Методична вказівка

до практичних занять для студентів стоматологічного факультету

з циклу 2 «Фізіологія крові»

ЗАНЯТТЯ № 2 (ПРАКТИЧНЕ 6 ГОД)

Теми:

1. CУДИННО-ТРОМБОЦИТАРНИЙ (ПЕРВИННИЙ) ГЕМОСТАЗ. КОАГУЛЯЦІЙНИЙ (ВТОРИННИЙ) ГЕМОСТАЗ (2 ГОДИНИ)

2. ПРОТИЗСІДАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ. ФІБРИНОЛІЗ (2 ГОДИНИ)

3. РЕОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КРОВІ (2 ГОДИНИ)

Мета: набути знань про роль судинно-тромбоцитарного гемостазу в механізмах функціонування зсідальної та протизсідальної системи, навчитися визначати окремі показники коагулограми. Набути знань про механізми підтримання крові в рідкому стані, лізису тромбу, навчитися визначити окремі показники фібринолізу. Набути знань про фактори, які впливають на реологічні властивості крові, в'язкість крові, гематокрит, механізми, які обумовлюють швидкість осідання еритроцитів, їхню демормацію; навчитися визначати основні показники, які зумовлюють реологічні властивості крові.

Професійна орієнтація студентів: порушення судинно-тромбоцитарного гемостазу зустрічається при тромбоцитопеніях, тромбоцитопатіях і ангіопатіях. Вони можуть бути як вроджені, так і набуті. А так як клінічна картина захворювань характеризується поліморфізмом, то хворі з патологією судинно-тромбоцитарногогемостазу будуть лікуватися в педіатрів, ревматологів, хірургів, дерматологів тощо. Знання про фактори зсідання крові дадуть змогу діагностувати різні порушеннякоагуляційного гемостазу, що дуже важливо як при вроджених (гемофілії), так і набутих (захворювання печінки, десименоване внутрішньосудинне зсідання крові)патологіх. Набути знань про механізми вторинного гемостазу, навчитися оцінювати основні показники коагулограми. Знання протизсідальних механізмів, фібринолізу, необхідні для діагностики та лікування патологій. що супроводжуються підвищеним зсіданням крові, зокрема при дисемінованомувнутрішньосудинному зсіданні крові. Знання про реологічні властивості крові необхідні лікарям для практичної роботи, оскільки патологія системи кровообігу є на першому місці серед причин захворюваності та смертності населення. Знання про швидкість осідання еритроцитів необхідні для діагностики загальних процесів, інтоксикацій, індекційних захворювань.

Базовий рівень знань та вмінь.

1. Види судин (кафедра анатомії людини)

2. Будова судин (кафедра гістології)

3. Будова еритроцитів і тромбоцитів. Спадкування гемофілії (кафедра фармакогнозії з біологією і медичною генетикою)

4. В'язкість рідини (кафедра фізики).

5. Білки крові, їх характеристика (кафедра хімії).

 

 

1. Програма самопідготовки студентів

ТЕМА 1

1. Загальна характеристика системи гемостазу:

а) визначення поняття “система гемостазу”;

б) функціонально-структурні компоненти системи гемостазу;

в) механізми гемостазу.

2. Судинно-тромбоцитарний гемостаз:

а) активування тромбоцитів;

б) властивості та функції тромбоцитів;

в) етапи судинно-тромбоцитарного гемостазу;

г) дослідження судинно-тромбоцитарного гемостазу.

 

3. Аналіз механізмів коагуляційного гемостазу:

а) характеристика факторів зсідання крові;

б) зовнішній механізм першої фази;

в) внутрішній механізм першої фази;

г) протікання другої та третьої фаз;

д) регуляція зсідання крові.

4. Оцінка зсідання крові:

а) коагулограма;

 

ТЕМА 2

1. Загальна характеристика фізіологічних антикоагулянтів:

а) властивості антитромбіну ІІІ;

б) значення гепарину;

в) роль альфа₂-макроглобуліну, альфа_І-антитрипсину, протеїну С;

г) функціонування вторинних антикоагулянтів.

2. Фібринолітична система:

а) фази фібринолізу;

б) механізми активації протифібринолізу;

в) регуляція фібринолізу;

г) поняття про неферментативний фібриноліз.

3. Функціонування протизсідальних механізмів

а) при зміні концентрації тромбіну в крові;

б) роль ендотелію судин у підтриманні крові в рідкому стані.

 

ТЕМА 3

1. Вплив складу плазми на реологію крові:

а) білкових і небілкових компонентів;

б) фізико-хімічних факторів.

2. Деформаційна здатність еритроцитів:

а) мембранні механізми;

б) роль еритроцитарного вмісту.

3. Фізіологічний аналіз швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ):

а) поняття про агрегацію еритроцитів;

б) вплив складу крові на ШОЕ;

в) вплив фізіологічних станів організму на ШОЕ.

4. Загальна характеристика резистентності еритроцитів:

а) визначення понять "резистентність" та "гемоліз";

б) види гемолізу.