file1

Відповідно до програми, затвердженої Міністерством освіти і науки України (лист № 1/11—2646 від 08.06.2001 р.)

Р е ц е н з е н т: Ніколаєва Т. В., учитель-методист

Харківської спеціалізованої школи I—III ступенів № 119

Пропонованевиданняпродовжуєсеріюнаочнихпосібниківзішкільнихдисциплін,якідопоможуть учням систематизувати, конкретизувати і поглибити набуті знання і вміння, а також прилучитися до активної самостійної роботи.

Структура і зміст посібника повною мірою відповідають вимогам чинної навчальної програми зі шкільногокурсувсесвітньоїісторії.Навчальнийматеріалзгрупованозапрограмнимитемамиі подано у наочній формі, тобто у вигляді таблиць, схем, діаграм тощо.

Авторисвідомоуниклиметодичнихпорадщодопрактичноговикористанняпосібника.Структурнозмістовнапростотаіповнотазумовлюютьнеобмеженістьможливостейяксамостійногоопрацьовування учняминаведеногоматеріалу,такіроботипідкерівництвомучителя.Такийпідхід,надумкуавторівпрактиків, сприятиме ефективній реалізації навчально-виховних завдань.

Сподіваємось, що пропонований наочний довідник буде надійним помічником і порадником в опануванні шкільного курсу всесвітньої історії.

Гісем О. В.

Г51   Всесвітня історія. 8—9 класи: Наочний довідник / О. В. Гісем, О. О. Мартинюк.— К.; Х.: Веста, 2007. — 157 с.

Видання містить навчальний матеріал у вигляді таблиць, схем, діаграм зі шкільного курсу всесвітньої історії, що повною мірою відповідає чинній навчальній програмі.

Наочний довідник розрахований на учнів, абітурієнтів і вчителів історії.

Навчальне видання

Гісем Олександр Володимирович Мартинюк Олександр Олександрович

Всесвітня історія. 8—9 класи

Наочний довідник

Редактор Л. А. Шведова

Технічний редактор В. І. Труфен Коректор О. Г. Неро

ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А

Адреса редакції: 61145 Харків, вул. Космічна, 21а. Тел. [phone], тел./ факс [phone].

Для листів: 61045 Харків, а/ с 3355. З питань реалізації: [phone]

©О. В. Гісем, О. О. Мартинюк, 2007

©ТОВ «Веста», 2007

Зміст

8 клас. Всесвітня історія. Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)

Вступ.	Перехід від Середньовіччя до Нового часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.    5
Тема 1.	Великі географічні відкриття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.     6
	Відкриття європейців і створення перших колоніальних імперій. . . . . . . . . . . . . . . .		6
	Наслідки Великих географічних відкриттів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		9
Тема 2.	Початок Реформації в Європі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	10
	Реформація в Німеччині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	10
	Поширення реформаційних ідей в Європі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	12
Тема 3.	Визвольний рух у Нідерландах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	14
Тема 4.	Франція в XVI — першій половині XVII ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	17
	Реформація і громадягська війна у Франції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 17
	Абсолютна монархія у Франції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	19
Тема 5.	Англія у XVI ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .21
	Поширення ринкових відносин в Англії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	21
	Зовнішня політика Англії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	23
Тема 6.	Тридцятилітня війна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	.24
Тема 7.	Московська держава в XVI— XVIІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	.27
	Московське царство за Івана IV. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
	Московська держава в XVIІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	31
Тема 8.	Польща в XVI—XVIІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	33
Тема 9.	Культура і наука Західної, Центральної та Східної Європи в XVI— XVIІ ст. . . . . . . . . . . . .		37
	Мистецтво Відродження в Європі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
	Поширення мистецтва бароко в Європі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 39
	Наука. Література. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 40
Тема 10.	Країни Сходу в XVI—XVIІІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	42
	Особливості розвитку східних цивілізацій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	42
	Османська імперія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	44
	Китай та Індія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 47
Тема 11.	Англія в другій половині XVIІ — у XVIІІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	54
	Англійська революція. Громадянська війна. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 54
	Промислова революція в Англії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 57
Тема 12.	Російська держава в XVIІ—XVIІІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	.60
	Становлення Російської імперії. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60
	Російська імперія в другій половині XVIIІ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 64
Тема 13.	Німецькі держави в XVIIІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	66
	Утворення Прусського королівства. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 66
	Володіння австрійських Габсбурґів у XVIIІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 67
Тема 14.	Північна Америка в XVIIІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	70
	Англійські колонії в Північній Америці. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	.	70

Зміст

9 клас. Всесвітня історія. Нова історія (кінець XVIIІ — початок ХХ ст.)

Вступ.	Основні тенденції суспільно-політичногота економічного розвитку світу
	від кінця XVIIІ до 1914 р. . . . . .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .	. .	.77
Тема 1.	Французька революція кінця XVIIІ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.	78
	Франція напередодні революції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.	78
	Початок революції. Повалення монархії та встановлення республіки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. .	81
	Якобінська диктатура. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .			. 84
	Термідоріанський режим. .	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 86
Тема 2.	Правління Наполеона Бонапарта. Перша імперія у Франції . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.	88
	Консульство та імперія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .			. 88
	Війни наполеонівської Франції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .			. 90
Тема 3.	Країни Європи в 1815—1847 рр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.	.92
	Англія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
	Франція. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .			. 96
	Росія. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.	99
Тема 4.	Революції 1848—1849 рр. у Європі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.102
Тема 5.	Утворення національних держав в Італії та Німеччині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 105
Тема 6.	Англія в 50—60-х рр. ХІХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.107
Тема 7.	США в першій половині ХІХ ст. Громадянська війна (1861—1865) . . . . . . . . . . . . . . .		.109
Тема 8.	Російська імперія в другій половині ХІХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.	115
Тема 9.	Робітничий і соціалістичний рух у країнах Європи
	(друга половина ХІХ — початок ХХ ст.) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.	122
Тема 10.	Культура кінця XVIII — першої половини ХІХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.124
	Розвиток техніки і науки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
	Література. Філософія. Мистецтво . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 125
Тема 11.	Завершення формування індустріального суспільства в провідних країнах . . . . . . . . . . 127
	Німеччина в 1871—1914 рр.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 127
	Англія в 1870—1914 рр.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .			130
	Третя республіка у Франції. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 132
	США в 1870—1914 рр. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 135
	Японія в другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .			138
	Російська імперія наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст.. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .			141
Тема 12.	Національно-визвольний рух народів світунаприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. . . . . . . . .		.145
Тема 13.	Міжнародні відносини наприкінці ХІХ — на початку ХХ ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . .		. 150
Тема 14.	Культура зарубіжних країн другої половини ХІХ — початку ХХ ст. . . . . . . . . . . . . . .		. 152
Література	. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .		.157

Зміст

Нова історія

8

(кінець XV—XVIII ст.)

КЛАС

Вступ. Перехід від Середньовіччя до Нового часу

Місце Нової історії в історії людства

Нова історія — період всесвітньої

італійські мислителі, котрі цим про-

історії між історією середніх віків та

тиставили себе попередній епосі «се-

історією

новітнього часу. Термін

редніх віків» і підкреслили, що роз-

«новий час» запровадили в XV ст.

почалася нова епоха в історії Європи

Всесвітня історія

Історія пер-

Історія старо-

Історія серед-

Історія нового

Історія новітньо-

вісного світу

давнього світу

ніх віків

часу

го часу

Від появи

3 тис. років

476—1492 рр.

І п е р і о д:

І п е р і о д:

людини на

до н. е. —

1492—1789 рр.

1914—1939 рр.

Землі — до

476 р.

І І п е р і о д:

І І п е р і о д:

3 тис. років

1789—1914 рр.

1939 р. — до на-

до н. е.

ших днів

Три явища в європейській історії, які мали визначальне значення для переходу від Середньовіччя до Нового часу

Назва		Визначення	Особливості
Відродження	Період в культур-		• Найважливіші наслідки поширення у Європі ідеалів
	ному та ідейному		Відродження:
	розвитку країн Захід-		— здійснення величезного кроку вперед у розвитку
	ної і Центральної Єв-		мистецтв;
	ропи, що уособлював		— важливі відкриття в астрономії, біології, хімії, фі-
	перехід від Середньо-		зиці, медицині;
	віччя до Нового часу		— прагнення пізнати світ надихало дослідників на да-
			лекі мандрівки;
			— поширення нових поглядів на роль церкви в сус-
			пільстві підготувало підґрунтя для її реформи
Великі геогра-	Найбільші геогра-		• Пошук нових торговельних шляхів з Європи до Індії
фічні відкриття	фічні відкриття,		і Східної Азії, налагодження прямих зв’язків із азіат-
	здійснені європей-		ськими країнами (без посередників)
	ськими мандрівни-		• Сприяли дослідженню більшої частини земної поверх-
	ками в другій поло-		ні (за виключенням внутрішніх районів Америки, Аф-
	вині XV — середині		рики й Австралії)
	XVII­	ст.	• Дали поштовх розвитку багатьох галузей природознав-
			ства
			• Сприяли набуттю торгівлею світового характеру
Вступ. Перехід від Середньовіччя до Нового часу

		Закінчення таблиці
Назва	Визначення	Особливості
Реформація	Суспільно-політич-	• Ідеологи Реформації висунули тези, які заперечували
	ний та ідеологічний	необхідність існування католицької церкви з її ієрар-
	рух у Західній та	хією та інститутом духовенства, відкидали канони ка-
	Центральній Європі	толицького богослужіння, не визнавали права церкви
	XVI ст., який набув	на землеволодіння
	форми релігійної	• Результатом Реформації стало виникнення реформат-
	боротьби проти ка-	ської або протестантської церкви
	толицького вчення
	і церкви

Основні зміни, які відбулися в перший період Нової історії в Європі

	Загальна характеристика
• Європейці розпочинають активне осво-	• Змінюються форми державної влади. Спочатку від-
єння раніше невідомих їм земель. Вони	бувається зміцнення і посилення королівської вла-
здійснюють далекі мандрівки через усі	ди, а згодом розгортаються рухи, спрямовані проти
чотири океани, встановлюють інтенсив-	необмеженої влади монархів
ні зв’язки з іншими континентами	• В економіці та суспільному житті феодальні відно-
• З’являється людина Нового часу, яка	сини поступаються місцем буржуазним
багато в чому відрізняється від людини	• Формується і визначається у кордонах (інколи до-
Середньовіччя. Зокрема, вона по-ін-	сить близьких до сучасних) чимало сучасних євро-
шому бачить свої відносини з Богом та	пейських держав
дотримується іншої системи цінностей	• Формується національна самосвідомість народів,
у земному житті	сучасні мови, своєрідність національних культур

Тема 1. Великі географічні відкриття

Відкриття європейців і створення перших колоніальних імперій

Передумови Великих географічних відкриттів

Передумови		Зміст
Політичні		Утворення в Європі великих централізованих держав, які мали необхідні кошти
		для спорядження і фінансування заокеанських мандрівок. У першу чергу це
		­Іспанія, а також Англія, Франція і Португалія
Релігійні		Католицька церква ставилася до підкорення нових земель як до своєрідного
		хрестового походу проти язичників з метою повернення їх до християнської віри
Соціальні		У результаті успішного завершення Реконкісти виникає велика кількість дріб-
		ного іспанського і португальського дворянства, у якого військовий досвід поєд-
		нувався з прагненням наживи і релігійним фанатизмом
Технічні		Створення нових і вдосконалення існуючих навігаційних приладів та карт, но-
		вих типів морських кораблів: морський компас, астролябія, портолан (морська
		компасна карта), трищоглова каравела
		Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)

	Закінчення таблиці
Передумови	Зміст
Наукові	Досягнення в географії, астрономії, підтвердження уявлень про кулястість Зем-
	лі, із якими була безпосередньо пов’язана ідея про можливість західного мор-
	ського шляху до Індії через Атлантичний океан, або, іншими словами, «досягти
	Сходу, рухаючись на захід»
Історико-гео-	Нова політична та економічна ситуація, що виникла в Передній Азії після падін-
графічні	ня Константинополя і створення Османської імперії. Встановлення турецького
	панування у Східному Середземномор’ї, а пізніше також на Чорному та Черво-
	ному морях спричинило величезні втрати в традиційній торгівлі європейських
	країн зі Сходом та започаткувало пошук нових морських шляхів до східних кра-
	їн через Атлантичний океан

Причини Великих географічних відкриттів

Що підштовхувало європейців до пошуків нових шляхів до країн Сходу в другій половині XV ст.?

Прагнення купців і мореплавців західноєвропейських країн знайти нові морські шляхи на Схід, щоб купувати товари без посередників (арабів, італійців, турків)

У зв’язку зі зростанням міст, розвитком ремесла і торгівлі збільшувалися потреби європейців у золоті й сріблі, яких, на їхню думку, було вдосталь на Сході

Географічні відкриття XV — першої половини XVII ст.

Дата	Прізвище	Країна-органі-	Основний зміст відкриття
	­мандрівника	затор експедиції
1487—1488 рр.	Бартоломеу	Португалія	Пливучи вздовж західного узбережжя Афри-
	Діаш		ки, досяг її південного краю і зробив можли-
			вим подальший шлях через Індійський океан
			до Індії
12 жовтня	Христофор	Іспанія	Шукаючи західний шлях до Індії, відкрив
1492 р.	Колумб­		Америку
1497 р.	Джованні	Англія	Шукаючи північно-західний шлях до Індії,
	Каботто­		перетнув Північну Атлантику і досяг Північ-
			ної Америки
1497—1499 рр.	Васко да Ґама	Португалія	Відкрив морський шлях з Європи до країн
			Сходу навколо Африки й далі через Індій-
			ський океан, досягши в 1498 р. західного
			узбережжя Індії
1500 р.	Педру Кабрал	Португалія	Досяг південного узбережжя Америки і від-
			крив Бразилію
1513 р.	Васко Бальбоа	Іспанія	Подолав Панамський перешийок і відкрив
			Тихий океан
1519—1522 рр.	Фернан Маґел-	Іспанія	Здійснили першу навколосвітню подорож.
	лан і Себастьян		Уперше достеменно доведено, що Земля є ку-
	Елькано		лею, і отримано перші загальні відомості про
			її розміри
Тема 1. Великі географічні відкриття

				Закінчення таблиці
	Дата	Прізвище	Країна-органі-	Основний зміст відкриття
		­мандрівника	затор експедиції
	1534 р.	Жан Картьє	Франція	Шукаючи північно-західний шлях до Індії,
				відкрив Канаду
	1577—1580 рр.	Френсіс Дрейк	Англія	Здійснив другу навколосвітню подорож
	1594—1597 рр.	Віллем Баренц	Голландія	Шукаючи північно-східний шлях з Атлан-
				тичного до Тихого океану, здійснив три екс-
				педиції до Північного Льодовитого океану
				і відкрив острови Ведмежий та Шпіцберґен
	1607—1611 рр.	Генрі Гудзон	Англія	У пошуках північно-західного і північно-схід-
				ного проходів з Атлантичного до Тихого оке-
				ану здійснив чотири експедиції в арктичних
				морях. У Північній Америці відкрив річку,
				затоку і протоку, які були названі його ім’ям
	1642—1644 рр.	Абель Тасман	Голландія	Здійснюючи пошук «південної землі», від-
				крив Нову Зеландію та острів Тасманія і до-
				вів, що Австралія — це материк

Перші колоніальні імперії

		Колоніальна імперія — держа-			або метрополії. Метрополія — ядро
		ва, яка володіє	колоніями. Коло-		колоніальної імперії, держава, яка
		нія — залежна територія, котра пе-			захопила певні території і перетво-
		ребуває під владою іншої держави			рила їх на свої колонії
	Португальські володіння в Азії				Іспанські володіння в Америці
• Португальці були нечисленним народом,				• Іспанці розпочали завоювання Америки, під-
тому вони не могли завоювати Індію та				коряючи силою зброї іспанській короні та като-
інші густонаселені країни Сходу				лицькій церкві місцеве населення (індіанців)
• За допомогою військової сили захопили				• На землях Нового Світу будувалися фортеці,
зручні бухти вздовж усього африкансько-				засновувалися поселення для переселенців з Іс-
го узбережжя й збудували там свої форти.				панії, прокладалися шляхи, створювалися план-
Потім португальський воєнний флот увій-				тації цукрової тростини
шов в Індійський океан і винищив араб-				• Після завоювання Ф. Кортесом Мексики
ські торговельні кораблі				і Ф. Піссаро Перу на місці ацтекських та інк-
• Примусили правителів прибережних міст				ських копалень іспанці організували видобуток
Індії вести торгівлю прянощами лише				золота і срібла
з португальцями				• Іспанська колоніальна імперія — найбільша в то-
• Поряд з індійськими містами засновували-				гочасному світі — поділялася на два віце-королів-
ся португальські торговельні поселення-				ства — Нову Іспанію (Мексику) і Перу. Керували
факторії				ними віце-королі, яких призначала Іспанія
• Для того щоб утримувати високі ціни, пор-				• Іспанці перетворювали індійців на рабів, а коли
тугальці жорстко обмежували ввіз пряно-				останні почали вимирати від важкої праці, стали
щів до Європи (5—6 кораблів на рік)				завозити негрів-рабів з Африки
• Завдяки перепродажу в Європі скуплених				• Щорічно з Нового Світу до Іспанії відправлялися
за безцінь на Сході прянощів португаль-				дві флотилії з дорогоцінними металами — «сріб-
ські купці отримували до 800 % прибутку				ний флот» і «золотий флот». У XVI — першій по-
• Наприкінці XVI ст. населення португаль-				ловині XVII ст. іспанці вивезли з Америки понад
ської колоніальної імперії становило май-				180 тонн золота та 16 тис. тонн срібла
же 1,5 млн осіб
					Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)

Наслідки Великих географічних відкриттів

Наслідок	Особливості прояву
Змінили уявлення	Досвідним шляхом було підтверджено кулястість Землі та створено уяв-
­європейців про світ	лення про її розміри. Відома європейцям на початок XVII ст. територія
	Землі збільшилася в шість разів порівняно з XIV ст. Було відкрито майже
	60 % усієї земної поверхні. Зустріч з іншими народами допомогла європей-
	цям усвідомити власну історичну єдність, спільність традицій культури
	і віри. Склалися сприятливі умови для розвитку наук — географії, астро-
	номії, історії
Спричинило важкі	Географічні відкриття спричинили створення перших колоніальних імпе-
випробування для на-	рій, яке супроводжувалося пограбуванням і винищенням місцевого насе-
родів колонізованих	лення, загибеллю мільйонів людей від хвороб, занесених завойовниками,
європейцями країн	знищенням пам’яток стародавніх культур народів Азії, Африки та Аме­
	рики
Дали поштовх до роз-	Установилися регулярні торговельні зв’язки між різними країнами і кон-
витку світової тор-	тинентами. Головні торговельні шляхи перемістилися з внутрішніх морів
гівлі	в океани. Втратили своє значення давні торговельні центри — Венеція і Ге-
	нуя, Бремен і Любек. Центрами світової торгівлі стали океанські порти:
	спочатку Ліссабон, Севілья та Антверпен, а пізніше — Лондон та Амстер-
	дам. Розпочалося формування світового ринку. Першість у торгівлі посіли
	Іспанія і Португалія, а пізніше — Англія і Голландія
Знецінення грошей	Надходження великої кількості дорогоцінних металів викликало в Євро-
унаслідок надхо-	пі «революцію цін» — знецінення грошей через падіння вартості золота
дження золота і сріб­	і зростання цін на товари першої необхідності. Від зростання цін виграли
ла з колоній	ті, хто виробляв продукти або постачав їх на ринок. Покупці — дворяни,
	які отримували грошову ренту із селян, і міщани — зазнавали збитків.
	Найбільше постраждала від «революції цін» Іспанія, де ціни впродовж
	XVI ст. зросли в 5 разів, в інших країнах Європи ціни в середньому зросли
	в 2,5 разу
Удосконалення тех-	Голландцями було винайдено штурвал. Найбільшими морськими кораб­
нічної бази мореплав-	лями цього часу стали чотирищоглові іспанські галеони, трищоглові
ства	португальські каравели і голландські флойти. Деякі з них брали на борт,
	разом із командою і пасажирами, до 600 осіб
Зміни в побуті та	Завдяки географічним відкриттям у харчуванні європейців з’явилося
раціоні харчування	багато нових культурних рослин. Це зробило його більш різноманітним
європейців	і значно зменшило загрозу голоду. У меню європейців з’явилися картопля
	і кукурудза, томати і квасоля, земляний горіх і тропічні фрукти, м’ясо ін-
	дички і риба з Атлантики, чай, кава і шоколад. З Америки європейці запо-
	зичили звичку палити тютюн, а також гру з пружним каучуковим м’ячем
	(прообраз сучасних баскетболу і волейболу)
Початок колоніаль-	Захоплення Іспанією та Португалією величезних колоніальних володінь
них війн між євро-	не влаштовувало інші держави Європи. Розпочалися колоніальні війни —
пейськими держа­	збройні зіткнення між великими державами за перерозподіл колоній. Пер-
вами	шою стала спроба французів у 60-х рр. XVI ст. відібрати в іспанців північ-
	ноамериканський півострів Флориду. У цій боротьбі французи та англійці
	користувалися також послугами піратів, надаючи їм за частину здобичі
	захист і дозвіл нападати на іспанські кораблі та володіння

Тема 1. Великі географічні відкриття

Характеристика	Особливості прояву
Передумова	• У результаті значного надходження дорогоцінних металів з Америки (і част-
	ково з Індії) кількість срібла в XVI ст. в Європі зросла більш ніж у три рази (на
	206 %), кількість золота — більш ніж у два рази (на 117 %)
Зміст	• Здешевлення золотих і срібних грошей викликало відповідний стрибок цін на
	товари
Наслідки	• Виграли виробники товарів (заможні селяни, фермери, підприємці) і ті, хто їх
	продавав (купці)
	• Програли дворяни, які отримували від селян фіксовану ренту і не займалися
	підприємництвом, професійні військові. Чимало ремісників і підмайстрів
	розорилися
Значення	• Сприяла формуванню ринкових відносин, посиленню економічного впливу
	в суспільстві буржуазії і дворян-підприємців

Тема 2. Початок Реформації в Європі

Реформація в Німеччині

На початку XVI ст. в Німеччині розпочалася церковна Реформація, котра незабаром охопила багато європейських країн. Вона набула рис руху за духовне оновлення суспільства, спричинила переосмислення

деяких догматів християнства, розкол католицької церкви, виникнення протестантських церков, які не визнавали верховенства Папи Римського.

Політичне, економічне, соціальне та релігійне становище Німеччини на початку XVI ст.

Сфера життя	Особливості розвитку
Політична	• Німецькі землі залишалися політично роздробленими, поділялися на багато
	великих і малих, світських і церковних володінь. У перші десятиліття XVI ст.
	тут було сім князів-курфюрстів (виборці імператора), близько 70 світських
	і духовних князів (архієпископи та єпископи), близько 70 абатів великих мо-
	настирів, понад 120 графів і майже 65 імперських і вільних міст
	• Німеччина була складовою частиною і ядром найбільшого політичного утво-
	рення в Європі — Священної Римської імперії. Окрім Німеччини вона вклю-
	чала також території сучасних Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Австрії,
	Чехії, французької Бургундії та інші землі
	• Очолював Німеччину виборний король, який обирався князями-курфюрстами
	з династії Габсбурґів і коронувався як імператор
	• Влада імператора була дуже обмеженою і фактично умовною. Існував рейх-
	стаг — станово-представницький орган влади
Економічна	• З останньої третини XV і до середини XVI ст. в країні відбувався господар-
	ський підйом
	• У містах активно розвивалася торгівля, підприємництво, з’являлися великі
	родинні банківські фірми
	• На селі панували і навіть посилювалися феодальні відносини

	Нова історія (кінець XV—XVIII ст.)
10