Antidiscrimination

Тема 3. Антисемітизм як шлях до дискримінації

Б.З виступу поета Андрія Малишка на зборах композиторів м. Києва 20 січня 1949 р.:

...Безрідні космополіти одностайно виступали проти радянської культури в усіх її видах. Космополітичні виродки Стебун, Адельгейм, Санов і компанія знайшли своїх однодумців в особі Береговського, Гейліг, Хінчиної та ін. Сіонізм Клебанова, який виявився в симфонії пам’яті жертв Бабиного Яру, співзвучний сіонізмові Первомайського і Голованівського...1

Який емоційний настрій домінує у тексті. Якими засобами він переданий?

У чому звинувачуються люди, згадані у виступі А.Малишка? Де звучить виступ?

“Симфонія пам’яті жертв Бабиного Яру” – це музичний твір. Який зв’язок між музикою і сіонізмом в інтерпретації А. Малишка?

Текст 2. Офіційні документи

А.Характеристика кандидата мистецтвознавства Арона Яковича БеM реговського. Підготовлена директором консерваторії А. Климовим:

Кандидат мистецтвознавства Береговський Арон Мойше Янкелевич працю вав від 1937 до 1941 року завідувачем кабінету музичної етнографії і педаго гом з музфольклору в Київській Держконсерваторії та лектором з народної творчості з 1947 по 1949 рік..., і, крім педагогічної роботи, жодної іншої ро боти, в тому числі і громадської, не проводив... У консерваторії він прово див заняття із студентами 1 і 2 курсів з української народної музичної твор чості. Ці заняття він проводив з реакційно формалістичних позицій..., тобто давав тільки абстрактний аналіз української народної творчості, цілковито замовчуючи зв’язки народної творчості з суспільно політичним і еко номічним життям, орієнтував студентів на вивчення тільки дожовтневого* музичного фольклору... Космополітичні позиції Береговського, що знайшли вираз у його “наукових” працях (“Єврейський фольклор”) були викриті...

У зв’язку з викриттям Береговського як носія ідей буржуазного космопо літизму, він був звільнений з викладацької роботи...2

Чим займався педагог Київської консерваторії Арон Береговський?

Які заняття він проводив зі студентами 1 і 2 курсів?

У чому директор консерваторії звинувачує викладача Береговського?

___________________

* дожовтневий – тобто той, що існував до більшовицької революції 1917 р.

1Михаил Мицель. Евреи Украины в 1943–1953 годах. Очерки документированной истории. – К.: Дух і літера, 2004. – С. 195.

2 Державний архів міста Києва, Ф., р 810, оп., 2, спр., 5, арк., 7.

41

Я, Ти, Він, Вона...

За що був звільнений завідувач кабінету музичної етнографії та фольк лору?

Б.Інформація секретаря Київського обкому КП(б)У А.Гризи секретаM реві ЦК КП(б)У Л. Мельникову “Про звинувачення єврейських наM ціоналістів у контрреволюційних злочинах”, 2 липня 1952 р. :

...Ця група єврейських націоналістів на чолі з Гендельштейном, починаючи з 1947 по 1952 рік, систематично збираючись на квартирах, будучи вороже налаштована проти Радянської влади, обговорювала політику партії з на ціонального питання в контрреволюційному націоналістичному дусі, зводи ла наклепи на радянську дійсність, вихваляючи буржуазну державу Ізраїль, вважаючи її своєю Вітчизною, а Радянський Союз тільки місцем народження

імісцем проживання...1

У чому звинувачували “єврейських націоналістів”?

Як ви розумієте словосполучення націоналістичний контрреволюційний дух”?

Чи вважалася б меншою провина “єврейських націоналістів”, якби дер жава Ізраїль проголосила будівництво соціалізму за радянським зраз ком?

В.П. Вільховий. Голова Ради релігійних культів при ЦК КП(б)У про надходження в синагоги маци* (1957–1958 рр.):

Спостерігаючи таке ставлення до отриманої маци з Ізраїлю, ми дійшли вис новку, що Ізраїль, надсилаючи мацу пакунками в СРСР, розраховує в такий спосіб розпалювати націоналістичні настрої серед окремих груп віруючих євреїв і тому, якщо релігійна громада не листується з Ізраїлем, то бажано ма ти таке становище, коли керівники єврейських громад будуть відмовлятися від отримання цих пакунків з мацою*.2

Чому з держави Ізраїль посилали до СРСР поштові пакунки з мацою?

Якою б була реакція радянської влади – подібною чи відмінною, – якби з Канади українські емігрантські товариства надсилали до України пакунки з писанками? Обґрунтуйте.

___________________

*маца – святковий ритуальний бездріжджовий хліб, що вживається під час єврейської пасхи – Песаха.

1Михаил Мицель. Евреи Украины в 1943–1953 годах: Очерки документированной истории. – К.: Дух

і літера, 2004. – С. 240.

2Михаил Мицель. Общины иудейского вероисповедания в Украине [Електронний ресурс] / www. judaica.kiev.ua. – Інститут іудаїки, 1998. – Режим доступу: http://www.judaica.kiev.ua/eg9/mizel/ miz3.htm.

42

Тема 3. Антисемітизм як шлях до дискримінації

Текст 3. Сторінками історії

А. Дані про заголовки всесоюзних та республіканських газет у 1949 р.

Заголовки всесоюзних і республіканських газет нагадували фронтову сти лістику заголовків закликів: “До кінця розгромити антипартійну критику” (“Правда Украины”. 19 лютого 1949 p.), “Рішуче викрити підступні дії буржу азних естетів” (“Літературна Україна”. 26 лютого 1949 р.), “До кінця розгро мити космополітів антипатріотів!” (“Правда Украины”. 6 березня 1949 p.). Незабаром, у квітні–травні 1949 p., кампанія в пресі проти “космополітів” різко пішла на спад (очевидно, внаслідок негативної реакції громадськості Заходу, включно з її лівими колами).1

Б. Повідомлення ТАРС* від 13 січня 1953 р.

Якусь годину тому органами держбезпеки було розкрито терористичну гру пу лікарів, які ставили за мету шляхом шкідницького лікування вкоротити віку активним діячам Радянського Союзу. <...> Документальними даними, дослідженнями, висновками медичних експертів та зізнаннями заарештова них установлено, що злочинці, будучи замаскованими ворогами народу, здійснювали шкідницьке лікування хворих і підривали їхнє здоров’я. <...> Слідство встановило, що члени терористичної групи, використовуючи своє становище лікарів і зловживаючи довір’ям хворих, умисно злочинно підрива ли здоров’я останніх, свідомо ігнорували дані об’єктивного дослідження хворих, ставили їм неправильні діагнози, які не відповідали справжньому

___________________

*Телеграфне агенство Радянського Союзу – володіло винятковим правом на розповсюдження інфор мації про події за межами СРСР.

1 Нариси з історії та культури євреїв. – К.: Дух і літера, 2005. – С. 215.

43

Я, Ти, Він, Вона...

характерові їхніх захворювань, а потім неправильним лікуванням губили їх. <...> Встановлено, що всі ці лікарі вбивці, нелюди, потоптали священний прапор науки й осквернили честь діячів науки, – були найманими агентами іноземної розвідки.

<...> Слідство завершиться найближчим часом.1

В. Погляд сучасного дослідника

Цілу другу половину січня ідеологічні працівники, лектори, пропагандисти, а також преса та радіо трубили про нові “звірства” “лікарів убивць”. Їх обви нувачували в шпигунстві проти Країни Рад, до того ж, звинувачуючи, напри клад, братів Бориса і Михайла Коганів у шпигунстві, слідчі одного із них “при писали” до японської розвідки, а другого – до англійської. Академік Мирон Вовсі, генерал, головний терапевт Радянської Армії, який у роки війни зро бив великий внесок у порятунок від смерті тисяч фронтовиків, був “припи саний” до фашистської розвідки, хоч він наполегливо просив слідство лише про одну “милість”: зняти з нього це обвинувачення, оскільки багато його рідних у роки війни були по звірячому вбиті німецькими фашистами.

Серед “нелюдів роду людського” – так арештованих офіційно іменували газети й радіо – був і особистий лікар Сталіна Володимир Виноградов. Як розповів Микита Хрущов на ХХ з’їзді партії, саме Виноградов на початку 1952 року виявив у Сталіна значне погіршення стану здоров’я у зв’язку з пе ренесеними інсультами і порекомендував відійти від активної діяльності. Коли Берія сказав про це Сталіну, той шалено вибухнув: “У кайдани його, у кайдани!” – кричав він, і доля Виноградова була, певно, вирішена.

Українські чекісти, рівняючись на Москву, теж затіяли власну “справу лікарів”. Було заарештовано 36 осіб. Головним обвинувачуваним “призна чили” відомого терапевта й ендокринолога Віктора Когана Ясного, який “ке рував створеною ним за підтримки американських імперіалістів і сіоніст ських кіл Заходу терористичною організацією з числа єврейських буржуаз них націоналістів”. Саме Коган Ясний першим у СРСР застосував тоді ще но вий препарат – інсулін – для лікування хворих на цукровий діабет і цим вря тував життя мільйонам людей.2

У чому звинуватили частину лікарів у “справі” 1953 р.?

Хто були люди, що потрапили як підсудні у “справу лікарів”? Якими були їхні професійні якості?

Яка особиста роль Сталіна у “справі лікарів” 1953 р.? Чому вона вва жається антисемітською?

___________________

1Дело врачей [Електронний ресурс] / www.chorninter.com. – Friends club "Вы Чье, Старичье?", 2005. – Режим доступу: http://www.chorninter.com/modules.php?name=News&file=article&sid=481.

2Валерій Дружбинський. Останній злочин Тирана [Електронний ресурс] / www.dt.ua. – Дзеркало тижня, 2003. – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3150/37257.

44

Тема 3. Антисемітизм як шлях до дискримінації

Г.Про результати ідеологічної кампанії 1945–1948 рр.

В результаті проведеної ідеологічної кампанії з радянських і партійних уста нов, із вузів, шкіл, лікарень і наукових колективів лише за 1945–1946 роки в Києві було звільнено понад вісім тисяч громадян єврейської національ ності. Власне, Київ лише повторював усе, що робилося в Москві, і приміряв рішення партії до місцевих умов. А тим часом кампанія антисемітизму наби рала обертів. У пресі і на радіо зникли прізвища євреїв – солдатів, офіцерів і генералів, замовчувалася їхня роль у перемозі над фашизмом. Почали ви лучати з бібліотек книги Едуарда Багрицького, Василя Гроссмана, Михайла Свєтлова, Йосипа Уткіна, Бориса Пастернака і багатьох інших. Було розсипа но у видавництві і заборонено “Чорну книгу” про злочини фашистських оку пантів проти євреїв у роки війни. Закривалися єврейські газети та журнали, театри та видавництва. <...>. Почалися масові арешти діячів єврейської культури. Заарештовано Єврейський антифашистський комітет (ЄАК), який під час війни зібрав у США й інших країнах мільйони доларів для перемоги. Серед обвинувачуваних: єврейські письменники Перец Маркіш, Лев Квітко, Іцик Фефер, Давид Бергельсон, актор Веніамін Зускін, академік Ліна Штерн. Усім підсудним (окрім біолога Л. Штерн, про яку казали, що Сталін зберіг їй життя, думаючи, що вона володіє секретом довголіття) винесено смертний вирок. Більше ста письменників, поетів, учених, артистів, службовців, пар тійних і радянських робітників єврейської національності були засуджені до 25 і 10–15 років таборів і в’язниці.1

У чому полягала кампанія антисемітизму у 1945–46 рр.?

Який з описаних проявів антисемітизму вражає вас найбільше? Чому?

Як можна охарактеризувати державний антисемітизм в СРСР з погляду права і моралі?

Д.Прояви антисемітизму в СРСР. Погляд сучасного дослідника

“Справа лікарів” була останнім оскалом Сталіна. Але антисемітизм, хай не офіційний, не державний, а прихований, на рівні пересічного партійного керівника і чиновника, продовжував існувати. Єврейських юнаків не брали на навчання у військові ВНЗ й інститути міжнародних відносин. Щоб вступи ти до звичайного інституту чи університету, єврей мусив скласти всі іспити не на “п’ять”, а, як мінімум, на “шість”. Службові східці теж мали межу, вище від якої єврею не можна було піднятися. Він міг бути гарним секретарем первинної парторганізації, конструктором, лікарем, науковцем, інженером, журналістом... Але не міг стати секретарем райкому партії, генеральним

___________________

1 Валерій Дружбинський. Останній злочин Тирана [Електронний ресурс] / www.dt.ua. – Дзеркало тижня, 2003. – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3150/37257.

45

Я, Ти, Він, Вона...

конструктором, головним лікарем, директором НДІ, директором заводу, редактором газети... Можливо, бували винятки, але вони лише підтверджу ють це правило.1

Блок 3

Текст 4. Офіційні документи

А. Дані моніторингу Конгресу національних громад України 2006 р.:

Динаміку зростання антисемітизму наочно демонструє порівняння кількості антисемітських публікацій за 10 років, починаючи з 1997 року, коли ця кіль кість була мінімальною за всі роки незалежності.

Динаміка антисемітських публікацій за період 1997–2006 рр.

1997	1998	1999	2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
143	265	250	161	161	149	258	379	661	676

<...> Аналіз періодичних видань, у яких друкувалися тексти антисемітського характеру, свідчить, що збільшення кількості публікацій відбулося за раху нок видань, які є власністю Міжрегіональної академії управління персона лом (МАУП) або спонсоруються нею, а саме журнал “Персонал”, газети “Персонал плюс”, “За вільну Україну плюс”, “Українська газета плюс”, “Інформаційний бюлетень”.

Велика кількість публікацій у виданнях, підконтрольних МАУПу, перепов нені агресивними ксенофобськими настроями щодо євреїв, росіян, мігран тів з близького та далекого зарубіжжя. Про ступінь агресивності можна скла сти уявлення, тільки подивившись на назви статей (взяті з газети “Персонал плюс”): “Проти доктрини єврейського расизму”, “Бабин Яр: трагедія як товар для ґешефту”, “Шабаш сіоністів”, “Хабад – організатор війни проти Украї ни”, “Хабад Любавич – вбивці наркотиками”, “Бнай Брит” – орден юдо ма сонів”, “Богообрані” проти українців”, “Юдеї, тримайтеся подалі від влади і грошей!”, “Сіонізм – ідеологія дегенерації” і т. ін.”2

___________________

1Валерій Дружбинський. Останній злочин Тирана [Електронний ресурс] / www.dt.ua. – Дзеркало тижня, 2003. – Режим доступу: http://www.dt.ua/3000/3150/37257.

2В’ячеслав Лихачов. Антисемитские акции и публикации в периодических изданиях Украины 2006 года // Права людини в Україні – 2006. XII. Деякі аспекти права на захист від дискримінації та нерівності [Електронний ресурс] / helsinki.org.ua. – Українська Гельсінська спілка з прав людини, 2007. – Режим доступу: http://helsinki.org.ua/index.php?id=1187753365#_ftn8.

46

Тема 3. Антисемітизм як шлях до дискримінації

Б.Дані моніторингу правозахисних організацій щодо проявів ксеноM фобії в Україні:

У 2006 році моніторинг КНГУ зафіксував п’ять випадків насильства щодо євреїв, 16 актів вандалізму. Наведемо декілька прикладів.

28 серпня 2005 р. – у м. Києві на двох студентів юдейського навчального за кладу напала група наці скінхедів, які жорстоко побили своїх жертв, вигуку ючи антисемітські висловлювання. Одна з жертв, Мордехай Моложенов, внаслідок нападу опинився у стані коми. Трьох затриманих підозрюваних звинуватили у “хуліганстві”.

11 вересня 2005 р. – у Києві, на території Національного комплексу “Експо центр України”, кілька підлітків напали на двох громадян Ізраїлю – батька, раввина Міхаеля Меніса, та його сина Мордехая. Міліція затримала напад ників; двом із них висунули звинувачення у “хуліганстві”.

20 квітня 2006 р. – у м. Дніпропетровську на молодого юдея Х. Гоброва, який виходив із синагоги, напала група молодих людей. Х. Гобров отримав ножове поранення і важку травму голови. За кілька днів до цього на цент ральній площі Дніпропетровська на чотирьох єврейських підлітків напала група неонацистів.

23 червня 2006 р. – у м. Кіровограді закидано камінням місцеву синагогу. За словами представників єврейської громади міста, це стало п’ятим подіб ним випадком від початку 2006 р.1

В.Заява української інтелігенції “Проти ксенофобії, за європейську Україну”.

<...> Байдужість держави до антисемітизму й інших проявів нетерпимості на національному ґрунті перешкоджає формуванню української політичної нації, тобто спільноти всіх громадян України незалежно від їхньої етнічної приналежності.

Піком дедалі потужнішої антисемітської кампанії, веденої під струхлявілим каґебістським прапором “антисіонізму”, стало ганебне звернення до Прези дента України, Голови Верховної Ради і Голови Верховного Суду, в якому керівники МАУП і ще деяких буцімто патріотичних організацій, два народ них депутати України, а також близько сотні “науковців, громадських і по літичних діячів” вимагають “припинити злочинні дії організованого єврейст ва в Україні”, послуговуючись фразеологією й арґументами, які, на наш

___________________

1 В’ячеслав Лихачов. Антисемитские акции и публикации в периодических изданиях Украины 2006 года // Права людини в Україні – 2006. XII. Деякі аспекти права на захист від дискримінації та нерівності [Електронний ресурс] / helsinki.org.ua. – Українська Гельсінська спілка з прав людини, 2007. – Режим доступу: http://helsinki.org.ua/index.php?id=1187753365#_ftn8.

47

Я, Ти, Він, Вона...

погляд, вочевидь суперечать нормам Конституції і чинного законодавства та беззаперечно заслуговують на осуд з боку кожного, хто вважає себе сві домим і відповідальним громадянином своєї країни.

На жаль, ані жодна з “гілок” державної влади, ані впливові засоби масової інформації, ані загальнонаціональні громадські організації, ані, нарешті, широка громадськість – майже ніхто з них і майже ніхто з нас не визнав за потрібне вчасно дати чітку оцінку і жорстку відсіч цій людиноненавис ницькій і, зрештою, антиукраїнській істерії. Відтак аналогічних звернень по більшало, аж поки на початку червня МАУП влаштувала у Києві “IV все світню конференцію” на тему “Діалог цивілізацій: сіонізм – найбільша загро за світовій цивілізації”, що її тональність та ухвали змусили відповідального працівника секретаріату Президента України нарешті згадати про “міжна родний імідж” України, засудити “підтримку проявів антисемітизму” й від межуватися від ксенофобної позиції МАУП, оскільки вона суперечить полі тиці української держави.

Водночас мусимо визнати, що українське суспільство, а надто український освічений клас досі не спромоглися навіть на такий декларативний жест. Та ка байдужість уже дається взнаки, прямо перешкоджаючи творенню україн ської політичної нації та реальному рухові України в бік демократичних єв ропейських цінностей...1

Д л я н о т а т о к :

___________________

1 Часопис “Критика”, 2006. – Ч. 6.

48

Òåìà 4

Яку дискримінацію називають гендерною?

Матеріал для вчителя

Обґрунтування та особливості заняття

Матеріали до цієї теми покликані надати учням та ученицям розуміння по ширеного типу дискримінації, який у суспільстві не відчувається як загрозливий чи наявний. Якщо, незважаючи на складність визнання українською владою ра сової дискримінації, українське суспільство на загал визнає неприпустимість цього явища, то щодо гендерної дискримінації суспільство не є стурбованим. Соціологічні дослідження, що проводилися,1 виявляють певну “нечутливість” не лише чоловіків, але й жінок стосовно розподілу ролей у сучасному житті. Ме тою цього заняття є показ прикладів гендерної дискримінації, яка є дуже розпов сюдженою, попри законодавчо закріплену рівність чоловіків і жінок, що на прак тиці виглядає радше як ритуальні обов’язки щодо демократичного законодавст ва. Показовим у цьому сенсі є аналіз відбиття гендерних проблем в українському законодавстві, зроблений Тетяною Хомою:

“Мабуть, найцікавішим віддзеркаленням у праві ставлення Української дер жави до жінки є положення ст. 24 Основного Закону. Там сказано таке: “Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками мож ливостей у громадсько політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і про фесійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров`я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і мате рям”. На погляд пересічного, не обтяженого боротьбою за гендерну рівність оби вателя, все виглядає дуже гарно і навіть прогресивно. Проте це лише на перший погляд пересічного обивателя. Насправді ж тут можна зробити кілька істотних зауважень. По перше, щодо некоректності формулювання принципу гендерної

___________________

1 Юлія Янчар. Жіноча дискримінація: міф чи реальність [Електронний ресурс] / www.gazeta.lviv.ua. – Львівська газета, 2007. – Режим доступу: http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/10/25/27172.

49

Я, Ти, Він, Вона...

рівності. Держава надає жінкам рівні з чоловіками права так, ніби ті, відповідно до базового принципу прав людини, їх не мають від народження. Інша річ, що вони не є забезпечені та захищені належним чином (і саме це, а не милостиве на дання таких прав, є завданням держави!), проте всі люди (незалежно від статі) мають усі права людини, закріплені у “Загальній декларації прав людини” та інших міжнародних стандартах. А по друге, вже тут спостерігається турбота держави про материнство та ігнорування батьківства... Тому позитивним у цій нормі можна вважати лише те, що принцип гендерної рівності все ж таки за кріплено, однак те, як саме це зроблено, вимагає корекції”.1

Перша частина заняття (блок 1–2) присвячена виявленню та подоланню ген дерних стереотипів, які на рівні суспільної свідомості виступають як основа дис кримінації за статевою ознакою. Вчителю слід дуже уважно й обережно, макси мально толерантно проводити запропоновані вправи, як і будь яку іншу роботу із виявлення стереотипів, адже учасники і учасниці заняття – це підлітки із сімей з різним ступенем авторитарності чи демократичності взаємостосунків по лінії “батько – мати”, “батьки – діти”, “повна – неповна сім’я”. Основою розмови про гендерні ролі має бути положення про рівність людей незалежно від статі згідно з положеннями “Загальної декларації прав людини”. Учням варто наголо сити на довготривалій історії утвердження рівності жінок, починаючи із руху суф ражисток і феміністичного руху2 і завершуючи інформацією про те, що міжнарод на спільнота в особі ГА ООН ухвалила “Конвенцію про ліквідацію всіх форм дис кримінації щодо жінок” лише у 1979, а “Декларацію проти використання насиль ства проти жінок” – у 1993 році. За браком часу історичну довідку з цього питання можна запропонувати як випереджувальне чи як завершальне домашнє завдан ня, що варто зробити як збирання “портфоліо”, виготовлення стіннівки, шкільної газети тощо.

Друга частина заняття має вивести учнів та учениць на розуміння глибини суспільних проявів гендерної дискримінації. Слід остерігатися формування уста леного образу гендерної дискримінації лише із жіночим обличчям, хоча вона здебільшого виглядає саме так. Ще в першому сюжеті з оголошеннями праце давців варто звернути увагу на “чоловічу” складову, а наприкінці також не оми нути розмови про звичну практику надання саме жінкам пріоритетного права на виховання дітей.

Результатом роботи над поняттям гендерної дискримінації має стати розу міння необхідності гендерної рівності та формування гендерної культури як про цесу справедливого партнерства у визначенні та втіленні суспільних, політичних, економічних, культурних цілей та завдань.

____________________

1Тетяна Хома. Кого дискримінуємо? Відображення гендерних проблем в українському законодавстві [Електронний ресурс] / www.ji.lviv.ua. – Незалежний культурологічний часопис “Ї”, 2003. – Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n27texts/homa.htm.

2Соломія Павличко. Фемінізм. – К.: Основи, 2002; а також інформацію на Інтернет сайтах: hppt:// gender.ntu kpi.kiev.ua, hppt://www.gender.ru, hppt://www.undp.sk./genderlibrary.

50