Розділ 1

ОСНОВИ ЗАГАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ

Загальна терапія вивчає правила, яких необхідно дотримуватись у разі надання лікувальної допомоги, види та методи терапії, способи введення лікарських речовин, терапевтичну техніку.

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ТЕРАПІЇ

Теоретичні досягнення в галузі нормальної та патологічної фізіології, наукові розробки видатних терапевтів - Я.М. Мудрова, С.П. Боткіна, Г.В. Домрачева, М.П. Рухлядєва дали змогу сформулювати основні правила терапії, яких необхідно дотримуватися під час лікування тва­ рин: а) єдність організму і зовнішнього середовища; б) цілісність ор­

ганізму;	в) індивідуальність;	г) фізіологічність;	д) комплексність те­
рапії; е)	проведення лікування	на ранніх стадіях	хвороби.

Погляди С.П. Боткіна на значення для організму зовнішніх умов збігалися з висловлюваннями І.М. Сєченова, який писав, що існу­ вання організму без зовнішнього середовища, яке підтримує його життєдіяльність, неможливе, тому в наукове поняття визначення організму має включатися і середовище, що діє на нього. Зміна умов існування впливає на реактивність організму, стан обміну речовин, перебіг захворювань і тому їх потрібно враховувати під час лікуван­ ня тварин. Розуміння єдності організму і зовнішнього середовища є особливо важливим для вивчення ендемічних хвороб тварин, які ви­ никають в окремих біогеохімічних зонах, оскільки хімічний склад організму знаходиться у тісному зв'язку з основним джерелом його живлення - рослинами, а склад останніх залежить від складу ґрунтів і ґрунтових вод. «Життя не є зовнішнім випадковим явищем на зем­ ній поверхні. Воно якнайтісніше зв'язане з будовою земної кори, входить в її механізм і в цьому механізмі виконує важливі функції, без яких воно не могло б існувати» (Вернадський В.І.).

Не лише годівля, а й утримання тварин, їх експлуатація - це фак­ тори зовнішнього середовища, без урахування яких лікування тварин буде малорезультативним або зовсім неефективним.

Лікування внутрішніх хвороб тварин слід проводити з позиції ці­ лісності організму, оскільки за будь-якого захворювання відбуваєть­ ся ураження не окремих органів, а в патологічний процес певною мі­ рою втягуються й інші органи і системи. Так, у разі запалення легене-

19

вої тканини зменшується зовнішній і внутрішній газообміни, що нега­ тивно впливає на функції серцево-судинної системи, апарату травлення, печінки, нирок, обмін речовин.

Залежно від індивідуальної реактивності тварин, стану їх нерво­ вої, ендокринної та інших систем, патогенності збудника перебіг хво­ роби може бути різним, що позначається і на методиці терапії, тобто вимагає індивідуального підходу до лікування тварин. Тому ще в се­ редині XIX ст. видатний терапевт Я.М. Мудров проголосив: "Я маю намір подати Вам нову істину, якій багато хто не повірить і яку, мож­ ливо, не всі з Вас збагнуть. Терапія полягає ні в лікуванні хвороби, ні в лікуванні причин її... Терапія полягає в лікуванні самого хворого". Такому ж розумінню відповідає клінічне кредо С.П. Боткіна: "Лікува­ ти хворого, а не хворобу". Індивідуальна терапія не суперечить гру­ повій, яка знайшла широке застосування у тих випадках, коли твари­ ни знаходяться в однакових умовах утримання і годівлі, та у разі за­ хворювань, зумовлених одним і тим же етіологічним фактором. Най­ частіше використовують груповий метод під час проведення фізіота замінної терапії (вітаміни, мінеральні елементи і т.д.). Обґрунтоване поєднання групової та індивідуальної терапії дозволяє значно підви­ щити лікувальну ефективність та збереженість тварин.

У разі надання допомоги ветеринарний лікар має спрямовувати зу­ силля на відновлення порушеної фізіологічної рівноваги, використання потужних фізіологічних засобів захисту організму від шкідливого впливу хворобливих агентів: нервово-трофічні функції, регуляція гомеостазу, фагоцитоз, регенеративні процеси, знезараження отрут в організмі, особ­ ливо в печінці, і їх видалення, інкапсуляція, розсмоктування. Так, за от­ руєння тварин натрію хлоридом змінюється співвідношення між однота двовалентними катіонами, що зумовлює надмірне збудження нервової системи, тому для лікування застосовують двовалентні сполуки кальцію (кальцію хлорид, кальцію глюконат). У разі отруєння фосфороорганічними сполуками атропіну сульфат знімає ацетилхоліновий ефект шля­ хом блокади М-холінореактивних систем у гладких м'язах бронхів, ор­ ганів травлення, що приводить до швидкого одужання. Для здійснення фізіологічної терапії хворим тваринам необхідно створювати оптимальні умови утримання та годівлі, застосовувати лікарські препарати, які б стимулювали захисні фізіологічні реакції організму.

Терапія має бути комплексною, тобто спрямованою на створення сприятливих умов для хворої тварини (догляд, годівля, утримання), ви­ явлення і ліквідацію причин, використання засобів, які б допомагали від­ новлювати порушені функції. Тільки за цієї умови можна досягти най-

20