23

ВСТУП

Освоєння нового обладнання з програмним керуванням та його налагодження потребують від обслуговуючого персоналу широкого кола знань у різних областях техніки. Особливо відповідальна роль наладчика в сучасному високоавтоматизованому виробництві. Наладчик повинний уміти виявляти недоліки в керуючих програмах і корегувати їх, домагаючись при мінімальних витратах часу найкращих результатів по продуктивності і точності обробки. Наладчик повинний у найкоротший термін відшукати причину несправності і вжити заходів до її усунення самотужки чи з залученням фахівців з відповідних служб.

Варто враховувати, що верстати з програмним керуванням і промисловими роботами безупинно удосконалюють шляхом розширення технічних можливостей електронних пристроїв програмного керування і електроавтоматики, при цьому істотно змінюються методи експлуатації і настроювання верстатів та роботів.

Верстати з ЧПК розвиваються в двох напрямках:

- верстати з оперативним керуванням, пристосовані для роботи в одиничному і дрібносерійному виробництві;

- гнучкі виробничі модулі, призначені для вбудовування в гнучкі виробничі системи автоматизованих виробництв.

Пристрій числового програмного керування 2С42-65 призначений для керування складними верстатами різних типів.

Пристрій не призначений для роботи в умовах наявності агресивного середовища, тряски та поштовхів.

Технічний прогрес сьогодні нерозривно пов'язаний із широким впровадженням у виробництво засобів обчислювальної техніки. На машинобудівних заводах працюють десятки тисяч верстатів з ЧПК. На їх основі створюються виробничі системи і ділянки, керовані від ЕОМ. Життя вимагає переходу від автономно працюючих верстатів з ЧПК до роботизованих технологічних комплексів, гнучких виробничих систем та гнучкого автоматизованого виробництва.

Сучасний технічний прогрес пов’язаний з широким використанням у виробництві засобів обчислювальної техніки та верстатів з ЧПУ. Для їх нормальної роботи необхідно забезпечити своєчасне і якісне технічне обслуговування і ремонт електричної та електронної частини.

Обладнання потребує технічного обслуговування, в яке входить: огляд, контроль технічного стану верстата і системи керування, перевірка і налагодження гідроприводів і системи керування, а також роботи з усунення несправностей.

Налагодження будь-якої плати здійснюється спочатку детальним візуальним оглядом, адже більшість неполадок супроводжуються зміненням форми, кольору елементів. Також слід звертати увагу на струмоведучі доріжки, які в процесі експлуатації можуть бути пошкодженні різними факторами. Якщо при детальному огляді не виявлено жодних змін в платі, то налагодження необхідно проводити, враховуючи всі функції, що виконує плата. Наладку як правило починають з огляду блока живлення та виміру напруги живлення. Якщо це не є причиною неполадки, то тоді слід, використовуючи вимірювальні прилади, почергово перевіряти елементи, котрі входять в алгоритм налагодження. Алгоритм може бути створено як по вихідним даним, так і по вхідним, в залежності від неполадки.

1 Характеристика робіт

Характеризуємо проектне обладнання та оснастку, які були обрані на технічному рівні у основній частині ПЗ.

Сучасний технічний прогрес пов’язаний з широким використанням у виробництві засобів обчислювальної техніки та верстатів з ЧПУ. Для їх нормальної роботи необхідно забезпечити своєчасне і якісне технічне обслуговування і ремонт електричної та електронної частини.

Обладнання потребує технічного обслуговування, в яке входить: огляд, контроль технічного стану верстата і системи керування, перевірка і налагодження гідроприводів і системи керування, а також роботи з усунення несправностей, щоб виконати данні вимоги:

- зниження витрат на ремонт та технічне обслуговування обладнання;

- економія робочого часу;

- економія чисельності персоналу;

- зміни та поширення функціональних можливостей ремонтних та

технічних обслуговуючих робіт;

- інші позитивні моменти.

При воконанні цієї роботи ми досягнемо якісного та щвидкого вирішення проблем пов’язаних з обслуговуванням данного приводу.

2 Визначення трудоміскості робіт

Монтаж та налагоджування обладнання потребують певних трудових витрат. Показником цих витрат являється трудомісткість.

Основним економічним показником, що характеризує ефективність витрат праці персоналу підприємства, є продуктивність праці. Під продуктивністю праці розуміють ефективність живої праці, яка визначається кількістю продукції, виробленої за одиницю робочого часу, або витратами живої праці виготовлення одиниці продукції.

Рівень продуктивності праці характеризується показниками виробітку та трудомісткості продукції.

Виробіток (В) - це кількість продукції, що виробляється за одиницю робочого часу або припадає на одного середньоблікового працівника промислово-виробничого персоналу підприємства.

Трудомісткість (t) – є оберненим до виробітку і відображає витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції на даному підприємстві.

Трудомісткість обчислюється за формулою:

t=

Показник трудомісткості має переваги порівняно зпоказником виробітку:

1) він відображає прямий зв'язок між обсягом виробництва та витратами праці;

2) застосування показника трудомісткості дає змогу виявити фактори та резерви зростання продуктивності праці;

3) він дає змогу порівнювати витрати праці на однаковівироби у різних цехах та дільницях підприємства.

Залежно від складу трудових витрат, що включають у трудомісткість, розрізняють :

- технологічну трудомісткість(відображає всі витрати праці основних робітників - відрядників та погодинників),

- трудомісткість обслуговування виробництва(витрати праці допоміжних робітників, що обслуговують обладнання та робочі місця у виробничих цехах, а також працюють у допоміжних цехах та службах),

- виробничу трудомісткість(включає в себе витрати праці основних та допоміжних робітників),

- трудомісткість управління виробництвом(відображає витрати праці керівників, спеціалістів, службовців, учнів, працівників охорони підприємства,

- повну трудомісткість (витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу підприємства).

Розрізняють трудомісткість:

- Нормативну(витрати праці на виготовлення продукції або на виконання певного обсягу робіт,що обчислюються за діючими на підприємстві нормами

- фактичну (визначається, виходячи з фак­тичних витрат праці на підприємстві),

- планову ( витрати праці на виробництво продукції або на виконання певного обсягу робіт, щовстановлено з урахуванням змін норм у плановому періоді врезультаті впровадження організаційно-технічних заходів).

Виконання конструкторських робіт радіоелектронних приладів здійснюється поетапно. Ці етапи регламентуються Єдиною Системою Конструкторської Документації (ЄСКД), яка діє в усіх галузях промисловості. Для розрахунку загальної трудомісткості необхідно визначити трудомісткість цих етапів, яка надається в таблиці 2.1:

Виконання конструкторських робіт радіоелектронних приладів здійснюється поетапно. Ці етапи регламентуються Єдиною Системою Конструкторської Документації (ЄСКД), яка діє в усіх галузях промисловості. Для розрахунку загальної трудомісткості необхідно визначити трудомісткість цих етапів, яка надається в таблиці 2.1:

Таблиця 2.1 - Розрахунок загальної трудомісткості робіт

Назва етапів роботи	Трудомісткість Тшт., н-год.	Виконавець (спеціальність)
Ознайомлення з функціона-льними особливостями блоку	16	інженер- електронік
Виявлення ймовірних причин несправностей блоку	24	інженер- електронік
Складання алгоритму діагностики для виявлення причин несправностей	16	програміст
Розробка програми для діагностики	32	програміст
Перевірка програми та її коригування	24	програміст
Випробування програм на верстаті з ЧПУ	16	інженер- електронік
Оформлення методичних вказівок	24	інженер- електронік
Загальна трудомісткість Тзаг, н-год.	152	х