7

Тема 1. Предмет, об’єкт і методи науки

1. Економіка підприємства як галузь економічної науки, її мета та структурна будова.

2. Предмет та об’єкт науки «економіка підприємства».

3. Методологія науки.

4. Специфічні методи дослідження економіки підприємства.

1. Економіка підприємства як галузь економічної науки, її мета та структурна будова

Наука «Економіка підприємства», як і політична економія, макроекономіка і мікроекономіка, є економічною наукою. Між ними є багато спільного, але існують істотні відмінності. Спільним для них є те, що всі вони досліджують виробничі відносини між людьми й дію економічних законів та закономірностей у процесі виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ.

Істотна різниця між політекономією і макроекономікою, з одного боку, і економікою підприємств — з іншого, полягає в різних рівнях здійснюваного ними аналізу. Макроекономіка і політекономія досліджують економіку в цілому та її великі підрозділи. Вони аналізують такі агреговані параметри, як наприклад, валовий внутрішній продукт, загальна сума витрат і доходів, сукупний рівень цін і сукупний попит тощо. Образно висловлюючись, ці науки дають змогу пізнати економіку з висоти космічного польоту.

Мікроекономіка й економіка підприємств досліджують конкретні економічні суб’єкти — окремі підприємства і галузі, окремі домогосподарства — з акцентом на вивчення виробничих відносин і дії економічних законів та закономірностей при виробництві конкретних видів продукції чи прийнятті економічних рішень на рівні згаданих суб’єктів. При цьому аналізуються дохід і витрати окремих підприємств і домогосподарств, формування цін на конкретні продукти, поведінка трудових колективів підприємств, вдале або невдале використання їх можливостей та ін. На цьому рівні, за висловом американських економістів, вивчається вже не ліс, а окремі дерева з метою побачити зблизька деякі специфічні компоненти економічної системи. Таким чином, між політекономією і макроекономікою, з одного боку, та мікроекономікою й економікою підприємства — з іншого, існує таке спів­відношення, як між загальним і окремими : перші з названих наук вивчають загальне, другі — окреме.

Проте між мікроекономікою та економікою підприємств також є принципові відмінності. Мікроекономіка вивчає і досліджує діяльність окремих економічних суб’єктів усіх галузей народного господарства. На основі теоретичного аналізу вона пояс­нює, як і чому приймаються відповідні економічні рішення окремими підприємствами чи іншими економічними суб’єктами — робітниками, споживачами, власниками акцій, домогосподарствами. Крім того, мікроекономіка розкриває відносини суб’єк­тів економіки в процесі створення ринків у різних галузях народного господарства, пояснюючи при цьому взаємодію споживачів та виробників на конкурентному ринку певного товару та механізм встановлення цін на цей товар. Ця наука досліджує також коло питань, пов’язаних з впливом на ринки окремих товарів політики урядів і змін економічної кон’юнктури в інших країнах світу. Як бачимо, мікроекономіка теоретично аналізує економічні явища на нижчому рівні, спираючись на макроекономічну теорію.

Економіка – термін грецького походження, що означає мистецтво ведення господарства. Економіка підприємства – як наука про закони ведення господарства – це сукупність функцій управління, організації, мотивації, контролю, інформації, аналізу і планування, які забезпечують формування та досягнення мети підприємства. Основною метою економіки підприємства є: одержання максимального прибутку (або соціального ефекту) шляхом забезпечення економічної стійкості та подальшого збільшення виробництва продукції; всебічного підвищення його ефективності (економічної, технологічної, соціальної, екологічної); створення експортних ресурсів і необхідних резервів продукції.

Дисципліна «Економіка підприємства» – це галузь економічної науки, що базується на пізнанні та свідомому використанні економічних законів і закономірностей функціонування та розвитку суспільного виробництва. Економіка підприємства – це наука про ефективність виробничої діяльності, шляхи та методи досягнення підприємством найкращих результатів за умови найкращих витрат.

Структурна будова дисципліни складається з таких частин:

1. підприємство в сучасній системі господарювання (підприємство як суб’єкт господарювання, основи підприємницької діяльності, види, об’єднання, реструктуризація та реструктуризація підприємств);

2. ресурсне забезпечення діяльності підприємства (персонал, капітал і виробничі фонди, нематеріальні ресурси та активи, оборотні кошти підприємства, інвестиції);

3. технічна база, організація і планування (інновації, техніко-технологічна база виробництва, організація, виробнича і соціальна інфраструктура, регулювання, прогнозування і планування діяльності);

4. результати та ефективність виробництва (виробництво, якість і конкурентоспроможність продукції, продуктивність, мотивація і оплата праці, витрати і ціни на продукцію, фінансово-економічні результати та ефективність діяльності);

5. антикризова система господарювання (економічна безпека підприємства, реструктуризація і санація, банкрутство та ліквідація).