Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний технологічний університет

Кафедра геотехнологій

ім. проф. Бакка М.Т.

гр.РР-33

Розрахунково-пояснювальна записка

до курсового проекту з дисципліни : «Геотехнологія гірництва(ВГР)»

Гтрр.12.05.Пз

Керівник : Коробійчук В.В.

Виконавець : Добровольська В.О.

2012

Зміст

Вступ

Розділ І. Геологічна та гірничо-технічна характеристика родовища

1.1.Вихідні дані курсового проекту

1.2.Характеристика корисної копалини

1.3.Умови залягання покладу

1.4.Кути відкосів бортів кар’єрів та уступів

Розділ ІІ. Розрахунок вихідних даних курсового проекту

2.1.Кінцева глибина кар’єру

Об’єм гірської маси в контурах кар’єра визначається за формулою:

2.2.Об’єм гірської маси в контурах кар’єра

2.3.Об’єм розкривних порід в контурах кар’єра

2.4. Об’єм корисної копалини в контурах кар’єра

2.5.Промислові запаси корисної копалини

2.6.Термін існування кар’єру

2.7.Річна продуктивність підприємства по розкривним породам

2.8.Середній промисловий коефіцієнт розкриття

2.9.Режим роботи підприємства

2.10.Добові та змінні об’єми розкривних робіт та видобування корисної

Розділ ІІІ. Підготовка гірських порід до виймання

3.1.Показник буримості

3.2.Вибір бурильного обладнання

3.3.Питомі витрати вибухової речовини

3.4.Місткість одного метра свердловини

3.5.Величина лінії опору за підошвою

3.6.Перебур свердловини

Довжина набивки вираховується за формулою:

3.7. Довжина набивки суцільного заряду

3.8.Глибина свердловини

3.9.Довжина заряду в свердловині

3.10.Параметри сітки свердловин

3.11.Фактичний об’єм гірської маси, що підлягає підриванню

3.12.Об’єм взірваної гірської маси в розрихленому стані

3.13.Визначення парку бурових верстатів

3.14.2.Висота розвалу взірваної породи

3.15.Основні показники правил безпеки при веденні буро вибухових

Розділ ІV. Розкриття родовища та об’єми гірничо-капітальних робіт

4.1.Теоретична довжина траси капітальної траншеї

4.2.Дійсні довжини трас капітальних траншей

4.3.Загальний об’єм капітальних траншей

4.4.Об’єм розрізної траншеї, яка утворює першопочатковий фронт робіт уступів

Розділ V. Система розробки та структура комплексної механізації

5.1.Розрахунок параметрів елементів системи розробки

5.2.Розрахунок продуктивності виймального обладнання

Розділ VI. Розрахунок залізничного транспорту

6.1 Необхідна місткість кількість ковшів,що розвантажується в думпкар

6.2 Маса породи яка перевозиться одним думпкаром

6.3 Кількість думпкарів в потязі

6.4 Тривалість рейсу потягу

6.5 Кількість рейсів усіх потягів на добу що забезпечить добовий вантажообмін кар’єру

6.6 Кількість робочих потягів що працюють в кар’єрі

Розділ VII. Відвалоутворення при залізничному транспорті.

7.1 Крок перестановки відвідних колій

7.2 Приймальна здатність відвального тупика за об’ємом в цілині між 2-ма перестановками шляху

7.3 Тривалість роботи приймального тупика між 2-ма перестановками шляху

7.4 Кількість відвальних тупиків в роботі

7.5 Кількість тупиків на відвалі з врахуванням резерву

Розділ VIII. Рекультивація земель

8.1 Об'єм родючого шару ґрунту що підлягає скреперуванню

8.2 Річний об’єм рекультиваційних робіт

8.3 Змінна експлуатаційна продуктивність колісного скрепера

Розділ ІХ. Охорона праці

9.1. Основні вимоги правил безпеки при роботі кар’єрного транспорту

9.2. Безпека проведення підривних робіт

9.3.Правила безпеки при виробництві відвальних робіт

Список використаної літератури

Вступ

Видобування різноманітної мінеральної сировини має важливе значення для народного господарства, а тому воно отримало в останні десятиріччя великий розвиток в багатьох країнах світу, в тому числі і в Україні. Розробка родовищ корисних копалин, їх збагачення і переробка, будівництво різних підземних споруд в Україні знаходяться в підпорядкуванні підприємств багатьох міністерств та відомств, які мають різні форми власності.

Постійний ріст добування та споживання корисних копалин вимагає розширення пошуку та освоєння нових видів мінеральних ресурсів, розробки сучасних технологій і процесів розвідки, вилучення і переробки мінеральної сировини.

В основі технології переробки корисних копалин лежить вивчення властивостей мінералів і породокристалічних тіл, які утворились в результаті природних геохімічних процесів на поверхні або в надрах Землі. Природні мінерали утворюються в системах, склад яких залежить від геохімічного розповсюдження окремих елементів, геохімічної передісторії їх розсіювання або концентрації у вузьких геологічних можливих діапазонах зміни температури, тиску та інших параметрів.

Гірничопромисловий комплекс та будівництво забезпечують в кожній країні великий обсяг земляних робіт.

В гірничій промисловості СНД працює понад 5 млн. гірників і 250 тис. гірничих інженерів, які видобувають із надр всі види корисних копалин в твердому, рідкому та газоподібному станах. В цілому вони видобувають щорічно близько 20 млрд. т. гірських порід, що слугує основою забезпечення 75% потреб СНД в мінеральних ресурсах.

Україна має досить великий асортимент покладів різних копалин, але провідні місця належать видобуванню залізних та марганцевих руд, кам’яного та бурого вугілля, нерудних корисних копалин, декоративного та облицювального каменю, торфу, різних видів неметал орудної сировини.

Прогресивний відкритий спосіб розробки родовищ корисних копалин отримає подальший розвиток при значному покращенні економічних показників на основі удосконалення техніки, технології та організації гірничого виробництва, природоохоронних та ресурсозберігаючих технологій.

Розділ І. Геологічна та гірничо-технічна характеристика родовища

1.1.Вихідні дані курсового проекту

Потужність розкривних порід, м	28
Потужність покладу корисної копалини, м	45
Ширина х довжина покладу, м	2300 х 3600
Річна продуктивність по корисній копалині, м^3/рік	1000000
Розкривні породи	Супісок
Порода корисної копалини	Міцне кам’яне вугілля
Транспорт	залізничий
Об’ємна вага розкривних порід, т/ м^3	1,5
Об’ємна вага корисної копалини, т/ м^3	1,6
Коефіцієнт міцності по Протод’яконову р. п.	0,6
Коефіцієнт міцності по Протод’яконову к. к.	6
Тип вибухової речовини	Амоніт 6ЖВ

1.2.Характеристика корисної копалини

За даними курсового проекту корисною копалиною є міцне кам’яне вугілля.

Буре вугілля – метаморфічна порода, перехідна стадія від бурого вугілля до графіту. Воно залягає у вигляді пластів і піропластів або потужних пласто- і лінзоподібних покладів в осадових товщах. Вугілля має землисту, масивну, шарувату або зернисту текстуру, однорідну або смугасту структуру. Порода чорного кольору з землистим блиском. Твердість, за Моосом 2,5-3. Містить до 95% вуглецю. Породу з ознаками деревинної структури називають лігнітом. В кам′яному вугіллі містяться гумінові кислоти і невелика кількість води.

Вугілля використовується для отримання карбідів кальцію і кремнію, термоантрациту, термографіту, катодних блоків, електродів, вуглелужних реагентів, гумінованих кислот і азотних добрив. Перспективним напрямком переробки вугілля є гідрогенізація і піроліз вугілля з метою отримання рідкого і газоподібного палива, а також продуктів для органічного синтезу, нових видів пластмас, вилучення сірки.

1.3.Умови залягання покладу

Слід зазначити, що міцне кам’яне вугілля відноситься до осадових порід.

Осадові гірські породи залягають у вигляді шарів, пластів, лінз, верств.

За даними курсового проекту корисна копалина залягає пластом, що розташований горизонтально. Але інколи існують такі випадки, коли пласт залягає похило.

В кожному пласті виділяють покрівлю (верхня площина) та підошву (нижня площина). Відстань між покрівлею і підошвою називають потужністю. В нашому випадку вона складає 45 м.

Корисна копалина залягає на глибині і для її розкриву потрібно зняти розкривні породи потужністю 28 м. За даними курсового проекту розкривною породою є супісь, яка теж відноситься до осадових порід.

1.4.Кути відкосів бортів кар’єрів та уступів

При виборі кутів відкосів бортів кар’єрів та уступів слід звернути увагу на властивості порід.

Кут відкосів бортів кар’єрів та уступів повинен забезпечувати стійкість їх при подальшому використанні.

Оскільки розкривна порода за своїми властивостями є м’якою, то для неї вибираємо такі кути:

Міцне буре вугілля відноситься до міцних метаморфічних порід, тому кути матимуть наступні значення: