ЗКТ_підручник

завдяки швидкій передислокації техніки запобігти втратам врожаю під час жнив.

Залізничний транспорт здійснює також перевезення негабаритних вантажів, розміри яких (включно з упаковкою та кріпленням) перевищують габарит навантаження. Перевезення негабаритних вантажів здійснюється відповідно до затвердженої Міністерством транспорту та зв’язку Інструкції [24] при особливому порядку прямування поїздів (підсилений контроль, інформація причетного персоналу, обмеження швидкості руху, обмеження руху по суміжних коліях на двоколійних ділянках, пропуск за заздалегідь підготовленими маршрутами на станціях).

Взалежності від висоти, на якій вантаж виходить за межі габариту навантаження, встановлені декілька зон негабаритності (див. Рис. 1.5).

Взалежності від величини виходу негабаритних вантажів за габарит навантаження в зазначених зонах встановлені такі ступені негабаритності: нижня негабаритність – шість ступенів, бокова негабаритність – щість ступенів, верхня негабаритність – три ступені.

Вантажі, які за своїми розмірами виходять за граничні контури зон негабаритності або за межі габариту навантаження у нижній (нижче 480 мм) чи верхній (вище 5300 мм) зонах, називаються понадгабаритними.

Перевезення понадгабаритних вантажів, а також вантажів нижньої і бокової негабаритності 6-го ступеня здійснюється з контрольною рамою, яка закріплюється на вагоні, що відділений від локомотива однією порожньою платформою. Вагон з таким вантажем ставиться в поїзд не ближче 20 вагонів від вагона з контрольною рамою. Особа, яка супроводжує вантаж, знаходиться в задній кабіні локомотива і відслідковує проходження контрольною рамою небезпечних ділянок, а у випадку торкання рамою якихось перешкод негайно повідомляє локомотивну бригаду.

Безпечні відстані складування вантажів біля залізничної колії

Розвантажені або підготовлені до навантаження вантажі біля колії складуються і закріплюються таким чином, щоб габарити наближення споруд не порушувалися.

Вантажі заввишки до 1,2 м не повинні знаходитись від зовнішньої грані головки крайньої рейки на відстані не ближче 2,0 м, а при більшій висоті – не ближче 2,5 м. Така вимога не стосується баласту, що розвантажується при виконанні робіт на колії.

Питання для самоконтролю:

1.Які галузеві господарства є в Укрзалізниці?

2.Які лінійні підприємства підпорядковуються безпосередньо службам залізниць?

3.Що означають абревіатури ЕЧ, ДС, ТЧ, ВЧД, ПЧ?

18

4.Чи існують виключення щодо пристроїв, на які розповсюджується дія габариту наближення споруд?

5.Яка галузь використання габариту Сн?

6.Рухомий склад якого з вітчизняних габаритів може курсувати на залізницях колії 1435 мм як європейських, так і азіатських країн?

7.Які вантажі вважаються понаднегабаритними?

8.Що таке пільговий габарит?

9.Яку величину, мм, має зазор безпеки між вантажем 6-го ступеня бокової негабаритності і габаритом наближення споруд С?

19

2.КОЛІЙНЕ ГОСПОДАРСТВО

2.1.Структура системи колійного господарства

Урамках Укрзалізниці галуззю колійного господарства керує Головне управління колії (ЦП) (рис. 2.1).

ЦП

	ПКТБ				КДС			НДС

ДЗ

П

П

П

…

П

							РСП		КДМ
КМС		ПЧ		ПЧЛ		ПШ		РПЗ			МСП

Рис. 2.1. Структурна схема системи колійного господарства

При головному управлінні існують проектно-конструкторсько- технологічні підрозділи (ПКТБ) із дослідним виробництвом (ДЗ), колієдослідні станції (КДС), нормативно-дослідні (НДС) станції та декілька галузевих відділів.

На рівні кожної з шести залізниць колійним господарством керують госпрозрахункові служби колії (П), які в своєму складі мають декілька відділів: експлуатації, капітального ремонту, штучних споруд, технічний, відділ механізації та ін., які координують роботу дистанцій колії (ПЧ) та лісозахисних насаджень (ПЧЛ), колійних машинних станцій (КМС), планують та організують роботи з ремонту та утримання колії. Служби колії забезпечують ритмічну та сплановану роботу ПЧ, КМС у взаємодії з іншими підприємствами: щебеневими заводами (РПЗ), баластними кар’єрами, шпалопросочувальними заводами (ПШ), рейкозварювальними підприємствами (РСП), дорожніми майстернями (КДМ), колієдослідними станціями (КДС), мостобудівними поїздами (МСП).

20

2.2. Улаштування колії та нормативні вимоги щодо її утримання

Залізнична колія є достатньо складною інженерною спорудою, яка сприймає велике навантаження від поїздів. Вона призначена для забезпечення безперебійного пропуску усіх видів поїздів із встановленими швидкостями в погодно-кліматичних умовах, що змінюються.

Стан колії в першу чергу впливає на безпеку руху, ефективність використання рухомого складу та інших технічних засобів і в цілому на прибутковість та конкурентоспроможність залізничного транспорту.

До колійного господарства залізниць належать колії з прилеглими спорудами та пристроями, а також комплекс інфраструктури, до якого входять виробничі підрозділи, господарські підприємства, що забезпечують безперебійну роботу колії та планово-попереджувальні ремонти усіх технічних засобів.

Колійне господарство є однією з важливих галузей залізничного транспорту, яка в значній мірі визначає перевізний процес. На нього припадає не менш 50% основних фондів та не менш 25% всіх робітників залізниць.

В останній час Укрзалізниця наполегливо проводить роботу з підсилення несучої спроможності та надійності усіх елементів колії: реконструкція магістральних напрямків з їх електрифікацією, безстикова колія, нові конструкції стрілочних переводів, удосконалена система поточного утримання колії та ін.

Залізнична колія складається з нижньої та верхньої будови.

До нижньої будови колії (рис. 2.2) належать: земляне полотно, яке може бути виконане у вигляді насипу, виїмки, напіввиїмки, напівнасипу, а також штучні споруди (мости, тунелі, віадуки, колієпроводи, дамби та ін.)

Важливим параметром земляного полотна є крутизна відкосу

		h	= 1 : n	(2.1)
		l	,
де h –	висота відкосу, м
l –	закладання, тобто горизонтальна проекція лінії відкосу, м.

Найбільше розповсюдження мають відкоси крутизною 1:1,5, які називаються полуторними.

До верхньої будови залізничної колії (рис. 2.3) належать: баластний шар, рейки (рис. 2.4), шпали, рейкові бруси, протиугінні пристрої, стрілочні переводи та ін. Баласт, як правило, формується у вигляді баластної призми. Він сприймає тиск від шпал і рівномірно передає його на основну площадку земляного полотна. За новітніми нормативами Укрзалізниці на коліях усіх категорій баластна призма виконується з

21

щебеню. Рейки із шпалами, на яких вони закріплені, утворюють єдину конструкцію, що називається рейко-шпальною решіткою. Вона безпосередньо сприймає зусилля від коліс рухомого складу та передає його на баласт. Жорстке кріплення рейок на шпалах забезпечує незмінність взаємного положення рейкових ниток та втримання відстані між внутрішніми гранями головок рейок у заданих межах. На прямих ділянках

розмір рейкової колії становить 1520 +−84 мм.

Рейкові скріплення призначені для з’єднання рейок між собою та зі шпалами.

а)

б)

Рис. 2.2. Нижня будова колії: а) поперечний профіль насипу; б) поперечний профіль виїмки

22

1

2

3

4

5

Рис. 2.3. Верхня будова колії (розміри в метрах): 1 – рейки; 2 – шпали; 3 – проміжні рейкові кріплення; 4 – щебеневий баласт; 5 – піщана подушка

Рис. 2.4. Будова та основні параметри залізничної рейки: 1 – головка рейки; 2 – шийка; 3 – підошва; Н – висота рейки; В – ширина підошви; bВ, bН – ширина головки зверху та знизу; hГ, hШ, hП – висота головки, шийки та підошви; δ – товщина шийки

Стрілочні переводи служать для переходу рухомого складу з однієї колії на іншу. Вони вважаються вельми відповідальним елементом колії з точки зору безпеки руху. Усі елементи залізничної колії працюють як єдина конструкція під навантаженням від поїздів та впливом атмосферних опадів, вітру, коливань температури. При цьому уся будова має бути міцною, стійкою, довговічною та одночасно економічною.

23

Категорія залізничної колії визначається у залежності від вантажонапруженості (див. 2.6) та встановлених швидкостей руху поїздів

[16] (табл. 2.1).

			Таблиця 2.1
Категорії залізничних колій
Вантажонапруженість, Q,	Встановлена	швидкість пасажирських
млн ткм брутто/(км·рік)	(вантажних) поїздів, км/год
	81-120 (61-80)		до 80 (до 60)
Q > 80	Вища		1
40 < Q ≤ 80	1		2
25 < Q ≤ 40	2		3
10 < Q ≤ 25	3		4
Q ≤ 10	4		4

Категорія 4 додатково підрозділяється на 4А (при 5<Q≤10) та 4Б (при

Q≤5).

На головних коліях усіх категорій використовуються дві конструкції

колії:

-безстикова колія із залізобетонними шпалами;

-ланкова колія з залізобетонними та дерев’яними шпалами. Основною є безстикова колія, а основною перспективною –

безстикова колія з подовженими рейковими плітями.

Верхня будова колій залежить від її категорії та характеризується даними (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Характеристики типів верхньої будови колії

Категорія		Характеристики верхньої будови колії
колії		рейко-шпальна решітка			баласт
	конструкція	рейки	скріплення і	епюра шпал,	рід	товща
	рейкових		шпали	шт./км		шару під
	ниток					шпалами,
						см
1	2	3	4	5	6	7
1	Безстикова,	Р 65, нові,	Нові	1840	Щебеневий	40
	а також	1 групи,		(для дерев. у
	частково	1 класу		кривих
	ланкова,			R≤1200 м –
	окрім			2000 шт./км)
	головних
	колій
2	Те ж	Те ж	Те ж	Те ж	Те ж	35
3	Те ж	Те ж	Те ж, а також	Старопридат-	Те ж	30
			старопри-	ні з новими

24

Категорія			Характеристики верхньої будови колії
колії			рейко-шпальна решітка						баласт
	конструкція		рейки	скріплення і			епюра шпал,		рід		товща
	рейкових				шпали		шт./км				шару під
	ниток										шпалами,
											см
1	2		3		4		5		6		7
				датні, 1 гр.
4А	Те ж	Р65, старо-			Нові та		Те ж		Те ж		25
		придатні		старопридат-
		2 гр., відре-			ні
		монтовані
			в РЗП
4Б	Безстикова,	Старопридат-			Старо-		1600		Те ж		Те ж
	а також		ні Р65,	придатні і			(з дерев.
	ланкова	1,2 груп, або			нові		шпалами у
			Р50,				кривих
		1 групи,					R≤1200 м –
		відремон-					1840 шт./км)
		товані в РЗП
Характеристики			верхньої		будови		колії	вищої		категорії

встановлюються окремо нормативними документами Укрзалізниці.

Для оцінення стану колії ПТЕ встановлені нормативи та допущення декількох параметрів: за шириною колії, за взаємним розташуванням колійних ниток, за положенням рейок за рівнем та у плані з урахуванням підукління рейок колії.

Так, для ширини колії відстані між робочими гранями головок рейок ПТЕ встановлені такі норми:

1520 – на прямих та у кривих радіусом R ≥ 350 м; 1530 – у кривих радіусом 300 ≤ R ≤ 349 м;

1535 – у кривих радіусом R ≤ 299 м.

Контроль стану рейкової колії виконується з метою своєчасного виявлення відхилень параметрів колії від встановлених норм для попередження виходу відхилень за межу допусків.

Вимірювання параметрів рейкової колії проводиться систематично за затвердженим графіком. Крім того, всі контрольовані параметри колії щомісячно вимірюються вагоном – колієвимірювачем.

Вимірювання декількох параметрів виконується за допомогою найбільш поширеного колієвимірювального засобу – контрольного шаблона (рис. 2.5).

Якісне оцінення стану колії проводиться на основі підсумовування бальних оцінок різновидів несправностей в залежності від їх ступенів. Ступені несправностей (від І до V) та штрафні бали враховують умови руху поїздів при наявності відхилень від норм утримання колії.

25

Підсумовані штрафні бали, виставлені за всі відхилення на один кілометр колії, враховуються при загальній якісній оцінці станційної колії у відповідності до даних (табл. 2.3).

Таблиця 2.3

		Якісна оцінка стану колії
		Сума балів на 1 км колії
	Оцінка	із непростроченим	із простроченим капітальним
			ремонтом, перекладеними рейками,
		капітальним ремонтом
			Р43 та легше
	Відмінно	0-40	0-60
	Добре	41-100	61-120
	Задовільно	101-500	121-500
	Незадовільно	501 та більше	501 та більше

2.3. Система утримання та ремонту колії

Для підтримання стану колії, згідно з установленими нормативами та вимогами до окремих елементів, передбачена система планово-запобіжних ремонтів та утримання колії.

Установлені такі види ремонтів та робіт: модернізація колії та стрілочних переводів; капітальний ремонт із використанням старопридатних матеріалів верхньої будови колії (ВБК); середній ремонт колії; комплексно-оздоровчий ремонт колії; суцільна заміна рейок новими; суцільна заміна рейок старопридатними; суцільна заміна металевих частин стрілочних переводів новими; суцільна заміна металевих частин стрілочних переводів старопридатними; капітальний ремонт переїздів; поточне утримання колії.

26

Рис. 2.5. Контрольний шаблон типу ЦУП – 3 Д: 1 – нерухомий упор; 2,3 – шаблони ординат; 4 – ручка; 5 – корпус рівня; 6 – рівень; 7 – рухомий

упор; 8 – показник ширини колії; 9 – напрямна; 10 – корпус шаблона; 11 – ізоляційна бобишка; 12 – права частина корпусу; 13 – шкала рівня; 14 – шкала шаблона

При модернізації колії та стрілочних переводів, яка призначається на коліях 1,2 і 3 категорії при Q> 15 млн ткм брутто/(км·рік)., та, як правило, передбачає переведення колії до більш високої категорії, виконуються роботи: заміна рейко-шпальної решітки (РШР) і стрілочних переводів, що лежать у головних коліях; заміна інвентарних рейок на безстикову колію; очищення баластного шару і планування баластної призми; заміна баласту з недостатньою несучою спроможністю; виправлення з поставленням колії на проектну відмітку в профілі; виправлення кривих у плані з відновленням проектних радіусів; приведення розмірів земляного полотна у відповідність до встановлених; зрізання обочин земляного полотна; ремонт водовідвідних і укріплювальних споруд; ремонт переїздів; поновлення колійних сигнальних знаків; колійних пристроїв рейкових кіл та ін.

При капітальному ремонті з використанням старопридатних матеріалів, який призначається на коліях 3 категорії при Q≤15 млн ткм брутто/(км·рік). та 4 категорії, до переліку робіт з капітального ремонту додаються роботи з сортування та реновації старопридатних матеріалів ВБК, ремонту РШР із залізобетонними шпалами.

При середньому ремонті колії, який призначений для оздоровлення баластної призми, виконуються роботи: суцільне очищення щебеневого баласту; заміна непридатних шпал, брусів і скріплень; зняття пучинних карток і підрейкових регулювальних прокладок; виправлення за проектом кругових та перехідних кривих; добивання костилів, змащення і закріплення клемних, закладних і стикових болтів; регулювання або розгін стикових зазорів; шліфування рейок; ремонт переїздів, водовідвідних і укріплювальних споруд; планування обочин; розчищення русел малих і середніх штучних споруд та ін.

27