Судинні ураження головного мозку (інсульт, тромбоемболія, аневризма, субарахноїдальний крововилив)

Різні за характером судинні ураження головного мозку визначають тактику і способи проведення ЛФК.

Інсульт, як правило, супроводжується руховим дефектом у вигляді спастичного геміпарезу. При проведенні занять необхідно враховувати ряд особливостей. Незважаючи на те, що нині інсульт “омолодився”, основна маса хворих представлена особами літнього і старечого віку. У зв'язку з цим, навантаження при проведенні лікувальної гімнастики зменшується на 50 %. Крім того, захворювання нерідко супроводжується загальним атеросклерозом, що визначає не тільки зменшення кількості навантаження, але й значно знижує його інтенсивність. Ряд особливостей пов'язаний з часовим чинником. Так, лікувальну гімнастику при геморагічному інсульті починають за повної стабілізації стану хворого. Клінічно це визначається відсутністю наростання симптоматики, поліпшенням судинної і вісцеральної діяльності. Проте, навіть при стабілізації процесу у перші три доби проводять лише дихальну гімнастику й пасивні рухи в суглобах уражених кінцівок.

Якщо інсульт поєднується з гіпертонічною хворобою, то всі заняття лікувальною гімнастикою суворо контролюються вимірюванням АТ. При показниках вище 180/105 мм рт.ст. заняття не рекомендовані. Однак масаж проводять з достатньою інтенсивністю навіть при підвищенні АТ, вимірюючи його перед і після сеансу масажу, який триває не більше 20-25 хв.

З 3-5-го дня починають лікування положенням.

У пізніші періоди відновлення обмеження зменшують і проводять ЛФК з достатньою інтенсивністю. Велика увага приділяється якнайшвидшому відновленню побутових навичок, щоб зробити хворих самостійнішими.

При тромбоемболії навантаження дозується залежно від соматичного стану хворого. Тромбоемболічні ураження мозку характеризуються стійкішими спастичними геміпарезами і меншою динамікою їх зворотнього розвитку. Це вимагає великої наполегливості й тривалого проведення заняття лікувальною гімнастикою. Необхідний ряд обережностей під час занять: зменшують кількість ізометричних вправ, особливо для нижніх кінцівок; рідше застосовують нахили і повороти тулуба з великою амплітудою; уникають (особливо на перших етапах) різких рухів у дистальних відділах кінцівок.

Хворого інформують про тривалість процесу відновлення при цьому захворюванні, роблячи акцент навіть на незначних успіхах, досягаючи постійного психологічного налаштування на повільне, але неухильне одужання.

У хворих з аневризмою судин головного мозку в післяопераційному періоді лікувальна гімнастика проводиться за тією же схемою, що і після видалення пухлин мозку та інших нейрохірургічних операцій. До уваги береться радикальність операції. При повному усуненні аневризми лікувальну гімнастику виконують з достатнім ступенем активності. Якщо ж аневризму ліквідовано не повністю, необхідний ряд обережностей: виключення натужування й ізометричної напруги, різких махових рухів у проксимальних відділах руки і ноги, обережний перехід з положення лежачи в положення сидячи, а потім у положення стоячи. Велику увагу приділяють формуванню побутових навичок самообслуговування.

У ряді випадків оперативне втручання проводять у 2-3 етапи. Після першого з них заняття лікувальною гімнастикою проводять із запобіжними засобами, описаними вище. Після другого етапу операції активність під час занять значно збільшується.

Незалежно від походження субарахноідальних крововиливів, заняття лікувальною гімнастикою після стабілізації стану показані всім хворим. Проводити їх треба з обережністю, під контролем терапевта й невропатолога, а також самого хворого (за його суб'єктивними відчуттями). Особливої обережності слід дотримуватись у хворих з крововиливами невиявленої етіології. У цих випадках виключають силові й ізометричні вправи, обмежують обсяг рухів у великих суглобах, уникають різких нахилів і поворотів голови і тулуба.

Хворим з судинними ураженнями головного мозку показано курсове лікування фізичними вправами. Курс триває 25-30 днів, потім хворий самостійно займається 2-3 місяці, після чого курс ЛФК повторюють. Зміст занять змінюється залежно від конкретних завдань, спрямованих на ефективне відновлення і компенсацію рухових функцій.