворобами внутрішніх органів та станом слизової оболонки ротової порожнини та язика. З одного боку, це поглиблює професійні знання лікаря-стоматолога, з іншого — робить його важливим учасником процесу ранньої діагностики та профілактики поширених внутрішніх хвороб.

Діагностика внутрішніх хвороб базується на виявленні симптомів хвороб.

Симптомами називаються ознаки, які відрізняють хвору людину від здорової.

Симптоми бувають суб’єктивними, тобто такими, які відчуває тільки хворий та об’єктивними, що виявляє той, хто обстежує.

Для виявлення симптомів хвороб і спостереження за лікуванням хворого відпрацьований спеціальний метод дослідження: складання «історії хвороби».

Історія хвороби є одночасно:

·алгоритмом дослідження хворого,

·робочим документом лікаря, який містить необхідні відомості, спостереження за перебігом хвороби, результати досліджень, всі призначення хворому,

·юридичним документом, що може бути використаний органами правосуддя у випадку скарг на лікаря з боку хворого або його родичів.

·Історія хвороби є також важливим науковим документом, який

дозволяє вивчати особливості перебігу внутрішніх хвороб залежно від різних умов та обставин.

Історію хвороби веде лікар за відомою схемою, яка є необхідним елементом діагностичного пошуку.

Історія хвороби містить декілька частин.

Схема історії хвороби

· паспортна частина,

анамнез ( результати розпитування та вивчення попередніх медичних документів хворого) складається із:

·скарг хворого,

·анамнезу хвороби,

·анамнезу життя;

об’єктивне (або фізичне) обстеження складається з:

·загального огляду,

·послідовного обстеження всіх органів та систем за допомогою органів віддчуттів лікаря;

аналізу всіх набутих даних, результат якого формулюється у вигляді попереднього діагнозу;

плану додаткових обстежень та лікування хворого;

результатів додаткових лабораторних та інструментальних даних та консультацій суміжних спеціалістів;

результатів аналізу всіх даних у вигляді клінічного діагнозу та плану коригованого лікування;

·щоденників спостережень лікаря та температурний лист, де графічно відображена динаміка основних симптомів хвороби;

·епікризу, який містить остаточний діагноз, резюме з аналізом перебігу та рекомендаціями щодо подальшого лікування та профілактики.

Навчальна історія хвороби додатково може містити відомості про етіологію та патогенез хвороби, розділ диференціального діагнозу та обґрунтування фармакотерапії.

Паспортна частина: містить прізвище, ім’я та побатькові, рік народження, адресу, місце роботи, професію, посаду, адресу та телефони найближчих родичів для спілкування.