- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Навчальна мета (конкретні цілі):
- •Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття
- •Теоретичні питання до заняття:
- •Практичні роботи (завдання), які використовуються на занятті:
- •Загальні принципи фізичної реабілітації в клініці нервових хвороб і нейрохірургії
- •Порушення функцій при травмах і захворюваннях цнс
- •Порушення функцій при травмах і захворюваннях периферичної нервової системи
- •Застосування основних засобів фізичної реабілітації в клініці нервових хвороб
- •Методичні вказівки до побудови процедури лікувальної гімнастики.
- •Види спеціальних лікувальних заходів і вправ,які застосовуються в клініці нервових хвороб
- •Лікування положенням при центральному парезі (поза протилежна позі Верніке-Манна)
- •Реабілітація хворих із захворюваннями й травмами центральної нервової системи мозковий інсульт
- •Схеми занять фізичними вправами в різні періоди відновлювального лікування.
- •Комплекс реабілітаційних заходів у гострих і ранньому відновлювальному періодах інсульту за умов стаціонару
- •Черепно-мозкова травма
- •Дитячий церебральний параліч
- •Захворювання та травми периферичної нервової системи
- •Неврит лицьового нерва
- •Судинні ураження головного мозку (інсульт, тромбоемболія, аневризма, субарахноїдальний крововилив)
- •Реабілітація хворих на неврит.
- •Контрактура мімічних м'язів.
- •Неврит ліктьового нерва
- •Неврит променевого нерва
- •Неврит серединного нерва
- •Попереково-крижовий радикуліт
- •Фізична реабілітація при травматичних пошкодженнях спинного мозку
- •I.Адаптація хворого до вертикального положення тіла:
- •Особливості лікувальної гімнастики у хворих з травмою шийного відділу хребта і спинного мозку.
- •Матеріали для самоконтролю
- •1) Питання для самоконтролю:
- •Література: о с н о в н а
- •Д о д а т к о в а
- •69035, М. Запоріжжя, пр. Маяковського, 26
Порушення функцій при травмах і захворюваннях цнс
Центральний (спастичний) параліч | |
Причини |
Симптоми |
Інсульт, черепно-мозкова травма, менінгіт, енцефаліт, дифузний атеросклероз, хвороба Паркінсона, дитячий церебральний параліч, розсіяний склероз, травма і захворювання спинного мозку, мала хорея, пухлини головного і спинного мозку, мієліт, поліомієліт. |
Відсутність довільних рухів, гіпертонія м’язів, гіперрефлексія, синкінезії, гіперкінезія, порушення координації, вегетативно-трофічні розлади, порушення вищих коркових функцій. |
Гіпертонія м'язів виявляється як їх еластичність. За цією ознакою центральний параліч називають ще й спастичним. М'язи напружені, щільні, при пасивних рухах відчувається виразний опір. Це результат підвищення тонусу через відключення впливу кори головного мозку. Гіпертонія різних м'язів виражається по-різному. Нерівномірна спастичність м'язів призводить до розвитку типових м'язово-суглобових контрактур.
При ураженні периферичного рухового нейрона формується периферичний в'ялий параліч, що виявляється відсутністю довільних і мимовільних рухів, зниженням сухожильних рефлексів, низьким тонусом й атрофією м'язів. Спостерігається при ураженні периферичних нервів, корінців спинного мозку або сірої речовини передніх рогів спинного мозку.
Порушення функцій при травмах і захворюваннях периферичної нервової системи
Периферичний (в’ялий) параліч | |
Причини |
Симптоми |
Неврит, плексит, радикуліт, поліневрит, травми і захворювання спинного мозку, травми і пухлини периферичних нервів. |
Відсутність довільних і мимовільних рухів, гіпотонія, атрофія м’язів, гіпорефлексія, арефлексія, вегетативно-трофічні порушення. |
У клініці прийнято поєднувати спокій і рух, які при здійсненні реабілітаційного процесу завжди доповнюють один одного. Відомо, що рух — це найважливіший біологічний стимулятор життєдіяльності організму й жоден метод, використовуваний у медицині з метою реабілітації, не може бути рівноцінним аналогом фізичних вправ.
У результаті різних захворювань і травм у хворих часто мають місце тяжкі функціональні порушення: зменшення амплітуди рухів, зниження сили, втрата здатності до пересування, порушення трудових і побутових навичок, що в підсумку призводить до втрати працездатності.
До різкого зниження функціональних можливостей організму призводять інсульт, розсіяний склероз, дитячий церебральний параліч (ДЦП), поліомієліт й інші захворювання. Загальна інвалідність після травм та ортопедичних захворювань становить 25 %. Після перенесеного інсульту 80 % хворих назавжди втрачають здатність працювати. За статистикою 26 % хворих втрачають працездатність і переходять у категорію інвалідів через несвоєчасне й нерегулярне проведення відновлювального лікування і недооцінку основних засобів фізичної реабілітації, спрямованих на відновлення втраченої рухової функції.
Реабілітація (відповідно до трактування цього поняття експертами ВООЗ) – процес, за допомогою якого прагнуть попередити інвалідність у період лікування хвороби й допомогти інвалідам досягти максимальної фізичної, психічної, професійної, соціальної й економічної повноцінності, можливої в рамках існуючої хвороби.
Таким чином, реабілітація — це комплекс лікувальних, психологічних, педагогічних, соціальних і трудових заходів, спрямованих на відновлення здоров'я й працездатності хворого.
Розрізняють медичну, психологічну, педагогічну, соціально-економічну, професійну, побутову й фізичну реабілітації.
Фізична реабілітація посідає одне з основних місць у комплексі реабілітаційних заходів, заснована на широкому використанні засобів фізичної культури й спрямована на:
лікування травм і захворювань;
профілактику ускладнень;
відновлення психологічної сфери хворого;
відновлення побутових і трудових навичок.
Особливість цього методу полягає у використанні основної біологічної функції організму — руху — стимулятора росту, розвитку й формування організму.