Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
SPRS_SS_Svitlolikuvannya_vodolikuvannya.docx
Скачиваний:
30
Добавлен:
20.05.2015
Размер:
35.15 Кб
Скачать

Тема: “Світлолікування. Водолікування”

І. Науково – методичне обгрунтування теми:

Сучасний рівень науково-технічного прогресу сприяє розробці наукових методів світлолікування і глибшому вивченню біологічної та терапевтичної дії різного спектра світлового випромінювання. У фізіотерапевтичних кабінетах методи світлолікування складають близько 40% від загальної кількості процедур, що проводяться. Теплова дія світла знімає спазм, розширює та покращує кровообіг в судинах, і тому світлолікування є ефективним для надання допомоги пацієнтам при больових синдромах. Велике значення має застосування УФО з метою профілактики рахіту у дітей. Враховуючи вищенаведені дані, вивчення методу світлолікування є актуальним.

Водолікування (гідротерапія) – використання води з лікувальною та профілактичною метою. Водолікування відоме з найдавніших часів. Перші відомості про нього містяться в індуістських Ведах (1500 років до н.е.). Прісною і мінеральною водою користувалися для гігієнічних і лікувальних цілей древні ассирійці, вавілонці, єгиптяни. У Древній Греції техніку водолікування удосконалив Гіппократ, а пізніше воно було перенесено в Древній Рим і поступово поширилося по усьому світі.

Принцип водолікування заснований на тому, що вода, володіючи високою

теплоємністю, великою теплопровідністю і конвекцією, добре розчиняючи різні

солі і гази, при впливі на організм через нервові рецептори шкіри викликає

доброчинні хімічні і біохімічні зміни в організмі.

Мінеральні води, підземні (іноді поверхневі) води, що характеризуються

підвищеним змістом біологічно активних мінеральних (рідше органічних)

компонентів і які володіють специфічними фізико-хімічними властивостями

(хімічний склад, температура, радіоактивність і ін.), завдяки яким вони

спричиняють на організм людини лікувальну дію. У залежності від хімічного

складу і фізичних властивостей мінеральні води використовують у якості

зовнішнього чи внутрішнього лікувального засобу.

Іі. Навчальні цілі

Знати:

  1. Біологічні особливості механізму дії світла на організм людини і його лікувальні властивості.

  2. Основні методи світлолікування – лікування видимим світлом, лікування інфрачервоними та ультрафіолетовими променями.

  3. Показання та протипоказання до призначення світлолікування.

  4. Будову і принципи роботи апаратів –солюкс - лампи, лампи УФО.

  5. Будову біодозиметра І.Ф.Горбачова і методику визначення біодози.

  6. Правила техніки безпеки при роботі з світлолікувальною апаратурою.

  7. Види ванн.

  8. Механізм дії ванн.

  9. Показання та протипоказання до водолікування.

  10. Можливі проблеми пацієнта.

Вміти:

  1. Визначати біодозу за допомогою біодозиметра і.Ф.Горбачова.

  2. Користуватись світлолікувальною апаратурою і проводити процедури.

  3. Надати рекомендації відносно світлолікування з профілактичною метою.

  4. Приготувати різні види ванн.

  5. Спостерігати за пацієнтом під час та після водолікувальних процедур.

  6. Здійснити медсестринські втручання з розв’язання проблем, що виникли.

Ііі. Матеріали до аудиторної самостійної роботи

    1. Основні базові знання та навички, необхідні для вивчення теми

№№

Дисципліна

Знати

Вміти

Забезпечуючі:

1.

Анатомія та фізіологія людини.

АФО шкіри, всіх органів та систем.

Визначати топографію органів в нормі.

2.

Фізика

Фізичні властивості світла.

Працювати з апаратами опромінення.

Ті,що забезпечуються

1.

Медсестринство в терапії

Захворювання при яких призначають різні види світлолікування та водолікування.

Застосувати знання в процесі вивчення клінічних дисциплін.

2.

Медсестринство в хірургії

3.

Медсестринство в педіатрії

4.

Медсестринство в акушерстві та гінекології

5.

Медсестринство в дерматології

    1. Зміст теми

  1. Біологічна і терапевтична дія інфрачервоного проміння.

Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 253.

М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст . 160-161

Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. 102-106.

  1. Біологічна і терапевтична дія ультрафіолетового (УФ) проміння.

Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 254.

М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 161-162.

Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. 106-116.

  1. Визначення біодози за допомогою біодозиметра І.Ф.Горбачова.

Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 254 - 255.

М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 163.

Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. 117-119.

  1. Види ванн.

Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 249 - 253.

М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 155 - 160.

Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. .

  1. Механізм дії ванн.

Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 249.

М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 156 - 157.

Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. .

  1. Показання та протипоказання до різних видів ванн.

Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», ст. 249 - 253.

М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, ст. 156 - 160.

Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», ст. .

    1. Рекомендована література

Основна:

Н.В. Пасєчко «Основи сестринської справи», м. Тернопіль, «Укрмедкнига», 2002 р., ст. 249 - 255.

М.Г.Шевчук “Сестринська справа”, м.Київ, Здоров’я

1994 р., ст. 160 – 164.

Додаткова:Є.М.Панасюк «Фізіотерапія», м.Київ, Здоров’я

1995 р., ст. 102 – 119.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]