Тема 13

1. Батиргареєва В. Про підвищену суспільну небезпечність рецидивної злочинності // Юридична Україна. – 2006. – № 2. – С. 84.

2. Батыргареева В. Развитие понятия рецидива преступлений: концептуальный анализ // Право Украины. – 2004. – № 5. – С. 158–162.

3. Батиргареєва В. Рецедив злочинів за кримінальним законодавством України і зарубіжних країн: порівняльний аналіз // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 1. – С 147.

4. Бикеев И. Актуальные проблемы ответственности за множественность преступлений // Уголовное право. – 2001. – № 4. – С. 13–14.

5. Ільїна О.В. Деякі спірні питання визначення ознак та видів повторності в кримінальному праві // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 3. – С. 237–241.

6. Камынин И. Особенности определения сроков давности по длящимся и продолжаемым преступлениям // Законность. – 2004. – № 1. – С. 29–32.

7. Колос О.В. Специфічні ознаки повторності злочинів у теорії кримінального права // Часопис Київського університету права. – 2013. – № 2. – С. 336–340.

8. Коротких Н. Судимость как признак рецидива преступлений // Законность. – 2005. – № 1. – С. 37–39.

9. Мороз М.А. Повторність та сукупність злочинів: окремі питання кваліфікації // Вісник Верховного Суду України. – 2007. –№ 7. – С. 35.

10. Николайченко В.В. Рецидив преступлений: криминалистическая теория и практика // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2011. – № 2 – С. 234–239.

11. Оробець К. Соціальна основа рецидивної злочинності // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 4.– С. 136.

12. Стрижевська А. Визначення змісту поняття «повторність злочинів» // Прокуратура, людина, держава. – 2004. – № 5. – С. 57–64.

13. Стрижевська А. Поняття сукупності злочинів за Кримінальним кодексом України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 9. – С. 118.

14. Стрижевська А.А.Сукупність злочинів за кримінальним правом України: монографія. – О.: Фенікс, 2011. – 247 с.

15. Шарашенидзе Л.А. Особенности рецидивной преступности // Право та державне управління. – 2011. – № 1. – С.100–104.

16. Яни П. Сопряженность не исключает совокупности // Законность. – 2005. – № 2. – С. 25–27.

Тема 14

1. Бондарчук В.В. Ризик як правова категорія // Часопис Київського університету права. – 2013. – № 2. – С. 312–315.

2. Володарський В. Необхідна оборона, перевищення ії меж: деякі випадки кваліфікації // Право України. – 2000. – № 6. – С. 93.

3. Гориславський Г. Гарантії права людини на самозахист життя та здоров’я // Право України. – 2001. – № 12. – С. 35 –38.

4. Жданова І.Є. Щодо ознак та поняття примусу як кримінально-правової категорії // Правничий часопис Донецького університету. – 2011. – № 1 (25). – С. 265–268.

5. Жданова И.Е. Уголовно-правовые последствия совершения деяния под воздействием физического или психического принуждения // Закон и Жизнь. – 2013. – № 10. – С. 22–25.

6. Климов І., Бєлоконєв В. Кримінальна відповідальність військовослужбовців за виконання незаконного наказу в сучасних умовах // Юридичний вісник України. – 2007. – № 35 (113). – 28 серпня – 3 вересня. – С. 32.

7. Кулинич С., Волков А. Необхідна оборона, як захист особи від злочинних посягань // Вісник Прокуратури. – 2009. – №1. – С. 69.

8. Лашкет О. Необхідна оборона в системі обставин, що виключають злочинність діяння (компаративний підхід) // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3. – С. 115.

9. Лісова Н. Крайня необхідність: особливості визначення поняття // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – №1. – С. 43–48.

10. Новіков М. Санкціонована судом крайня необхідність у теорії відшкодування фізичної шкоди, заподіяної злочином // Право України. – 2013. – № 1–2. – С. 358–365.

11. Огаренко Ю.В. Проблеми кримінальної відповідальності осіб, які виконують спеціальне завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації: порівняльний аспект // Право і безпека. – 2004. – № 2. – С. 92–94.

12. Остапенко Л. Проблемні питання кваліфікації умисного вбивства при перевищенні меж необхідної оборони // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 67.

13. Пархоменко С. Уголовно-правовое значение обстоятельств, исключающих преступность деяния // Законность. – 2004. – № 1. – С. 39–41.

14. Постанова Пленуму ВСУ № 1 від 26.04.2002 р. «Про судову практику у справах про необхідну оборону» // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №3 – С. 2–4.

15. Примаченко В. Інститут затримання особи, яка вчинила злочин, та його місце в системі обставин, що виключають злочинність діяння // Юридична Україна. – 2005. – № 9. – С. 79.

16. Птащенко Д.С. Деякі особливості нормативної регламентації уявної оборони в кримінальному праві України // Часопис Київського університету права. – 2013. – № 2. – С. 348–351.

17. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990р. № 565–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991 – №4. – Ст. 20; 1992. – №36 – Ст. 526; ВВР України. – 1993. – №11 – Ст. 83; 1995. – №15. – Ст. 102 // Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/565–12.

18. Шевченко А.Є., Соловйова В.В., Стрельник О.Л. Обставини, що виключають юридичну відповідальність: монографія. – Донецьк: Юго-Восток, 2011. – 177 с.