за гепатиту і холециститу є кукурудзяні приймочки. Активну жовчови­ дільну дію мають квітки цмину піскового. Стимулюють утворення жо­ вчі плоди шипшини, квіти календули, кріп, м'ята перцева, деревій, зві­ робій, корені кульбаби, пижмо, чистотіл, калина. Звіробій, деревій, ро­ машка, календула, кріп, золототисячник, петрушка, калина, береза (бруньки і листя), материнка (трава), м'ята перцева (трава) зумовлюють протизапальну та протимікробну дію, ефективні за дискінезій.

Сечовидільна система. За нефриту і нефрозу підбирають рослинні засоби, що діють не лише сечогінно, а й протизапально, протимікробно, спазмолітично, але позбавлені подразливої дії (особливо за гострого пе­ ребігу нефриту). Тому протипоказані плоди ялівцю і хвоща польового.

У разі запалення слизової оболонки сечового міхура (уроциститі) і сечовидільних шляхів як сечогінний і протизапальний засіб застосову­ ють листя брусниці, кропиви дводомної, тополі чорної, траву фіалки триколірної, материнки, чебрецю, споришу, хвоща польового, шишки хмелю, квітки волошки, плоди шипшини, кору бузини чорної. Ці ж засо­ би успішно застосовують за пієліту та пієлонефриту. Також ефективни­ ми є настої з бруньок і молодого листя осики, вересу звичайного, коре­ невищ аїру. Бруньки берези можна замінити настоєм з листя (молодого) (1 частина на 4 частини теплої перекип'яченої води, настоюють 6-8 год).

За уролітіазу собакам і котам призначають траву споришу, астра­ гала солодколистого, листя брусниці, кропиви дводомної, клена зви­ чайного, березовий сік, у разі затримання сечі - сік і настій з коренів хрону, настою коренів цикорію, насіння кропу. Сік хрону признача­ ють собакам по 1/3 чайної ложки, настої - по одній чайній (малим) або одній десертній ложці (великим) - 3-4 рази на добу.

Часто у собак і котів, особливо у старих, буває самовільне виділення чи нетримання сечі. З лікувальною метою призначають настої деревію, однакових частин деревію, звіробою, золототисячника, які дають тричі на добу, напари плодів шипшини, ожини, чорниці (Вовк Д.М.).

Апітерапія

Під апітерапією розуміють лікування тварин за допомогою бджіл та продуктів бджільництва. У гуманітарній медицині цій терапії останнім часом приділяють значну увагу: вивчається досвід народної та наукової медицини з метою ефективного застосування продуктів бджільництва. Палеонтологічні дослідження показали, що бджоли існували вже у третинному періоді, більш як за 50 млн років до появи людини. У багатьох пам'ятках стародавнього світу є прямі свідчення того, що людина вживала продукти бджільництва для себе і лікування

110

тварин. З лікувальною метою застосовують мед, віск, бджолину отру­ ту, прополіс, маточне молочко та самих бджіл.

Мед є добрим харчовим і лікувальним засобом. З лікувальною ме­ тою мед застосовують зовнішньо для лікування ран та всередину. Дуже активно діє мазь із меду та березового дьогтю або риб'ячого жиру, взятих порівну. Останній застосовують на великих ранових по­ верхнях, а також інфікованих ранах. Мед, нанесений на рану, зумов­ лює в рановому секреті різке збільшення вмісту глютатіону, який ві­ діграє важливу роль в окисно-відновних процесах, стимулює ріст і поділ клітин, чим сприяє загоєнню ран.

Мед використовують шляхом інгаляції 10 % водного розчину для лікування запалення верхніх дихальних шляхів і легень. Здавна мед застосовують у разі серцевої недостатності, стенокардії, виснаження організму, оскільки основною його складовою є глюкоза, необхідна для роботи серцевого м'яза.

Широко мед застосовують для лікування різних хвороб печінки і травного каналу, бо манган і ферум, які входять до його складу, по­ ліпшують травлення та засвоєння органічних речовин корму. Мед лікує шлунок, оскільки його вживання за підвищеної чи пониженої кислотності призводить до відновлення секреторної функції залоз шлунка. Добре він діє за виразкової хвороби шлунка та дванадцяти­ палої кишки, а також за більшості хвороб печінки. Показане вживан­ ня меду за функціональних розладів нервової системи, цукрового діа­ бету, особливо у собак. Кожен вид меду унікальний. Липовий мед вважається найкращим за респіраторних хвороб, ангіни і стоматиту; вересовий - сечокам'яної хвороби, подагри; гречаний - рекоменду­ ється за гіповітамінозів, анемії, гіпертензії; квітковий корисний для серцево-судинної системи; соняшниковий рекомендують під час ли­ хоманки і за невралгії.

Бджолина отрута за деяких захворювань є чудовим лікарським засобом. Бджолину отруту використовують у практиці лікування нев­ ритів і невралгій, паралічів та парезів, а також хвороб очей, шкіри у собак і котів. Застосовують бджолину отруту методом інгаляції чи іонофорезу, зовнішньо - у вигляді мазі.

Віск у практиці ветеринарної медицини застосовують з метою ап­ лікацій і для приготування мазей, пластирів, свічок.

Прополіс (бджолиний клей). Ще здавна відомі лікувальні мож­ ливості цього чудового препарату. Він характеризується бактерицид­ ними властивостями щодо стрептококів, стафілококів, кишкової та синьогнійної паличок. Мазі з прополісу використовують для ліку-

111