- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях серцево-судинної системи
- •Інфаркт міокарда
- •Перший етап – інфарктне відділення
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 1
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 2
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 3 (заняття групові)
- •Комплекс лікувальної гімнастики № 4 (заняття групові)
- •Другий етап реабілітації – одужання.
- •Третій етап реабілітації – підтримуючий
- •Ранкова гігієнічна гімнастика
- •Комплекс вправ для самостійних занять
- •Ішемічна хвороба серця
- •Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики
- •Комплекс вправ при стенокардії
- •Гіпертонічна хвороба
- •Гіпертонічна хвороба I стадії
- •Комплекс ранкової гігієнічної гімнастики
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі I стадії
- •Гіпертонічна хвороба II стадії
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі II стадії
- •Гіпертонічна хвороба III стадії
- •Комплекс лікувальної гімнастики при гіпертонічній хворобі III стадії
- •Гіпотонічна хвороба
- •Вегетативна дисфункція
- •Комплекс вправ для ранкової гігієнічної гімнастики
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях дихальної системи
- •Бронхіальна астма
- •Комплекс вправ при бронхіальній астмі (міжнападний період)
- •Пневмонія
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (постільний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (палатний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на пневмонію (вільний режим)
- •Плеврит
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (ліжковий режим)
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (палатний режим)
- •Комплекс вправ для хворих на плеврит (вільний режим)
- •Емфізема легенів
- •Комплекс вправ при емфіземі легенів
- •Бронхоектатична хвороба
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом у верхній долі легені
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом в середній долі легені
- •Комплекс вправ для хворих з гнійним процесом у нижній долі легенів
- •Туберкульоз легень
- •Комплекс вправ для хворих слабкої групи
- •Комплекс вправ для хворих середньої групи
- •Комплекс вправ для хворих сильної групи
- •Клініко-фізіологічне обѓрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях органів травлення
- •Хронічний гастрит
- •Комплекс вправ при гастриті зі зниженою секреторною функцією
- •Ерозивний гастрит
- •Комплекс вправ при ерозивному гастриті
- •Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
- •Схеми рухових режимів
- •Комплекс вправ при виразковій хворобі у фазі повної ремісії
- •Дискінезії жовчовивідних шляхів
- •Комплекс вправ при дискінезії жовчовивідних шляхів за гіпокінетичним типом
- •Хронічний холецистит
- •Комплекс вправ при хронічному холециститі і дискінезії жовчовивідних шляхів за гіперкінетичним типом
- •Комплекс вправ при колітах
- •Спланхноптоз
- •Комплекс спеціальних вправ при нефроптозі
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при захворюваннях нирок
- •Гломерулонефрит
- •Комплекс вправ в період ремісії хронічного гломерулонефриту
- •Пієлонефрит
- •Комплекс вправ в період ремісії хронічного пієлонефриту
- •Сечокам'яна хвороба
- •Комплекс вправ для виведення каменю з сечоводу в сечовий міхур
- •Клініко–фізіологічне обґрунтування застосування засобів фізичної реабілітації при порушенні обміну речовин
- •Цукровий діабет
- •Комплекс вправ для людей з невисокою працездатністю і невисокою фізичною активністю
- •Комплекс вправ для людей зі збереженою фізичною активністю і працездатністю
- •Комплекс вправ для ніг
- •Ожиріння
- •Питання для самоконтролю
- •Ситуаційні задачі
Виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки
Виразкова хвороба – хронічне захворювання, з циклічним перебігом і різноманітною клінічною картиною і наявністю виразки слизової оболонки шлунка або дванадцятипалої кишки в періоди загострення.
Протипоказання до застосування засобів ФР:
– свіжа виразка в гострому періоді;
– виразка, ускладнена кровотечею;
– передперфоративний стан;
– виразка, ускладнена стенозом у стадії декомпенсації;
– свіжі масивні парапроцеси при пенетрації;
– виражені диспепсичні розлади;
– виражений больовий синдром;
– загальні протипоказання.
Завдання ФР:
– врегулювання процесів збудження і гальмування в центральній нервовій системі;
– нормалізація психологічного стану хворого;
– поліпшення функції дихання, кровообігу і травлення, окислювально-відновних процесів;
– протидія ускладненням, що супроводжують виразкову хворобу (спайкові процеси, застійні явища і ін.);
– нормалізація м'язового тонусу (що є потужним регулятором внутрішніх органів), підвищення м'язової сили, пропріоцептивної чутливості;
– формування необхідних моторних якостей, навичок і умінь (дихання, розслаблення м'язів, елементів аутогенного тренування, координації рухів і ін.)
Форми ФР
РГГпереслідує мету загального розвитку і зміцнення здоров'я, підвищення працездатності, загартовування, сприяє більш повноцінному переходу з загальмованого стану в бадьорий. У РГГ використовують невелику (8–10) кількість вправ, що охоплюють основні м'язові групи.
ЛГє однією з основних форм ФР. Крім загальнорозвиваючих вправ, застосовують спеціальні вправи для м'язів черевного преса і тазового дна, дихальні вправи (статичні і динамічні), вправи в повільному розслабленні м'язів (вправи для м'язів черевного преса в підгострому періоді захворювання виключаються). Вправи в повільному розслабленні м'язів знижують збуджувальні процеси в ЦНС, сприяють прискоренню процесів відновлення працюючих м'язів, знижують тонус не лише м'язів, що беруть участь в розслабленні, але (рефлекторно) і гладкої мускулатури внутрішніх органів, у тому числі шлунка і кишковика, знімають спазм кишковика та сфінктерів.
Терапевтичний ефект ЛГ буде значно вище, якщо спеціальні фізичні вправи будуть виконуватись групами м'язів, які отримують іннервацію від тих самих сегментів спинного мозку, що і уражений орган. Це вправи з участю м'язів шиї, трапецієподібних; м'язів, що піднімають лопатку, великої і малої ромбоподібних, діафрагми, міжреберних м'язів, передньої стінки живота, м'язів стопи і гомілки.
При виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки ефективність ЛГ залежить від вибору вихідних положень, що дозволяють диференційовано регулювати внутрішньочеревний тиск.
Найбільш часто застосовуються вихідне положення лежачи із зігнутими ногами (на лівому або правому боці, на спині); в упорі, стоячи на колінах, стоячи і сидячи.
Вихідне положення лежачи рекомендуються в період загострення і безпосередньо після загострення захворювання як найбільш прийнятне, що сприяє найменшим функціональним зрушенням, щоб забезпечити найкращі умови для виконання дихальних вправ (лежачи на спині з зігнутими ногами), задля довільного розслаблення м'язів. Це вихідне положення зручне для виконання вправ для м'язів черевного преса і тазового дна.
Анатомо-топографічні взаємовідносини жовчного міхура, загальної жовчної протоки і дванадцятипалої кишки дозволяють рекомендувати вихідне положення лежачи на лівому боці, стоячи на колінах. За таких умов відтік жовчі у напрямку до шийки міхура здійснюється під впливом гідростатичного тиску. Додатково прискорює відтік жовчі в цих вихідних положеннях підвищення внутрішньочеревного тиску при повному диханні з акцентом на діафрагму і участю м'язів черевного преса.
Вихідне положення стоячи на колінах застосовуються при необхідності обмежити вплив на м'язи живота, викликати механічне переміщення шлунка і петель кишечника; вихідне положення стоячи і сидячи використовують для найбільшого впливу на органи травлення.
ЛГ у водному середовищі проводиться в басейнах з прісною або мінеральною водою. Вправи виконуються з вихідного положення лежачи з плавучими пристосуваннями або у поручня, сидячи на підвісному стільчику, стоячи і в русі. Тривалість заняття 20–40 хв. Температура води 24–26 °С. На курс лікування 12–15 процедур. Заняття проводять індивідуальним або малогруповим методом.
Теренкур на свіжому повітрі тренує і загартовує організм, нормалізує психоемоційну сферу. Дозувати фізичне навантаження можна зміною дистанції, кута підйому, темпу ходьби (проходження заданої дистанції за певний проміжок часу), кількості зупинок для відпочинку та їх тривалості, застосуванням дихальних вправ в період ходьби і відпочинку, призначенням 1–2-х або 3-х прогулянок в день, чергуванням днів тренувань з днями відпочинку.
Спортивні ігри, з фізіологічної точки зору – складні форми ациклічної м'язової діяльності, що істотно ускладнює їх дозування. Цей недолік компенсується їх високою емоційністю. Ігрова діяльність дозволяє використовувати великі резервні можливості серцево-судинної системи.
ЛГ застосовують після гострого періоду захворювання. Слід обережно виконувати вправи, якщо вони посилюють біль. Скарги часто не відображають об'єктивний стан і виразка може прогресувати при суб'єктивному благополуччі (зникнення болю і ін.) У зв'язку з цим при лікуванні хворих слід щадити область живота і дуже обережно, поступово підвищувати навантаження на м'язи черевного преса. Можна поступово розширювати руховий режим хворого шляхом зростання загального навантаження при виконанні більшості вправ, у тому числі вправ в діафрагмальному диханні і вправ для м'язів черевного преса.
Заняття ЛГ починають з постільного режиму. У перші заняття необхідно навчити хворого черевному типу дихання при невеликій амплітуді коливань черевної стінки. Ці вправи, викликаючи незначні зміни внутрішньочеревного тиску, сприяють поліпшенню кровообігу і обережному масажу органів черевної порожнини, зменшенню спастичних явищ і нормалізації перистальтики. Рухи у великих суглобах кінцівок виконують спочатку з укороченим важелем і невеликою амплітудою. Можна використовувати вправи в статичній напрузі м'язів верхніх кінцівок, черевного преса і нижніх кінцівок. Повертатися в ліжку і переходити в положення сидячи необхідно спокійно, без значних напружень. Тривалість занять ЛГ 8–12 хв.
При помітному стиханні болю і інших явищ загострення, зникненні або зменшенні ригідності черевної стінки, зменшенні хворобливості і поліпшенні загального стану призначають палатний режим (приблизно через 2 тижні знаходження в стаціонарі). Вправи з вихідного положення лежачи, сидячи, стоячи, в упорі стоячи на колінах виконують з поступово зростаючим зусиллям для всіх м'язових груп (за винятком м'язів черевного преса), з неповною амплітудою, в повільному і середньому темпі. Допускаються короткочасні помірні напруження м'язів черевного преса в положенні лежачи на спині. Поступово поглиблюється діафрагмальне дихання. Тривалість занять ЛГ 15–18 хв.
Після зникнення болю та інших ознак загострення, при відсутності скарг і загальному задовільному стані призначають вільний режим. У заняттях ЛГ використовують вправи для всіх м'язових груп (оберігаючи область живота і виключаючи різкі рухи) із зростаючим зусиллям з різних вихідних положень. Включають вправи з гантелями (0,5–2 кг), набивними м'ячами (до 2–х кг), вправи на гімнастичній стінці і лавці. Діафрагмальне дихання здійснюється з максимальною глибиною. Ходьба збільшується до 2–3-х км на день, ходьба по сходах – до 4-го–6-го поверху, бажані прогулянки на відкритому повітрі. Тривалість заняття ЛГ 20–25 хв.
В умовах санаторіїв і курортів, де проходять лікування хворі в період ремісії, обсяг і інтенсивність занять ЛГ збільшуються: широко використовують загальнозміцнюючі, дихальні вправи, вправи на координацію рухів, дозволяють рухливі й деякі спортивні ігри (бадмінтон, настільний теніс), естафети. Слід рекомендувати теренкур, прогулянки, а взимку ходьбу на лижах (маршрут повинен виключати підйоми і спуски з крутизною, що перевищує 15–20°; рекомендований поперемінний стиль ходьби). У процедурі ЛГ виключають силові, швидкісно-силові вправи, статичні зусилля і напруження, стрибки і підскоки, виконання вправ у швидкому темпі.