Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Архив2 / курсач docx283 / kursach(63).docx
Скачиваний:
73
Добавлен:
07.08.2013
Размер:
92.43 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

імені Михайла Туган-Барановського

Кафедраприкладна економіка

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ (РОБОТА)

з економіки праці та соціально – трудових відносин

(назва дисципліни)

на тему:  Форми і системи оплати праці на підприємстві

Студента (ки) 3 курсу ЕП-12-СА групи

напряму підготовки (спеціалізації) /

спеціальності економіка підприємства

Чебанова А.О.____________ (прізвище та ініціали)

Керівник ____Полонський О.М.________

(посада, вчене звання, науковий ступінь,

прізвище та ініціали)

Національна шкала __________________

Кількість балів: _____________________

Оцінка ECTS: _______________________

Члени комісії

___________________ (підпис)

__________________________ (прізвище та ініціали)

___________________ (підпис)

__________________________ (прізвище та ініціали)

Донецьк – 2012 рік




ЗМІСТ

ВСТУП

1. Зміст, сутність, функції та теорії заробітної плати 5 2. Види форм і систем оплати праці 11 3. Сутність і склад фонду оплати праці 15 4. Формування фонду оплати праці на підприємстві 23

ВИСНОВОК 28

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 30

ДОДАТКИ 31

ВСТУП

Темою курсової роботи є заробітна плата: її сутність, форми і методи оплати праці на підприємстві.

Актуальність досліджуваної теми полягає в тому, що сучасна економічна ситуація в Україні, пов'язана з переходом до ринкових відносин, потребує вдосконалення у сфері оплати праці. Тому підприємства змушені шукати такі форми і системи оплати праці, які б не тільки задовольняли учасників трудового процесу, а й підвищили ефективність заробітної плати. Ця тема актуальна в наш час і тому, що заробітна плата найтіснішим чином пов'язана з економічними і соціальними проблемами суспільства, а її диференціація негативно впливає на розвиток економіки країни. Економічне призначення заробітної плати полягає в стимулюванні розвитку виробництва, підвищення його ефективності. Соціальне її призначення - забезпечення добробуту людей в тісному зв'язку з розширенням виробництва і зростанням його ефективності, Навіть в умовах соціалістичної економіки такий взаємозв'язок визнавалася необхідним моментом розвитку суспільства. Реалізація цього принципу тим більше важлива і, безумовно, необхідна в умовах ринкової економіки. В рамках внутрішньогосподарської сфери виробничої діяльності підприємств здійснення цих завдань істотно полегшується при впровадженні договірної системи взаємовідносин або внутрішньогосподарського розрахунку. В умовах ринкової економіки зміст цих відносин має значно відрізнятися від тих схем і принципів, які використовувалися при радянській економічній системі.

Розглядом форм і методів оплати праці займалися такі вчені як: Ф. и Л. Гилбрети, Гастев Алексей Капитонович, М.Туган-Барановський, Е.Бем-Баверк, Дж.М.Кейнс, П.Самуельсон, В.Нордгауз та інші.

Мета роботи: всебічне вивчення форм і методів оплати праці на підприємстві та методологію формування фонду оплати праці.

Завдання курсової роботи: описати сутність, функції та теорії оплати праці на підприємстві, розглянути форми і системи оплати праці, формування і склад фонду заробітної плати на підприємстві.

Об'єктом дослідження курсової роботи є заробітна плата на підприємстві «УКР-ВЕРЕСК». Предметом курсової роботи є визначення форм заробітної плати.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЗАРОБІТНА ПЛАТА, ФОРМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ, СУТНІСТЬ ФОНДА ОПЛАТИ ПРАЦІ, ФОРМУВАННЯ ФОНДА ОПЛАТИ ПРАЦІ, СТАВКА, ОКЛАД.

1. Зміст, сутність, функції та теорії заробітної плати

Важливим засобом мотивації і стимулювання високоефективної трудової діяльності персоналу є доходи. Вони являють собою винагороду чи заробітну плату, одержувану працівниками за надання своєї робочої сили. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оплату праці» - заробітна плата - це винагорода обчислюється як правило в грошовому виразі, яку згідно трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата - частина фонду індивідуального споживання матеріальних благ і послуг, що надходять працівникам відповідно до кількості і результативністю праці (внеском у результати праці колективу). Заробітна плата являє собою суму грошових виплат і вартість натуральної оплати праці за роботу, яка виконана згідно трудового договору (контракту). Зустрічається з поняттям «заробітна плата», таке поняття як «оплата праці». Це рівноцінні поняття, але певна різниця існує. Заробітна плата обмежується виплатами з фонду заробітної плати. Але так само мають місце заохочувальні виплати, які пов'язані з трудовими витратами (наприклад, премії за створення і введення нової техніки, висока якість продукції тощо). Їх джерелами є не фонд заробітної плати, а прибуток підприємства або засоби спеціального призначення. Основою заробітної плати є ціна праці як фактора виробництва, яка зводиться до його граничної продуктивності. Згідно з цими положеннями працівник повинен створити таку величину продукту за вартістю, яка дозволить відшкодувати йому заробітну плату, витрати всіх ресурсів і отримати прирощення вартості у вигляді прибутку. З міркувань випливає, що заробітна плата знаходиться в прямій залежності від ефективності праці працівника. В умовах розвитку ринкових відносин певна увага приділялася формуванню механізму ринкового регулювання заробітної плати, який повинен включати в себе наступні ланки: багаторівневу колективно-договірну систему, в якій повинні бути відображені вимоги ринку праці до ціни робочої сили; податкову систему регулювання доходів кожного працівника, покликану забезпечити участь усіх громадян у задоволенні загальнодержавних і регіональних потреб; систему мінімальних державних гарантій у сфері оплати праці; інформаційну систему, що дає працівникам і роботодавцям об'єктивне і повне уявлення про ціну робочої сили за професіями, розрядами, територіям, галузям економіки тощо. Триває робота по створенню механізму регулювання заробітної плати як ціни робочої сили, який повинен забезпечити оптимальне поєднання інтересів роботодавців і працівників при активній ролі держави.

Роль і значення заробітної плати, як соціально-економічної категорії, різні для працівника і роботодавця. Для працівника заробітна плата є основною статтею його доходу, засобом підвищення добробуту як його самого, так і членів сім'ї. З цього стає очевидним, що заробітна плата виконує стимулюючу роль у справі підвищення результатів праці та забезпечення на цій основі зростання одержуваного винагороди. Для роботодавця заробітна плата працівника являє собою витрати на виробництво. Тому ці витрати роботодавець прагне мінімізувати, особливо в розрахунку на одиницю виробу.

Розглядаючи питання реформування заробітної плати, необхідно звернути увагу на ряд нових особливостей в її характеристиці як економічної категорії. У ній знаходять відображення багато економічні відносини. В адміністративно-командній економіці виділяли дві функції заробітної плати - відтворювальну і стимулюючу. В умовах розвитку ринкових відносин виділяють ще одну функцію - регулюючу. Це випливає з того, що на ринку праці попит впливає на рівень заробітної плати, а від останньої залежать ціни на товари і послуги. В даний час особливе значення має здійснення всіх трьох функцій. Це відповідає інтересам всіх трьох суб'єктів, що діють в ринковій економіці - працівники, роботодавці і держава. Аналіз економічних відносин, які виражає заробітна плата, дозволяє зробити висновок і про те, що носієм відтворювальної функції виступає працівник, стимулюючої - роботодавець і регулюючої - держава. Усвідомленню цих положень на практиці заважають старі підходи до організації заробітної плати. Навряд чи слід окремі елементи заробітної плати пов'язувати з різними фондами і джерелами їх формування, оскільки вони гальмують розвиток відносин між працівниками, роботодавцями і державою. Тим часом в ринковій економіці первинні умови оплати - система ставок, окладів, норм трудових витрат, форми і системи заробітної плати, гарантійні та компенсаційні виплати, ті чи інші пільги. Саме ці елементи в сукупності становлять витрати роботодавця на оплату праці. Тому представляти їх у вигляді фонду зарплати, фонду заохочення недоцільно. Ці фонди викривляють сформовані відносини.

На практиці заробітна плата, або дохід працівника, може приймати форму різних грошових виплат: місячних окладів, годинних тарифних ставок, премій, комісійних винагород, гонорарів, компенсацій і т.д. Необхідно також розрізняти номінальну і реальну заробітну плату. Номінальна зарплата або дохід виражає загальну суму грошей, отриманих працівником за витрачену працю, виконану роботу, надану послугу або відпрацьований час. Номінальна заробітна плата має своє грошове вираження на календарну дату. Вона визначається діючою ставкою заробітної плати або ціною робочої сили за одиницю часу роботи: грн. / год; грн./деталь; грн./місяць. Реальна зарплата - це кількість товарів і послуг, яку можна придбати на номінальну зарплату при діючих ринкових цінах: кількість товарів / сума грошей. Мінімальна заробітна плата - офіційно встановлюваний державою мінімальний рівень оплати праці на підприємствах будь-якої форми власності у вигляді найменшою місячної ставки або погодинної оплати. Значення мінімальної заробітної плати не завжди прив'язане до величини прожиткового мінімуму. Воно визначається в кожний період часу фінансовими можливостями держави, періодично змінюється (номінально завжди підвищується). Номінал мінімальної плати використовується для обчислення розмірів державних податків, платежів, штрафів. До мінімальної заробітної плати прив'язується і величина прибуткового податку з фізичних осіб.

Середня заробітна плата - визначається шляхом ділення суми заробітної плати за рік на кількість місяців роботи працівника, або шляхом ділення фонду оплати праці на кількість працівників.

Функції заробітної плати - це її призначення і роль як складова сфери практичної діяльності по узгодженню інтересів головних суб'єктів соціально-трудових відносин - найманих працівників і роботодавців. В економічній літературі автори називають від 2 до 20 функцій, які повинна виконувати заробітна плата. Але необхідно виконувати хоча б 4 основні функції: Відтворювальна функція полягає у забезпеченні працівників та членів їхніх сімей необхідними життєвими благами для відновлення робочої сили, для відтворення поколінь. Стимулююча функція полягає в оптимізації розміщення робочої сили за регіонами, галузями господарювання, підприємствами з урахуванням ринкової кон'єктури. В ринкових умовах висока заробітна плата на ефективніших робочих місцях стимулює перехід сюди працівників з неефективних робочих місць. Соціальна функція полягає у забезпеченні соціальної справедливості при: 1) розподілі доходу найнятими робітниками і власниками засобів виробництва; 2) при розподілі між найнятими робітниками відповідно до результатів їхнього трудового внеску; 3) при диференціації оплати праці різної якості та складності.

Головне призначення узгоджувальної функції оплати праці - в узгодженні платоспроможного попиту, під яким розуміють форму виявлення потреб, забезпечених грошовими коштами покупців, і виробництва споживчих товарів і послуг з другого боку. У ринкових умовах встановлюються пропорції між товарною пропозицією та попитом.

Отже, заробітна плата і «годувальниця», і «пряник», і «батіг», і «кермо». Всі функції заробітної плати тісно взаємопов'язані і лише при їх сукупному наявності досягається ефективна організація заробітної плати. Теорії заробітної плати це теорії фонду, теорія граничної продуктивності, теорія зміни форми вартості робочої сили, теорія «соціальні сили». На кожному етапі розвитку суспільства формувалися економічні вчення, які тією чи іншою мірою стосувалися питань заробітної плати.

На першому етапі еволюції класичної політичної економії основоположники теорії вартості товарів і послуг В. Петті і П. Буагільбера заробітну плату характеризували як ціну праці працівника, яке є мінімумом коштів для його існування та існування його родини. Точку зору поділяли й Д. Рікардо і Т. Мальтус. В. Петті стверджував що «Закон повинен забезпечувати працівнику тільки засоби для життя, якщо дозволити отримувати вдвічі більше, то він буде працювати вдвічі менше, ніж міг би, а це для суспільства є втратою кількості праці. Визначаючи сутність і розмір заробітної плати працівника А.Тюро погодився з В. Петті та Ф.Кене і вважав, що вона є результатом «від продажу своєї праці іншим», але на відміну від своїх попередників відносив заробітну плату до числа елементів, які лежать в основі їм поняттям загальне економічне рівновагу, яка встановлюється між ціною всіх творів на землі, вживанням різноманітних товарів, кількістю зайнятих їх виробництвом людей та ціною їх заробітної плати.

Другий етап еволюції класичної політекономії пов'язаний з навчаннями А.Смітта, який визначив: «При наявності високої заробітної плати можна завжди знайти більш старанних і тлумачний працівників, ніж при низькій заробітній платі». Сформував теорію що фонд оплати праці потрібно ділити на кількість усіх працівників, це і покаже рівень середньої заробітної плати. Автор капіталу К.Маркс вважав що отримання найнятим працівником заробітної плати є результатом обміну з капіталістом проданою «робочою силою», а не самою роботою. Рівень заробітної плати залежить від продуктивності праці, яка пов'язана з рівнем механізації та технологічного оснащення на виробництві, але це в свою чергу запобігає збільшенню заробітної плати.

Теорія ціна робочої сили показує, що ціна робочої сили збільшується відповідно до збільшення потреби працівника і зменшується у разі збільшення продуктивності.

Представники теорії «соціальної сили» М. Туган-Барановський і Й. Шумперт вважали, що прибуток між соціальними верствами населення поділяються згідно з рідкістю кожного шару, при цьому профспілки виступають у ролі монополій. А.Маршал - один з провідних неокласичної теорії, представник «кембріджської школи» маржиналізму, вважав, що заробітна плата - це винагорода на працю.

Соседние файлы в папке курсач docx283