ВСТУП

Питання поліпшення ефективності і якість роботи в сфері сільського господарства а також поліпшення культурно-побутових умов життя сільського населення є корінним питанням в аграрній політиці. На сучасному етапі вирішення поставлених завдань передбачає підвищення якості надійності водопостачання тваринницькі ферми, комплексів, розширення мережі комунально-побутових водопроводів сільських населених пунктів. Наприклад, на механізований підйом і доставку 1 м³ витрачається в середньому понад 5 чол/год. а при механизациї и автоматизациї затрати знижаются в 150 р. При відсутність механізації водопостачання є одним із найбільш дорогих і трудомістких виробничих процесів на фермах.

Під водопостачанням прийнято розуміти комплекс санітарних заходів, інженерних споруд призначених для забезпечення водою необхідної кількості різних видів споживачів. Схема водопостачання складається з вододжерела його споруд, насосних станцій та водоочисних комплексів, магістральних трубопроводів, резервуарів та інших пристроїв. Для потреб сучасних міст, промислових підприємств і енергогосподарства необхідні величезні кількісті води, які повинні суворо відповідати за своїм якісними вимогами. Для вирішення цієї важливої народногосподарської проблеми, завданням вимагається вибір джерел водопостачання, організація охорони від забруднення, будівництво очисних споруд.

При проектуванні і будівництві водопроводу велика увага приділяється питанням зниження вартості будівельно-монтажних робіт, економії металу, енергетичних ресурсів, дефіцитних матеріалів, поліпшення якості будівництва, індустріалізації та підвищення надійності. Це досягається шляхом підвищення продуктивності праці, широкого введення комплексної механізації, використання збірних залізобетонних конструкцій, застосування неметалічних труб оптимізація режимів експлуатація систем і споруд.

Загальна частина

1.1.Місцеположення об’єкта водопостачання і його коротка господарсько-економічна характеристика.

ТОВ агропромислова компанія «МАГНАТ»Ніжинський район , для якого вирішується питання водопостачання, знаходиться в Чернігівська область у північно-східній частині України. Межує на заході з Київською, на півночі з Гомельською областю Республіки Білорусь і з Брянською областю Російської Федерації, на сході з Сумською, на півдні з Полтавською областями України. Територія знаходится в Придніпровській низині. Відстань до залізниці 5 км. Існуюча забудова характеризується наявністю побутових та виробничих приміщень,переважно одноповерхових. Благоустрій виконано лише частково, не вистачає повного комплекту культурно побутових приміщень. Село Велика дорога електрифіковане. По всій території частково є водопровід, каналізаційні системи, на території підприємства є вільні території які можна використати для певних житлових, комунальних, виробничих будівель. Підприємство займається вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, ВРХ (молочна).

1.2 Кліматичні умови

На території про яку йде мова, в проекті, територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай. Клімат помірно континентальний. Середньорічні температури: січня −7С, липня +19С. Середньорічна кількість опадів 550–660 мм.

1.3 Гідрогеологічні данні

В геоструктурному відношенні даний має значний водний потенціал По території Черкаської області протікає 1037 річок,  р. Дніпро (в межах області - 150 км), 7 середніх річок - Рось, Тясмин, Гнилий Тікич, Гірський Тікич, Супій, Ятрань, Велика Вись, а також малі річки, струмки. Також в області налічується 38 водоймищ та 2314 ставків.

Основними джерелами водопостачання області є Кременчуцьке водосховище, річки Гнилий Тікич, Рось, Тясмин та підземні водозабори.

За даними статистичної звітності за формою 2 ТП (водгосп) загальний водозабір в 2009 р. становить 284,7 млн.м³. У порівнянні з 2008 р. (285 млн.м³) забір свіжої води зменшився на 0,3 млн.м³ (0,1 %).

Гідробіологічна оцінка якості вод Черкаської області не проводилась, стан гідробіоценозів не визначався.

Верхня частина водоносного шару, яка залягає на глибинах і залежить від рельєфу місцевості і коливається в межах 1-3 м.

Ця поверхня водоносного шару не відзначається великою водомісткістю і використовується населенням і підприємством за допомогою шахтових колодязів, більш водоємною являється нижня частина шару, яка представлена водо льодовими пісками.

У верхній частині водоносних пісків залягають четвертичні глини, або суглинки а в нижній частині марганець. Глибина залягання цього водотривкого шару коливається в межах від 4,5- 11 м. Потужність до 30 м Горизонт безнапірний але завдяки тому, в деяких місцях цього горизонту є зверху водо упори, де створюється відносно невеликий тиск 4-5 м. Рівень води у свердловинах, які доходять до цього водоносного шару, встановлюється на глибинах 5-11 м.

За хімічним складом води описаного горизонту прісні, гідро-карбонатні, натрієво-кальцеєві,натрій магній.Мінералізація цих вод не перевищує 0,6м³/л.

Санітарний стан цих вод задовільний, але завдяки тому, що водо упорний бак цих вод не суцільний, можливе забрудження цих вод. Крім цього в цих водах зустрічається підвищенний вміст заліза. Загальна жорсткість води до 4млг/л.

Геолог. вік	Літологічна характеристика	Глиб. заляг
		від	до
е4	Рослинний шар	0,0	1,0
d2-3	Суглинок сірий, гумусова ний	1,0	4,0
d2-3	Глина темносіра	4,0	11,0
2	Пісок жовто-сірий, глинистий	11,0	25,0
f2	Пісок світло-сірий, водотривкий	25,0	37,0
fzkv	Мергель світло-зелений	37,0	58,0
f2bc	Пісок світло-сірий водинистий	58,0	73,0

Рівень води в свердловині встановлюється на глибині 10,0 м. Дебіт свердловини Становить 25м³при пониженні рівня на 8,5 м.

Свердловина закріплена трубами d 273мм, до глибини 53м і обладнана гравійно–дротяним фільтром d 144мм з робочою частиною в інтервалі глибин від 60,0 да 71,0м.

Для добування води із свердловини змонтовано глибинний насос марки ЕЦВ 610-110 Який розташовано на глибині 210м.