Лекція 1

Психологія менеджменту як галузь знань, сфера практичної діяльності та навчальна дисципліна

1. Витоки економічної психології: психологія праці, психологія виробництва, психологія маркетингу.

2. Поняття "психологія управління " i "психологія менеджменту".

3. Значення наукової психології для формування оco6ucmocmiо керівника.

4. Навчальна дисципліна "Психологія менеджменту".

1. ВИТОКИ EKOHOMIЧHOЇ ПСИХОЛОГІЇ

Економічна психологія як галузь психологічних знань почала формуватися на початку XX ст. Можна виділити принаймні дві традиції в становленні цієї науки.

Перша з них пов'язана з розвитком досліджень у галузі психології праці. Об'єктом досліджень було робоче місце, яке розглядалося в психології у вигляді механічної системи - набору i компонування інструментів i пристроїв, необхідних для виконання професійної діяльності. Поступово дослідження були обмежені психічними явищами, які регулюють рухову активність працівника.

Такий підхід дозволяв накопичувати пcиxoлoгiчнi дані з метою удосконалення організації праці, професійного навчання, добору кадрів, адаптації, але не сприяв динамічному розвитку цієї галузі психології, її переходу на якісно інший рівень - рівень соціальної психології праці.

Подальший прогрес психології праці пов'язаний з формуванням уявлень про робоче місце як техніко-економічну систему, органічно вплетену у виробничий процес підприємства.

Працівника почали розглядати не тільки як суб'єкта праці, але i як активну складову господарської чи економічної діяльності.

Вперше подібний підхід до розгляду проблем виявив Г. Мюнстерберг, який вирішив використати психологічні факти для того, щоб посприяти здійсненню економічно цінних завдань. На отримання економічно значущого результату у Мюнстерберга були орієнтовані три основні аспекти психотехніки:

• добір підходящих людей;

• досягнення найвищої продуктивності праці;

• досягнення бажаних психічних ефектів.

Таким чином, у працях дослідника не тільки окреслилася перспектива розвитку психології праці, а й визначилися контури нового напряму, який пов'язує через працю психологію та економіку. Надалі ця лінія дослідження отримала розвиток в економічній психології виробництва.

У працях Мюнстерберга значне місце приділялось і специфічним питанням торгівлі, реклами, збуту. Проте проблематика, що випливала з них, розвинулася в окрему гілку економічної психології, яка, виникла із соціологічного напряму в психології кінця XIX - початку XX ст.

Г. Тард офіційно визнаний як один із основоположників соціальної психології. Поряд з цим він є і автором незаслужено призабутої праці "Економічна психологія", що вийшла друком у 1902 р. В цій фундаментальній двотомній праці він послідовно розглянув:

• соціальні закони і вартість;

• економічну роль бажання і віри;

• потреби, працю, гроші і капітал;

• ціни, боротьбу (конкуренцію), кризи і ритми економічного розвитку;

• економічні уявлення, власність, обмін, асоціації і питання народонаселення.

Навіть цей стислий перелік дозволяє вести мову про пріоритет Тарда у розробці економічної психології. Однак запропонований ним напрям її розвитку суттєво відрізнявся від виробничого і започаткував окрему галузь економічної психології.

На відміну від першої, виробничої, вона спрямована на розробку психологічних проблем обміну, розподілу і споживання. Цю галузь можна визначити як економічну психологію маркетингу, і саме вона отримала переважний розвиток за рубежем, тим часом як виробнича гілка формувалася головним чином у руслі концепції "людських стосунків" та організаційної психології.

У нашій країні окремі сторони взаємозв'язку економіки і психології знаходили відображення в соціальній, психології і психології управління, а також у проблематиці організації і стимулювання праці, які вирішувалися, в основному, економічною наукою.