История Укр. Культуры / метод. прав. акробат / Метод. Прав_Іст.укр.культ..2012

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ І КУЛЬТУРИ

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

Для студентів економіко-правового факультету

ПІБ студента ___________________________

Курс, група_____________________________

Донецьк – 2012

1

Історія української культури: методичні матеріали; для студентів економікоправового факультету / Антонюк О.В., Могила С.А., Горобець І.В., Лазаренко Г.І.– Донецьк, 2012. – 71с.

Посібник містить тематичний план курсу, плани семінарських занять та завдання до них, ілюстративний матеріал, перелік контрольних питань до іспиту, коментар щодо оцінювання знань студентів, культурологічний словник.

Рекомендовано кафедрою української філології і культури філологічного факультету Донецького національного університету (Протокол № 5 від 29 грудня 2011 року)

2

ВСТУП

Мета курсу – застосовуючи концепцію ментальності як один із підходів у дослідженні історії культури, вивчити основні етапи становлення української культури від ранніх форм до нашого часу в загальносвітовому культурному контексті.

Завдання курсу: сформувати у студентів знання про основні риси української ментальності крізь призму факторів її формування, про особливості світосприйняття, світорозуміння представників української культури в різні історичні періоди; досягти усвідомлення зв’язку конкретного ментального типу із особливостями культурного розвитку в певну історичну епоху; ознайомити студентів з видатними пам’ятками вітчизняної культури; сформувати навички аналізу різноманітних виявів української культури через світоглядні особливості й ціннісні орієнтації її представників; розвивати естетичний смак і здатність адекватно сприймати твори мистецтва; виховувати повагу до культурних надбань України й людства загалом.

Предмет: історія вітчизняної культури від найдавніших часів до перших десятиліть ХХІ століття.

Урезультаті вивчення курсу студент повинен знати:

сутність поняття культура;

характеристику української культури як цілісної системи;

закономірності формування й розвитку української культури у світовому культурно-історичному процесі;

специфіку формування ментальності українців, її основні риси;

особливості трансформації української ментальності протягом історичного розвитку;

закономірності зв’язку ментального типу з різними формами вияву культури в конкретні періоди історії України;

основи художньої грамотності;

видатні пам’ятки вітчизняної культури.

Студент повинен уміти:

давати визначення основних понять курсу;

коментувати проблеми й закономірності культурно-історичного процесу в Україні з урахуванням загальноєвропейського контексту;

визначати світоглядні особливості різних періодів розвитку української культури;

коментувати явища культури з урахуванням специфіки відповідної картини світу;

простежувати й аналізувати явища культури українського народу крізь призму світового культурно-історичного процесу з урахуванням взаємоперетину, взаємовпливу, взаємозумовленості феноменів культури;

розуміти й адекватно сприймати культурні цінності в загальнолюдському й національному вимірах;

враховувати дискусійних характер багатьох проблем, пов’язаних з історичним і культурним розвитком України;

аналізувати пам’ятки вітчизняної культури як самобутні явища, у яких втілені особливості світовідчуття людини-творця.

3

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

№№			Тема		Кількість годин
п/п					Практ.	СРС
1.	Вступ. Предмет і завдання курсу. Основні етапи				2	2
	розвитку української культури.
2.	Концепція ментальності як один із підходів у				2
	вивченні історії української культури.
3.	Архаїчні джерела української культури.				4	4
4.	Київська Русь у загальноєвропейському				2	2
	культурному контексті.
5.	Давньоруська література й образотворче мистецтво				2
	як відображення		світовідчуття	середньовічної
	людини.
6.	Культура Галицько-Волинського князівства				2
7.	Культурна ситуація в Україні у ХV–ХVІ ст. Вплив				2	2
	ідей Ренесансу та Реформації.
8.	Культурне життя України у ХVIІ–ХVIІІ ст.				4	4
	Українське бароко.
9.	Українська культура ХІХ ст.				4	2
10.	Українська культура ХХ ст. Тенденції культурного				4	4
	розвитку кін. ХХ – поч. ХХІ ст.
11.	Ідентифікація	й	характеристика	мистецьких	4	2
	пам’яток.
12.	Підсумкове заняття. Модульна контрольна робота.				2	2
			Разом:		34	36

4

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ЗАНЯТТЯ 1. Вступ. Предмет і завдання курсу

План

1.Методологічні основи курсу.

2.Сутність поняття культура.

3.Мистецтво як центральний елемент художньої культури. Функції мистецтва.

4.З історії формування знань про українську культуру.

5.Основні етапи розвитку української культури.

Література

Крисаченко В.С. Українознавство: Хрестоматія-посібник: У 2 кн. Кн. 1/ Передмова П.П.Кононенка. – К., 1996.

Матвєєва Л.Л. Культурологія: Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 2005.

Мартынов В.Ф. Мировая художественная культура: Учебн. Пособие. –Минск, 1997.

Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / За ред. М.М.Заковича. – К., 2000.

Завдання 1. Термін «культура» багатозначний. Спираючись на словники, виділіть основні значення цього поняття та прокоментуйте їх.

Користуючись інформацією таблиці, прокоментуйте деякі з основних теоретичних підходів щодо визначення сутності культури:

Концепція	Представ-	Дослідження	Загальна ідея
	ники
Антропологічна	А. Крьобер	«Конфігурації	Культура – особливе явище, що існує
		культурного росту»	за своїми власними закономірностями.
		(1944)	Культура –	потік	взаємодіючих
	Л. Уайт	«Наука про культуру»	елементів,	що	прогресивно
		(1949)	розвиваються. Поведінка людини –
			лише реакція на цей потік.
Соціологічна	М. Вебер	«Основні соціологічні	Культура – система соціально набутих
		поняття» (1913)	значущих символів, ідей, цінностей,
			вірувань, традицій, що транслюється
	П. Сорокін	«Система соціології»	від одного покоління до іншого.
		(1920)
Функціоналізм	Бр. Малі-	«Наукова теорія	Культура – сукупність інститутів, за
	новський	культури» (1944)	допомогою	яких людина		вирішує
			конкретні завдання.
	Т. Парсонс	«Соціальна система»	Культура як виконувач певних функцій
		(1952)	(функція передачі досвіду, функція
			навчання, функція єднання членів
			колективу).
Психологічна	З. Фрейд	«Я та Воно» (1923)	Рушійна сила людства – стихійні
			потяги несвідомого.
	Г. Юнг	«Психологічні типи»	Виток культури – єдність свідомого та
		(1921)	несвідомого. Архетипи «колективного
			несвідомого» – пізнавальні			моделі та
			образи.
						5

Ігрова

Й. Хейзін-

«Homo ludens»

Гра – основа й джерело культури;

га

(1938)

культура в усіх своїх проявах – гра.

Г.Гессе

«Гра в бісер» (1943)

Діалогічна

В. Біблер

«Мислення та

Діалог

–

ключова

характеристика

творчість» (1975)

культури, яка знаходить дійсне й

адекватне

обґрунтування

тільки

в

іншій культурі

Семіотична

Е. Касірер

«Філософія

Культура

–

безперервне

породження

символічних форм»

язикових, художніх та релігійних

(1923-29)

символів.

Ю.М. Лот-

«Статті з типології

Світ культури – нескінченний,

ман

культури» (1970,

безмежний текст.

1973)

Структураліст-

К. Леві-

«Структурна

Різні

символічні культурні форми

ська

Строс

антропологія» (1958,

(мистецтво, релігія й т. п.) – коди

1973).

архетипічної мови.

«Слова

і

речі:

«Фундаментальні коди культури» –

М.Фуко

археологія

епістеми

–

визначають

конкретні

гуманітарних

наук»

форми мислення, знання та наук.

(1966);

Біосферна

В.І. Вер-

«Біосфера та

Зв’язок культури людства з природою

надський

ноосфера» (1989)

та космосом. Ноосфера – сфера

взаємодії природи та суспільства, у

межах якої діяльність людини стає

головним фактором розвитку.

Завдання 2. Назвіть види

мистецтва та

прокоментуйте

особливості

їх

виражальної мови. Які види мистецтв можна назвати синтетичними? Чому? Мистецтво поліфункціональне. Доведіть за допомогою певних аргументів та прикладів, що мистецтво має такі функції (за Ю.Б.Борєвим):

-суспільно-перетворювальна (мистецтво як діяльність);

-пізнавально-евристична (мистецтво як знання та просвітництво);

-художньо-концептуальна (мистецтво як аналіз стану світу);

-функція передбачення (мистецтво як пророкування майбутнього);

-інформаційна та комунікативна (мистецтво як повідомлення й спілкування);

-виховна (роль мистецтва у формуванні цілісної особистості);

-сугестивна (вплив мистецтва на підсвідомість);

-гедоністична (мистецтво як насолодження);

-естетична (мистецтво як формування творчого духу й ціннісних орієнтацій).

Завдання 3. Яка з названих функцій, з Вашої точки зору, є специфічною саме для мистецтва? Чому?

Як Ви вважаєте, чому існують різні підходи до періодизації української культури?

6

ЗАНЯТТЯ 2. Концепція ментальності як один із підходів у вивченні історії культури

План

1.Поняття ментальності в культурологічному аспекті.

2.Фактори формування ментальності.

3.Особливості української ментальності крізь призму чинників її формування.

Література

Енциклопедія українознавства / НАН України. – Заг. частина. – К., 1995. – С.708724.

Історія української культури: конспекти лекцій, хрестоматія, наукові статті, ілюстрації / Кравченко Г.В., Клепалов Б.Я., Піддубська І.В., Шаповалова Н.П. –

Донецьк, 2010. – С.10-14.

Малышев В.Н. Пространство мысли и национальный характер. – СПб., 2009.

Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. – К., 1992.

Юрій М.Т. Етногенез та менталітет українського народу. – 2-ге вид., доп. – К., 1997.

Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. – К., 2006.

Завдання 1. Дайте відповіді на запитання.

Що таке ментальність?

Під впливом яких факторів формується ментальність нації?

Назвіть риси української ментальності.

За якими джерелами можна вивчати особливості ментальності?

Чому питання ментальності є актуальним у контексті сучасної культури?

Завдання 2. Дайте визначення наведених термінів.

Етногенез, ментальність, кордоцентризм, естетизм, світогляд, розум, мислення.

Завдання 3. Доведіть чи спростуйте твердження.

1.Ментальність долає історичні епохи, зберігає код нації і не змінюється впродовж одного або двох поколінь.

2.Ментальність – це перевірений поколіннями досвід, який орієнтує людей на те, що слід використовувати і розвивати, а чого слід уникати.

3.Ментальність не поділяється на моральну, політичну чи іншу, – це цілісне духовне утворення.

4.Ментальність виявляється у домінуючих життєвих настроях, у особливостях світосприйняття, у системі моральних норм тощо.

Завдання 4. Продовжіть за допомогою 3-4 речень судження відомих науковців.

1.Риси характеру народу мають вплив і на його історичну долю (І. Сікорський).

2.Національні образи світу (часто підсвідомі), стереотипи поведінки, психічні реакції або оцінки певних подій чи осіб завжди є відображенням етнічної ментальності, тобто того, що можна назвати «духом народу» (Д. Донцов).

3.Цей феномен (самовідродження) у глибинності, прадавності коріння народу, його самобутності, особливій генетичній стійкості. Такі якості можуть сформуватися

7

тільки протягом тисячоліть, у народу з праісторією. Адже витоки цього народу десь у Дотрипіллі. Там джерела його душі, його мови, культури (В. Перхач).

4. Національне минуле служить нам ніби для перевірки того, хто ми є, і для того, щоб знати, чим ми станемо в майбутньому... Треба вдивитися на себе в дзеркало історії нації для того, щоб вивчати себе в цьому дзеркалі, щоб іти далі відповідно до реальності нашого часу, і весь час дивлячись уперед (Д. Сікейрос).

Завдання 5. Прочитайте уривок із Галицько-Волинського літопису (переклад Л. Махновця). Поясніть його зміст з погляду ментальності.

У рік 6709 [1201]. Початок княжіння великого князя Романа, що був державцем всеї Руської землі, князя галицького.

По смерті ж великого князя Романа, вікопомного самодержця всеї Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючи заповідей божих, [*...] Він бо кинувся був на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, і губив [їх], як той крокодил, і переходив землю їх, як той орел, а хоробрий був, як той тур, бо він ревно наслідував предка свого Мономаха, що погубив поганих ізмаїльтян, тобто половців, вигнав [хана їхнього] Отрока в Обези за Залізнії ворота, а [хан] Сирчан зостався коло Дону, рибою живлячись.

Тоді Володимир Мономах пив золотим шоломом із Дону, забравши землю їх усю і загнавши окаянних агарян. По смерті ж Володимировій остався у Сирчана один лиш музика Ор, і послав він його в Обези, кажучи: «Володимир уже вмер. Тож вернися, брате, піди в землю свою». Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькії. А якщо він не схоче, — дай йому понюхати зілля, що зветься євшан».

Той же не схотів [ні] вернутися, ні послухати. І дав [Ор] йому зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». І прийшов він у землю свою. Од нього родився Кончак, що зніс Сулу, пішо ходячи, котла носячи на плечах.

Обези – давня назва Грузії.

Отрок – нащадок половецького хана. Сирчан – брат Отрока.

ЗАНЯТТЯ 3. Архаїчні джерела української культури (І)

План

1.Поняття архетипу колективного несвідомого.

2.Міф. Основні цикли міфів. Найдавніші міфологічні образи-символи.

3.Особливості міфологічної моделі світу українців. Її відображення в скульптурі («Збруцький ідол»), в орнаментах кераміки, писанки та народного костюма. Символічний характер орнаментації.

Література

Культурологія: Конспекти лекцій, завдання, ілюстрації до тем / Гол. ред.

Г.П.Лукаш. – Ч.І. – Донецьк, 2005. – С.24-33.

Історія української культури: конспекти лекцій, хрестоматія, наукові статті, ілюстрації / Кравченко Г.В., Клепалов Б.Я., Піддубська І.В., Шаповалова Н.П. –

Донецьк, 2010. – С.10-14.

8

Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994.

Лановик М., Лановик З. Українська народна словесність. – Львів, 2000.

Лозко Г. Українське народознавство. – К., 2004.

Лозко Г. Українські символи та священні знаки. Дерева та кущі. Тварини та птахи // Українські символи / За ред. М. Дмитренка. - К., 1995.

Мифология. Большой энциклопедический словарь. – М., 1998.

Морозов И. Основы культурологии. Архетипы культуры. – Минск, 2001.

Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998.

Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981.

Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

Українські міфи, демонологія, легенди / Упоряд. М.К.Дмитренка. – К., 1992.

Завдання 1. Схарактеризуйте доцивілізаційний період розвитку людства. Назвіть три періоди, на які поділяють первісну культуру.

Завдання 2. Визначте найдавніші образи-символи або доповніть їх характеристики.

1.Вічнозелене Дерево Життя складається із трьох сфер: стовбур, верхів'я і коріння. Стовбур означає …… (Ява), крона дерева (гілки й листя) – ….. (Права), коріння – ….. (Нава).

2.Символом ……. вважають квадрат або ромб, розділений хрестом на чотири частини, в кожній з яких зображена крапка, що символізує ....... .

3.Коло, колесо з шістьма спицями, концентричні кола, круг з хрестом усередині – це знаки …… .

4.Знаки місяця — дуги, повернуті в різні боки, що символізують ……. , півмісяці, які позначають Молодика і Старого місяця, а також півмісяці, повернуті «рогами» догори, що нині в народі означає ……. .

5.Первісно хрест (криж) був знаком життя: вертикаль – …….. ; горизонталь – ……; їхнє поєднання утворює третю силу – ….. (власне сам хрест).

Завдання 3. Назвіть найвідоміших слов’янських богів, скажіть, які функції вони виконували.

Завдання 4. Ідентифікуйте та схарактеризуйте пам’ятки. У чому їх особливість?

Завдання 5. Схарактеризуйте подані категорії міфологічних персонажів: боги,

деміург, духи, першопредки, культурний герой, герой.

9

ЗАНЯТТЯ4.Архаїчніджерелаукраїнськоїкультури(ІІ)

План

1.Ранні релігійні вірування (тотемізм, анімізм, фетишизм). Їх відбиття в усній народній творчості українців тав сучасній культурі.

2.Магія. Типи магії. Зв’язок магії родючості змагією продовження роду.

3.Роль ритуалу й системи табу в житті первісної людини. Відображення ритуалу ініціації та прояв табу в українських народних казках.

Література

Культурологія: Конспекти лекцій, завдання, ілюстрації до тем / Гол. ред.

Г.П.Лукаш. – Ч.І. – Донецьк, 2005. – С.24-33.

Історія української культури: конспекти лекцій, хрестоматія, наукові статті, ілюстрації / Кравченко Г.В., Клепалов Б.Я., Піддубська І.В., Шаповалова Н.П. –

Донецьк, 2010. – С.10-14.

Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994.

Лановик М., Лановик З. Українська народна словесність. – Львів, 2000.

Лозко Г. Українське народознавство. – К., 2004.

Лозко Г. Українські символи та священні знаки. Дерева та кущі. Тварини та птахи // Українські символи / За ред. М. Дмитренка. - К., 1995.

Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1998.

Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. – М., 1981.

Тайлор Э.Б. Первобытная культура. – М., 1989.

Українські міфи, демонологія, легенди / Упоряд. М.К.Дмитренка. – К., 1992.

Завдання 1. До якої доби належать ці пам’ятки? Що символізує такий орнамент і де він переважно зображується?

Завдання 2. Назвіть сакральні числа, які є своєрідним кодом впорядкованого часопростору. Що символізують ці числа?

10