Міністерство транспорту та зв’язку України

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра: «Автоматика та

комп’ютерне телекерування рухом поїздів»

Обладнання залізничного перегону системами автоматики і телемеханіки

Пояснювальна записка і розрахунки

до курсового проекту з дисципліни

”Системи автоматики і телемеханіки на перегонах”

КПА 017.00.00

Перевірив асистент

О.А. Абакумов

Розробив студент

групи 1-ІV АТЗ

М.В. Телій

Зміст

Вступ

1 Обґрунтування вибору системи автоблокування

2 Проектування системи автоблокування

2.1 Колійний план перегону

2.2 Розрахунок довжини ділянки наближення до переїзду

2.3 Рейкові кола

2.4 Сигнальні установки

2.5 Автоматична переїзна сигналізація

3 Логічні зв'язки між станційними і перегінними пристроями А і Т

3.1 Схема зміни напрямку руху поїздів

3.2 Поєднання станційних і перегінних систем А і Т

4 Автоматичний контроль стану перегінних і станційних пристроїв

5 Техніка безпеки при будівництві та експлуатації пристроїв А і Б

Висновок

Список використовуваних джерел

Додаток А Схематичний план перегону

Додаток Б Двоколійний план перегону

Додаток В Схема тональних рейкових кіл та кодування прохідної сигнальной установки при електротязі змінного струму.

Додаток Г Схеми сигнальних установок

Додаток Д Схеми автоматичної переїзної сигналізації

Додаток Е Принципова схема зміни напрямку руху поїздів

Додаток Ж Функціональна схема частотного диспетчерського контролю

Додаток И Схема живлення та включення генератора частотного диспетчерського контролю на сигнальну установку

Додаток К Схема живлення та включення генераторів частотного диспетчерського контролю на переїзді

Додаток М схема керування щитка авто шлагбаума

Вступ

До систем на перегоні, що використовуються в залізничній автоматиці і телемиханіці входять – напівавтоматичне (НАБ) і автоматичне (АБ) блокування, автоматична локомотивна сигналізація (АЛС), переїзні пристрої, які встановлюються на переїздах та системи диспетчерського контролю. Всі ці системи підвищують ефективність руху по перегоні і значно покращують показник безпеки руху залізничного транспорту.

Останні десятиліття характеризуються інтенсивною розробкою і впровадженням пристроїв залізничної автоматики і телемеханіки, реалізованих з використанням сучасних досягнень мікроелектроніки, мікропроцесорної техніки, теорії передачі і обробки сигналів, теорії рейкових кіл[3].

Можна стверджувати, що основним показником є - безстикові рейкові кола тональної частоти, які поклали початок розробці і упровадженню нових систем автоблокування, що підвищують надійність (в порівнянні з традиційними системами двоколійної і одноколійної АБ із застосуванням числового коду) та забезпечують вищий рівень безпеки руху поїздів[5].

Треба пам’ятати, що задача забезпечення безпеки руху поїздів, це є головне завдання підвищення якості перевезень на залізничному транспорті і завжди висувалася на перший план. Це викликано: як соціальними аспектами (збереження життя і здоров'я пасажирів), так і економічними (збереження вантажів і рухомого складу), до того ж треба пам’ятати про можливість конкуренції зі сторони автомобільного і трубопровідного транспорту - можливість реалізувати всі впровадження з найменшими затратами[1].

В даному курсовому проекті ми будемо опановувати перегін з розробкою на ньому автоблокування(АБ), де будуть використовуватися нові рейкові кола (РК)- тональної частоти і постараємося доказати доцільність впровадження саме автоблокування з тональними рейковими колами - децентралізоване (АБТД), враховуючи всі аспекти його функціонування[8].

Оскільки дане автоблокування на перегоні використовується лиш одновітсотково від всієї довжини залізничних доріг нашої держави, слід недооцінювати його переваг перед традиційним, хоч і застарілим кодовим блокуванням і так званим - напівавтоматичним блокуванням. Нажаль основним недоліком рейкових кіл, що використовуються в АБТД є наявність додаткових зон шунтування, але це не дає нам змоги використання їх на станції де рейкові кола мають меншу довжину і топологію. Також треба не забувати про нестабільні колійні приймачі, що мають властивість самозбуджуватися. Та це недоліки українських виробників, які не до кінця опанували схемне рішення і резервування даного вузла.

Крім досить серйозних недоліків в АБТД існують безліч переваг:

• вони не мають ізолюючих стиків, що покращує їхню надійність роботи і не вимагають встановлення дросель-трансформаторів;

• можуть використовуватись при пониженому опорі ізоляції;

• простіші в експлуатації;

• не потребують великої затрати кабелю, як автоблокування з тональними рейковими колами, але централізоване.