- •Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
- •Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
- •Охарактеризувати основні типи історичних джерел з історії України.
- •Розкрити методологічну основу вивчення історії України.
- •Розкрити процес появи первісної людини і найдавніших форм суспільного співжиття в південній частині Східної Європи.
- •Розкрити місце трипільської культури в історії України.
- •Розкрити причини розпаду первіснообщинного ладу і зародження ранньокласового суспільства.
- •Охарактеризувати заняття і побут праслов'янського населення.
- •Виявити причини, сутність і значення грецької колонізації Північного Причорномор’я.
- •Розкрити наукові концепції походження і розселення давніх слов'ян.
- •Розкрити процес розвитку східних слов'ян як етносу та ознаки народності.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період становлення її .
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її розквіту.
- •Проаналізувати характерні риси розвитку Русі в період її занепаду.
- •З'ясувати історичне значення запровадження на Русі християнства.
- •Охарактеризувати економічний розвиток Русі.
- •Проаналізувати рівень розвитку писемності, освіти й наукових знань в Київській Русі.
- •Розкрити стан розвитку літератури, мистецтва й архітектури в Київській Русі.
- •Розглянути «Повесть временных лет» як джерело історії слов'ян.
- •Розглянути «Слово о полку Игореве» як історико-літературний пам'ятник.
- •Розкрити ідею, зміст і висновки політичного трактату «Слово о Законе и благодати».
- •Розкрити ідею, зміст твору і висновки автора щодо ідеального правителя у «Молінні Даниїла Заточника».
- •Розкрити ідею і зміст політичної програми Володимира Мономаха та висновки у його «Повчанні дітям».
- •Розкрити суть наукової проблеми «формування української народності».
- •З'ясувати роль Галицько-Волинського князівства в історії України.
- •Виявити внесок Русі у розвиток європейської цивілізації.
- •Проаналізувати хід і наслідки монголо-татарської навали на Русі.
- •Охарактеризувати політику Литовського князівства в українських землях у XIV – першій половині XVI століття.
- •З’ясувати характерні риси польського панування на Україні у XIV – першій половині XVI століття.
- •Дати політико-правову оцінку Кревської (1385 р.) та Люблінської (1569 р.) уній у контексті української історії.
- •Визначити роль Берестейської (Брестської) унії 1596 року в культурному житті України.
- •Проаналізувати становище українських земель у складі Речі Посполитої (друга половина XVI - перша половина XVII століття).
- •Виявити зміни у соціально-економічному розвитку України в період польсько-литовського панування (XIV - перша половина XVII століття).
- •Розглянути розвиток української народності в XIV - першій половині XVII століття.
- •Розкрити роль українських церковних братств у розвитку руху Реформації (кінець XVI - перша половина XVII століття).
- •Розкрити причини появи козацтва та його роль в історії України XIV – першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, зміст і значення селянсько-козацьких повстань проти Речі Посполитої (кінець XVI - початок XVII ст.).
- •Охарактеризувати процес формування, побут і звичаї Запорозької Січі.
- •Довести, що козацтво стало провідною суспільно-політичною силою України першої половини XVII століття.
- •Розкрити причини, характер, рушійні сили та результати вирішальних битв визвольної війни українського народу середини XVII століття.
- •Охарактеризувати Богдана Хмельницького як полководця (аналіз військової діяльності).
- •Проаналізувати політико-правову діяльність Богдана Хмельницького.
- •Дати політико-правову оцінку рішень Переяславської угоди 1654 року.
- •Навести оцінки вітчизняних істориків-фахівців діяльності Богдана Хмельницького.
- •Проаналізувати причини політичної нестабільності в українському суспільстві після смерті Богдана Хмельницького (доба Руїни).
- •Охарактеризувати політичний і соціально-економічний розвиток Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII століття).
- •Навести оцінки українських істориків-фахівців політичної діяльності гетьмана Івана Мазепи.
- •Пояснити причини знищення Запорозької Січі в 1775 році.
- •З'ясувати зміст і основні напрями розвитку української політико-правової думки другої половини XVII - XVIII століття (Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода).
- •Охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище України у складі Російської імперії у першій половині XIX століття.
- •Охарактеризувати початок і розвиток промислового перевороту в Україні XIX століття.
- •Розкрити причини зародження і сутність громадсько-політичних рухів у Російській імперії на початку XIX століття.
- •Проаналізувати розвиток руху декабристів у Російській імперії та в Україні.
- •З'ясувати сутність та особливості розвитку українського Відродження наприкінці XVIII – в першій половині XIX століття.
- •Проаналізувати сутність реформ 1860-1870-х років у Російській імперії та їх вплив на розвиток України.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Розкрити політичний розвиток українських земель у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії.
- •Проаналізувати процес індустріалізації України в другій половині XIX століття.
- •Дати оцінку громадівського та буржуазно-ліберального рухів другої половини XIX століття в Україні.
- •Проаналізувати зміни в соціальній та національній структурі українського суспільства другої половини XIX століття.
- •Розкрити рух народників у Російській імперії та в Україні в другій половині xiXстоліття.
- •Охарактеризувати соціал-демократичний рух в Російській імперії та Україні в другій половині XIX століття.
- •Виявити вплив революції 1905 - 1907 років у Росії на розвиток робітничого і селянського руху в Україні та антиурядові виступи в збройних силах імперії.
- •Проаналізувати аграрну реформу Столипіна та результати запровадження її в Україні.
- •Охарактеризувати соціально-економічне та воєнно-політичне становище України в роки Першої світової війни.
- •Розкрити вплив Лютневої революції 1917 року в Росії на розвиток політичних подій в Україні.
- •Проаналізувати діяльність Української Центральної Ради.
- •Проаналізувати внутрішню і зовнішню політику гетьмана Павла Скоропадського.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Директорії.
- •Охарактеризувати внутрішню і зовнішню політику Західноукраїнської Народної Республіки.
- •Дати оцінку політичним подіям жовтня 1917 року в Росії та розкрити причини перемоги радянської влади в Україні в революції 1917 - 1920-х років.
- •Розкрити роль Михайла Грушевського як політика і державного діяча України.
- •Проаналізувати громадську і державну діяльність Володимира Винниченка.
- •Розкрити роль Симона Петлюри у політичному житті України.
- •Охарактеризувати Нестора Махна як особистість та махновщину як рух.
- •Виявити причини поразки українських націонал-демократичних і націонал-радикальних сил у боротьбі за владу в Україні у 1917 - 1920 роках.
- •Розкрити сутність політики «воєнного комунізму» і наслідки запровадження її в Україні.
- •Проаналізувати необхідність, сутність і наслідки запровадження нової економічної політики в Україні.
- •З'ясувати сутність, напрями і результати впровадження політики українізації в урср.
- •Охарактеризувати політику індустріалізації більшовиків в Україні: довести необхідність її реалізації, розкрити сутність, етапи проведення й результати.
- •Розкрити причини, сутність і наслідки впровадження політики суцільної колективізації в Україні. Дати оцінку трагедії 1932 - 1933 років.
- •Виявити суперечливість розвитку Радянської України в роки перших п'ятирічок.
- •Охарактеризувати соціально-економічний і політичний розвиток західноукраїнських земель між світовими війнами.
- •Проаналізувати радянсько-німецькі договори 1939 року; виявити їх вплив на історичну долю українських земель.
- •Охарактеризувати політику радянської влади в Західній Україні у 1939 - 1941роках.
- •Розкрити причини Великої Вітчизняної війни та місце України в планах гітлерівського командування.
- •Проаналізувати заходи уряду срср щодо посилення обороноздатності країни уроки Великої Вітчизняної війни.
- •Охарактеризувати німецько-фашистський окупаційний режим 1941 - 1944 років в Україні.
- •Охарактеризувати основні етапи історії України у Великій Вітчизняній війні.
- •Розкрити значення радянського тилу в забезпеченні перемоги над німецько-фашистськими загарбниками.
- •Розкрити роль учасників радянського руху Опору - партизан і підпільників України - у забезпеченні загальної перемоги над фашистською Німеччиною.
- •Охарактеризувати роль духовної сфери в роки Великої Вітчизняної війни та її вплив на розгортання боротьби з німецько-фашистськими загарбниками.
- •Проаналізувати діяльність учасників оун-упа в умовах Другої світової війни;навести оцінки її ролі у вітчизняній історії, запропоновані істориками -науковцями.
- •Охарактеризувати особливості післявоєнного періоду вітчизняної історії та процес відбудови народного господарства в урср.
- •Проаналізувати соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у складі урср в післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити політичне становище в західноукраїнських землях у післявоєнний період (друга половина 1940 - початок 1950-х років).
- •Розкрити процес наступу сталінізму в ідеологічній сфері України в другій половині 1940-х - на початку 1950-х років.
- •Проаналізувати сутність реформ 1950-х-початку 1960-х років у Радянському Союзі та результати їх реалізації в урср.
- •Розкрити сутність політичної «відлиги» в срср та її прояви в Радянській Україні.
- •Охарактеризувати процес зародження і розвитку руху шестидесятників в урср.
- •Розкрити процес наростання системної кризи в срср та Радянській Україні впродовж 1970 - першої половини 1980-х років.
- •Охарактеризувати суспільно-політичне життя в Україні в середині 1960- першій половині 1980-х років і місце в ньому дисидентського руху.
- •Розкрити особливості соціально-економічної та політичної ситуації в урср в роки «перебудови» (1985 - 1991 роки).
- •Проаналізувати політичний розвиток України в умовах незалежності (кінець XX- початок XXI століття).
- •Охарактеризувати соціально-економічне становище незалежної України (кінецьXx - початок XXI століття).
- •Охарактеризувати стан культурної сфери незалежної України (кінець XX – початок XXI століття).
- •Розкрити сутність проблеми «Україна та українська діаспора» і стан взаємовідносин наприкінці XX - на початку XXI століття.
-
Визначити предмет і завдання навчального курсу «Історія України». Історія України як наука.
История Украины - одна из составляющих исторической науки, которая исследует генезис и закономерности становления и развития украинского народа, его борьбу за национально государственную независимость и связанные с ней подвиги, триумфы, драмы, трагедии.
Предметом изучения вузовского курса истории Украины является сложный процесс формирования и развития многомиллионного украинского народа, его деятельности в социально-экономической, духовной, политической и государственной сферах сызвека к настоящему. Вместе с тем история Украины должна рассматриваться в тесной взаимосвязи с глобальными историческими процессами, с историей ее ближайших соседей, с которыми в разные времена украинцы находились в составе разных государств.
Изучение гуманитарных наук составляет важную часть общеобразовательной и мировоззренческой подготовки современных специалистов. К тому же оно способствует развитию индивидуальности и выработке ею творческого подхода к решению производственных проблем. К важнейшим общественным наукам относится история, в частности история Украины.
История - наука многоотраслевая. Она состоит из целого ряда самостоятельных отраслей исторического знания, а именно: истории экономической, политической, социальной, общественной, военной, истории государства и права и тому подобное.
С помощью истории ученые и государственные деятели объясняют источники многих этнонациональных конфликтов. Знание истории развития культуры определенного народа дает возможность прогнозировать перспективы нововведений, экономических и социально-политических реформ, организовать эффективную систему управления социальными процессами, наладить воспитание нового поколения в соответствии с традициями этого этноса.
Воспроизводя историю, историки ее моделируют. А моделей может быть множество, даже тогда, когда четко зафиксированы одни и те же факты. Этим история приближается к литературе и искусству.
Следовательно, история является специфической наукой, которая находится на грани классических наук и искусства.
-
Охарактеризувати основні етапи розвитку історичних знань в Україні.
Начало формирования знаний об Украине и ее народе достигают еще античных времен (Гомер, Геродот), продолжаются в период Киевской Руси, где особенную роль начинают играть летописи (в первую очередь Летопись Аскольда и Летопись Русская). Впоследствии, существенно расширившись в аспекте и формальном и смысловом, научные знания об Украине и украинском мире возвышаются на новую ступень в казацких летописях (Самовидця, Грабянки, Величка), в «Истории Русив», творчестве Г.Сковороды, И.Котляревского, М.Максимовича, М.Костомарова, П.Кулиша, Т.Шевченко, В.Антоновича, М.Драгоманова, Леси Украинки, И.Франка и многих других.
В начале ХХ ст., опираясь на наработку предшественников, выдающиеся украинские ученые - М.Грушевский, В.Вернадский, Д. Дорошенко, С.Ефремов, Д.Багалий, И.Стешенко – смогли концептуализовать очертания украинского исторического дискурса как системы научных знаний, в координатах которых исследуется не только образ жизни, но и способ мышления украинцев. Историческое знание в их исследованиях выразительно проявляется научной системой знаний, которая со своей стороны оказывается важным фактором исторического процесса.
Самым известным представителем Киевской школы и народнического направления является М.Грушевский (1866-1935 гг.), автор огромного количества исторических трудов, среди них - "Очерки истории украинского народа", "Иллюстрированная история Украины", а также первая многотомная "История Украины-Руси", где впервые изложена систематическая история нашей родины, начиная с каменного века.
Вопреки народническому направлению, но в русле концепции М. Грушевского начало утверждаться государственническое направление в исторических исследованиях Д. Дорошенко ("Очерк истории Украины"); а также С. Томашевского, который в соответствии с государственнической идеологией сделал синтез Княжеских периодов; публикациях В. Липинского, который проанализировал Казацкий период нашей истории.
Историография истории Украины 1917-1991 гг. состоит из большого количества трудов советских ученых. Не все из них удовлетворяли существующий режим, но на исходе его существования власть добилась почти полного нивелирования национальной идентичности, русифицируя и историческую науку. Это отобразилось в официальном издании отечественной истории - восьмитомной "Истории Украинской ССР" (в 10-ти книгах). В ней полностью возразил автохтонность этногенеза украинского народа и подчеркивается мысль о том, что он навеки обязан всеми своими достижениями "старшему брату" - России.
В условиях независимости Украины большинство историков основываются в своих трудах на принципах утверждения национального сознания и создания государства.
Таким образом, основные этапы развития исторических знаний:
-
Украина в наидревнейшее время
-
Украина времён Киевской Руси
-
Украина в составе метрополий
-
Создание украинского государства
-
Украина в эпоху революций
-
Украина в годы Великой Отечественной войны
-
Украина в послевоенное время
-
Украина в эпоху перестройки
-
Украина в условиях независимости