Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3 (1).doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
19.05.2015
Размер:
117.25 Кб
Скачать

Тема3. Страхові резерви, їх склад та порядок формування

    1. Поняття фондів та резервів, їх економічний зміст.

    2. Фонди страховика, їх види та порядок формування.

    3. Резерви страховика, їх види та порядок формування

3.1. Поняття фондів та резервів, їх економічний зміст

Страховик, як і будь-який суб’єкт господарювання, для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності формує фонди та резерви.

Термін „фонд” в українській мові має французьке походження – „fond” від латинського „fundus”, що перекладається як основа, фундація. Термін „резерв” також французького походження – „reserve” від латинського „reservo”, що означає зберігаю.

Тлумачення розуміння „фонд” і „резерв” в довідниковій літературі загального, економічного, фінансового характеру неоднозначне (табл. 3.1).

Таблиця 3.1.

Розкриття термінів „фонд” і „резерв в довідниковій літературі

№ з/п

Джерело інформації

Зміст терміну

„фонд”

Зміст терміну „резерв”

1

2

3

4

 

Довідникова література загального характеру

1.

Советский энциклопедический словарь/Научно-редакционный совет: А. М. Прохоров (пред.). – М.: «Советская Энциклопедия», 1981. – 1600 с.

1) ресурси, запаси, накопичення;

2) грошові кошти, призначені для якоїсь цілі, а також організація або установа для надання  матеріальної допомоги (с.1433)

1) запас чого-небудь на випадок потреби;

2) джерело нових засобів та сил (с.1125)

 

2.

Ожегов С. И. Словарь русского языка: Ок.57 000 слов/Под ред. чл.-корр. АН СССР Н. Ю. Шведовой . – 18-е изд., стереотип. – М.: Рус.яз., 1986. – 797 с.

1) грошові кошти;

2)ресурси, запаси чого-небудь (с.743)

1) запас, звідки черпають нові сили, ресурси (с.586)

3.

Новий тлумачний словник української мови (у чотирьох томах). Укладачі: проф. В. В. Яременко, к.ф.н. О. М. Сліпушко. – К.: Видавництво „Аконіт”, 2000.

1) ресурси, запаси, нагромадження держави, підприємства і т. ін.;

2) резерви;

3) кошти або матеріальні цінності, що мають цільове призначення, використовуються з певною метою (Т.4, с. 692)

 

1) запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби (Т.3, с. 888)

4.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2001. – 1440 с.

1) ресурси, запаси, нагромадження держави, підприємства і т. ін. // матеріальні цінності, що здійснюють кругооборот у процесі виробництва;

2) кошти або матеріальні цінності, що мають цільове призначення, використовуються з певною метою // кошти, цінності, які нагромаджуються звичайно шляхом збирання для кого-, чого-небудь (с.1327)

1) запас чого-небудь, який спеціально зберігається для використання в разі потреби // ще не використані можливості, засоби, для здійснення чого-небудь;

2) джерело, звідки беруться нові сили для кого-, чого-небудь; (с. 1022)

 

Довідникова література економічного характеру

1.

Райзберг Б. А., Лозовский Л. Ш., Стародубцева Е. Б. Современный экономический словарь. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 496 с.

1) запас, накопичення грошових засобів, грошовий капітал;

2) грошові та матеріальні засоби, зосереджені в єдину сукупність з метою використання їх для певних цілей (с. 363 – 364)

1) запас чого-небудь... на випадок потреби;

2) джерело, з якого черпаються ресурси, що спеціально зберігаються, у разі гострої потреби їх використання (с. 283)

2.

Золотогоров В. Г.Энциклопедический словарь по экономике. – Мн. Полымя, 1997. – 571 с.

1) багатоплановий термін, що означає запас, накопичення, капітал; // грошові або матеріальні засоби, призначені для певних цілей; мають конкретне призначення (с. 499)

 не визначається

3.

Завадський  О. С., Осовська Г. В., Юшкевич О. О. Словник економічних термінів: менеджмент, маркетинг, підприємництво. Навч.-метод. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 1999. – 444 с.

1) грошові та матеріальні засоби, призначені для використання з певною метою (с. 415)

 

1) запас на випадок необхідності;

2) джерело, звідки беруть необхідні нові матеріали, сили, енергію, грошові запаси тощо (с. 338)

4.

Борисов А. Б. Большой экономический словарь. – М.: Книжный мир, 2001. – 895 с.

1) запас, нагромадження грошових засобів, грошовий капітал;

2) грошові й матеріальні засоби, які зосереджуються з метою використання для певних цілей (с. 807)

1) запаси, які створюються для компенсації дій різних неврахованих факторів на ринку, стихійних лих, збоїв у виробництві;

2) можливості покращання використання наявних виробничих ресурсів (с. 623)

 

 

 

 

Довідникова література фінансового характеру

1.

Финансово-кредитный словарь: В 3-х т. Т. III Р-Я / Гл. ред. Н. В. Гаретовский. – М.: Финансы и статистика, 1988. – 511  с.

не визначено

не визначено

2.

Додалов В. Н., Крылова М. А., Шестаков А. Ф. Финансовое и банковское право. Словарь-справочник/Под ред. д.э.н. О. Н. Горбуновой – М.: ИНФРА-М, 1997. – 277 с.

не визначено

1)частина матеріально-фінансових засобів, тимчасово виключених з економічного обороту, ті, що знаходяться в запасі (с. 193)

3.

Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С.Фінансовий словник. – 2-ге видання, виправлене та доповнене. – Львів: Видавництво „Центр Європи”, 1997. – 576 с.

1) запаси, ресурси, нагромадження, капітал;

кошти чи матеріальні цінності, накопичувані з певною метою (с. 474)

не визначено

4.

Словарь банковских терминов / Уткин Є. А. и др.. – М.: АКАЛИС, 1997.

не визначено

1)запаси матеріальні та грошові, що створюються для компенсації дії різних неврахованих факторів на ринку, стихійних лих, збоїв у виробництві;

2) можливості покращання використання наявних виробничих ресурсів (с. 230)

Аналіз змісту термінів „фонд” та „резерв” (табл. 3.1) показує, що тлумачні словники та енциклопедії (загального характеру) не ототожнюють зазначені слова. „Фонд” визначається здебільшого як ресурс чи запас, що має цільове призначення і використовується з певною метою, а „резерв” – пояснюється як запас, який зберігається для використання у разі потреби.

В економічних довідниках розмежовуються поняття „фонд” та „резерв”, хоча під ними, загалом, розуміють запаси, накопичені певні матеріальні цінності, що мають цільове призначення. Однак, для резерву характерно спеціальне збереження запасу і його використання внаслідок впливу неврахованих факторів, тобто використання в разі потреби.

Так, поняття „фонд” характеризує кількість товарної та грошової маси, що призначені для забезпечення безперервного виробництва та збуту. Мова не йде про збої та втрати на виробництві, а про постійне їх використання за призначенням. Поняття „резерв” характеризує кількість товарної та грошової маси, що призначені для неочікуваних випадків, для додаткових витрат, які не передбачають використання фондів та запасів. Мова як раз йде про можливі значні збої у виробництві, за яких фінансових ресурсів фондів може бути недостатньо, щоб швидко компенсувати втрати. Наприклад, при стихійних лихах необхідно здійснити відшкодування втрат, кошти на які беруться із відповідних резервів.

В фінансових довідниках переважає визначення резерву, як запасу для використання ресурсів, призначених для певних цілей. А термін фонд практично не визначається. Це пояснюється тим, що і резерви, і запаси розглядаються в контексті фонду.

Місце і роль фондів та резервів в фінансово-економічній діяльності суб’єктів господарювання можна визначити тоді, коли є їх теоретичне обґрунтування як фінансово-економічних категорій. В науковій літературі досі немає єдиної думки щодо визначення фондів та резервів, а також немає чіткого розмежування цих термінів. Окрім того, визначенню зазначених понять не приділяється належна увага

В загальноприйнятій практиці господарювання поняття фонду розглядається в контексті розуміння „фінансів” як важливої економічної категорії. Так, найбільш відомі вчені радянських часів ( М. Шерменєв, Є. Вознесенський, М. Сичов, П. Нікольський, Г. Базарова) розуміють фінанси, як економічні відносини з приводу формування і використання фондів грошових засобів. А сучасні вчені (В. Родіонова, Л. Дробозіна, О. Василик, В. Федосов, В. Суторміна та інші) стверджують, що специфічною ознакою фінансів є те, що за їх допомогою створюються та використовуютьсяфонди фінансових ресурсів, які мають цільове призначення. Тобто, як підкреслює вітчизняний вчений К. Павлюк, фонди є формою виявлення фінансових ресурсів, критерієм визначення фінансових ресурсів. Проте, існують підходи, що фінансові ресурси мають і безфондову форму існування (наприклад, Н. Заяц, М. Фісенко та інш.)

Фонди фінансових ресурсів створюються в процесі руху вартості валового внутрішнього продукту. А відтак, саме шляхом формування грошових фондів визначається участь фінансів у розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту. В фінансовій літературі найбільш загальною є думка, що фонди представляють собою форму руху фінансових ресурсів, грошові нагромадження, що створюються в результаті розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту і є формою виявлення фінансових ресурсів. А „резерв” розглядається як окремий вид фонду грошових коштів.

Розмаїття підходів у тлумаченні та розумінні категорій не дозволяє чітко визначити їх роль та призначення, сформувати види та порядок створення й використання фондів і резервів, їх реально оцінити та обліковувати. Дослідження термінів „фонд” та „резерв” дозволяє зробити висновок, що зазначені терміни різняться межею їх використання та за економічним змістом є результатом розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту або доходів господарюючого суб’єкта.

В науковій літературі з економічної теорії та страхової теорії виділяються страхові, резервні та інші фонди, що створюються відповідно зазначеним цілям, серед яких передбачається відшкодування збитків від настання випадкових подій, від стихійних лих, від неминучих соціальних проблем (К. Маркс, Ф. Енгельс „Капітал”, К. Маркс „Критика Готської програми”, В. Райхер „Суспільно-історичні типи страхування”). Проте, на наш погляд, стосовно страхової діяльності, розуміння страхового фонду, в який включаються всі необхідні державні та суспільні витрати (для формування відповідних резервів та запасів), призводить до „розмивання” цієї економічної категорії. Страховий фонд, як термін, доцільно використовувати, якщо мова йде про страховика, при самострахуванні – створюються власні резервні фонди у протилежність придбання страхового полісу, для виконання державних соціальних програм – фонди за напрямком та видом здійснення соціального захисту населення в державі.

Отже, узагальнюючи розуміння фонду та резерву в довідниковій, економічній, фінансовій, страховій літературі, можна сказати, що ці терміни відображають певне акумулювання ресурсів для подальшого використання. Якщо мова йде про матеріальну сферу виробництва, то акумулюються матеріальні ресурси, якщо про грошовий обіг, то акумулюються фінансові ресурси. Але вони акумулюються з певною конкретною метою подальшого використання та у визначених напрямках. Окрім того, кожний із зазначених термінів має межу та особливості застосовування в залежності таких факторів, як сфера застосування, галузь економіки, ціль створення, суб’єкт створення тощо.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]