3) Тести для самоконтролю:

Виберіть одну або декілька правильних відповідей по схемі:

А) – якщо правильні відповіді 1, 2 і 3.

Б) – якщо правильні відповіді 1 і 3.

В) – якщо правильні відповіді 2 і 4.

Г) – якщо правильна відповідь 4.

Д) – якщо правильні відповіді 1,2,3,4 і 5.

1. До зовнішніх причин спортивних травм відносяться:

1. неправильна організація і методика навчально-тренувальних занять і змагань;

2. незадовільний стан місць занять, спортивного інвентарю, одягу і взуття спортсмена;

3. несприятливі санітарно-гігієнічні й метеорологічні умови проведення навчально-тренувальних занять і змагань;

4. порушення правил лікарського контролю.

2. До “внутрішніх” причин спортивних травм не відносяться:

1. стан втоми;

2. зміна функціонального стану організму спортсмена, викликане перервою в заняттях або хворобою;

3. порушення біомеханічної структури рухів;

4. виступи в жарку і морозну погоду, недостатня фізична підготовленість спортсмена до виконання даного виду вправ.

3. Для профілактики спортивного травматизму не слід:

1. своєчасно проводити лікарський і лікарсько-педагогічний контроль за станом здоров'я і фізичною підготовленістю спортсменів;

2. проводити санітарно-освітню роботу із спортсменами, удосконалювати фізичну і технічну підготовку спортсменів;

3. приймати препарати, стимулюючі діяльність центральної нервової системи;

4. дотримуватись гігієни фізичних вправ і місць занять.

4. Клінічні форми хронічного фізичного перенапруження спортсменів є:

1. перенапруження центральної нервової системи;

2. перенапруження серцево-судинної системи;

3. перенапруження печінки (печінково-больовий синдром);

4. перенапруження нервово-м'язового апарату.

Виберіть найправильнішу відповідь:

5. Тимчасове зниження працездатності, нормальний фізіологічний стан, це:

1. втома;

2. перевтома;

3. порушення координації;

4. різке зростання систолічного АТ;

5. різке зростання ЧСС.

6. Хронічне фізичне перенапруження у спортсменів:

1. не реєструється;

2. може привести до ураження ЦНС та нирок;

3. може привести до ураження нирок, печінки, серця;

4. може привести до ураження серця, ЦНС, нирок, системи крові;

5. може привести до ураження лише серцево-судинної системи.

7. Серед різних проявів патології у спортсменів частіше зустрічається:

1. захворювання дихальної системи;

2. захворювання ЛОР-органів;

3. патологія шлунково-кишкового тракту;

4. захворювання опорно-рухового апарату;

5. захворювання серцево-судинної системи.

8. Для середнього ступеня втоми під час занять фізичними вправами характерні такі зовнішні ознаки:

1. незначне почервоніння шкіри;

2. значне почервоніння шкіри;

3. неточність виконання команд;

4. дихання через рот;

5. невпевнений крок.

9. Перевтома, це:

1. пошкодження опорно-рухового апарату;

2. порушення обміну адреналіну;

3. перенапруження коркових процесів;

4. тривалий спазм периферичних судин;

5. гостра серцева недостатність.

10. При скаргах спортсмена на болі в ділянці серця перш за все необхідно провести:

1. фонокардіографію;

2. полікардіографію;

3. ехокардіографію;

4. реовазографію;

5. електрокардіографію.

11. Найчастіше причинами раптової смерті у спортсменів можуть бути:

1. травми та ушкодження опорно-рухового апарату;

2. неправильна методика лікарсько-педагогічних спостережень;

3. тренування та змагання у хворобливому стані;

4. недоліки фізичного розвитку, слабкість м`язів;

5. гострі фізичні перенапруження, що виникають унаслідок надмірних навантажень

12. Печінковий больовий синдром у спортсменів є:

1. фізіологічною особливістю;

2. перед патологічним станом;

3. патологічним станом;

4. зустрічається у спортсменів-підлітків;

5. зустрічається у спортсменів, які порушують режим харчування.

13. Гіпертонічні стани у спортсменів найчастіше виникають:

1. при фізичних навантаженнях на витривалість;

2. при фізичних навантаженнях динамічного характеру;

3. при фізичних навантаженнях статичного характеру;

4. ніколи не виникають;

5. незалежно від фізичних навантажень.

14. Гостра судинна недостатність при фізичному перенапруженні може проявитись:

1. підвищенням систолічного артеріального тиску;

2. зменшенням пульсового тиску;

3. непритомністю, колапсом, шоком;

4. збільшенням пульсового тиску;

5. зниженням діастолічного артеріального тиску.

15. Ураження ЦНС при хронічному фізичному перенапруженні проявляється:

1. різко вираженими вегетативними розладами;

2. розвитком неврозу;

3. порушенням мозкового кровообігу;

4. черепно-мозковими травмами;

5. порушенням координації рухів.

16. Функціональні екстрасистоли після фізичного навантаження:

1. значно зменшуються або зникають;

2. не змінюються;

3. значно збільшуються;

4. зменшуються або збільшуються;

5. не змінюються або збільшуються.

17. До безпосередньої причини виникнення гострої судинної недостатності під час занять спортом не відноситься:

1. різка зупинка після інтенсивного руху;

2. удар у голову;

3. навантаження на фоні наявності осередків хронічної ін-фекції;

4. гостра травма з больовим синдромом;

5. натужування при підйомі великої ваги.

18. У нормі протеїнурія після інтенсивного фізичного навантаження повинна зникати не пізніше, ніж через:

1. 6 годин;

2. 12 годин;

3. 24 години;

4. 48 годин;

5. 72 години.

19. Найчастіше гостра кардіоміопатія розвивається у спортсменів, які тренують переважно якість:

1. витривалість;

2. силу;

3. швидкісно-силові якості;

4. координацію;

5. спритність.

20. Для диференційної діагностики метаболічних процесів у міокарді ЕКГ реєструють:

1. під час проби Штанге;

2. під час проби Генче;

3. під час дозованого фізичного навантаження;

4. під час пневмотахометрії;

5. після прийому спазмалітиків.

0. Література:

Основна.

1. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина: Підручник/ Клапчук В.В., Дзяк Г.В., Муравов І.В. та ін.; за ред. В.В. Клапчука, Г.В. Дзяка. – К.: Здоров’я, 1995. – 312 с.

2. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина: Тестові завдання для контролю знань студентів медичного та стоматологічного факультетів вищих медичних навчальних закладів ІУ рівнів акредитації (Навчальний посібник) / Абрамов В.В., Клапчук В.В., Магльований А.В., Смирнова О.Л., та ін.; за ред. проф. В.В. Клапчука та проф. А.В. Магльованого. – Дніпропетровськ: Медакадемія, 2006. – 124 с.

3. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина (Вибрані лекції для студентів) / Абрамов В.В., Клапчук В.В., Смирнова О.Л. та ін.; за ред. проф. В.В Клапчука. – Дніпропетровськ: Медакадемія, 2006. – 179 с.

Додаткова.

1.Врачебный контроль в физическом воспитании и спорте: методические рекомендации для студентов ІУ курса медицинского факультета / Сост.: В.С. Соколовский, Н.А. Романова, В.С. Владова, И.И. Бондарев. – Одесса: Одесс. гос. мед. ун-т, 2001. – 93с.

2.Основи реабілітації, фізіотерапії, лікувальної фізичної культури і масажу / За ред. В.В. Клапчука, О.С. Полянської. – Чернівці: Прут, 2006. – 208 с.

3.Спортивная медицина: Учебник / Макарова Г.А. – М.: Советский спорт, 2003. – 480 с.

4.Лечебная физкультура и врачебный контроль: Учебник / Под ред. В.А.Епифанова и Г.Л.Апанасенко. М.: Медицина, 1990. –С.37-67.

5. Михалюк Є.Л. Діагностика граничних та патологічних станів при крайніх фізичних навантаженнях в олімпійському та професіональному спорті: Автореф дис. … д.мед.н. 14.01.24. –Дніпропетровськ, 2007. -36 с.

Оригінал-макет підготовлено на кафедрі фізичної реабілітації та спортивної медицини з курсом фізвиховання і здоров`я ЗДМУ

Тиражування - кафедра фізичної реабілітації та спортивної медицини з курсом фізвиховання і здоров`я ЗДМУ